Вирок № 38165036, 11.04.2014, Харцизький міський суд Донецької області

248/1242/14-к

1-кп/248/143/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2014 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

судді Носовської Л.О.

при секретарі Омельяненко ЄЄ,

за участю прокурора Ільєнко С.Д.,

захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харцизьку кримінальне провадження за обвинуваченням :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Іловайська Донецької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , не судимого в силу ст..89 КК України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1-

у скоєнні кримінального правопорушення , передбаченого ст. 286 ч 1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 08 січня 2014 року, приблизно о 06 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ 2102 р.н. НОМЕР_1, рухався по вулиці Шевченко міста Іловайська з боку провулку Театральний у напрямку провулку Шкільний .

На шляху слідування обвинувачений ОСОБА_1 , в порушення вимог Правил дорожнього руху України, відповідно до яких : п.1.5 «Дія або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п.2.3 (б)»для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний : бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п.12.2 « У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги»; п.12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», та не враховуючи , що кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують чинні правила; що дії учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі, рухаючись в населеному пункті, був неуважним. Обвинувачений не стежив за дорожньою обстановкою, не врахував дорожні умови, маючи можливість постійно контролювати технічно справний транспортний засіб та безпечно керувати ним у конкретних дорожніх умовах, (впливаючи за допомогою спеціальних прийомів на органи управління автомобіля), не зміг своєчасно і правильно зреагувати на зміну дорожньої обстановки, не врахував можливість появи пішохода на шляху руху легкового автомобілю, й таким чином, не передбачив можливий розвиток ситуації (якщо є ймовірність, що шляхи руху пішохода, незалежно від того як він

рухається і транспортного засобу можуть перетнутися - не виключив таку ситуацію), та в результаті на перехресті вулиці Шевченко та провулку Шкільний міста Іловайська , легковий автомобіль під керуванням обвинуваченого ОСОБА_1 скоїв наїзд на потерпілу - пішохода ОСОБА_2, яка пішки переходила проїзну частину вулиці Шевченко міста Іловайська упоперек з боку магазину «Вітамін», розташованого за адресою: місто Іловайськ, вулиця Шевченко, будинок 215 у напрямку магазину «Свіжий хліб», розташованого за адресою: місто Іловайськ, вулиця Шевченко, будинок 216.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_2 заподіяні закритий внутрішньо-суглобовий перелом медіального мищелку правового кульшового суглоба, закритий перелом шийки правого плеча, струс головного мозку, садна обличчя та голови, які утворилися від дії тупих предметів, якими могли бути як виступаючі частини транспортного засобу і дорожнє покриття при ДТП, можливо у вказаний час та за зазначених обставин, та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості , як ті, що вимагають термін для свого загоєння понад 21 день.

В даній дорожній обстановці дії обвинуваченого ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 1.5, 2.3. (б), 12.2., 12.3 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору невідповідності вимогам п. 12.3 ПДД України перебували в причинному зв'язку з настанням події. В даній дорожній обстановці обвинувачений ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти події шляхом виконання вимоги п.12.3 ПДД України.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним повністю та пояснив, що ранком 08 січня 2014 року, керував автомобілем та рухався по вулиці Шевченко міста Іловайська з боку провулку Театральний . На перехресті вулиці Шевченко та провулку Шкільний він, порушуючи правила дорожнього руху , не впорався з керуванням та скоїв наїзд на потерпілу - пішохода ОСОБА_2, яка переходила упоперек проїзну частину вулиці Шевченко. Розкаюється у вчиненому. Не заперечує проти відшкодування матеріальної шкоди. Моральну шкоду відшкодував.

У відповідності до ст.349 ч 3 КПК України в судовому засіданні не досліджувались докази щодо фактичних обставин кримінального провадження, оскільки вони ніким не оспорюються.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 , являючись особою, що керує транспортним засобом , своїми необережними діями, які виразились в порушенні вимог п.п. 1.5, 2.3. (б), 12.2., 12.3 Правил дорожнього руху України, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.. 286ч1 КК України, у вчиненні якого суд визнає винним ОСОБА_1

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі державного закладу Вузлова лікарня станції Іловайськ ДП «Донецька залізниця» про стягнення з обвинуваченого у відшкодування майнової шкоди, затраченої на лікування потерпілої у розмірі 2590,42 грн. , підлягає задоволенню, оскільки матеріальна шкода завдана в результаті злочинних дій обвинуваченого.

Потерпіла ОСОБА_2 заявила цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 6124 грн у зв,язку з понесеними нею витратами на придбання продуктів харчування та лікування внаслідок отриманих нею ушкоджень в результаті ДТП з вини обвинуваченого ,та моральної шкоди у розмірі 50000 грн ,у зв.язку з тим , що внаслідок дій обвинуваченого вона відчувала фізичну біль , було порушено її життєвий уклад, їй було спричинено душевні страждання.

Потерпіла , цивільний позивач ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_6 , пенсіонер за віком , померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у місті Іловайську . Згідно довідки про причину смерті від 01.04.2014 року причиною смерті ОСОБА_2 є хронічна судинно-мозкова недостатність.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами , встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини , що виникають у зв.язку з цивільним позовом , цим Кодексом не врегульовані , до них застосуються норми цивільного процесуального кодексу України , за умови , що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

КПК України не врегульовані процесуальні відносини при розгляді цивільного позову у разі смерті цивільного позивача.

Згідно до п.6 ч1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі , якщо померла фізична особа , яка була однією із сторін у справі , якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

У зв,язку зі смертю потерпілої , цивільного позивача ОСОБА_2 , суд вважає необхідним закрити провадження в частині цивільного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , оскільки спірні правовідносини про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно 6124 грн та 50000 грн на користь ОСОБА_2 не допускають правонаступництва згідно положень ст.1219 ЦК України.

При обранні міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого , який позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні дітей двох неповнолітніх дітей.

Щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, суд враховує як обставину, яка пом'якшує покарання. Обставин , які обтяжують покарання , судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим обрати обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу , не застосовуючи додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, та з урахуванням розміру штрафу і майнового стану обвинуваченого ,розстрочити виплату штрафу певними частинами.

Керуючись ст.. 368, 370 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст..286 ч1 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.53 КК України розстрочити ОСОБА_1 виплату штрафу частинами по 850 грн. щомісячно на строк 4 місяці.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов,язання до набрання вироком законної сили.

Закрити провадження в частині цивільного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного закладу Вузлова лікарня станції Іловайськ ДП «Донецька залізниця» (рах 35428001002595 МФО 834016 ОКПО 01991323) у відшкодування майнової шкоди - витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 - 2590,42 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДІСЕ міста Донецька ( р/рах 31254272210005, МФО 834016, ОКПО 02883147) за проведення автотехнічної експертизи № 789/19 від 24 лютого 2014 року - 1224 грн.

Речовий доказ - автомобіль ВАЗ 2102 , р.н. НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1 - залишити по належності - ОСОБА_1

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя