Постанова № 38176697, 11.04.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 0308/18158/12

Провадження № 1/161/13/14

П О С Т А Н О В А

місто Луцьк 11 квітня 2014 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

Судді: Квятковського М.С.,

за участю секретаря: Куденчук О.М.,

прокурора: Гарбуза В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку зауваження ОСОБА_1 на протокол судового засідання у кримінальній справі, у якій він засуджений вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області, від 24 березня 2014 року, за ч.2 ст. 368; ч.3 ст. 368 КК України, на підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, до 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з здійсненням правосуддя, терміном на 3(три) роки, із конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави, та на підставі ст.54 КК України позбавлений 2 - кваліфікаційного класу;

В С Т А Н О В И В:

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області, від 24 березня 2014 року, ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 368; ч.3 ст. 368 КК України, на підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, до 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з здійсненням правосуддя, терміном на 3(три) роки, із конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави, та на підставі ст.54 КК України позбавлений 2 - кваліфікаційного класу.

08.04. 2014 року засуджений ОСОБА_1, у встановлені Законом строки, не будучи згідним із змістом протоколу судового засідання по даній справі, подав на нього свої зауваження.

Так, він зазначає, що:

Суд не роз'яснив йому права, передбаченого ст.17 КПК України (в редакції 1960 року) - заявити клопотання про колегіальний розгляд справи відносно нього;

Невірно та неповно викладено у протоколі судового засідання показання його та підсудного ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Він не відмовлявся від дачі показань у судовому засіданні 25.05. 2013 року по суті справи та не відмовлявся відповідати на запитання, в дійсності у ході судового розгляду він дав показання, після чого до нього в учасників судового розгляду справи запитань не виникло;

Крім того, секретарем, у протоколі судового засідання, від 29.01. 2013 року, була допущена помилка у показаннях ОСОБА_3, а саме про те, що ОСОБА_2 мав в руках сумку, коли виходив із приміщення суду, а не ОСОБА_1, як зазначено про це у протоколі;

Під час судового засідання 27.09. 2013 року він звертав увагу суду, що касети на експертизу поступили не в опечатаному пакеті, дане зауваження у протоколі відсутнє.

У судове засідання, для розгляду вказаних зауважень, засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_1 та захисник останнього - адвокат ОСОБА_6 не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце його проведення.

При таких обставинах, суд вважає за можливе розглянути зауваження на протокол судового засідання у відсутності зазначених осіб.

Заслухавши думку прокурора Гарбуза В.В., який вважає, що подані зауваження слід задовольнити частково, суд вважає, що їх слід відхилити, задовольнивши в частині показань ОСОБА_3 в судовому засіданні 29.01. 2013 року про те, що ОСОБА_2 мав в руках сумку, коли виходив із приміщення суду, а не ОСОБА_1, та в частині того, що під час судового засідання 27.09. 2013 року ОСОБА_1 звертав увагу суду, що касети на експертизу поступили в не в опечатаному пакеті і дане зауваження у протоколі відсутнє.

Приймаючи таке рішення, суд виходить з наступного:

Так, у протоколі судового засідання, від 11.01. 2013 року, не зазначено, що нібито ОСОБА_1 роз'яснювалось право, відповідно до ст.17 КПК України ( в редакції 1960 року), заявити клопотання про колегіальний розгляд справи відносно нього.

Справа дійсно слухалась одноособово, враховуючи, що і попередній її розгляд, в іншому складі суду, відбувався одноособово, при цьому будь - яких клопотань від ОСОБА_1, який має більш як 20 - ти річний стаж на посаді судді, а отже, з огляду на це, підсудному безумовно було відомо про належне йому право на колегіальний розгляд справи, не надходило, а отже він був згідний із таким складом суду, у зв'язку із чим зміст ст. 17 КПК України (в редакції 1960 року) йому не роз'яснювався.

Разом з тим, необхідно відмітити, що підсудному ОСОБА_1 роз'яснювались процесуальні права, в тому числі, передбачені і ст. 263 КПК України( в редакції 1960 року), нормами якої передбачено право заявляти клопотання на колегіальний розгляд справи у випадках, передбачених законом.

Таким чином, в цій частині, засуджений ОСОБА_1 фактично подає не зауваження на неправильність протоколу судового засідання, якого в реальності не існувало та не існує, а хоче наголосити на нібито допущених судом процесуальних порушеннях, які не мають ніякого відношення до змісту протоколу судового засідання.

Твердження засудженого ОСОБА_1 про те, що він 25.05. 2013 року не відмовлявся від дачі показань по суті справи та не відмовлявся відповідати на запитання у ході судового розгляду, те, що він у послідуючому дав показання, після чого до нього в учасників судового розгляду справи запитань не виникло, не відповідає дійсності, є явним перекрученням та маніпулюванням засудженим фактів, з метою наголосити на нібито допущених судом першої інстанції істотних процесуальних порушеннях, яких в дійсності допущено не було, ввести в оману вищестоящі суди та, в такий спосіб, уникнути кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

Так, ОСОБА_1, під час судового засідання, яке відбулось 25.03. 2012 року, що і відображено у протоколі судового засідання за цей день, заявив про те, що показання давати не буде, оскільки підтримує ті, які давав раніше, як і не буде відповідати на запитання. У послідуючих судових засіданнях ОСОБА_1 дав ті пояснення, які, на думку суду, за міркуваннями засудженого, були вигідні для нього, однак він не зробив заяви про те, що він змінив свою позицію та готовий відповідати на запитання.

При таких обставинах, суд першої інстанції не зобов'язаний був повторно з'ясовувати у підсудного ОСОБА_1 думку про те, чи він випадково не змінив свою позицію та готовий відповідати на запитання. Слід звернути увагу і на те, що судового засідання 25.05. 2013 року, на яке покликається ОСОБА_1, взагалі не відбувалось.

Необхідно зауважити, що протокол судового засідання не являється стенограмою, однак, у ньому секретарем вірно відображено суть показань учасників судового процесу, що були зафіксовані, за ініціативою суду, і на носії інформації за допомогою технічних засобів, який приєднаний до матеріалів справи, за виключенням тієї обставини, що секретарем дійсно була допущена помилка у протоколі судового засідання, від 29.01. 2013 року, в частині показань ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 мав в руках сумку, коли виходив із приміщення суду, а не ОСОБА_1, та в частині того, що під час судового засідання 27.09. 2013 року ОСОБА_1 звертав увагу суду, що касети на експертизу поступили не в опечатаному пакеті і дане зауваження у протоколі відсутнє.

З огляду на зазначене, суд вважає, що подані зауваження, засудженим ОСОБА_1, на протокол судового засідання, слід задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 88 -1; 88 - 2 КПК України (в редакції 1960 року), суд -

П О С Т А Н О В И В:

Подані ОСОБА_1 зауваження на протокол судового засідання у кримінальній справі відносно нього задовольнити частково, а саме посвідчити правильність наступних зауважень:

У протоколі судового засідання, від 29.01.2013 року, в частині показань ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 мав в руках сумку, коли виходив із приміщення суду, а не ОСОБА_1, та в частині того, що під час судового засідання 27.09.2013 року ОСОБА_1 звертав увагу суду, що касети на експертизу поступили не в опечатаному пакеті і дане зауваження у протоколі відсутнє, в решті зауваження відхилити.

Постанова не оскаржується.

Головуючий:/підпис/

Згідно з оригіналом

Суддя Луцького міськрайонного суду /М.С. Квятковський/.