Постанова № 38155561, 09.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 р. Справа № 804/2674/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОзерянської С.І. при секретаріТалаш Д.В. за участю: представників позивача представників відповідача Гаркуша С.В., Руденко Є.Д. Кирпа Ю.І., Курпай Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"КАРІ УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карі Україна» (далі ТОВ «Карі Україна») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В3» №0003981501 від 20.09.2013 року, винесене Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі акту №446/152/37989494 від 20.09.2013 року «про результати камеральної перевірки ТОВ «Карі Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявленої на розрахунковий рахунок платника податків за червень 2013 року», відповідно до якого ТОВ «Карі Україна» відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 15 597 761 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявленої на розрахунковий рахунок платника податків за червень 2013 року. За результатами перевірки податковим органом встановлено порушення пункту 200.4 статі 200 Податкового кодексу України, в наслідок якого ТОВ «Карі Україна» завищено бюджетне відшкодування суми ПДВ в податковій декларації за червень 2013 на загальну суму 15 597 761 грн. За результатами перевірки прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «В3» №0003981501 від 20.09.2013 року, відповідно до якого ТОВ «Карі Україна» відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 15 597 761 грн. Позивач вважає таке податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки право платника податку на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість залежить лише від фактичної оплати цього податку в ціні товару в податковому періоді, що передує звітному, незалежно від того, в яких періодах фактично були отримані товари.

Представники позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили відмовити в його задоволенні, з підстав викладених в запереченнях на позовну заяву, які містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Карі Україна» зареєстроване 27.12.2011 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Позивач 01.05.2012 року отримав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №200042263 та є платником податку на додану вартість.

В судовому засіданні встановлено, що 19.09.2013 року позивачем була подана декларація з податку на додану вартість №9058531934 за червень 2013 року з заявленою сумою бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у розмірі 15 597 791 грн.

Заявлена сума бюджетного відшкодування сформована з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: серпень 2012 року - 131 893 грн., вересень 2012 року - 51 742 грн., жовтень 2012 року - 48 843 грн., листопад 2012 року - 14 600 502 грн., грудень 2012 року - 764 781 грн.

З 19.09.2013 року по 20.09.2013 року ДПІ у Кіровському районі була проведена камеральна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Карі Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявленої на розрахунковий рахунок платника податків за червень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 20.09.2013 року за № 446/152/37989494, яким встановлено порушення пункту 200.4 статі 200 Податкового кодексу України, в наслідок якого ТОВ «Карі Україна» завищено бюджетне відшкодування суми ПДВ в податковій декларації за червень 2013 на загальну суму 15 597 761 грн.

При цьому податковий орган дійшов висновку, що попереднім податковим періодом для червня 2013 року є травень 2013 року, тобто бюджетному відшкодуванню суми ПДВ підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем у травні та червні 2013 року.

Податковий орган, встановивши, що сплата за отримані товари була здійснена у серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2012 року, дійшов висновку, що податковим законодавством не передбачено відстрочення реалізації права на отримання бюджетного відшкодування з моменту його фактичного виникнення.

При цьому, податковим органом при перевірці встановлено та підтверджено в судовому засіданні повну фактичну сплату податку в ціні товару.

На підставі акту камеральної перевірки від 20.09.2013 року за № 446/152/37989494, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В3» №0003981501 від 20.09.2013 року, яким ТОВ «Карі Україна» відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 15 597 761 грн.

Не погодившись із висновками камеральної перевірки, 26 вересня 2013 року позивач подав до відповідача заперечення на акт камеральної перевірки від 20.09.2013 року за № 446/152/37989494.

Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області листом від 04.10.2013 року «про розгляд заперечень», зазначила, що висновки акту камеральної перевірки ТОВ «Карі Україна» від 20.09.2013 року №446/152/37989494 є такими, що відповідають чинному законодавству.

02.12.2013 року позивачем була подана скарга до Міністерства доходів і зборів України з проханням скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «В3» №0003981501 від 20.09.2013 року, яким ТОВ «Карі Україна» відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Рішенням від 31.01.2014 року Міністерство доходів і зборів України залишило скаргу позивача без задоволення, а податкове повідомлення-рішення форми «В3» №0003981501 від 20.09.2013 року - без змін.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового-рішення стало встановлене податковим органом завищення суми бюджетного відшкодування, оскільки право на бюджетне відшкодування сум від'ємного значення у позивача виникло у травні 2013 року, а тому не скориставшись таким правом у травні 2013 року, позивач втратив право на їх відшкодування, так як чинним законодавством не передбачено право відстрочення використання такого права.

Вирішуючи питання правомірності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України,

податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.18. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.3 цієї статті, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. цієї статті передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, сума розрахована за правилами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України відповідно до підпункту 14.1.18. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, набуває статусу бюджетного відшкодування і підлягає поверненню з бюджету. При цьому, законодавчо установлений порядок повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування не передбачає автоматичного погашення сум бюджетного відшкодування у разі, якщо такі суми не були своєчасно заявлені до відшкодування.

Наведене стосується і залишків відємного значення між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту податкових періодів, що передували попередньому періоду, та у яких сформувалися суми, що підлягали відшкодуванню в наступному податковому періоді, але не заявлялися до відшкодування у наступних податкових періодах, за якими вони виникли.

При цьому, Податковий кодекс України не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди у залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості.

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Так, на думку Верховного Суду України, що викладена в постанові від 10 жовтня 2011 року, попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

Отже, на переконання суду, відмова платникові у бюджетному відшкодуванні лише на тій підставі, що таке відшкодування не було заявлене у наступних податкових періодах, за якими вони виникли є неправомірною.

За таких обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає податкове повідомлення - рішення форми «В3» №0003981501 від 20.09.2013 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області необґрунтованим, прийнятим з порушення вимог законодавства та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Карі Україна» такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю"КАРІ УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "В3" № 0003981501 від 20.09.2013 року, винесене Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі акту № 446/152/37989494 від 20.09.2013 року .

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРІ УКРАЇНА", сплачений ним, судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 10 квітня 2014 року

Суддя С.І. Озерянська