Рішення № 38152048, 02.04.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.04.2014 Справа № 905/1037/14

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Уханьової О.О. при помічнику судді Рагуліної Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом - Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний

промислово-інвестиційний банк" м. Київ в особі Обласного відділення

ПАТ "Промінвестбанк" в м. Донецьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Донконтракт"

м. Краматорськ

про стягнення 2811941,68грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - Хорошилов І.І. - за довіреністю,

від відповідача - не явився.

СУТЬ СПРАВИ:

17.02.2014р. ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м.Київ в особі Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Донецьк (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Донконтракт" м.Краматорськ 2811941,68грн., з яких: 2383903,37грн. - заборгованість за кредитом, 358504,18грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.06.2013р. по 16.02.2014р. включно, 37786,94грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 12233,94грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 8674,61грн. - 3%річних по кредиту відповідно до ст.625 ЦК України, 2818,27грн. - 3%річних по відсоткам відповідно до ст.625 ЦК України, 5726,99грн. - індекс інфляції за кредитом, 2293,39грн. - індекс інфляції за відсотками.

В підтвердження позовних вимог надав копії кредитного договору про відкриття кредитної лінії №3/2/10 від 29.06.2010р. з договорами про внесення змін до нього, розрахунок суми заборгованості станом на 17.02.2014р. та вимоги №19/3-116 опр від 18.09.2013р. з доказами її направлення.

06.03.2014р. до господарського суду від позивача надійшли оригінали довідок про рух коштів по рахунках боржника, які залучені до матеріалів справи.

25.03.2014р. через канцелярію суду представником позивача подано додаткові оригінали довідок про рух коштів по рахунках боржника.

Відповідач жодного разу не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, про причину неявки не повідомив, додаткових документів до матеріалів справи не надав.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що ухвали господарського суду направлялись відповідачу за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців згідно витягу серії АД №063743 станом на 26.02.2014р., він вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду судом справи.

Господарський суд вирішує спір по суті без явки представників відповідача на підставі ст.75 ГПК України за наявними в матеріалах справи документами, оскільки вони є достатніми для вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом позову є стягнення з відповідача 2811941,68грн., з яких: 2383903,37грн. - заборгованість за кредитом, 358504,18грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.06.2013р. по 16.02.2014р. включно, 37786,94грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 12233,94грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 8674,61грн. - 3%річних по кредиту відповідно до ст.625 ЦК України, 2818,27грн. - 3%річних по відсоткам відповідно до ст.625 ЦК України, 5726,99грн. - індекс інфляції за кредитом, 2293,39грн. - індекс інфляції за відсотками.

Підставою звернення є неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії №3/2/10 від 29.06.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 29.06.2010р. ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - банк, кредитор) та ТОВ "Донконтракт" підписали договір №3/2/10, який за своєю правовою природою є кредитним договором, правовідносини за яким регулюються розділом 2 глави 71 Цивільного кодексу України "Позика. Кредит. Банківський вклад", параграфом 1 глави 35 Господарського кодексу України, Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими нормативно-правовими актами.

Істотними умовами у кредитному договорі є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).

Відповідно до умов цього договору банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття не відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 2900000,00грн. (ліміт кредитної лінії) на рефінансування кредитної заборгованості позичальника перед кредитором, на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором. Ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком:

- з 01 вересня 2010р. ліміт встановлюється в сумі 2800000,00грн.,

- з 01 жовтня 2010р. ліміт встановлюється в сумі 2700000,00грн.,

- з 01 листопада 2010р. ліміт встановлюється в сумі 2600000,00грн.,

- з 01 червня 2011р. ліміт встановлюється в сумі 2000000,00грн.,

- з 01 липня 2011р. ліміт встановлюється в сумі 1000000,00грн.,

- з 31 липня 2011р. ліміт встановлюється в сумі 0,00грн.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії, а датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту визначено - 30 липня 2011р.

Проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки за наступним графіком: травень-червень2010р. - 14% річних, липень-вересень2010р. - 40% річних, жовтень-листопад2010р. - 27% річних, грудень2010р.-березень2011р. - 14% річних, квітень2011р. - 27% річних, травень-липень2011р. - 40% річних. Нарахування банком процентів здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів здійснюється метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та уроці. Проценти нараховуються банком кожного 11, 21 числа місяця за попередній період і у передостанній робочий день місяця за період по останній календарний день та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня місяця (п.3.2. договору).

Як вбачається з договору про внесення змін та доповнень №5-3/2/10 від 06.03.2013р. до кредитного договору сторони внесли зміни до його умов, викладених, зокрема, у пунктах 2.1. - ліміт кредиту встановлений у розмірі 2540000,00грн., 2.2. - дата остаточного повернення 31.12.2014р. згідно графіку, або не пізніше 10 днів з моменту отримання відповідачем письмової вимоги банку, у випадках, вказаних в п.4.3.4., 3.2. та деяких інших пунктах цього договору. Крім того, внесли зміни до пункту 3.3. договору, яким встановили, що у випадку порушення позичальником строку погашення заборгованості по кредиту згідно з графіком, встановленим у п.2.2. цього договору, розмір процентів, що нараховуються на прострочений до сплати кредит (його частину) починаючи з відповідної календарної дати, яка визначена у договорі, як дата виконання зобов'язання, до дати виконання такого зобов'язання, встановлюються у розмірі, що на 3% річних перевищує розмір діючої процентної ставки за користування кредитом, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.3.2. цього договору. Процентна ставка за користування кредитом зменшується до її попереднього розміру з наступного дня після погашення простроченої заборгованості.

Сторонами також були внесені зміни до умов кредитного договору шляхом укладення договору про внесення змін та доповнень до нього №6-3/2/10 від 15.04.2013р. Цим договором передбачено, що відповідно до п.3.2. договору, викладеного в останній редакції, проценти за користування кредитом нараховуються банком та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 24%річних. Разом з тим, зобов'язання позичальника по сплаті нарахованих процентів не вважаються простроченими до п числа місяця наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів (кінцева дата сплати процентів). Проценти, що нараховані за останній календарний місяць терміну дії кредиту, не вважаються простроченими протягом наступних 5 календарних днів після закінчення цього терміну.

Згідно п.4.3.4. кредитного договору (з урахуванням договору про внесення змін та доповнень №5-3/2/10 від 06.03.2013р. до нього) банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) дострокового погашення заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або комісій, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим договором, у випадках, коли, зокрема, позичальником не виконуються (повністю або частково) свої фінансові зобов'язання за цим кредитним договором по поверненню кредиту (у тому числі не дотримано графік повернення кредиту) та/або сплаті плати за кредит, та/або сплаті процентів за надання кредиту, та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором.

Розділом 5 цього кредитного договору сторони встановили відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно умов договору. Так, відповідно до п.п.5.2.,5.3. договору позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов'язання по поверненню банку сум кредиту та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу. За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору (п.п.6.1., 6.8. договору).

Господарський суд, дослідивши умови договору (з урахуванням договорів про внесення змін та договорів про внесення змін та доповнень до нього), робить висновок, що сторонами в даному кредитному договорі погоджені всі істотні умови, відсутні докази визнання його недійсним, тому зазначений договір є укладеним та обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525-526 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи доведено, що банком належним чином виконані умови договору щодо надання кредитних коштів, що підтверджено відповідною випискою з банківського рахунку, яка наявна в матеріалах справи та представником позивача в судовому засіданні.

Відповідно до ч.3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Сторонами у договорі узгоджено, що дата остаточного погашення кредиту - 31.12.2014р., або не пізніше 10 днів з моменту отримання відповідачем письмової вимоги банку, у випадках, вказаних в п.4.3.4. кредитного договору, яким передбачено, що банк має право вимагати від позичальника дострокового погашення заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або комісій, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим договором, у випадках, коли, зокрема, позичальником не виконуються (повністю або частково) свої фінансові зобов'язання за цим кредитним договором по поверненню кредиту.

Всупереч приписам закону та умовам договору, позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, отримані кошти у встановлені строки не повертав, плату за кредит своєчасно та в повному обсязі не сплачував, у зв'язку з чим банк звернувся до нього з вимогою про повернення кредиту та сплату процентів №19-3/116 опр від 18.09.2013р. (яка з доказами направлення наявна в матеріалах справи), в якій повідомив про загальну суму заборгованості за кредитним договором, вимагав повернути всі отримані в межах кредитного договору суми кредиту, сплатити проценти за користування ним. Враховуючи той факт, що відповідач заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №3/2/10 від 29.06.2010р. так і не сплатив, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача цієї суми заборгованості.

З наданої позивачем на вимогу суду банківської виписки вбачається, що заборгованість відповідача за основною сумою кредиту на час винесення рішення по справі дійсно (фактично) становить 2383903,37грн.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 2383903,37грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача відсотки за користування кредитними коштами за період з 01.06.2013р. по 16.02.2014р. включно у розмірі 358504,18грн.

Дослідивши подані позивачем банківські виписки господарський суд зазначає наступне. Позивач під час розгляду справи по суті надав документи (виписки з відповідних рахунків), з яких вбачається, що заборгованість за нарахованими відсотками фактично (дійсно) становить 358504,17грн., при цьому в зазначений позивачем у позові початок періоду, тобто з 01.06.2013р. по 30.06.2013р. відповідачем була здійснена оплата відсотків, після чого відповідачем були також неодноразово здійснені оплати.

Отже, враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по процентам відповідно умов до кредитного договору є правомірними, доведеними належним чином та підтверджені матеріалами справи в частині 358504,17грн., вони підлягають задоволенню частково саме в цій сумі.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 37786,94грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 28.06.2013р. по 16.02.2014р. та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 12233,94грн. за період з 05.07.2013р. по 16.02.2014р., господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, в тому числі неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1-3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вже зазначалось, умовами договору передбачено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Згідно п. 3.5 договору пеня нараховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для нарахування пені, до дати припинення цих обставин включно.

Господарський суд, перевіривши надані позивачем розрахунки, дійшов висновку про задоволення цієї вимоги в повному обсязі, оскільки розрахунок здійснений з дотриманням вимог діючого законодавства.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 3%річних по кредиту відповідно до ст.625 ЦК України за період з 28.06.2013р. по 16.02.2014р. у розмірі 8674,61грн., 3%річних по відсоткам відповідно до ст.625 ЦК України за період з 05.07.2013р. по 16.02.2014р. у розмірі 2818,27грн., індекс інфляції за кредитом відповідно до п.5.2. кредитного договору за період з 28.06.2013р. по 16.02.2014р. у розмірі 5726,99грн., індекс інфляції за відсотками відповідно до п.5.2. кредитного договору за період з 05.07.2013р. по 16.02.2014р. у розмірі 2293,39грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний буде відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки.

Приписи ст.625 ЦК України передбачають можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних, розмір яких визначається сторонами в договорі. Проте, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Три проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19.08.2003р.

Між тим, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується. В даному випадку кредитор скористався цим правом та господарський суд, перевіривши надані ним розрахунки щодо нарахування 3%річних по кредиту за період з 28.06.2013р. по 16.02.2014р. у розмірі 8674,61грн., 3%річних по відсоткам за період з 05.07.2013р. по 16.02.2014р. у розмірі 2818,27грн., індекс інфляції за кредитом відповідно до п.5.2. кредитного договору за період з 28.06.2013р. по 16.02.2014р. у розмірі 5726,99грн., індекс інфляції за відсотками відповідно до п.5.2. кредитного договору за період з 05.07.2013р. по 16.02.2014р. у розмірі 2293,39грн., дійшов висновку про задоволення цих вимог у повному обсязі, оскільки розрахунок здійснений з дотриманням вимог діючого законодавства.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України враховуючи, що вимоги позивача задоволені частково, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.625, гл.48,49,71 Цивільного кодексу України, гл.35, ст.67,193 Господарського кодексу України, ст.ст.33,43,49,75,82,82-1,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ в особі Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донконтракт" м. Краматорськ про стягнення 2811941,68грн. частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донконтракт" (84305, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 76, ЄДРПОУ 32442007) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01011, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) в особі Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" (83082, м. Донецьк, пл. Радянська, 1) 2383903,37грн. заборгованості за кредитом, 358504,17грн. заборгованості по сплаті відсотків, 37786,94грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 12233,94грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у розмірі, 8674,61грн. 3%річних по кредиту, 2818,27грн. 3%річних по відсоткам, 5726,99грн. індексу інфляції за кредитом, 2293,39грн. індексу інфляції за відсотками, 56238,83грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення підписаний 07.04.2014р.

Суддя О.О. Уханьова