Постанова № 38173592, 09.04.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1977/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гончарової І.А.,

при секретарі судового засідання Майбороді С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу зі сплати єдиного податку в сумі 1168,18 грн.,

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу зі сплати єдиного податку в сумі 1168,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 11.11.2005 за № 2 387 000 0000 002159 та обрав спрощену систему оподаткування (2 група). Відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати єдиного податку у розмірі 1 168,18 грн., яка виникла в результаті несплати узгоджених податкових зобов'язань за період з вересня 2013 року по січень 2014 року. Відповідачу було направлено податкову вимогу форми «Ф» від 24.10.2013 № 633-17. На підставі викладеного позивач просить стягнути суму податкового боргу зі сплати єдиного податку в сумі 1168,18 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином, через відділ діловодства та обліку звернень громадян надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не прибув. Поштове відправлення направлялось відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, м.Краснодон, Луганська область, зазначену у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця та паспорті громадянина України, однак повернулось до суду з відміткою відділення поштового зв'язку - за закінченням терміну зберігання, тобто ухвала та повістка не вручена адресату з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи. Тому суд вважає можливим вирішення справи на підставі наявних в ній доказів.

Керуючись ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 цього пункту, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За правилами пункту 122.1 статті 122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначені джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені в главі1 розділу 14 Податкового кодексу України. Згідно пунктів 291.2. та 291.3. статті 291 Податкового кодексу України 291.2. спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.

За приписами пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку. Згідно з підпунктом 2 цього пункту до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Відповідно до положень пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з вимогами пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця Виконавчим комітетом Краснодонської міської ради 11.11.2005 № 23870000000002159 та відповідно до довідки від 10.01.2007 № 3/29-127 перебуває на податковому обліку в якості платника податків в Краснодонській ОДПІ з 15.11.2005 за № 4286 (арк. справи 3,4).

Відповідачем було обрано спрощену систему оподаткування на підставі заяви від 25.01.2012 про застосування спрощеної системи оподаткування та віднесено до другої групи, вид діяльності - «діяльність ресторанів надання послуг мобільного харчування» (а.с. 5).

Відповідно до рішення Краснодонської міської ради від 16.01.2012 № 18/991 для зазначеного виду діяльності встановлена ставка для другої групи платників єдиного податку у розмірі 20 % розміру мінімальної заробітної плати (арк. справи 15-20).

За відповідачем обліковується податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 1168,18 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника, довідкою про виникнення податкового боргу, ( а.с. 7, 15).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України Краснодонською ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області відповідачу було направлено податкову вимогу від 24.10.2013 № 633-17 на загальну суму 885,62 грн. (а.с.8).

Однак, у встановлений законом строк відповідач заборгованість не сплатив.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги - такими, що слід задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 17, 87, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу зі сплати єдиного податку в сумі 1168,18 грн., - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму податкового боргу зі сплати єдиного податку Краснодонської м/р в розмірі 1168 грн. 18 коп. ( одну тисячу сто шістдесят вісім гривень 18 копійок) за період з вересня 2013 року по січень 2014 року на користь місцевого бюджету на р/р 31512970700028, отримувач Краснодонське УДКСУ Луганської області, код одержувача 37907322, банк ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 11 квітня 2014 року.

Суддя І.А. Гончарова