Вирок № 38176590, 09.04.2014, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 09.04.2014

Справа № 320/770/14-к

Провадження 1-кп/320/172/14

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2014 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Іваненко О.В.,

при секретарі - Бєгушевій Л.В.,

за участю прокурора - Гринько М.С.,

адвоката - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

потерпілої - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Мелітополі матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013080140005885, які надійшли з обвинувальним актом, стосовно:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мелітополя Запорізької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працює ДС №44, приватний підприємець, одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України

ВСТАНОВИВ:

13.12.2013 року приблизно о 16 годині 45 хвилин ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул. І.Франко в м. Мелітополь Запорізької області з боку вул. Дзержинського в напрямку вул. Лютнева зі швидкістю близько 70-100 км/год, чим перевищив максимальну дозволену швидкість у населеному пункті. На шляху прямування водій ОСОБА_2 у зв'язку зі зниженням уваги і реакції, а також порушенням координації дій, викликаних вживанням алкогольних напоїв, не контролював рух свого транспортного засобу, наближаючись до сміттєзбирального автомобіля MAN М44 реєстраційний номер НОМЕР_2, що стояв на його смузі руху, здійснюючи операції по завантаженню сміття, та маючи технічну можливість уникнути ДТП, своєчасно не зменшив швидкість та не вжив заходів до безпечного об'їзду перешкоди, внаслідок чого в районі буд. 410 скоїв наїзд на автомобіль MAN М44 реєстраційний номер НОМЕР_2 та ОСОБА_4, що подавав контейнери зі сміттям для завантаження у автомобіль.

В результаті наїзду, пішоходу ОСОБА_4 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження від яких він помер у лікарні ІНФОРМАЦІЯ_6 в 02-30 годин.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п. 2.9, 12.4, 12.9, 12.3 правил дорожнього руху України, згідно з якими:

2.9.а «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»;

12.4. «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год»;

12.У.б «Водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7...»;

12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».

Порушення п. 12.3 ПДР України знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та її наслідками.

Згідно з висновком судової медичної експертизи № 596 від 16.12.2013 року, причиною смерті ОСОБА_4 є поєднана закрита тупа травма голови, тулуба та кінцівок з пошкодженням внутрішніх органів, що ускладнилася травматичним шоком.

При експертизі трупа ОСОБА_4 були виявлені пошкодження:

- внутрішньочерепна травма: крововиливи під м'які мозкові оболонки в обох тім'яно-потилично-скроневих областях, осередки забиття лівої скроневої частки і базальної поверхні правої лобової частки, крововиливи в шлуночки мозку, рани, садна, крововилив в м'які тканини правої половини голови;

- повний косопоперечний перелом правої ключиці в зовнішній третині, повні поперечні переломи ребер справа (2-8 по середній пахвовій лінії, 1-11 по навколохребцевій лінії), розриви всіх часток правої легені, крововилив в клітковині переднього середостіння, скупчення крові в правій плевральній порожнині (близько 1 л) , синець, крововиливи у м'які тканини грудної клітки;

- розрив правого купола діафрагми;

- повні поперечні переломи обох кісток правої і лівої гомілок, синці та крововиливи в м'яких тканинах нижніх кінцівок;

- садна, синець тулуба та правої кисті.

Тілесні ушкодження у ОСОБА_4 мали ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, які перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав в повному обсязі, пояснивши суду, що 13.12.2013 року йому стало відомо про те, що ІНФОРМАЦІЯ_7 помер його брат ОСОБА_5 Вживши заспокійливий лікарський засіб, він поїхав до сестри, та пом'янув брата, з нею вжив спиртне. Приблизно о 16-30 годині, він в стані алкогольного сп'яніння, поїхав до дому на автомобілі Opel Vivaro по вул. І.Франка. Було вже темно, і він під час руху, втративши контроль над своїм автомобілем, зіткнувся з сміттєзбиральною машиною MAN, що стояла на його смузі руху. Після ДТП він усвідомив, що під час зіткнення він скоїв наїзд на людину яка знаходилася біля даного автомобіля. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати. Він повністю оплатив поховання. Завдані збитки відшкодував в повному обсязі. Просив не позбавляти його волі та посвідчення водія, оскільки він є підприємцем та його діяльність пов'язана з управлінням транспортного засобу. В наступному обіцяє матеріально допомагати потерпілій та її дитині.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що 13.12.2013 року їй повідомили, що її чоловіка ОСОБА_4 було збито машиною і він знаходиться у лікарні. Про те як це сталося, вона дізналася від працівників міліції. Просить не позбавляти ОСОБА_2 волі та водійського посвідчення, щоб він міг їй в подальшому здійснювати матеріальну допомогу. Позовну заяву про відшкодування моральної шкоди просить не розглядати, оскільки до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру не має.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України в судовому засіданні не досліджувалися інші зібрані по справі докази, оскільки за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз'яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, так як він порушив правила безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Відповідно до п.1, 2, 3, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання підсудному, який визнається винним у вчиненні злочину, необхідно дотримуватися вимог ст.65 КК України, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. При призначенні покарання у кожному конкретному випадку необхідно дотримуватися вимог кримінального закону, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи, його минуле (зокрема,

наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Відповідно до п.4,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали

справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують

покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку. Судам треба мати на увазі, що наведений у ч. 1 ст. 66 КК перелік обставин, які пом'якшують покарання, не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати пом'якшуючими й інші обставини, не зазначені в ч.1 цієї статті (наприклад, вчинення злочину внаслідок збігу випадкових обставин чи неправильної поведінки потерпілого, відвернення підсудним шкідливих наслідків злочину, часткове відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди). Визнання обставини такою, що пом'якшує покарання, має бути вмотивоване у вироку.

Відповідно до п.п.20, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України, необхідно враховувати не тільки наслідки, які настали, але і характер, і мотиви, допущених особою порушень безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, його ставлення до цих порушень, і поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх і т.д.), а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, і особи винного. У кожному разі призначення покарання за частинами 1 і 2 ст. 286 та ст. 287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), дані про особу обвинуваченого: має постійне місце мешкання, позитивно характеризується з місця проживання та роботи, його стан здоров'я: знаходиться на диспансерному обліку з діагнозом «Хронічний гепатит С», під час досудового та судового розслідування активно сприяв розкриттю злочину; відшкодування матеріальної та моральної шкоди, думку потерпілої, прокурора, захисника - адвоката ОСОБА_1, які просили призначити обвинуваченому покарання не пов'язане з позбавлення волі та вважали за можливе не позбавляти обвинуваченого водійського посвідчення; обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає повне визнання своєї провини і щире каяття, сприяння слідству та суду у розкритті злочину та встановлення істини по справі, повне відшкодування завданого збитку; обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності до ст.67 КК України, суд визнає скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд вважає недоцільним, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем, і його діяльність зв'язана з керуванням транспортного засобу, перевозить товари на автомобілі. Це є його заробітком і можливістю матеріально допомагати потерпілій у майбутньому. Крім цього, потерпіла в судовому засіданні просила не позбавляти підсудного водійських прав, для того, щоб він міг допомагати матеріально їй та її дитині.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, та оскільки його виправлення і перевиховання можливі без ізоляції від суспільства, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням в порядку, передбаченому ст.75 КК України, та покласти на нього обов'язки передбачені п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Підстави для обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 відсутні.

Речові докази по справі відсутні.

Позов ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_2 залишити без розгляду, на підставі ст. 207 ЦПК України.

Стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта в порядку ч.2 ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 373-376 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від призначеного йому покарання строком на 3 (три) роки.

На підставі п.п 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (інн.НОМЕР_3) який зареєстрован та проживає: АДРЕСА_1, на користь держави в особі Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи, яка розташована за адресою: 69068 м. Запоріжжя вул. Чарівна 40 (рахунок № 35424201047546, в УГК в Запорізькій області, МФО 813015, ОКПО 02005177) витрати на залучення експерта на проведення експертизи №596 від 16.12.2013 року в сумі 2866,76 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (інн.НОМЕР_3) який зареєстрован та проживає: АДРЕСА_1, на користь держави (рахунок № 311161157000009, Одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, Код банку: 813015, Код ЄДРПОУ - 38025367, Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати на залучення експерта на проведення експертизи №193/13 від 14.01.2014 року в сумі 586,80 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (інн.НОМЕР_3) який зареєстрован та проживає: АДРЕСА_1, на користь держави (рахунок № 311161157000009, Одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, Код банку: 813015, Код ЄДРПОУ - 38025367, Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати на залучення експерта на проведення експертизи №187/13 від 09.01.2014 року в сумі 586,80 гривень.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги в Апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко