Рішення № 38166849, 02.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3205/14 02.04.14 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про відшкодування шкоди в порядку регресу 9 048,74 грн., за участю представників позивача - Різунова Р.С., довіреність №13/3061 від 09.12.2013 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 9 048,74 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.04.2013 року у м. Дніпропетровську на вул. Демент'єва, 1, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ФАВ» д.н. НОМЕР_2 (застрахований транспортний засіб), під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля «МАН», д.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 9 048,74 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ФАВ» д.н. НОМЕР_2 була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.04.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 02.04.2014 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з довідки відділу ДАІ Дніпропетровського ГУ МВС України Дніпропетровської області та постанови Керченського міського суду АР Крим від 06.06.2013 року у справі №107/5006/2013-п, 30.04.2013 року у м. Дніпропетровську на вул. Демент'єва, 1, ОСОБА_3, керуючи автомобілем «МАН», д.н. НОМЕР_1, не витримав безпечний боковий інтервал, в результаті чого скоїв наїзд на автомобіль «ФАВ» д.н. НОМЕР_2, який стояв ліворуч, та здійснив з ним зіткнення.

Постановою Керченського міського суду АР Крим від 06.06.2013 року у справі №107/5006/2013-п, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «ФАВ» д.н. НОМЕР_2.

Пошкоджений автомобіль був застрахований позивачем на підставі договору страхування транспортного засобу №06/0652038/0402/12 від 17.02.2012 року.

Відповідно до звіту № 10/06/13-2 від 10.06.2013 року з визначення вартості відновлювального ремонту, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «ФАВ» д.н. НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП склав 7 644,15 грн.

Згідно калькуляції від 30.06.2013 року вартість ремонту (без ПДВ) пошкодженого автомобіля «ФАВ» д.н. НОМЕР_2 склала 9 048,74 грн.

Як вбачається з страхового акту № 1 від 12.08.2013 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування на загальну суму 9 048,74 грн.

Зазначені кошти в розмірі 9 048,74 грн. позивачем були виплачені, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 0044946 від 30.08.2013 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - автомобілем «МАН», д.н. НОМЕР_1 який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю «ФАВ» д.н. НОМЕР_2, керував ОСОБА_3.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «МАН», д.н. НОМЕР_1, ОСОБА_3 встановлена у судовому порядку.

Тому, ОСОБА_3 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «ФАВ» д.н. НОМЕР_2, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля «МАН», д.н. НОМЕР_1 була застрахована в ТДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», про що було укладено договір (поліс) № АВ/3507579 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля «МАН», д.н. НОМЕР_1, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю «ФАВ» д.н. НОМЕР_2, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та відповідно до звіту № 10/06/13-2 від 10.06.2013 року з визначення вартості відновлювального ремонту, з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «ФАВ» д.н. НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП склав 7644,15 грн та за вирахуванням суми франшизи 510, 00 грн., позов підлягає задоволенню у розмірі 7134,15 грн.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 7134,15 грн.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (01010, м. Київ, вул. Іванова, буд. 21/17, кв.1; код 20448234) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (01032, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 25; код 23510137) 7 134 (сім тисяч сто тридцять чотири) грн. 15 коп. боргу та 1 443 (одна тисяча чотириста сорок три) грн. 33 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 07.04.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна