Рішення № 38164605, 10.04.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2061/14 Справа № 201/9750/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Черновськой Г. В. Доповідач - Єлізаренко І.А.Категорія 42

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Єлізаренко І.А.

суддів - Калиновського А.Б., Свистунової О.В.

при секретарі - Сінченко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи ОСОБА_6, Жовтневий районний відділ у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 , ОСОБА_5, треті особи ОСОБА_6, Жовтневий районний відділ у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що на підставі договору купівлі-продажу 3/4 частин домоволодіння від 27 липня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, та договору купівлі-продажу 1/4 частини домоволодіння від 30 липня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, вона є власником домоволодіння АДРЕСА_1. Вказані договори купівлі-продажу часток домоволодіння були укладені між нею (покупцем) та ОСОБА_8, що діяв від імені ОСОБА_6 (продавця та власника домоволодіння) на підставі відповідної нотаріально посвідченої довіреності. На даний час в зазначеному домоволодінні зареєстровані та проживають відповідачі, а саме: син ОСОБА_6 - ОСОБА_2, його дружина - ОСОБА_4, та їх син - ОСОБА_5, які в добровільному порядку не погоджуються знятись з реєстраційного обліку за адресою домоволодіння АДРЕСА_1 та виселетися із займаного будинку. Тому просила суд усунути перешкоди у здійсненні нею прав власності на домоволодіння АДРЕСА_1, та належить їй на праві приватної власності, шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку в будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Усунено перешкоди у здійсненні ОСОБА_3 прав власності на домоволодіння АДРЕСА_1, та належить їй на праві приватної власності, шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку в будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_4 , ОСОБА_5

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2014 року вирішено питання щодо судових витрат та стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 114 грн. 70 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договорів купівлі-продажу 3/4 частин домоволодіння від 27 липня 2013 року та купівлі-продажу 1/4 частини домоволодіння від 30 липня 2013 року, посвідчених приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, належить домоволодіння АДРЕСА_1 (а. с. 16-17, 19-20).

Зазначені договори купівлі-продажу часток домоволодіння були укладені між позивачем ОСОБА_3 (покупцем) та ОСОБА_8, що діяв від імені ОСОБА_6 (продавця та власника домоволодіння) на підставі нотаріально посвідченої довіреності (а. с. 8).

Згідно довідки квартального комітету Жовтневого райвиконкому м.Дніпропетровська від 13 серпня 2013 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_2 (а. с. 9).

З матеріалів справи вбачається, позивач ОСОБА_3 у письмовій формі зверталася до відповідачів з проханням та вимогами знятись з реєстраційного обліку та виселитися з належного їй домоволодіння АДРЕСА_1 (а. с. 15, 18).

ОСОБА_2 звертався до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_8, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу 1/4 частин домоволодіння АДРЕСА_1 недійсним, в обґрунтування якого посилався на те, що цей договір був укладений шляхом введення в оману ОСОБА_6 представником її інтересів - адвокатом ОСОБА_8, оскільки ОСОБА_6 не мала наміру продавати належний їй будинок, де мешкають вона та члени її родини. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Вказане судове рішення було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2013 року (а.с.129-134).

З матеріалів справи вбачається, відповідачі взагалі не є власниками зазначеного вище домоволодіння.

Судом встановлено, що інших будь-яких договірних правовідносин між відповідачами і позивачем, які б давали підстави для обмеження прав позивача, як нового власника будинку, не існувало, як не існує і передбачених законом підстав продовження користування будинком відповідачами за встановленими обставинами.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд правильно у відповідності до ст.ст.317, 319 ЦК України, ст.ст.116, 150 ЖК України задовольнив позовні вимоги позивача.

Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності рішення суду є безпідставними.

Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду апелянтом не наведено, тому рішення суду від 09 січня 2014 року підлягає залишенню без змін.

Разом з тим, при вирішенні додатковим рішенням суду від 03 лютого 2014 року питання розподілу судових витрат суд першої інстанції допустився помилки щодо солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача судового збору, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції не врахував, що ст.88 ЦПК України передбачено розподіл судових витрат з кожного із відповідачів в частині задоволенні позовних вимог, та помилково ухвалив рішення про їх стягнення в солідарному порядку.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає за необхідне додаткове рішення суду від 03 лютого 2014 року скасувати в частині солідарного стягнення з відповідачів судових витрат у розмірі 114 грн. 70 коп. та ухвалити в цій частині нове рішення про пропорційне присудження судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Додаткове рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 03 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи ОСОБА_6, Жовтневий районний відділ у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судовий збір по 38 грн. 23 коп. з кожного.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 січня 2014 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді