Ухвала суду № 38158359, 17.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2014 р. м. Київ К/9991/14924/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,за участю секретаря:Руденко А.М.,за участю представників позивача:Льовкіна М.О.,відповідача:не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Перно Рікар України»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 р.

у справі №2а-95/10/2670

за позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Перно Рікар України»

до Київської регіональної митниці

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Перно Рікар України» (далі-позивач) звернулось з адміністративним позовом до Київської регіональної митниці (далі-відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2010 р. позов задоволено повністю, скасовано податкові повідомлення форми «Р» від 28.10.2009 р. №82, №83.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивачем також заявлено клопотання про заміну відповідача у даній справі його правонаступником Київською міжрегіональною митницею Міндоходів.

Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене та надані докази перейменування відповідача, судова колегія вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Відповідач надіслав на адресу суду касаційної інстанції письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.09.2009 р. митним органом, на підставі підпункту «в» пп. 4.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 69 Митного кодексу України, проведена камеральна перевірка дотримання позивачем законодавства України з питань митної справи, результати якої оформлено актом №к/17/9/100000000/25287132.

У ході проведеної перевірки контролюючим органом було встановлено, що в порушення вимог Закону України «Про митний тариф» позивачем через методологічну помилку - невірне декларування коду УКТ ЗЕД алкогольних напоїв, а саме - спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду торгової марки «Арарат», як коньяків, підприємством були порушені вимоги щодо класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, що призвело до порушення підприємством вимог Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» та заниження суми податкового зобов'язання підприємства по сплаті акцизного збору на суму 636 983,16 грн.

На підставі встановлених порушень були прийняті спірні податкові повідомлення форми «Р» від 26.10.2009 р. №82 за платежем «акциз на лікеро-горілчану продукцію» всього на загальну суму - 668 832,32 грн., та № 83 за платежем «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» на загальну суму 133 766,46 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивач здійснює зовнішньоекономічну діяльність з імпорту товарів, зокрема, на підставі зовнішньоекономічного контракту (договору) на поставку товару від 07.10.2008 р. №6/NIS/UKR/08 протягом періоду з 01.01.2009 р. по 30.06.2009 р. підприємство ввозило алкогольні напої з Вірменії (вірменські коньяки, торгової марки «Арарат», виробник - Єреванський коньячний завод) за вантажно-митними деклараціями, наявними в матеріалах справи.

Загалом, по вказаним ВМД, підприємством було ввезено 261276 пляшок вірменського коньяку в асортименті, вартістю 10 594,14 тис. грн. Пляшки ємністю 0,25; 0,5 та 0,7 л. Міцність алкогольних напоїв 40 об.% та 42 об. %.

При цьому підприємство декларувало товар за кодом УКТ ЗЕД - 2208 20 12 00.

Між сторонами виник спір щодо правильності визначення коду товару за УКТ ЗЕД, заявленого до митного оформлення.

Преамбулою Закону України «Про Митний тариф України» встановлено, що митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Товарною номенклатурою митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Положеннями ст. 313 Митного кодексу України передбачено, що класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує. (ст. 69 Митного кодексу України).

Правовий аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови наявності обставин, які свідчать про порушення законодавства України під час пропуску товарів через митний кордон України.

Між тим, таких обставин у даній справі судовими інстанціями встановлено не було.

Таким чином, у разі якщо під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до вантажно-митних декларацій, поданих позивачем, були відсутні, відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених вантажно-митних декларацій, у тому числі і правильність коду товару, в подальшому він не мав правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень.

Зазначене судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення взято до уваги не було, що призвело до безпідставного скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст.226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Київську регіональну митницю на Київську міжрегіональну митницю Міндоходів.

2. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Перно Рікар України» задовольнити.

3. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 р. у справі №2а-95/10/2670 скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2010 р. у справі №2а-95/10/2670 залишити в силі.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.