Ухвала суду № 38158800, 27.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2014 р. м. Київ К/800/57813/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.,

суддів: Білуги С.В.,

Черпака Ю.К.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, треті особи: оперуповноважений сектору розкриття незаконних заволодінь автотранспортом відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області Галинський А.М., оперуповноважений сектору боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області Кондрат А.М. про визнання наказів неправомірними та їх скасування, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позов про визнання неправомірними та скасування наказів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 09 серпня 2012 року № 1588 та від 28 серпня 2012 №430 у частині звільнення його з посади оперуповноваженого сектора розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в області. Крім того, просив поновити його на займану посаду та стягнути на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року позов задоволено. Визнано неправомірними та скасовано накази Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 09 серпня 2012 року № 1588 та від 28 серпня 2012 №430 у частині звільнення ОСОБА_2 з посади оперуповноваженого сектора розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в області. Поновлено ОСОБА_2 на посаді оперуповноваженого сектора розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в області з 30 серпня 2012 року. Стягнуто з Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 15548,67 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року - без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивач проходив службу на посаді оперуповноваженого сектора розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в області. 09 серпня 2012 року відповідачем видано наказ №1588 про покарання співробітників ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області, яким ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ України за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України. На підставі даного наказу начальником ГУМВС України в Одеській області видано наказ від 28 серпня 2012 року №439 о/с, яким лейтенанта міліції ОСОБА_2, оперуповноваженого сектора розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в області звільнено, на підставі пункту 66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, з 30 серпня 2012 року.

Підставою видачі оскаржуваних наказів стало порушення позивачем вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішні з справ України, статей 29, 30 Конституції України, статей 5,11 Закону України «Про міліцію» статей 85, 106, 190, 195 КПК України, пункту 3.1 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, зобов'язання, наданого при прийнятті на службу до ОВС України, розпорядження МВС України від 31 березня 2011 року №329, звернення колегії МВС України до особового складу органів внутрішніх справ України та військовослужбовців внутрішніх військ від 07 лютого 2012 року, що виразилося у незаконному затримані та утриманні громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у службових приміщеннях, не повідомленні про їх затримання родичів, не наданні можливості отримати допомогу адвоката, незаконному обшуку приватного житла та автомобіля.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив висновок про те, що відповідачем достовірно не встановлено, який проступок ОСОБА_2 тягне за собою дискредитацію звання рядового і начальницького складу ОВС. Крім того, відповідачами не надано належних доказів порушення честі працівника ОВС України, скоєння позивачем проступку, який спричиняє підрив довіри та авторитете ОВС України.

Порядок проходження публічної служби в органах внутрішніх справ регулюється Законом України «Про міліцію», Дисциплінарним статутом ОВС та Положенням. Пунктом 66 Положення передбачено, що особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

Відповідно до пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.

У пункті 66 Положення визначено не окремий вид відповідальності працівника ОВС, а спеціальну підставу для припинення служби, яке відбувається у формі звільнення.

Припинення служби, зі зазначеної підстави, є найсуворішою санкцією відповідальності працівника ОВС, який вчинив діяння, несумісне з посадою.

Крім того, звільнення за пунктом 66 Положення може мати місце лише тоді, коли достеменно доведено, що особа скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Судами встановлено, що постановою слідчого прокуратури міста Одеси від 29 квітня 2013 року закрито кримінального провадження, у зв'язку з відсутністю в діяннях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 162 КК України. Постановою слідчого прокуратури міста Одеси від 15 жовтня 2012 року у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за частиною 2 статті 365,та частиною 1 статі 366 КК України відмовлено.

Отже, вирішуючи спір судами зроблено обґрунтований висновок про те, що відповідач під час судового розгляду не довів правомірність прийнятого рішення, а саме: звільнення позивача за пунктом 66 (за дискредитацію звання рядовою і начальницького складу органів внутрішніх справ) Положення, не надав належних доказів порушення позивачем честі працівника органів внутрішніх справ України та не надав суду доказів скоєння позивачем проступку, який виразився у підриві довіри та авторитету органів внутрішніх справ України навмисними діями, що не сумісно із подальшим проходженням служби в ОВС України.

Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, та ними повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, треті особи: оперуповноважений сектору розкриття незаконних заволодінь автотранспортом відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області Галинський А.М., оперуповноважений сектору боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області Кондрат А.М. про визнання наказів неправомірними та їх скасування, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Д.В. Ліпський

Судді: С.В. Білуга

Ю.К.Черпак