Рішення № 38173437, 10.04.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 квітня 2014 року Справа № 913/518/14

Провадження №12/913/518/14

Суддя Палей О.С., розглянувши матеріали за позовом

позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Строитель-ЛТД", м. Луганськ,

до відповідача - Комунального підприємства "Водоканал", м. Краснодон Луганської області,

про витребування майна із чужого незаконного володіння

Суддя Палей О.С.Секретар судового засідання Гармашова А.А. У засіданні брали участь: від позивача Золотарьова В.В., довіреність № 01-01 від 10.01.2014, представник ТОВ "Строитель-ЛТД";від відповідачаЛупанов П.В., довіреність № 1 від 08.01.2014, представник КП "Водоканал"

Обставини справи: заявлено позов про витребування майна із чужого незаконного володіння.

У судовому засіданні 31.03.2014 оголошена перерва до 10.04.2014.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд

в с т а н о в и в:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Строитель-ЛТД", м. Луганськ, звернувся до суду з позовною вимогою - витребувати із чужого незаконного володіння КП "Водоканал", Луганська область, м. Краснодон, 10-й квартал, код 31537705, на користь ТОВ "СТРОИТЕЛЬ-ЛТД" товарно-матеріальні цінності, а саме: Насосна станція WE BoostControl З NKP-G 65-200 у кількості 1 одиниці та М/Бак Аігfіх Р-Н 300 10 Ваr код 8479899790 УТК у кількості 1 одиниці, які знаходяться на відповідальному зберіганні у КП «Водоканал» на підставі договору № 51 від 06 червня 2012 року, за адресою: м. Суходольск, ПНС ЦОФ "Суходольска".

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає на те, що він є власником товарно-матеріальних цінностей, а саме: Насосної станції WE BoostControl З NKP-G 65-200 у кількості 1 одиниці та М/Бак Аігfіх Р-Н 300 10 Ваr код 8479899790 УТК у кількості 1 одиниці на підставі видаткової накладної №96 від 29 грудня 2011 pоку, податкової накладної №96 від 29 грудня 2011 року, на загальну суму 204625,00 грн. та договору №01/12 від 02.12.2011 між Постачальником ТОВ «Свердлов-Збут-Опт-Торг» та Позивачем.

06 червня 2012 року зазначені товарно-матеріальні цінності були передані поклажодавцем ТОВ "СТРОИТЕЛЬ-ЛТД" зберігачу КП "ВОДОКАНАЛ" на відповідальне зберігання на підставі договору № 51, в асортименті і кількості відповідно до опису та акту прийому передачі до договору; адреса зберігання переданого майна: м. Суходольск. ПНС ЦОФ «Суходольска».

На теперішній час товарно-матеріальні цінності перебувають в володінні відповідача, втім, строк дії договору № 51 на відповідальне зберігання закінчився 31 грудня 2013 року, згідно додаткової угоди № 1 від 28 січня 2012 року.

Як вказує позивач добровільно повернути належні товарно-матеріальні цінності відповідач відмовився. Так, 22.11.2013 відповідачу було направлена вимога вих. №13/11 про повернення ТМЦ, на що відповідач запропонував позивачу розглянути питання про продовження дії договору до кінця 2014 року (вх. 34 від 02.12.2013).

25.12.2013 на підставі Наказу № 20 від 25 грудня 2013 року та посвідчення про відрядження № КУ-0000001 від 25 грудня 2013 року посадова особа Позивача ТОВ «Строитель-ЛТД» головний інженер Калиниченко О.М. направлена 26 грудня 2013 року у службове відрядження до Відповідача КП «Водоканал» для отримання товарно- матеріальних цінностей з відповідального зберігання, про що свідчить відмітка про вибуття, прибуття в пункті призначення у посвідченні про відрядженні № КУ-0000001 від 25 грудня 2013 року. В отриманні ТМЦ за дорученням №409 від 25 грудня 2013 року Відповідач КП «Водоканал» відмовив Позивачу ТОВ «Строитель-ЛТД» у поверненні ТМЦ з відповідального зберігання.

Відповідач відзивом від 31.03.2014 №31 проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що між Позивачем та Відповідачем був укладений договір № 4-У/11 від 06.12.2011 на виконання робіт по будівництву водопровідної мережі від Широкінської насосної станції II підйому до ПНС ЦЗФ «Суходільська» м. Суходільськ та будівництву водопровідної мережі від ПНС ЦЗФ «Суходільська» до вул. Гастелло м. Суходільська за рахунок бюджетних коштів на загальну суму 14956276 грн. з ПДВ.

Згідно технічного завдання на виконання робочого проекту (додаток № 1 до договору) Позивач зобов'язувався у складі необхідних робіт по будівництву водопровідної мережі від Широкінської насосної станції II підйому до ПНС ЦЗФ «Суходільська» м. Суходільськ встановити насосну станцію для водопостачання VU3NKPG з частотним управлінням.

Відповідно до календарного графіку виконання робіт (додаток № 2 до договору) Позивач зобов'язувався поставити це обладнання у період з 7 по 15 грудня 2011 року.

30.12.2011 між Позивачем та Відповідачем підписаний акт приймання - передачі виконаних робіт по формі КБ-2в. Згідно до цього акту із загального обсягу робіт Відповідачем було виконана прокладка 500 м. труби ПВХ d-225мм., заготовка труби ПВХ d - 225мм. в кількості 2886,15м., заготовка труби стальної d-530 мм. в кількості 1600м. за рахунок отриманого авансу на суму 4076135,76 грн.

Зобов'язання Позивача щодо встановлення обладнання виконані не були.

По закінченні бюджетного періоду невикористана сума коштів у розмірі 10880140,24 грн. була повернута до державного бюджету.

Приймаючі до уваги, що насосна станція та M/Бак відповідно до умов договору № 4-У/11 від 06.12.2011 повинні були передані у власність відповідача останній вважає, що вимоги позивача щодо витребування з володіння майна є безпідставними.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі виходячи з наступних підстав.

Заперечення відповідача ґрунтуються на договорі № 4-У/11 від 06.12.2011, який не стосується предмету даного позову, а, відтак, є безпідставними та не приймаються судом до уваги.

Втім, при вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

До речових способів захисту права власності належать позови про витребування майна з чужого незаконного володіння, позови про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, і позови про визнання права власності.

Одним із основних способів захисту права власності є віндикаційний позов, який визначають як позов про повернення свого майна з чужого незаконного володіння.

За умовами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Цією нормою визначено перелік способів судового захисту.

Виходячи із змісту ст. 16 та ст. 387 ЦК України одним із способів захисту права власності є витребування майна з чужого незаконного володіння, тобто віндикаційний позов, з яким має право звернутись як власник майна, так і особа, яка має речові права на це майно.

Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Предметом віндикаційного позову є вимога позивача до відповідача про витребування майна із чужого незаконного володіння, яка повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки.

Зазначений спосіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватись належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває з його володіння.

При цьому, позивачем за віндикаційним позовом має бути неволодіючий власник, а відповідачем - незаконний володілець майна власника.

Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна із чужого незаконного володіння.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, зокрема це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача поза його волею, перебування його в натурі у відповідача, тощо.

Матеріалами справи підтверджується, що 06 червня 2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір зберігання № 51, за умовами якого поклажодавець - ТОВ "Строитель-ЛТД" передав зберігачу - КП "Водоканал" на зберігання індивідуальне визначене майно - Насосну станцію WE BoostControl З NKP-G 65-200 у кількості 1 одиниці та М/Бак Аігfіх Р-Н 300 10 Ваr код 8479899790 УТК у кількості 1 одиниці; строк дії договору визначений до 31 грудня 2012 року.

Додатковою угодою №1 від 28 січня 2012 року строк дії договору зберігання № 51 від 06 червня 2012 року продовжено до 31 грудня 2013 року.

ТОВ "Строитель-ЛТД" та КП "Водоканал" пояснили суду, що у додатковій угоді № 1 від 28 січня 2012 року до договору № 51 від 06 червня 2012 року було виявлено, що у даті складення додаткової угоді № 1 « 28» січня 2012 року допущена описка.

Установлений факт дійсної волі сторін при складенні додаткової угоди на дату складення « 28 грудня» 2012 року.

Сторони ТОВ «Строитель-ЛТД» та КП «Водоканал» виправили дату складення додаткової угоди з « 28» січня 2012 року на « 28» грудня 2012 року фразою «Виправленому вірити».

Наявність між сторонами зобов'язальних правовідносин виключає можливість пред'явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння, оскільки передання майна на зберігання особі, яка зобов'язалась повернути це майно після закінчення строку, на який воно передане, але не виконує цього обов'язку, базуються на умовах укладеного між сторонами договору та регулюються відповідно главою 66 Цивільного кодексу України.

Майно, передане власником іншій особі у володіння, користування або зберігання за договором між ними, не може вважатися таким, що вибуло з володіння власника не з його волі.

Позивач повинен ставити вимогу про повернення майна за договором зберігання № 51 від 06 червня 2012 року, строк якого сплинув, а не про повернення майна з чужого незаконного володіння.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача, а також належності обраного способу судового захисту. Відсутність, або недоведеність будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позову.

У зв'язку з відмовою в позові судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

В судовому засіданні 10.04.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 11.04.2014.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.С. Палей

Надр. 4 прим.

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Леніна, 46 а, м. Луганськ, 91055);

3 - відповідачу (10-й квартал, м. Краснодон, 94400);

4 - арбітражному керуючому Чугуновій В.О. (АДРЕСА_1)

Вих. № 203

3

14.04.2014