Вирок № 38154576, 20.01.2014, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

справа № 437/8646/13к

Ленінський районний суд міста Луганська

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року, січня місяця, 17-го дня, в місті Луганську, Ленінський районний суд міста Луганська у складі:

головуючого судді Луганського В.І. за участю прокурора Пономаренко А.Д., Немашкало Р.М., Ткалич І.І., Прасол О.В. при секретарі Ткаченко Т.П. Мережко В.В

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду міста Луганська кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новогородці Л-Кузнецького району Кемеровської області, українця, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, працює директором ТОВ "Укрвибухсервіс", мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

за частиною 1 статті 367 КК України,

встановив:

03.07.2012 року ОСОБА_7, будучи директором ТОВ «Укрвибухсервіс», в обов'язки якого, згідно Розділу 6 п. 10-13 Статуту ПП ТОВ «Укрвибухсервіс» входить: «Вирішення усіх питань діяльності Товариства, діяльність від імені Товариства без довіреності, представлення його інтересів в усіх підприємствах, закладах і організаціях, укладання та підписування господарських та інших договорів (контрактів), вчинення правочинів тощо», з метою здійснення перевезення вибухонебезпечних речовин: ЗАРС-1 - 8 тонн, амоніт 6 ЖВ - 1 тонна, шашка тротилова Т400Г - 1 тонна, електродетонатори - 1 тисяча штук, детонуючий шнур - 5 тисяч мерів, реле піротехнічне РП-92 - 1 тисяча штук, неелектрична система «Імпульс» - 1 тисяча комплектів з м. Петровське до с. Волнухіне, для виконання вибухових робіт на Лутугінському родовищі піщанику для ВАТ «Успенський кар'єр», звернувся до Краснолуцького МВ ГУМВСУ у Луганській області із заявою № 87 від 03.07.2012 року щодо отримання дозволу на право перевезення вибухонебезпечних матеріалів класу запобіжності 1.1. в період з 10.07.2012 року зі сховищ № 7, № 16 ТОВ «Укрвибухсервіс» ХКО ім. Г.І. Петровського до місця виконання вибухових робіт за наступним маршрутом: м. Петровське - м. Красний Луч - м. Антрацит - м. Ровеньки - с. Волнухіне - кар'єри ПАО «Успенський кар'єр» з передбаченим переліком документів до заяви.

17.07.2012 року, на підставі наданих ОСОБА_7 документів, інспектором дозвільної системи Краснолуцького МВ ГУМВСУ у Луганській області ОСОБА_8 було складено Дозвіл № 021819 від 17.07.2012 року на перевезення вказаних вибухонебезпечних речовин, за наступним маршрутом: м. Петровське -м. Красний Луч - м. Антрацит - м. Ровеньки - с. Волнухіне.

Зазначений дозвіл № 021819 від 17.07.2012 року на перевезення вибухонебезпечних речовин інспектором дозвільної системи Краснолуцького МВ ГУМВСУ у Луганській області ОСОБА_8 було видано директору ТОВ «Укрвибухсервіс» ОСОБА_7 для послідуючого надання його копії державному адміністратору виконавчого комітету Луганської міської ради для отримання узгодження маршруту перевезення вибухонебезпечних речовин в УГАІ ГУМВС України у Луганській області.

В подальшому, невстановленою особою, за допомогою комп'ютерної техніки, шляхом монтажу, створено електрофотокопію Дозволу № 021819 від 17.07.2012 року на перевезення вибухонебезпечних речовин ТОВ «Укрвибухсервіс», де в графі: «пункт призначення» замість слова «п. Волнухіно» викладено слово «г. Краснодон», та в графі: «за маршрутом» додано слово «г. Краснодон».

Згідно висновку експерта № 147/2 від 18.04.2013 року, технічне зображення Дозволу №021819 від 17.07.2012 року на перевезення вибухонебезпечних речовин не відповідає оригіналу Дозволу № 021819 від 17.07.2012 року на перевезення вибухонебезпечних речовин наданого на дослідження в якості порівняльного матеріалу і являється результатом технічної підробки (монтажу).

Далі, 27.09.2012 року, в денний час доби, ОСОБА_7, маючи при собі підроблену, раніше

виготовлену електрофотокопію Дозволу № 021819 від 17.07.2012 року на перевезення вибухонебезпечних речовин ТОВ «Укрвибухсервіс», необхідну для послідуючого узгодження маршруту перевезення вибухонебезпечних речовин в УГАІ ГУМВС України, прибув до Адміністративного центру Виконавчого комітету Луганської міської ради, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, з метою подання документів до УГАІ ГУМВС України у Луганській області.

Після чого, ОСОБА_7 27.09.2012 року в денний час, перебуваючи у приміщенні Адміністративного центру Виконавчого комітету Луганської міської ради, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, до цього не перевіривши достовірність наданого йому Дозволу № 021819 від 17.07.2012 року та не звіривши маршрут перевезення вибухонебезпечних речовин, разом з іншими документами надав електрофотокопію Дозволу до Адміністративного центру Виконавчого комітету Луганської міської ради, з метою подання документів до УГАІ ГУМВС України у Луганській області.

На підставі зазначеного підробленого документу директор ТОВ «Укрвибухсервіс» ОСОБА_7 отримав, 01.10.2012 року, узгодження маршруту перевезення небезпечного вантажу № 2793 від 28.09.2012 року, за допомогою якого ТОВ «Укрвибухсервіс» був перевезений вибухонебезпечний вантаж: амоніт 6 ЖВ об'ємом 10 тонн до ПАТ «Краснодонуголь» (м. Краснодон) за неузгодженим маршрутом.

Обвинуваченний ОСОБА_7, свою вину в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, визнав частково, при цьому не відмовився від дачі показань та суду пояснив, що дійсно він є директором ТОВ «Укрвибухсервіс», на підставі наданих ним документів, 17.07.2012 року, інспектором дозвільної системи Краснолуцького МВ ГУМВСУ у Луганській області, було складено Дозвіл № 021819 від 17.07.2012 року на перевезення вибухонебезпечних речовин, за маршрутом: м. Петровське -м. Красний Луч - м. Антрацит - м. Ровеньки - с. Волнухіне, він надав документи на узгодження маршруту до Виконавчого комітету Луганської міської ради, яким чином до пакету документів потрапив підроблений дозвіл за іншим маршрутом де добавлено слово м. Краснодон, та хто його підробив, йому невідомо, він дійсно не проконтролював та не перевірив документи які знаходились в пакеті наданому на узгодження маршруту. Вину, визнав частково, тому, що вважає, що він як директор не повинен конролювати та зясовувати, які документи він надає на узгодження, та своїх підлеглих які ймовірно підклали підроблений дозвіл до пакету документів наданого на узгодження маршруту. Просив суд, не карати його суворо, так як робота підприємства яким він керує, є єдиним джерелом його доходів, та створене ним підприємство є справою його життя.

Не дивлячись на часткове визнання вини ОСОБА_7, в скоєнні інкримінованого йому злочину, його вина у неналежному виконанні своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам підтверджується сукупністю досліджених доказів, перевірених судом у судовому засіданні та матеріалами кримінального провадження.

Свідок ОСОБА_9, суду пояснив, що з квітня 2012 року по грудень 2012 року він працював в ТОВ «Укрвибухсервіс» на посаді технічного директора, звільнився по особистому бажанню, його директором був ОСОБА_7. Вказав, що хто готував пакет документів для Краснолучського МВ ГУМВС України в Луганській області для перевезення вибухонебезпечного вантажу з м. Петровське в с. Волнухіно, та хто 27.09.2012 року надавав підроблені документи в Центр адміністративних послуг з вказівкою іншого кінцевого пункту йому не відомо, оскільки він цього вже не пам'ятає. По якій причині копія дозволу на перевозку вибухонебезпечних речовин, яка була надана ОСОБА_7 27.09.2012 року в Центр адміністративних послуг виконавчого комітету Луганської міської ради, відрізняється від оригінала вказаного дозволу йому також не відомо, з ОСОБА_7 відношень не підтримує.

Свідок ОСОБА_10, суду пояснив, що з березня 2012 року по листопад 2012 року він працював в ТОВ «Укрвибухсервіс» на посаді завідуючого складом вибухових матеріалів, який знаходиться в Краснолучському районі в м. Петровське. Дозвіл №021819 він не бачив, оскільки йому його ніхто не надавав та не показував. Вказав, що вибухові матеріали видаються на підставі наряд-путівок, яка виписуеться на майстра - вибуховника. Куди слідує автомобіль йому не відомо, оскільки в наряд-путівках вказується тільки назва підприємства куди слідує автомобіль, а як він туди слідує і по якому маршруту ОСОБА_10 не відомо. Технічними питаннями, оформленням документів, на підприємстві займався директор та технічний директор. Хто займався оформленням дозволу №021819 йому не відомо. Про підробку документів, та яких саме йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_8, суду пояснила, що вона є інспектором дозвільної системи Краснолучського МВ УМВС, щодо видачі дозволу №021819 для ТОВ «Укрвибухсервіс», то весь пакет документів з заявою про видачу дозволу на перевезення вибухонебезпечних речовин їй надав особисто директор ОСОБА_7. Кінцевим пунктом доставки вибухонебезпечної речовини було с. Волнухіно. Забирав готові дозволи також особисто ОСОБА_7, він регулярно звертався до Краснолучського МВ ГУМВС України в Луганській області для отримання дозволу для перевезення вантажів. В порівнянні з іншими об'єктами перевозок, ОСОБА_7 здійснює невеликий процент перевозок вибухонебезпечних речовин, по якій причині у дозволі №021819 від 17.07.2012 року в графі кінцевого пункту перевозки «до», а також в графі «за маршрутом», внесений

рукописний текст «м. Краснодон» їй не відомо та хто міг внести виправлення їй також не відомо, помилку не могла зробити, тому що начальник це помітив би та не підписав, оскільки все завжди ретельно перевіряє.

Свідок ОСОБА_11, суду пояснив, що працює в УДАІ на посаді старшого інспектора по особливим дорученням. Після отримання документів з центру адміністративних послуг Луганської міської ради, вони надходять у відділ організації дорожнього руху та нагляду за станом доріг. Після чого перевіряється наявність документів, термін дії, а потім виписується узгодження та маршрут, потім ці документи повертаються в центр адміністративних послуг. Оригінали дозволів на перевезення вибухонебезпечних речовин в реєстраційній справі не зберігаються, а знаходяться у особи, яка здійснює перевезення. Перевірка достовірності фотографічної копії не здійснюється, але якщо є сумніви в достовірності, УДАІ може витребувати оригінал, та вони мають право видавати вказані узгодження на підставі не завіреної копії дозволу на перевезення вибухонебезпечних речовин.

Свідок ОСОБА_12, суду пояснила, що вона прцює на посаді державного адміністратора з 2008 року. Так, 27.09.2012 року до неї звернувся ОСОБА_7, прийшов з пакетом документів необхідних для отримання узгодження на дорожні перевозки вибухонебезпечних речовин. Ці документи були надані їй на підставі відповідного законодавства України. Вказала, що коли до неї звернувся ОСОБА_7, то вона перевірила його особу, але також була впевнена, що це саме він, оскільки його знає. Дозвіл на перевезення вибухових речовин №021819 від 17.07.2012 року був у копії, оригінала не бачила. Підпис в журналі обліку реєстрації заяв та документів необхідний для отримання документа дозвільного характеру, який надає суб'єкт господарювання або уповноважені, державному реєстратору ставився особисто ОСОБА_7. Відповідно даної заявки кінцевий пункт був «м. Краснодон». Дозвіл на перевезення вибухонебезпечних речовин залишається у заявників. Також додала, що за достовірність даних, які надаються, несе відповідальність заявник и вимагати від нього оригіналів ОСОБА_12 не може.

Свідок ОСОБА_13, суду пояснив, що він працює в УДАІ на посаді старшого інспектора відділу організації дорожнього руху, з центру адміністративних послуг Луганської міської ради, надійшов пакет документів необхідний для узгодження перевозки вибухонебезпечних речовин, документи були надані ТОВ «Укрвибухсервіс». Вказані документи були зареєстровані та він на протязі п'яти днів розглянув заяву та виніс узгодження № 2793 та передав документи в міський виконком. Кінцевим пунктом перевезення в копії довідки було вказане місто Краснодон. Вказав, що вони мають право видавати узгодження на підставі незавірених копій, та достовірність документів він перевірити не може, в зв'язку з тим, що їх перевіряють державні адміністратори, за достовірність документів несе відповідальність перевізник.

Вина обвинуваченого також підтверджується доказами які знаходяться у матеріалах кримінального провадження, досліджених судом, а саме: копією узгодження УДАІ ГУМВС №2793 (т. 1 а.п. 6); копією дозволу № 021819 від 17.07.2012 р. в якому вказано маршрут м. Петровське -м. Красний Луч - м. Антрацит - м. Ровеньки - с. Волнухіне, г.Краснодон. (т. 1 а.п. 7); відповіддю начальника Краснолуцького МВ ГУМВС з матеріалами в яких є корінець дозволу № 021819 від 17.07.2012 р. в якому вказано маршрут м. Петровське -м. Красний Луч - м. Антрацит - м. Ровеньки - с. Волнухіне та відсутній напис «м.Краснодон»,(т.1 а.п. 13-52); відповіддю начальника Управління держгірпромнагляду від 12.02.2013 р. (т. 1 а.п. 90); оригіналом дозволу №021819 від 17.07.2012р. на перевезення ВНР, в якому вказано маршрут м. Петровське -м. Красний Луч - м. Антрацит - м. Ровеньки - с. Волнухіне та відсутній напис «г.Краснодон» (т.1 а.п. 120); копією журналу обліку заяв які надає суб'єкт господарювання державному адміністратору з підписом ОСОБА_7 (т.1 а.п. 143); підроблена копія дозволу №021819 від 17.07.2012р. на перевезення ВНР, де є напис «г.Краснодон» (т.1 а.п. 206), висновком експерта №147/2 від 18.04.2013р. у якому вказано, що технічне зображення Дозволу № 021819 від 17.07.2012 на перевезення вибухонебезпечних речовин не відповідає оригіналу Дозволу № 021819 від 17.07.2012 на перевезення вибухонебезпечних речовин наданого на ждослідження в якості порівняльного матеріалу і являється результатом технічної підробки (монтажу). (т. 1 а.п. 211-218).

Аналізуючи досліджені докази, суд приходить до наступного висновку:

До показів обвинуваченого ОСОБА_7, суд, відноситься критично, оскільки вони спростовуються показами свідків, які пояснили, що саме він надавав пакет документів з підробленою копією дозволу, матеріалами кримінального провадження, в яких є підтвердження що саме він є директором ТОВ «Укрвибухсервіс», та саме він займався оформленням та підписанням документів на перевезення вибухонебезпечних речовин, та повинен був проконтролювати достовірність документів які надає до державних органів, вибрана ним позиція свідчить про бажання уникнути покарання за здійснений злочин. У суду немає підстав не вірити дослідженим доказам, вони узгоджуються між собою, та є достовірними. Допитаний в якості обвинуваченого в судовому засіданні, ОСОБА_7, прагнув переконати, що він належно виконував свої службові обов'язки, що скоєння злочину сталося не з його провини, що він діяв на підставі наданих йому дозвільних документів. Однак, досліджені судом в судовому засіданні показання свідків по справі, свідчать про те, що обвинувачений будучи службовою особою не перевірив достовірність наданого йому дозволу та не звірив маршрут перевезення вибухонебезпечних речовин, на підставі чого отримав

узгодження маршруту та ТОВ «Укрвибухсервіс» був перевезений вибухонебезпечний вантаж за неузгодженим маршрутом.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину доведеною повністю, та дії ОСОБА_7, правильно кваліфікує за ч. 1 ст. 367 КК України, як неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам у формі порушення громадської безпеки, такими діями, при транспортуванні вибухонебезпечних речовин.

Обираючи вид та міру покарання суд, враховуючи характер суспільної небезпеки, злочину який скоїв ОСОБА_7, його віднесено законом до злочину невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується з позитивного боку, на протязі судового розгляду справи сприяв розкриттю злочину, вживав заходи до усунення заподіяної шкоди, яка є істотною, але мінімальною та не потягла інших тяжких наслідків, обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, судом встановлено активне сприяння розкриттю злочину, та те, що шкода не потягла тяжких наслідків. Обставинами, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України - судом не встановлені.

Виходячи із приведених обставин, позиції прокурора який прийняв участь при розгляді справи, відношення обвинуваченого ОСОБА_7 до скоєного, він вину визнав частково та зрозумів допущені порушення які призвели до вчинення злочину, суд вважає, що на даний час виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 можливо з призначенням покарання у вигляді штрафу, вважаючи, що даного покарання буде достатньо для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7, та застосувати ч.2. ст. 69 КК України та враховуючи обставини які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину не призначати додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

Речові докази по справі відсутні.

Цивільний позов по справі заявлений не був.

Судові витрати за проведення технічної експертизи документів №147/2 від 18.04.2013 року в сумі 489,44 грн., повинні бути стягнуті з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним в скоєнні злочину передбаченого частиною 1 статті 367 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу 4 250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень на користь держави, та у відповідності до ч.2. ст. 69 КК України, без позбавлення права обіймати посаду керівника підприємства та займатися певною діяльністю.

Стягнути з ОСОБА_7 судові витрати в загальній сумі 489,44 грн. за проведення технічної експертизи документів, на користь держави.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганскої області на протязі 30 діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Ленінський районний суд м. Луганська.

СУДДЯ: В.І. ЛУГАНСЬКИЙ