Рішення № 38161122, 12.03.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №485/2591/13-ц 12.03.2014 12.03.2014 12.03.2014

Провадження №22-ц/784/464/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий у суді 1 інстанції Квєтка І.А.

Категорія 46 Суддя-доповідач апеляційного суду Леванчук О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 березня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Леванчука О.М.,

суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,

при секретарі судового засідання Богуславській О.М.,

за участю:

прокурора Савченко І.А.,

представника позивача Мельник О.В.,

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2013 року за позовом органу опіки та піклування Баратівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, третя особа орган опіки та піклування Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відібрання малолітніх дітей,

В С Т А Н О В И Л А :

25 жовтня 2013 року орган опіки та піклування Баратівської сільської ради Миколаївської області звернувся з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відібрання малолітніх дітей.

В обґрунтування вимог позивач вказував, що відповідачі є батьками п'ятьох малолітніх дітей, але внаслідок того, що вони не створили належних умов для навчання, виховання і розвитку дітей, зловживають алкогольними напоями, ця сім'я з 2011 року перебуває на відповідному обліку та під соціальним наглядом фахівців з соціальної роботи. Не зважаючи на численні попередження, відповідачі поводяться безвідповідально, не працюють, а живуть за рахунок соціальної допомоги на дітей, яку витрачають не за цільовим призначенням. 19 вересня 2013 року діти були поміщені до лікувального закладу, а потім - до центру реабілітації.

На думку позивача, така поведінка відповідачів створює негативний приклад для дітей та становить загрозу їх здоров'ю та життю, а також є підставою для відібрання дітей у батьків без позбавлення батьківських прав та для стягнення аліментів на дітей у розмірі не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Посилаючись на викладене, просив позов задоволити в повному обсязі.

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2013 року позов задоволено.

Вирішено відібрати у відповідачів п'ятьох малолітніх дітей, не позбавляючи батьківських прав, та передати дітей органу опіки та піклування Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Снігурівська РДА). З відповідачів на користь органу опіки та піклування Снігурівської РДА стягнуто аліменти на дітей у розмірі 1/6 всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до повноліття дітей. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Роз'яснено позивачу, що позовні вимоги про відібрання малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у його матері ОСОБА_5, можуть бути заявлені шляхом подачі окремого позову до суду.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи просив рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Виходячи з положень ст. ст. 164, 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

До того ж, Пленум Верховного Суду України в п. 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» роз'яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя. Зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Водночас, згідно з ч. 4 ст. 170 СК України, при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину. Мінімальний розмір яких, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками п'ятьох малолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Вказана сім'я проживає в АДРЕСА_1 та з січня 2011 року перебуває на обліку сімей, де батьки не створили належних умов, а також під соціальним наглядом фахівців з соціальної роботи.

Сім'я проживає в будинку, який належить на праві власності відповідачу ОСОБА_4 Однак, не зважаючи на численні види соціальної допомоги, пільги відповідачі не змогли створити належних умов для проживання дітей, допустили відключення житлового будинку від енергопостачання через несплачену заборгованість.

На підставі заочного рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 1 лютого 2012 року шлюб між сторонами був розірваний, але вони продовжували проживати однією сім'єю.

Внаслідок зловживання алкогольними напоями з боку відповідачів, в їх сім'ї часто виникали сварки. У зв'язку з чим, працівники служби у справах дітей Снігурівської РДА неодноразово попереджали ОСОБА_4 про можливість притягнення до відповідальності у разі ухилення від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов утримання, навчання та виховання дітей.

Відсутність належних умов проживання для дітей підтверджується актами обстеження матеріально-побутових умов проживання сім'ї ОСОБА_4, складеними комісією органу опіки та піклування Баратівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області в період з червня по грудень 2013 року.

З 13 вересня 2013 року малолітні діти відповідачів перебувають у комунальному закладі «Миколаївський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Миколаївської обласної ради.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року відповідач ОСОБА_5 народила ще одну дитину - ОСОБА_6. Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану, відомості про батька дитини зазначені відповідно до ст. 135 СК України за заявою ОСОБА_5

Органом опіки та піклування Снігурівської РДА складено висновок від 3 жовтня 2013 року про доцільність відібрання без позбавлення батьківських прав малолітніх дітей у відповідачів, а 10 грудня 2013 року - висновок і про доцільність відібрання ОСОБА_6 у матері - ОСОБА_5 без позбавлення її батьківських прав.

За такого, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції вважав доведеним факт свідомого нехтування з боку обох відповідачів батьківськими обов'язками, не забезпечення належних умов для проживання дітей та їх морального виховання, не зважаючи на здійснення виховного впливу з боку органу опіки та піклування, працівників центру соціальних служб. У зв'язку з чим, обґрунтовано ухвалив рішення про відібрання у відповідачів дітей без позбавлення батьківських прав та передачу їх органу опіки та піклування Снігурівської РДА для подальшого влаштування.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком місцевого суду і вважає рішення в цій частині законним та обґрунтованим.

З огляду на це не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_4 в апеляційній скарзі про те, що не він, а мати дітей - ОСОБА_5 не виконувала батьківських обов'язків та зловживала алкоголем. Натомість він створив всі належні умови для проживання дітей, постійно працює на сезонних сільськогосподарських роботах та на будівництві. Всі зароблені гроші витрачав виключно на дітей. До того ж, факт зловживання алкоголем носив виключно епізодичний характер та він пройшов відповідне лікування.

На підтвердження вказаних доводів відповідач належних доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, не надав.

До того ж, відповідно до ч. 3 ст. 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Водночас, на думку колегії суддів апеляційного суду, оскаржуване рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню в частині стягнення аліментів.

Так, встановивши, що діти не отримують від батьків грошової або іншої матеріальної допомоги, місцевий суд дійшов вірного висновку про необхідність стягнення аліментів на дітей.

Однак, зміст резолютивної частини рішення місцевого суду в цій частині не в повному обсязі відповідає вимогам ст. ст. 215, 216 ЦПК України та роз'ясненням, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення в цивільній справі».

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Тоді як, суд першої інстанції ухвалив рішення про стягнення аліментів, починаючи від дня набрання рішенням законної сили.

Крім того, підлягає виключенню з резолютивної частини рішення роз'яснення позивачу про те, що позовні вимоги про відібрання малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у його матері ОСОБА_5, можуть бути заявлені шляхом подачі окремого позову до суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволити частково.

Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2013 року в частині відібрання дітей та розподілу судових витрат залишити без змін.

В іншій частині зазначене рішення скасувати і ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІН НОМЕР_1, на користь навчального закладу, органу опіки та піклування чи осіб, яким будуть передані діти, аліменти на ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 25 жовтня 2013 року і до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, ІН НОМЕР_2, на користь навчального закладу, органу опіки та піклування чи осіб, яким будуть передані діти, аліменти на ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку починаючи з 25 жовтня 2013 року і до повноліття дітей.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий Судді