Рішення № 38177452, 07.04.2014, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

.

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/1047/14-ц

Провадження № 2/206/422/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"07" квітня 2014 р.

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мірошниченко Н.В.

при секретарі Ременяк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Ідея Банк" (далі-позивач) звернулось до суду з вказаним позовом, в обґрунтування своїх вимог зазначив, що 27.07.2011 року між ПАТ «Плюс Банк», правонаступником якого є ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 (відповідач) було укладено кредитний договір № С17.175.70020, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 33752 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % річних. Відповідач свої зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує, що стало причиною звернення позивача з вказаним позовом до суду, в якому він просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 127496 гривень 53 коп. та судові витрати по справі. (а.с. 1-3).

В судові засідання представник позивача не з'явився, надіслав до суду заяву в якій підтримує позов в повному обсязі не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 30)

Відповідач в судові засідання, які відбулися 17.03.2014, 27.03.2014 та 07.04.2014 року не з'явився, про час і місце засідання суду було повідомлено належним чином.

З огляду на викладене та згідно правил ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України.

Вивчивши пояснення та доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню по наступним обставинам.

Судом встановлено, що 27.07.2011 року між ПАТ «Плюс Банк», правонаступником якого є ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 (відповідач) було укладено кредитний договір № С17.175.70020, що підтверджується копією укладеного договору (а.с.14-16).

Згідно умов Договору відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 33752 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 27.07.2013 року.

Свої зобов'язання позивач виконав в повному обсязі надавши відповідачу кредит у сумі 30000 грн., про що свідчить ордер-розпорядження № 1 (а.с. 13).

У відповідності до вимог ст.ст. 525-527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог цього кодексу.

В порушення зазначених норм закону та умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим, станом на 08.01.2014 року виникла заборгованість в розмірі 127496 грн. 53 коп., який складається з: простроченого боргу - 30143 грн. 66 коп.; прострочених процентів - 23302 грн. 54 коп.; строкові проценти - 86 грн. 71 коп.; пеня за несвоєчасне погашення платежів - 73883 грн. 62 коп.; віндикаційні витрати - 80 грн. (а.с. 4).

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а обов'язком позичальника за кредитним договором є, зокрема, повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Як встановлено ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Як встановлено ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язань не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику (кредит) частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.

Як зазначено ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Оцінюючі всі докази, досліджені судом у їх сукупності під час розгляду справи у судовому засіданні, та приймаючи до уваги те, що відповідачем було порушено умови кредитного договору, а саме не виконані зобов'язання стосовно погашення кредиту та сплати процентів за його користування, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за кредитним договором є доведеними.

Отже, слід стягнути з відповідача на користь позивача, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № С17.175.70020 від 27.07.2011 року в розмірі 127496 грн. 53 коп., який складається з: простроченого боргу - 30143 грн. 66 коп.; прострочених процентів - 23302 грн. 54 коп.; строкові проценти - 86 грн. 71 коп.; пеня за несвоєчасне погашення платежів - 73883 грн. 62 коп.; віндикаційні витрати - 80 грн.

Крім того, відповідно до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому сума понесених витрат, у вигляді судового збору в розмірі 1274 грн. 97 коп., також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525-527, 530, 610, 1050 ч.2, 1054 ч.2 Цивільного кодексу України, 10, 11, 15, 88, 169, 209, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" розташованого за адресою: м. Львів, вул. Валова, буд. 11, код ЄДРПОУ 19390819, в р/р № 29096417570020980 заборгованість за кредитним договором № С17.175.70020н від 27.07.2011 року, яка станом на 08.01.2014 року становить 127496 грн. 53 коп., яка складається з: простроченого боргу - 30143 грн. 66 коп., прострочених процентів - 23302 грн. 54 коп., строкові проценти - 86 грн. 71 коп., пеня за несвоєчасне погашення платежів - 73883 грн. 62 коп., віндикаційні витрати - 80 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" судовий збір в розмірі 1274 грн. 97 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Самарським районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно вимог ст.229 Цивільного процесуального кодексу України, протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Н.В.Мірошниченко