Постанова № 38163124, 05.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 р. Справа № 804/414/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Павловського Д. П. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Міського комунального підприємства «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2014 р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 18.04.2013 року №000142409 на суму 202 056,42 грн. та №000141409 на суму 8 867,60 грн. за порушення граничних строків сплати грошових зобов'язань з ПДВ у відношенні міського комунального підприємства «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» повністю.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками перевірки Нікопольська ОДПІ прийшла до висновку про несплату позивачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість, що визначені у податкових деклараціях за період жовтень 2008 року по грудень 2012 року.

За наслідками перевірки складено Акт, де висвітлені порушення а на підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення з визначенням сум грошового зобов'язання.

Позивач з податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, так як вони прийняті на підставі невірних висновків акту перевірки, тому що податкові зобов'язання по ПДВ згідно податкових декларацій підприємством сплачувалися вчасно, але всупереч чинного законодавства відповідач зараховував кошти на попередні періоди.

В судовому засіданні представники сторін не заперечували проти розгляду даної справи у порядку письмового провадження.

Відповідачем були надані заперечення проти позову.

В письмових запереченнях представник відповідача повідомив, згідно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість протягом жовтня 2008 - грудня 2009 рр. поивачем нараховано до сплати податку за жовтень 2008 року по терміну сплати 01.12.2008 року - 33515,00 грн.; за листопад 2008 року по терміну сплати 30.12.2008 року - 22516,00 грн.; за грудень 2008 року по терміну сплати 30.01.2009 року - 33434,00 грн.; за січень 2009 року по терміну сплати 02.03.2009 року - 35540,00 грн.; за лютий 2009 року по терміну сплати 30.03.2009 року - 36042,00 грн.; за березень 2009 року по терміну сплати 30.04.2009 року - 36458,00 грн.; за квітень 2009 року по терміну сплати 01.06.2009 року - 32307,00 грн. та штрафну санкцію у зв'язку з виправленням помилки у сумі - 226,0 грн.; за травень 2009 року по терміну сплати 30.06.2009 року - 36120,00 грн.; за червень 2009 року по терміну сплати 30.07.2009 року - 38521,00 грн.; за липень 2009 року по терміну сплати 31.08.2009 року - 42425,00 грн.; за серпень 2009 року по терміну сплати 30.09.2009 року - 43720,00 грн.; за вересень 2009 року по терміну сплати 30.10.2009 року - 46137,00 грн.; за жовтень 2009 року по терміну сплати 30.11.2009 року - 43365,00 грн.; за листопад 2009 року по терміну сплати 30.12.2009 року - 46 123,0 грн. та штрафу у зв'язку з виправленням помилки у сумі - 18,00 грн.; за грудень 2009 року по терміну сплати 01.02.2010 року - 43612,00 грн.

Суми податкових зобов'язань, зазначених у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість позивачем за жовтень 2008 - грудень 2009 рр., своєчасно не сплачувались, що призвело до виникнення податкового боргу. Сума податкового боргу з ПДВ (по податкових зобов'язаннях за жовтень 2008 - грудень 2009 рр.) в 2010 році включено до складу сум про стягнення податкового боргу за позовом прокурора м. Орджонікідзе в інтересах держави в особі Орджонікідзевської ОДПІ до МКП «Орджонікідзеводоканал» (судове рішення по адміністративній справі №2а-9927/09/0470 про стягнення податкового боргу в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 1 927 099,87 грн.).

Згідно Ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2011р. у справі №2а-9927/09/0470 відстрочено виконання судового рішення по адміністративній справі №2а-9927/09/0470 до 01.01.2015, у зв'язку з чим 15.04.2011р. суми по деклараціях з ПДВ за період жовтень 2008 - грудень 2009 рр. вилучені з картки особового рахунку платника по ПДВ на загальну суму самостійно задекларованих платником податкових зобов'язань 570079,0 грн.

Згідно податкових декларацій та уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість, поданих МКП «Орджонікідзеводоканал» протягом 2012 року, нараховано до сплати податку за травень 2012 року по терміну сплати 30.06.2012 року - 86390,0 грн.; за червень 2012 року по терміну сплати 30.07.2012 року - 87110,00 грн.; згідно уточнюючого розрахунку за червень 2012 року по терміну сплати 31.07.2012 року -1611,00 грн. (з яких податок - 1534,00 грн., самостійно нарахована штрафна санкція у зв'язку з виправленням помилки - 77,00 грн.); за липень 2012 року та уточнюючого розрахунку (як додаток до декларації за липень 2012 року) за червень 2012 року по терміну сплати 30.08.2012 року -104700,00 грн. (з яких податок по податковій декларації - 90000,00 грн., по уточнюючому розрахунку -14000,00 грн., самостійно нарахована штрафна санкція у зв'язку з виправленням помилки - 700,00 грн.); за серпень 2012 року по терміну сплати 30.09.2012 року - 89774,0 грн.; за вересень 2012 року по терміну сплати 30.10.2012 р. - 89120,00 грн.; за жовтень 2012 року по терміну сплати 30.11.2012 року - 88456,00 грн.; згідно уточнюючого розрахунку за вересень 2012 року по терміну сплати 21.11.2012 року - 220,0 грн., штрафу у зв'язку з виправленням помилки - 7,0 грн.; за грудень 2012 року та уточнюючого розрахунку (як додаток до декларації за грудень 2012 року) за жовтень 2012 року по терміну сплати 30.01.2013 р. - 84686,0 грн. (з них податок по податковій декларації - 81430,00 грн., по уточнюючому розрахунку - 3101,00 грн., самостійно нарахована штрафна санкція у зв'язку з виправленням помилки - 155,00 грн.).

Суми податкових зобов'язань, зазначених у поданих податкових деклараціях та уточнюючих розрахунках з податку на додану вартість, поданих позивачем протягом 2012 року, своєчасно не сплачувались, що призвело до виникнення податкового боргу.

Згідно Постанови КМУ від 11.06.12 №517 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування», підприємству виділені кошти для погашення боргу з податку на додану вартість в сумі 2 152 026,52 грн. шляхом взаємозаліку, в тому числі податковий борг по податкових зобов'язаннях з ПДВ - 807 419,16 грн., пеня - 43 735,45 грн., відстрочені грошові зобов'язання - 1 300 871,91 грн. (з них 570 079,00 грн. по податкових зобов'язаннях по вищезазначених деклараціях та 730 792,91 грн. по пені).

На вимогу платника щодо зарахування сплати ПДВ по Постанові № 517 в рахунок діючого відстрочення заборгованості з ПДВ, наданого за рішенням суду від 03.03.2011р. у справі №2а-9927/09/0470 в картці особового рахунку з ПДВ за 2012 рік 21.12.2012р. нараховані відстрочені грошові зобов'язання по рішенню суду про відстрочення податкового боргу по справі №2а-9927/09 від 03.03.2011р. у сумі 1 300 871,91 грн., які повністю погашені платіжним дорученням від 21.12.2012р. № №112895111 на загальну суму 2 152 026.52 грн.

Таким чином, податковий борг по податкових зобов'язаннях з ПДВ, згідно податкових декларацій за травень - жовтень 2012 року, уточнюючих розрахунків за червень та вересень 2012 року, а також відстрочені податкові зобов'язання у повному обсязі погашені даним платіжним дорученням. Податковий борг по декларації за грудень 2012 року підприємством частково погашено (у сумі 55252,0 грн.) платіжними дорученнями, поданими в період з 31.01.2013 по 05.04.2013рр.

З огляду на викладене відповідач вважає вимоги позивача безпідставними та просить відмовити у їх задоволенні.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що позивач - міське комунальне підприємство «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» зареєстровано виконавчим комітетом Орджонікідзевської міської ради рішенням №12311050002000090 від 17.12.1993 р. Податковою адресою позивача є Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Заводська 2.

08 квітня 2013 року Нікопольською ОДПІ було проведено перевірку позивача та складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість щодо несвоєчасної сплати податку від 08.04.2013 р. №1120/25-1520/03341351.

09 квітня 2013 року підприємством отримано акт № 1120/25-1520/03341351 від 08.04.2013 року камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість щодо несвоєчасності сплати податку та податкові повідомлення-рішення (Форма «Ш») від 18.04.2013 року №000142409 на суму 202056 грн. 42 коп. (штраф у розмірі 20% за порушення граничних строків сплати грошових зобов'язань з ПДВ) та №000141409 на суму 8867 грн. 60 коп. (штраф у розмірі 10% за порушення граничних строків сплати грошових зобов'язань з ПДВ).

Позивач з винесеним рішенням не погодився і 26.04.2013 року листом за № 474/3 направив на адресу Голого Управління Міндоходів у Дніпропетровській області скаргу на податкові повідомлення-рішення (Форма «Ш») від 18.04.2013 року за №000142409 та №000141409.

10 липня 2013 року на адресу позивача надійшло рішення про результати розгляду скарги лист ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.07.2013 р. №903/10/10-25). Вказаним рішенням позивачу було відмовлено у задоволенні скарги, а податкові повідомлення-рішення від 18.04.2013 року за №000142409 та №000141409 залишено без змін.

Не погодившись з позицією ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, підприємством 19.07.2013 року, листом за №773/3, на адресу Міндоходів України була направлена повторна скарга. Рішенням від 27.08.2013 року Міністерство доходів і зборів України скаргу позивача також залишило без розгляду.

У акті перевірки зазначено, що позивач мав податкову заборгованість по наступним податковим деклараціям: за жовтень 2008 року реєстраційний №9363 від 20.11.2008 року на суму - 33515,00 грн.; за листопад 2008 року реєстраційний №9796 від 18.12.2008 року на суму - 22516,00 грн.; за грудень 2008 року реєстраційний №11557 від 21.01.2009 року на суму - 33434,00 грн.; за січень 2009 року реєстраційний №453 від 19.02.2009 року на суму - 35540,00 грн.; за лютий 2009 року реєстраційний №790 від 18.03.2009 року на суму - 36042,00 грн.; за березень 2009 року реєстраційний №2296 від 19.04.2009 року на суму - 36458,00 грн.; за квітень 2009 року реєстраційний №3451 від 20.05.2009 року на суму - 32307,00 грн.; за травень 2009 року реєстраційний №3793 від 18.06.2009 року на суму - 36120,00 грн.; за червень 2009 року реєстраційний №5436 від 17.07.2009 року на суму - 38521,00 грн.; за липень 2009 року реєстраційний №6661 від 19.08.2009 року на суму - 42425,00 грн.; за серпень 2009 року реєстраційний №7059 від 17.09.2009 року на суму - 43720,00 грн.; за вересень 2009 року реєстраційний №8770 від 20.10.2009 року на суму - 46137,00 грн.; за жовтень 2009 року реєстраційний №10028 від 20.11.2009 року на суму - 43365,00 грн.; за листопад 2009 року реєстраційний №10650 від 21.12.2009 року на суму - 46123,00 грн.; за грудень 2009 року реєстраційний №12498 від 20.01.2009 року на суму - 43612,00 грн.; за травень 2012 року реєстраційний №9034312636 від 18.06.2012 року на суму - 86390,00 грн.; за червень 2012 року реєстраційний №9041327415 від 18.07.2012 року на суму - 87110,00 грн.; уточнюючий розрахунок за червень 2012 року реєстр. № 9045018184 від 31.07.2012 року на суму - 1534,00 грн. та самостійно нарахована штрафна санкція - 77,00 грн.; за липень 2012 року реєстраційний №9049304170 від 16.08.2012 року на суму - 104700,00 грн.; за серпень 2012 року реєстраційний №9056716312 від 18.09.2012 року на суму - 89774,00 грн.; за вересень 2012 року реєстраційний №9062396352 від 12.10.2012 року на суму - 89120,00 грн.; за жовтень 2012 року реєстраційний №9071791388 від 15.11.2012 року на суму - 88456,00 грн.; уточнюючий розрахунок за вересень 2012 року реєстр. № 9073665242 від 21.11.2012 року на суму - 220,00 грн. та самостійно нарахована штрафна санкція - 7,00 грн.; за грудень 2012 року реєстраційний. №9085567947 від 21.01.2013 року та уточнюючий розрахунок за жовтень 2012 року реєстр. № 9085567939 від 21.01.2013 року на суму - 84686,00 грн.

Також, в акті зазначено, що податковий борг з ПДВ за вищевказаними деклараціями в повному обсязі було погашено платіжними дорученням №U2895111 від 21.12.2012 року, але з простроченням терміну погашення податкового зобов'язання. Таким чином, платником порушено п.57.1 ст.57 та .203.2 ст.203 Податкового Кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань згідно наведених вище податкових декларацій з податку на додану вартість.

Позивач за період з 21.11.2008 року по 10.02.2009 року самостійно сплатив суми податкових зобов'язань, які зазначені у поданих податкових деклараціях з ПДВ у тому числі.

Декларації за жовтень 2008 року: №№ 810 від 20.11.2008 року на суму 4515грн.; 827 від 21.11.2008 року на суму 5000 грн.; 832 від 24.11.2008 року на суму 5000 грн.; 843 від 25.11.2008 року на суму 5000 грн.; 865 від 26.11.2008 року на суму 3000 грн.; 866 від 27.11.2008 року на суму 5000 грн.; 877 від 28.11.2008 року на суму 6000 грн.

Декларації за листопад 2008 року.

№№ 975 від 10.12.2008 року на суму 4515 грн; 1002 від 12.12.2008 року на суму1000 грн.; 1018 від 16.12.2008 року на суму 2100 грн.; 1007 від 15.12.2008 року на суму 1300 грн.; 1031 від 17.12.2008 року на суму 2300 грн.; 1041 від 18.12.2008 року на суму1200 грн.; 1050 від 19.12.2008 року на суму 3000 грн.; 1054 від 22.12.2008 року на суму 2000 грн.; 1063 від 23.12.2008 року на суму 2000 грн.; 1081 від 24.12.2008 року на суму 800 грн.; 1096 від 25.12.2008 року на суму 3116 грн. Декларації за грудень 2008 року.

№№1158 від 13.01.2009 року на суму 1100 грн.; 1165 від 14.01.2009 року на суму 800 грн.; 1169 від 15.01.2009 року на суму 1500 грн.; 1190 від 16.01.2009 року на суму1000 грн.; 1209 від 19.01.2009 року на суму 2000 грн.; 1217 від 20.01.2009 року на суму1800 грн.; 1231 від 21.01.2009 року на суму 2234 грн.; 1246 від 22.01.2009 року на суму 1100 грн.; 1266 від 23.01.2009 року на суму 1900 грн.; 1290 від 26.01.2009 року на суму 1200 грн.; 1280 від 26.01.2009 року на суму 1800 грн.; 1294 від 28.01.2009 року на суму 3000 грн.; 1313 від 30.01.2009 року на суму 17000 грн.

Однак відповідач самостійно змінив призначення платежу і направив вищезазначені кошти не на погашення податкових зобов'язань з ПДВ по деклараціям за жовтень-грудень 2008 року та частково січень 2009 року, а на погашення податкової заборгованості 2007 року. При цьому було складено акт перевірки №58/37/1501-0334135 від 09.04.2009 року і до позивача застосовані штрафні санкції на суму 68 441,59 грн.

Не погодившись з позицією Орджонікідзевської ОДПІ, підприємство звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою №978/3 від 19.10.2009 року про визнання не чинними та скасування податкових повідомлень-рішень Орджонікідзевської ОДПІ від 21.04.2009 року № 0000131601/0, від 12.05.2009 року № 0000131601/1, від 22.07.2009 року № 0000131601/2 та від 05.10.2009 року 0000131601/3.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №2а-13884/09/0470 від 03.02.2011 року було визначено, що Орджонікідзевська ОДПІ, з огляду на відсутність норм законодавства України, чинного на час виникнення спірних правовідносин, які б надавали органам податкової служби право змінювати призначення платежів, визначене платником податків, всупереч волі такого платника, не надала доказів правомірності своїх дій. Висновки акту щодо перевірки позивача визнані необгрунтованими а винесені на підставі них податкові повідомлення-рішення протиправними та були скасовані.

Рішенням Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду від 23.04.2013 року Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі 2а-13884/09/0470 від 03.02.2011 року залишено без змін.

В період з 10.02.2009 року по 09.06.2009 року позивач самостійно сплатив суми податкових зобов'язань , які визначені у податкових деклараціях з ПДВ.

Декларації за січень 2009 року а саме: 1440 від 10.02.2009 року на суму 3000 грн.; 1453 від 11.02.2009 року на суму 1000 грн.; 1491 від 13.02.2009 року на суму 1000 грн.; 1506 від 16.02.2009 року на суму 1000 грн.; 1527 від 17.02.2009 року на суму 1000 грн.; 1543 від 18.02.2009 року на суму 1000 грн.; 1567 від 19.02.2009 року на суму 4540 грн.; 1587 від 20.02.2009 року на суму1200 грн.; 1603 від 23.02.2009 року на суму 2800 грн.; 1612 від 23.02.2009 року на суму 2000 грн.; 1628 від 25.02.2009 року на суму 3000 грн.; 1650 від 26.02.2009 року на суму 4000 грн.; 1653 від 27.02.2009 року на суму 3000 грн.; 1673 від 02.03.2009 року на суму 2000 грн.; 1712 від 04.03.2009 року на суму 3000 грн.; 1743 від 05.03.2009 року на суму 2000 грн.; 1767 від 10.03.2009 року на суму 2000 грн.

Згідно декларацій за лютий 2009 року №№ 1797, 1811, 1818, 1829, 1872, 1962, 1971, 17, 2094, 2097, 2112, 2127, 2146, 2162 позивач сплатив 36 042 грн.

Згідно декларацій за березень 2009 року №№ 2174, 2186, 2198, 2218, 2229, 2244, 2259, 2278, 2306, 2313, 2327, 2343, позивач сплатив 28,258 грн.

Згідно декларацій за квітень 2009 року №№ 2364, 2391, 2420, 2439, 2458, 2503, 2225, 8, 9, 24, 32, 36 позивачем було сплачено 32300 грн.

Однак відповідач самостійно змінив призначення платежу і направив вищезазначені кошти не на погашення податкових зобов'язань з ПДВ по деклараціям за січень-квітень 2009 року та частково травень 2009 року, а на погашення податкової заборгованості 2007 року. Відповідачем було складено акт перевірки №140/83/1501-0334135 від 14.07.2009 року і до позивача застосовані штрафні санкції на суму 66930,21 грн. згідно податкових повідомлень-рішень Орджонікідзевської ОДПІ від 21.07.2009 року №0000251601/0 від 25.08.2009 року №0000251601/1 від 19.10.2009 року №0000251601/2 від 23.11.2009 року №0000251601/3.

Не погодившись з винесеними рішеннямиї ОДПІ, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою №1150/3 від 09.12.2009 року про визнання не чинними та скасування податкових повідомлень-рішень Орджонікідзевської ОДПІ від 21.07.2009 року № 0000251601/0, від 25.08.2009 року 0000251601/1, від 19.10.2009 року №0000251601/2 та від 23.11.2009 року №0000251601/3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №2а-17239 /09/0470 від 09.04.2010 року позов МКП «Орджонікідзівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» було задоволено та встановлено, що відповідач невірно зараховував кошти позивача за власним розсудом в попередні періоди.

За період з 09.06.2009 року по 24.09.2009 року МКП «Орджонікідзеводоканал» самостійно сплатило суми податкових зобов'язань, які зазначені у поданих податкових деклараціях з ПДВ а саме.

Позивачем, згідно податкових декларацій з ПДВ за травень 2009 року №№53, 78, 99, 112, 118, 122, 129, 132, 142, 152, 163, 171, 179 було сплачено 38000 грн.

Згідно декларацій з ПДВ за червень 2009 року №№ 185, 203, 240, 234, 250, 260, 271, 273, 278, 295, 302, 319, 337, 343, 350, 368, 382, 387, 402, 412 позивач сплатив 41 048 грн.

Згідно декларацій з ПДВ за липень 2009 року №№ 465, 462, 472, 475, 501, 316, 504, 514, 523, 535, 540, 563, 551, 576, 578, 579, 594, 606, 617, 622, 637, 641, 649 позивачем сплачено 51425 грн.

Згідно декларацій з ПДВ за серпень 2009 року №№ 652, 655, 659, 663, 665, 676, 671, 682, 701, 704, 711, 712, 713, 718, 740, 750, 722, 753 позивач сплатив 30 720 грн.

За вересень 2009 року відповідно до декларацій №№ 754, 772, 786, 794 позивачем сплачено 9000 грн.

Однак, відповідач кошти по податковим деклараціям за травень-серпень та частково вересень 2009 року направив на погашення податкової заборгованості 2007 року.

При цьому, було складено акт перевірки №210/118/1501-0334135 від 29.10.2009 року і до підприємства були застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму46970,70 грн., згідно податкових повідомлень-рішень Орджонікідзевської ОДПІ від 09.11.2009 №0000361601/0, від 11.12.2009 року №0000361601/1, від 08.02.2010 року №0000361601/2 26.04.2010 року №000361601/3

Не погодившись з позицією Орджонікідзевської ОДПІ, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою №375/3 від 07.05.2010 року про визнання не чинними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №2а- 5785/10/0470 від 22.06.2010 року позовні вимоги позивача були задоволені, вищевказані податкові повідомлення-рішення були скасовані. Ухвалою Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду від 05.10.2010 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №2а-5785/10/0470 від 22.06.2010 року залишено без змін.

За період з вересня 2009 р. по січень 2010 року позивач самостійно сплатив суми податкових зобов'язань, які зазначені у поданих ним податкових деклараціях з ПДВ.

Відповідно до податкових декларацій №№807, 584, 640, 794, 825, 822, 854, 941, 649, 890, 871, 649, 920, 831, 837, 891, 907, 909, 913, за вересень 2009 року позивач сплатив 44138 грн.

Згідно податкових декларацій №№ 947, 949, 957, 976, 989, 997,1004, 803, 831, 847, 899, 885, 1046, 913, 1164 позивач за жовтень 2009 року сплатив 30365 грн.

Згідно податкових декларацій №№1239, 1215, 1061, 1255, 1285, 1270, 172, 53, 75, 19, 79, 88 підприємство сплатило 60487 грн.

Знову ж таки, відповідач самостійно змінив призначення платежу та направив сплачені позивачем кошти не на погашення податкових зобов'язань з ПДВ по деклараціям за вересень-грудень 2009 року, а на погашення податкової заборгованості 2007 року.

Відповідачем було складено акт перевірки №48/30/1501-03341351 від 25.03.2010 року і до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 70691,70 грн., згідно податкових повідомлень-рішень Орджонікідзевської ОДПІ від 14.04.2010 року № 0000121601/0, від 2010 року №0000121601/1, від 09.08.2010 року №0000121601/2 та від 18.10.2010 року №0000121601/3.

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №2а-13292 10/0470 від 06.04.2010 року вищезазначені рішення були скасовані.

Ухвалою Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду від 21.02.2012 року Орджонікідзевській ОДПІ відмовлено у поновлені строку на апеляційне оскарження Постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №2а-13292/10/0470.

Що стосується твердження відповідача у акті перевірки щодо несплати у встановлені строки позивачем узгоджених сум податкових зобов'язань задекларованих в податкових деклараціях за травень-грудень 2012 року, то суд має з ним не погодитися.

Вказане твердження суперечить дійсним обставинам справи оскільки, відповідно до досліджених судом платіжних доручень за вказаний період, визначені податкові зобов'язання з ПДВ за період травень-грудень 2012 року були перераховані МКП «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до Державного бюджету України у повному обсязі.

Згідно п. 1.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000р. ( що мав чинність в період, що оскаржується, далі Закон №2181- III) податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону №2181- III податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/89/76 встановлено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону № 2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Отже, як вбачається з вищезазначених матеріалів, позивачем узгоджені суми податкового зобовязання з ПДВ за вищезазначені звітні податкові періоди, самостійно було сплачено в межах установлених пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 даного Закону граничних строків їх сплати, що зазначено підприємством безпосередньо в платіжних дорученнях у графі "призначення платежу".

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п.7.7 ст.7 Закону № 2181, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Вищезазначені норми Закону не встановлюють порядок та черговість а також право зарахування податковим органом платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

Крім того, слід зазначити, що самостійне зарахування Орджонікідзевською ОДПІ платежів, що направлені МКП «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» в період 20.11.2008 року по 18.01.2010 року на сплату узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ, які мають цільове призначення вказане у відповідних платіжних дорученнях рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду по вищезазначеним справам визнано противоправним. Однак, Орджонікідзевською ОДПІ (правонаступник Нікопольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) вищезазначені рішення суду було проігноровано, що призвело до безпідставного висновку в акті перевірки №1120/25-1520/03341351 від 08.04.2013 року щодо несвоєчасності сплати ПДВ по деклараціях за період з жовтня 2008 року по грудень 2009 року, та протиправне застосування до позивача штрафних санкцій.

За таких обставин суд доходить висновку, що самостійне зарахування відповідачем сплачених позивачем сум ПДВ відповідно до платіжних доручень, за період, який не вказаний в платіжному дорученні у графі "призначення платежу", є неправомірним.

З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, суд приходить до висновку про скасування оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.

На підставі ст. 94 КАС України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача понесені судові витрати.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 18.04.2013 року №000142409 на суму 202 056,42 грн. та №000141409 на суму 8 867,60 грн.

Присудити на користь міського комунального підприємства «Орджонікідзівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 4218,50 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Д.П. Павловський