Ухвала суду № 38165830, 10.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/360/14 Головуючий у 1-й інстанції: Баргаміна Н.М. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.,

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини А 2622 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Військової частини А 2622 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини А 2622 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано неправомірними та зобов'язано Військову частину А2622 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 грошової допомоги при звільненні з включенням до грошового забезпечення додаткової щомісячної грошової винагороди, яка встановлена військовослужбовцям Збройних сил України згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22 вересня 2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», з урахуванням раніше виплачених сум..

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Військова частина А 2622, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач проходив службу у Збройних Силах України, в тому числі на посаді заступника начальника відділу підбору і розстановки кадрів центру особового складу територіального управління «Північ» та наказом Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України № 894 від 17 грудня 2013 року звільнений з військової служби у запас за пунктом «г» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), з правом носіння військової форми одягу.

Наказом командира Військової частини А 0197 № 300 від 27 грудня 2013 року позивача виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення, з грошового та речового забезпечення.

Згідно вимог спільної Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України № Д-322/1/03 від 02 вересня 2013 року та Директиви командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № Д-9ДСК від 09 вересня 2013 року Військова частина А 0197 (м. Чернігів) підлягає розформуванню до 31 грудня 2013 року, а Військова частина А 2622 (м. Чернігів) визначена правонаступником Військової частини А 0197 (м. Чернігів), що підтверджується довідкою № 1819 від 26 листопада 2013 року.

Наказом командира Військової частини А 0197 від 27 грудня 2013 року, зокрема, позивачу призначено до виплати грошову допомогу в разі звільнення з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення із розрахунку 29 календарних років.

Як вбачається з довідки № 132/53 від 09 січня 2014 року при розрахунку одноразової грошової допомоги за основу бралося місячне грошове забезпечення за кожний повний календарний рік служби в розмірі 4 459, 35 грн., яке складалося з посадового окладу, з окладу за військовим званням, 40% надбавки за вислугу років, 50 % надбавки за виконання особливо важливих завдань, 15 % надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, 90% премії.

Між тим, позивач посилається на те, що відповідачем протиправно не включено при розрахунку одноразової грошової допомоги щомісячну додаткову грошову винагороду, яку він отримував в період служби з квітня 2013 року по грудень 2013 року, в зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України.

Відповідно до п. 38.1 наказу Міністра оборони України № 260 від 11 червня 2008 року встановлено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Пунктом 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Згідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22 вересня 2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», зі змінами, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161 військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) встановлена щомісячна додаткова грошова винагорода: з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач отримував вищезазначену надбавку з квітня по грудень 2013 року, що вказує на систематичність такої надбавки, а тому вона безпідставно не була врахована при нарахуванні грошової допомоги при звільненні позивача.

Дана правова позиція (щодо необхідності врахування у складі грошового забезпечення військовослужбовців підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія, одноразові додаткові види грошового забезпечення) викладено також у постанові Верховного суду України від 12 листопада 2013 року.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Військової частини А 2622 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.