Ухвала суду № 3814903, 05.05.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 травня 2009 року № 22а-6241/08 /9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого у справі судді Любашевського В.П.

суддів Довгополова О.М.

Носа С.П.

При секретарі судового засідання Каблак Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_2

на постанову господарського суду Тернопільської області від 18.01.2008 року у справі

за позовом  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

11 жовтня 2007 року позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася у господарський суд Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача - ОСОБА_2. У позовній заяві просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.10.2007 р. та № 61779/0003711704/0 від 04.10.2007 р.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 18.01.2008 року позовні вимоги задоволено та скасовано оскаржувані податкові повідомлення - рішення. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що рішення які оскаржуються прийняті на підставі акту перевірки, яка проведена із порушенням вимог Закону. Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на тому, що дозвіл на проведення позапланової перевірки після наявності підстав та наказу керівника податкового органу надає суд шляхом прийняття рішення. Натомість, податкова інспекція надання судом дозволу не підтвердила.

Також суд першої інстанції зазначив, що висновки контролюючого органу про перевищення ліміту виручки, позивачем як платником єдиного податку необгрунтований, оскільки укладаючи договори купівлі-продажу об'єктів нерухомості з ОСОБА_3 ОСОБА_1 діяла як фізична особа, а не суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджено безпосередньо договорами від 12.07.2005 р.

Судом також встановлено, що вказана обставина підтверджена і самим податковим органом в довідці № 133/17-02/14029912 від 16.10.2006 р., складеної за результатами планової виїзної документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, дотримання вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ОСОБА_3 за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2006 р., в п. 2.11 розділу 2 якої вказано, що ОСОБА_3 придбало нежитлові приміщення ________________

Головуючий у 1-й інст. суддя Бучинська Г.Б. ряд. ст. зв. № 2.11.1 суддя -доповідач Любашевський В.П.  

справа № 15а/191-4285/5022 справа № 22а-6241/08/9104.doc

в фізичної особи ОСОБА_1, згідно договору купівлі-продажу від 12.07.2005 р. оплата за які проведена на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_1 Тому, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість висновків контролюючого органу про незаконність перебування позивача на обліку платників єдиного податку, що й стало підставою для скасування податкових повідомлень - рішень про визначення податкового зобов'язання із сплати податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову господарського суду Тернопільської області від 18.01.2008 року та залишити без змін податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 04.10.2007 р. та № 61779/0003711704/0 від 04.10.2007 р. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що із акту перевірки платник податків ОСОБА_1. згідно з даними звітів платника єдиного податку та інформації з інших джерел, в період з 01.01.2005 р. по 30.09.2006 р. займалася здаванням під найм власної та державної нерухомості невиробничого призначення і реалізацією нерухомості.

Перевіркою встановлено, що в порушення п. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», підприємцем занижено обсяг виручки в третьому кварталі 2005 року на 2281172,34 грн., тобто перевищено осяг 500 тис, грн. по причині не включення в звіт єдиного податку коштів отриманих від продажі нерухомого майна. Виходячи із цього, підприємець ОСОБА_1 після перевищення в третьому кварталі 2005 року встановленого обсягу одержаної виручки повинен оподатковуватись по загальній системі оподаткування.

Також апелянт зазначає, що безпідставними є твердження позивача, що договори купівлі-продажу приміщень укладених з ОСОБА_3 укладались фізичною особою ОСОБА_1, оскільки кошти отримані від реалізації нерухомості поступили на рахунок приватного підприємця ОСОБА_1

Оскільки, доходи підприємця з жовтня 2005 року підлягають оподаткуванню за загальною системою, а діяльність здійснюється за безготівкові кошти, то згідно Закону України «Про податок на додану вартість», позивач підлягав реєстрації як платник податку на додану вартість.

За вказаних обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав:

Судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стало встановлене актом перевірки № НОМЕР_2 від 27.08.2007 р. порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог Закону Україні «Про податок на додану вартість».

Слід погодитися із висновком господарського суду, що проводячи перевірку дотримання вимог податкового законодавства Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 контролюючим органом рішення суду про надання дозволу на її проведення не пред'явлено. Вказана обставина не заперечується і апелянтом, який у поданих доповненнях до апеляційної скарги зазначає, що Закон для проведення вказаної перевірки не вимагає наявності рішення суду.

Проте суд апеляційної інстанції не погоджується із такими доводами, оскільки відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Тому, проведена перевірка є такою, що здійснена із порушенням встановленого порядку.

В силу п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», передбачено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Зважаючи, що акт як носій доказової інформації складено за результатами перевірки проведеної із порушенням встановленого порядку, то така доказова інформація не може бути підставою для прийняття податкових повідомлень - рішень, а прийняті - підлягають скасуванню.

Також суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 як суб'єкт підприємницькі діяльності зареєстрована 31.03.2004 р., про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію, видане виконавчим комітетом Тернопільської міської ради та взята на податковий облік 06.04.2004 р.

ОСОБА_2, за заявою підприємця від 15.12.2004 р. про обрання спрощеної системи оподаткування доходів, за видом діяльності - здавання під найм власної та державної нерухомості невиробничого призначення, видано Свідоцтво про сплату єдиного податку, що не заперечується відповідачем.

Апелянт, зазначає, що позивач на обліку платників єдиного податку перебуває неправомірно, оскільки ними перевищено встановлений ст.. 1 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» обсяг виручки. При цьому, апелянт посилається на договори купівлі-продажу об'єктів нерухомості з ОСОБА_3 за якими на рахунок позивача надійшли кошти в сумі 2 281 172,34 грн. Проте, суд апеляційної інстанції вважає такі доводи безпідставними, оскільки укладаючи договори купівлі-продажу об'єктів нерухомості з ОСОБА_3 ОСОБА_1 діяла як фізична особа, а не суб'єкт фізична особа - підприємець, а надходження коштів в сумі 2 281 172,34 грн. на рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не спростовує вказаний висновок, оскільки стороною у договорах є ОСОБА_1 як фізична особа.

За вказаних обставин, суд першої інстанції приймаючи оскаржувану постанову вірно встановив обставини у справі та прийняв судове рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в силу ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову господарського суду Тернопільської області від 18.01.2008 року у справі № 15а/191-4285 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя В. П. Любашевський

 Судді О. М. Довгополов

С.П. Нос