Ухвала суду № 38152528, 02.04.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/181/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сушка О.О.

суддів: Смілянця Е. С. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Чиста Криниця - " до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у відновленні діяльності фермерського господарства "Чиста криниця-", пов'язаної з утворенням відходів та зобов'язання відповідача провести повторну перевірку позивача щодо отримання відповідних дозвільних документів на розміщення відходів та лімітів на утворення і розміщення відходів, за наслідками якої вирішити питання про скасування заходів реагування, застосованих згідно рішення Державної екологічної інспекції у Вінницькій області № 17 від 19.06.2013 року, та прийняти відповідне рішення щодо відновлення виробничої діяльності позивача, пов'язаної з утворенням відходів.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 10.02.2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Відповідач, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права. На підставі викладеного, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти рішення про відмову в задоволенні позову.

Від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивача зареєстровано як юридичну особу 07.09.2004 року Гайсинською районною державною адміністрацією Вінницької області. Основним видом діяльності підприємства є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; інші види перероблення та консервування фруктів та овочів; виробництво сидру та інших плодово-ягідних вин, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ серії АЖ №314149 та довідкою з ЄДРПОУ серії АБ № 439959 .

19.06.2013 року відповідачем було прийнято рішення №17, яким тимчасово заборонена (зупинена) діяльність позивача, пов'язана із утворенням відходів, оскільки, в порушення вимог ст. 17, 32 Закону України "Про відходи", підприємство здійснює діяльність, пов'язану з утворенням промислових та побутових відходів, без дозволу на розміщення та лімітів на утворення та розміщення відходів, а раніше вжиті заходи не призвели до усунення виявлених порушень, зокрема позивачем не виконаний припис Держекоінспекції № 28 від 27.07.2012 року.

Позивачем було виконано вимоги відповідача, зазначені у рішенні № 17 від 19.06.2013 року, про що листами №244 від 07.11.2013 року та №07 від 10.01.2014 року позивач повідомив відповідача та просив переглянути рішення щодо тимчасової заборони діяльності підприємства.

На підтвердження зазначених обставин позивачем до адміністративного позову долучено: договір № 82/В від 01.02.2013 року "Про збирання небезпечних відходів", укладений між позивачем та ТОВ "Еко Захист - Україна; договір №71 "Про прийняття та складування твердих побутових відходів", укладений між позивачем та ПП ОСОБА_3, від 03.07.2013 року; дозвіл за №98/13 від 27.08.2013 року на розміщення відходів у 2014 році та погоджений ліміт на утворення та розміщення відходів на 2014 рік; дозвіл №2031 від 25.09.2013 року Міністерства екології та природних ресурсів України на розміщення відходів у 2014 році; дозвіл №1 від 10.07.2013 року на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами.

Однак, відповідач по справі, не зважаючи на отримання відповідного клопотання голови ФГ "Чиста криниця -" та зазначених документів, своїми листами за № 4510/08 від 13.11.2013 року та № 164/08 від 16.01.2014 року, повідомив позивача що для скасування рішення №17 від 19.06.2013 року про тимчасову заборону (зупинення) діяльності підприємства та відновлення діяльності ФГ "Чиста криниця-", пов'язаної з утворенням відходів, позивачу необхідно звернутись до Вінницького окружного адміністративного суду, зазначивши про неможливість вирішення зазначеного питання у позасудовому порядку. При цьому, ухиляючись від вчинення відповідних дій, відповідач посилався на ст. 4 Закону України " Про основні засади державного нагляду ( контролю ) у сфері господарської діяльності " та ч. 1 п. 12 ст. 183 - 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд першої інстанції, за результатом розгляду справи, прийшов до висновку про задоволення адміністративного позову. Зокрема, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність висновків, викладених в листах №4510/08 від 13.11.2013 року та № 164/08 від 16.01.2014 року, на підставі яких позивачу відмовлено у розгляді питання щодо відновленні діяльності фермерського господарства "Чиста криниця - ", пов"язаної з утворенням відходів.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами у справі процедура застосування заходів реагування суб'єктом владних повноважень та порядок скасування таких заходів були регламентовані Постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 № 2751-XII "Про затвердження порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об"єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища". Зазначена постанова не втратила чинності та на сьогоднішній день продовжує свою дію.

Згідно з п. 2 вказаного Порядку, діяльність підприємств, чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання, що здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, може бути тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання необхідних природоохоронних заходів.

Відповідно до вимог п. 3 Порядку, рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища приймають у межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду, інші спеціально уповноважені державні органи та органи місцевого самоврядування.

Пунктом 10 Порядку визначено, що відновлення діяльності підприємств здійснюється з письмового дозволу органу, який прийняв рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності, або його вищого органу.

В свою чергу, відповідачем були застосовані заходи реагування до позивача у позасудовому порядку. Таким чином, в даному випадку, скасування застосованих заходів реагування має бути здійснено саме відповідачем, а не судом, та на підставі Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 року № 2751-XII, а не відповідно до вимог ч.12 - 13 ст. 182-3 КАС України або ст. 183 - 6 КАС України.

Отже, відповідач помилково відмовив позивачу у розгляді питання щодо скасування заходів реагування, пославшись на ч.1 п. 12 ст. 183 - 2 КАС України.

Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що для повного захисту прав позивача, необхідно на підставі ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог та, враховуючи те, що відповідач у даному випадку повинен самостійно вирішити питання щодо відновлення діяльності ФГ "Чиста криниця -", зобов'язати відповідача провести повторну перевірку позивача щодо отримання відповідних дозвільних документів на розміщення відходів та лімітів на утворення і розміщення відходів, за наслідками якої вирішити питання про скасування заходів реагування, застосованих згідно рішення Державної екологічної інспекції у Вінницькій області № 17 від 19.06.2013 року, та прийняти відповідне рішення щодо відновлення виробничої діяльності позивача, пов'язаної з утворенням відходів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами, діяв не на підставі, не у межах та не у спосіб, що передбачену Конституцією та законами України, а тому вбачає підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції повно та об'єктивно досліджено матеріали справи та доводи сторін, в результаті чого прийнято правильне рішення про задоволення позовних вимог з тих підстав, що висновки відповідача за результатом проведеної ревізії не відповідають вимогам чинного законодавства.

В свою чергу доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку встановленому ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Смілянець Е. С.

Матохнюк Д.Б.