Ухвала суду № 38156369, 10.04.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/1627/14-ц Номер провадження 22-ц/775/3532/2014

Головуючий в 1 інстанції - Клімов В.В.

Доповідач - Халаджи О.В.

Категорія 24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Бугрим Л.М.

суддів Халаджи О.В., Гапонова А.В.

при секретарі Лавицькому Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 18 березня 2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за безобліково спожиту електричну енергію, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 18 березня 2014 року позовну заяву ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за безобліково спожиту електричну енергію повернуто позивачу.

Не погодившись з вказаною ухвалою ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг з постачання електроенергії, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 59 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги. Але ніяким чином ці норми не стосуються випадків, при яких застосовуються норми спеціального закону, а саме Методики №562. Окрім того, апелянт зазначає, в позов було пред'явлено до ОСОБА_1 та до ОСОБА_2, але в ухвалі суду першої інстанції в якості відповідача було зазначено лише ОСОБА_1 Також при постановленні ухвали від 18.03.2014 року є порушення судом норм ч. 1 ст. 121 ЦПК України, оскільки суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 зазначеного Кодексу, або не сплачено судовий збір, повинен постановити ухвалу про залишення позову без руху. Не виконавши ці норми суд позбавив сторону позивача можливості захисту своїх законних прав та інтересів, а тому апелянт просить ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 18 березня 2014 року скасувати та передати справу для подальшого розгляду.

Представник позивача - апелянта по справі, доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Відповідачі до судового засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю - доповідача, з'явившихся сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та перевіривши докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.02.2014 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за безобліково спожиту електричну енергію.

Посилання відповідачів у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції було зроблено передчасний висновок щодо повернення позовної заяви, заслуговують на увагу, оскільки виходячи з положень п. 3 ч.1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, в тому числі, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, позовна заява повертається у випадках коли вона подана без дотримання порядку, визначеного ч.3 ст. 118 ЦПК України.

Однак, в даному випадку предметом позову була не заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг, а самовільне підключення проводів до електричної мережі, які не є власністю споживача, в результаті чого, виявилося безоблікове споживання електричної енергії, та відповідачі відмовилися від сплати суми недорахованої електричної енергії. Виявлене порушення було зафіксовано в акті про порушення ПКЕЕН №145521 від 03.03.2011 року, на підставі якого відповідачам по справі було визначено обсяг та вартість спожитої, але неврахованої електричної енергії, внаслідок порушення, на загальну суму 8943,93 грн.

Відповідно до ст.ст. 26, 27 ЗУ «Про електроенергетику» Споживач зобов'язаний виконувати умови договору, Правил користування електричною енергією, інші нормативно-правових актів та технічних документів, а у разі їх порушення несе відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно зі ст.15-1 «Закону про електроенергетику» кошти за недораховану електричну енергію зараховуються постачальнику електричної енергії виключно на його поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Окрім того, позов було пред'явлено, в тому числі, до ОСОБА_2, відносно якої судом постановлено ухвалу про відмову в видачі судового наказу 16.11.2012 року за заявою ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго». Тобто апелянтом було дотримано, передбачений ч. 3 ст. 118 ЦПК України, порядок подачі позову щодо вимог, визначених у частині першій ст. 96 ЦПК України, який може бути поданий тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом, однак суд першої інстанції на це уваги не звернув.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК України), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтовувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Апеляційний суд вважає, що дійсно предметом позовних вимог у заявленому позивачем позові є стягнення суми боргу за безобліково спожиту електроенергію і тому до цих правовідносин не може бути застосований порядок, передбачений ч. 3 ст. 118 ЦПК України.

Окрім того, повертаючи позов, суд першої інстанції проігнорував, що у позові є вимоги до другого відповідача, щодо якого взагалі не вирішено питання про можливість відкриття провадження по справі.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» задовольнити.

Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 18 березня 2014 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: