Рішення № 38155330, 09.04.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/4696/13-ц Головуючий у І інстанції Пінкевич Н.С.Провадження № 22-ц/780/269/14 Доповідач у 2 інстанції ГолубКатегорія 18 09.04.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

09 квітня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Голуб С.А.,

суддів Таргоній Д.О., Приходька К.П.,

за участі секретаря Черепинець А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, припинення договору поруки, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2013 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за яким останньому надавався кредит в розмірі 25 306 (двадцять п'ять тисяч триста шість) доларів США. Для забезпечення виконання умов договору про надання споживчого кредиту між ПАТ «УкрСиббанк» та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір поруки.

У 2008 році банком, без згоди поручителя, було змінено процентну ставку за кредитним договором, чим збільшено обсяг зобов'язань основного боржника.

Так як поручитель не був повідомлений про зміну кредитної ставки та не надавав згоду на її зміну позивач просила суд визнати дії ПАТ «УкрСиббанку» неправомірними стосовно самостійного підвищення процентної ставки та припинити договір поруки.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що п. 2.1. договору поруки передбачено, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови Основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується відповідальність поручителя.

У випадку зміни умов основного договору поручитель повинен завізувати їх, або ж надати письмову згоду, або ж необхідно укласти додаткову угоду з поручителем щодо внесення відповідних змін до основного договору.

Проте всупереч вимогам договору поруки, укладеного між банком та позивачем, кредитором (ПАТ «УкрСиббанк») у 2008 році була змінена кредитна ставка за договором про надання споживчого кредиту, що призвело до порушення умов договору та норм чинного законодавства України. Вказане підтверджується розрахунками банку, що були надані суду для приєднання до справи як докази.

Крім того судом першої інстанції було постановлено ухвалу про забезпечення доказів та витребування від банку усіх необхідних копій документів та пояснень щодо збільшення процентної ставки за кредитним договором, але банк не виконав вимоги ухвали суду щодо забезпечення доказів, а суд в свою чергу не вжив всіх необхідних заходів щодо з'ясування обставин справи.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що позивач не довела тієї обставини, що процентна ставка за кредитним договором була збільшена. Ухвалу суду першої інстанції про забезпечення доказів відповідач вважав незаконною, а тому не виконав і не надав суду доказів, які вимагав суд першої інстанції. Також ці докази відмовився надавати і апеляційному суду. Представник відповідача також не зміг пояснити суду причин збільшення процентної ставки в розрахунках заборгованості, які були надані позивачем до матеріалів справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом першої інстанції було встановлено, що 01 лютого 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11113105000.

Згідно п. 1.1. вказаного договору, банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник належним чином використовувати та повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в розмірі 25 306 дол. США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених договором.

01 лютого 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 92792, за яким поручитель зобов'язується перед кредитором за невиконання ОСОБА_2 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту.

Встановивши вказані обставини справи суд першої інстанції дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1. ст. 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Тому дійсно позивач була вправі звертатися до суду з даним позовом. Однак, для доведення факту неповідомлення позивача, як поручителя, про зміну умов основного договору необхідно було надати суду докази, які б це підтверджували. Проте, позивач не надала суду належних доказів, що й було підставою для відмови у позові.

Але з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є порука.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно зі ст. 559 ЦК України порука може бути припинена у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Крім того, відповідно до п. 2.1. Договору поруки, що оскаржується, Кредитор не вправі без згоди Поручителя змінювати умови Основного договору з Боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя. Під «згодою Поручителя» розуміється візування Поручителем змін до Основного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення Поручителем додаткової угоди до цього Договору щодо внесення відповідних змін.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, для всебічного та об'єктивного розгляду справи, зверталася до суду із заявою витребувати від відповідача належним чином завірені договір поруки № 92792 від 01 лютого 2007 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1; договір про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11113105000 від 01 лютого 2007 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2; надати довідку щодо підвищення процентної ставки за вищевказаним кредитним договором із зазначенням дати таких змін та розміри.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2013 року клопотання про витребування зазначених доказів було задоволено, однак відповідач не виконав вимоги ухвали.

Апеляційний суд при розгляді даної справи також неодноразово пропонував відповідачу надати суду довідку про підвищення процентної ставки. Представник відповідача в судовому засіданні відмовився виконати вимоги суду щодо надання доказів, які були зазначені в ухвалі суду першої інстанції, вважаючи їх незаконними.

На адвокатський запит представника позивача відповідачем також було відмовлено у наданні інформації щодо підвищення процентної ставки за кредитним договором із посиланням на банківську таємницю.

Виходячи із наведеного, судова колегія вважає за можливе постановити рішення на підставі наявних у справі доказах, яким надати належну оцінку.

Як вбачається із довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 01.02.2007 року процентна ставка була підвищена із серпня 2008 року (а.с.67)

В судовому засіданні 12 серпня 2013 року при розгляді цивільної справи за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором представником позивача ОСОБА_3 було визнано, що процентна ставка за кредитним договором була збільшена у зв»язку з чим він просив суд оголосити перерву для надання підтвердження для її збільшення. (а.с. 162)

Таким чином, судова колегія вважає, що вказані докази доводять, що відповідач збільшив проценту ставку за кредитним договором. Позивач стверджує, що відповідач її, як поручителя, не повідомив про збільшення відсоткової ставки. Відповідач ці доводи позивача не спростував, доказів повідомлення поручителя про зміну умов кредитного договору суду не надав, що є достатньою підставою вважати, що ним були порушені умови договору поруки, що є підставою для задоволення позову.

З врахуванням наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення. Відповідно рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2013 року в даній справі - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, припинення договору поруки - задовольнити.

Визнати договір поруки № 92792 від 01 лютого 2007 року, укладений між Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 припиненим.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: