Постанова № 38169140, 03.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 р. Справа № 804/3373/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С. при секретарі - Варушка Ю.А.

за участю:

представника позивача - Лященка С.С.

представника відповідача - Донцова Є.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофармахім» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що при проведенні позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агрофармахім» (код ЄДРПОУ 24984320) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року, згідно декларованих показників в податковій декларації з податку на прибуток від 26.04.2013 року № 9024335497 відповідачем вчинені дії, які порушують чинне законодавство України.

Позивач, вважає прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення протиправним, посилаючись на те, що викладені в акті перевірки факти та висновки відповідача є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження виводів про нікчемність правочинів. За таких обставин, позивач просив суд: скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17.09.2013 року № 0001692305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 466 132,50 грн. в тому числі: за основним платежем - 372 906 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 93 226 грн. 50 коп.; витрати по сплаті судового збору присудити з Державного бюджету України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнав та зазначив, що проведеною перевіркою було встановлено, що ТОВ «Агрофармахім» завищило валові витрати з придбання послуг від ТОВ «Компанія «Мелагрейн» на загальну суму 1 962 668 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року встановлено його заниження всього у сумі 372 906 грн., в тому числі за І квартал 2013 року в сумі 372 906 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.п.3.1.2 розділу 3 акта перевірки. У період, що перевірявся, ТОВ «Агрофармахім» не мало від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Таким чином, представник відповідача зазначив, що акт перевірки від 13.08.2013 року №220/221/24984320 складений правомірно, а його висновки є цілком обґрунтованими, а отже податкове повідомлення-рішення винесене на його основі є цілком правомірним та законним, а тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофармахім» (код ЄДРПОУ 24984320) зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, 10.04.1997 року за № 12241070011009100. ТОВ «Агрофармахім взято на податковий облік з 09.12.1997 року за № 4746 та зараз перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Судом також встановлено, що у період з 17.07.2013 року по 06.08.2013 року на підставі направлення від 17.07.2013 року № 56, виданого ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, згідно із п.п.78.1.1. п.78.1. ст.78 та п.п.75.1.2. п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI посадовими особами ДПІ Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Агрофармахім» (код ЄДРПОУ 24984320) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року, згідно декларованих показників в податковій декларації з податку на прибуток від 26.04.2013 року № 9024335497.

Порушення встановлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті від 13.08.2013 року № 220/221/24984320, а саме:

- п.п.138.1.1. п.138.1. п.138.2. ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, ТОВ «Агрофармхім» занижено податок на прибуток всього у сумі 372 906 грн., у тому числі:

- за І квартал 2013 року в сумі 372 906 грн.

За результатами перевірки 17 вересня 2013 року відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення № 0001692305, яким ТОВ «Агрофармхім» збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 466 132,50 грн. в тому числі: за основним платежем - 372 906 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 93226 грн. 50 коп.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 17.09.2013 року № 0001692305 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкту оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п.14.1.27. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

У відповідності до п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.1. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Пунктом 185.1. ст.185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

В силу п.44.1. ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1. ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку:

-з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні послуг, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного здійснення оплачених послуг, наявності первинних документів та використання в господарській діяльності цих послуг.

Так, 15.07.2010 року ТОВ «Агрофармахім» уклало з ТОВ «Компанія «Мелагрейн» (код ЄДРПОУ 37147952) договір № 150710/05-3 про надання транспортно-експедиційних послуг.

Згідно договору № 150710/05-3, ТОВ «Компанія «Мелагрейн» (за договором - виконавець) брало на себе зобов'язання розробити та реалізувати оптимальну транспортну схему по перевезенню вантажу; організувати замовлення та подачу транспортних засобів до місця завантаження; забезпечити оформлення всіх необхідних документів, в т.ч. сертифікацію та митне оформлення; виконувати обов'язки вантажовідправника по залізниці тощо.

Разом із цим, ТОВ «Компанія «Мелагрейн» надавало лише транспортно-експедиційні послуги, а не послуги з перевезення вантажів. Крім того, згідно довідки АБ № 521949 з ЄДРПОУ від 10.10.2012 року основним видом діяльності ТОВ «Компанія «Мелагрейн» є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код з КВЕД-2010-52.29).

У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Згідно вказаної норми, транспортно-експедиторською послугою визначається робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до п.2.4. договору № 150710/05-3 від 15.07.2010 року, ТОВ «Компанія «Мелагрейн» виконує обов'язки вантажовідправника по залізниці.

Так, на виконання договору № 150710/05-3 були укладені відповідні доповнення за номерами 42-45 від 31.10.2012 року, та за номерами 46-49 від 30.11.2012 року.

Таким чином, ТОВ «Компанія «Мелагрейн» є відправником, а не перевізником, як зазначено в акті перевірки № 220/221/24984320 від 13.08.2013 року.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», перевізником вважається юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місцяпризначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

ТОВ «Компанія «Мелагрейн» за договором № 150710/05-3 від 15.07.2010 року не брало на себе зобов'язання і відповідальність по доставці до місця призначення будь-якого вантажу, перевезення вантажів, між ТОВ «Агрофармахім» та ТОВ «Компанія «Мелагрейн» не було укладено договорів на перевезення вантажу, а договір № 150710/05-3 не є договором на перевезення вантажу.

Таким чином, до кола обов'язків, передбаченого договором № 150710/05-3, ТОВ «Компанія «Мелагрейн» не входило обов'язків бути перевізником. Виконавцем в повному обсязі були надані послуги з організації та забезпеченням перевезень вантажу, які відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» є транспортно-експедиторськими послугами, а отже транспортно-експедиційні послуги ТОВ «Компанія «Мелагрейн» були здійснені в межах її господарської діяльності, а відтак правомірно зазначено у відповідних документах надавача таких послуг в якості відправника, а не перевізника.

За таких обставин, висновки відповідача стосовно непідтвердженості факту придбання ТОВ «Агрофармахім» товару, робіт (послуг) у ТОВ «Компанія «Мелагрейн» є хибними.

Щодо висновку відповідача про щодо непідтвердженості факту придбання ТОВ «Агрофармахім» товару, робіт (послуг) у ТОВ «Компанія «Мелагрейн», суд зазначає наступне.

Так, згідно з п.2.3. договору № 150710/05-3 від 15.07.2010 року, виконавець зобов'язується забезпечити оформлення всіх необхідних документів, в т.ч. сертифікацію та митне оформлення (при обслуговуванні експортно-імпортних операцій).

Виходячи з викладеного пункту, ТОВ «Компанія «Мелагрейн» не зобов'язувалась надавати послуги з оформлення відповідних документів, а брало на себе обов'язок забезпечити оформлення таких документів.

Такі послуги, як зазначено в акті № 220/221/24984320 від 13.08.2013 року, виконуються брокером, яким було надано послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Виходячи з п.2.3. Договору обов'язок ТОВ «Компанія «Мелагрейн» не полягав у складанні і оформленні митних документів, оскільки такі документи оформлюються відповідними фахівцями. Обов'язок ТОВ «Компанія «Мелагрейн» полягав в тому, щоб такі документи були оформлені відповідним брокером, який має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності.

Крім того, факт придбання ТОВ «Агрофармахім» товару, робіт (послуг) у ТОВ «Компанія «Мелагрейн» підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт № ОУ-0000110, № ОУ-0000111, № ОУ-0000112, № ОУ-0000113 від 31.01.2013 року та актами здачі-прийняття робіт № ОУ-0000114, № ОУ-0000115, № ОУ- 0000116, № ОУ-0000117 від 22.02.2013 року.

Факт сплати грошових коштів за надання відповідних послуг ТОВ «Компанія «Мелагрейн» підтверджуються відповідними виписками з банку від 10.04.2013 року, 17.06.2013 року, 09.11.2012 року, 20.11.2012 року, 03.12.2012 року, 16.01.2013 року, 18.01.2013 року, 01.02.2013 року, 21.02.2013 року, 25.02.2013 року, 26.02.2013 року, 28.02.2013 року, 07.03.2013 року, 13.03.2013 року, 18.03.2013 року, 19.03.2013 року, 21.03.2013 року, 03.04.2013 року, копією виписки по рахунку за 05.04.2013 року, а також копією реєстру платіжних доручень за 25.02.2013 року.

Судом встановлено, що на виконання вимог ст.201 ПК України на кожне надання послуг ТОВ «Компанія «Мелагрейн», ТОВ «Агрофармахім» були виписані відповідні податкові накладні від 16.01.2013 року № 43, від 18.01.2013 року № 54, від 01.02.2013 року № 4, від 13.02.2013 року № 36, від 21.02.2013 року № 62, від 22.02.2013 року №№ 73-76.

Всі вищевказані документи були оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», надані до перевірки та цей факт перевіряючим не оскаржується.

Таким чином, твердження відповідача відносно того, що виконання умов п.2.3. Договору № 150710/05-3 від 15.07.2010 року не відповідає дійсності, оскільки виконавцем в повному обсязі були виконані обов'язки із забезпечення оформлення митних документів, такі документи були оформлені митним брокером, а відтак і обов'язок по забезпеченню оформлення таких документів виконано в повному обсязі, а отже висновки відповідача, щодо непідтвердженості факту придбання ТОВ «Агрофармахім» товару, робіт (послуг) у ТОВ «Компанія «Мелагрейн» є необґрунтованими.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача, стосовно того, що у ТОВ «Компанія «Мелагрейн» відсутні трудові ресурси, а відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей не може бути обґрунтуванням для непідтвердженості факту придбання ТОВ «Агрофармахім» товару, робіт (послуг) у ТОВ «Компанія «Мелагрейн».

Як вбачається з акту перевірки № 220/221/24984320 від 13.08.2013 року, відповідно до ІС «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено, що на підприємстві відсутні трудові ресурси (форма 1-ДФ, загальна чисельність працюючих складає 1 чол.).

Натомість, згідно балансу на 31 грудня 2012 року та балансу (Звіту про фінансовий стан) на 31.03.2013 року середня кількість працівників складає 50 осіб.

Крім того, в судовому засіданні представником позивача були надані наступні документи: штатний розклад ТОВ «Компанія «Мелагрейн» на 2010 рік, яким передбачено 28 посад; звіт форми № 6-ПВ за 2012 рік, згідно з яким обліковується 52 особи робітників на підприємстві; звіт форми № 1-ПВ за січень-березень 2013 року, згідно з яким кількість робітників 52 особи; довідку від 21.03.2014 року «Про проведення зустрічної перевірки ТОВ «Компанія «Мелагрейн», на третій сторінці міститься інформація про кількість працівників 58 осіб.

Щодо викладених в акті перевірки тверджень відповідача стосовно того, що відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей є підставою для непідтвердженості факту придбання ТОВ «Агрофармахім» товару, робіт (послуг) у ТОВ «Компанія «Мелагрейн».

Позивачем в позові, а його представником в судовому засіданні було зазначено, що ТОВ «Компанія «Мелагрейн» надає транспортно-експедиторські послуги, під час надання таких послуг виробниче обладнання взагалі не використовується, оскільки підприємство не проводило виробничу діяльність, транспортні засоби та торгівельне обладнанню для здійснення транспортно-експедиторських послуг ТОВ «Агрофармахім» також не використовується, оскільки ТОВ «Компанія «Мелагрейн» не є перевізником та взагалі не реалізувало позивачу будь-яких товарно-матеріальних цінностей, а відтак під час надання таких транспортно-експедиторських послуг будь-які послуги по зберіганню та відвантаженню товарно-матеріальних цінностей не надаються.

ТОВ «Компанія «Мелагрейн» надало в повному обсязі за договором № 150710/05-3 від 15.07.2010 року виключно транспортно-експедиторські послуги, а відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, суд вважає, не може бути підставою для непідтвердженості факту придбання ТОВ «Агрофармахім» товару, робіт (послуг) у ТОВ «Компанія «Мелагрейн».

Під час судового засідання встановлено, що позивачем були надані усі необхідні для перевірки первинні та інші документи, а перевіряючим отримані документи були досліджені в повному обсязі, що підтверджується актом від 13.08.2013 року.

Пунктом 14.1.36. ст.14 ПК України встановлено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, надані перевіряючому первинні документи, а саме: договори, податкові накладні тощо, є підтвердженням факту отримання ТОВ «Агрофармахім» у ТОВ «Компанія «Мелагрейн» послуг, а отже ТОВ «Агрофармахім» було в повному обсязі підтверджено провадження господарської діяльності в розумінні п. 14.1.36. ст.14 ПК України та ч.1 ст.3 ГК України, згідно з якою господарською діяльністю є діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Таким чином, оскільки первинні документи ТОВ «Агрофармахім» були оформлені у відповідності ПК України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», будь-яких зауважень щодо правильності або взагалі невизнання від перевіряючого не надходило, про що свідчить відсутність таких відомостей в акті від 13.08.2013 року, надані первинні документи в повному обсязі підтверджують характер та обсяг проведених операцій, а отже ТОВ «Агрофармахім» правомірно використовувало первинні документи, що були надані перевіряючому, у податковому та бухгалтерському обліку.

Суд критично ставиться до висновків відповідача щодо непідтвердженості факту придбання ТОВ «Агрофармахім» товару, робіт (послуг) у ТОВ «Компанія «Мелагрейн», оскільки не виявлено жодних даних про те, в чому саме господарський договір або окремий його пункт, укладений між ТОВ «Агрофармахім» та ТОВ «Компанія «Мелагрейн» суперечить актам законодавства чи моральним засадам суспільства, а також не зазначено, які первинні документи надані ТОВ «Агрофармахім» не відповідають законодавству.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. При цьому зміст правочину складається із істотних, звичайних та випадкових умов, що визначаються законодавством або домовленістю сторін. Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином документи, які наявні у ТОВ «Агрофармахім» та які відображають виконання правочинів і є документами, що підтверджують реальне виконання.

Виходячи з вищевикладеного, факт придбання ТОВ «Агрофармахім» товару, робіт (послуг) у ТОВ «Компанія «Мелагрейн» є підтвердженим, діяльність ТОВ «Компанія «Мелагрейн» по наданню ТОВ «Агрофармахім» транспортно-експедиторських послуг здійснена в межах господарської діяльності ТОВ «Компанія «Мелагрейн», а відтак ТОВ «Компанія «Мелагрейн» не здійснювало діяльність, яка спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з-наданням податкової вигоди третім особам.

Таким чином, операції по придбанню ТОВ «Агрофармахім» товару, робіт (послуг) у ТОВ «Компанія «Мелагрейн» мали реальний характер підтверджені відповідними первинними документами, оформленими відповідно до вимог ПК України та чинного законодавства. Договір № 150710/05-3 від 15.07.2010 року є таким, що відповідає вимогам ЦК України та створює відповідні правові наслідки є дійсним.

З огляду на вищенаведене, ТОВ «Агрофармахім» правомірно включило до валових витрат суму в розмірі 1 962 668,00 грн. з придбання послуг у ТОВ «Компанія «Мелагрейн» у І кварталі 2013 року, а відтак будь-які порушення п.п.138.1.1. п.138.1, п.138.2. ст.138, п.п.139.1. ст.139 ПК України стосовно заниження податку на прибуток в розмірі 372 906 грн. з боку ТОВ «Агрофармахім» - відсутні.

Виходячи з вищевикладеного, ТОВ «Агрофармахім» правомірно за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року задекларувало податок на прибуток в сумі 0 грн., а відтак будь-яке заниження податку на прибуток всього в сумі 372 906 грн. відсутнє.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що винесене податкове повідомлення-рішення від 17.09.2013 року № 0001692305 є протиправним, а тому підлягає скасуванню, з викладених вище підстав.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.09.2013 р. № 0001692305, прийняте Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофармахім» витрати по сплаті судового збору в розмірі 487,20 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 08 квітня 2014 року.

Суддя Кучма К.С.