Постанова № 38148559, 18.02.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року 10:55Справа № 808/6084/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Білоусі А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінспецмаш» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 04 березня 2013 року за № 0000602211 та № 0000612211,

за участю представників сторін:

від позивача: Сілецького Ю.І. (дов. № 2 від 05.07.2013),

від відповідача: Сергієнко Т.С. (дов. № 72 від 14.01.2014), -

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінспецмаш» (далі - позивач, ТОВ «Укрінспецмаш») до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя форми «Р» № 0000602211 від 04 березня 2013 року про донарахування податкових зобов'язань податку на прибуток в розмірі 6 446,00 грн. та № 0000612211 від 04 березня 2013 року про донарахування податкових зобов'язань по ПДВ в розмірі 5 605,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 1,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, оскільки зазначає про те, що порушення контрагентом ТОВ «Юкка-трейд» податкового законодавства не є підставою для висновків податкового органу про нереальність господарських операцій та про відсутність поставок товарів і послуг, також зазначає, що висновки акту перевірки спростовуються наданими позивачем первинними документами та даними бухгалтерського обліку, у зв'язку з чим вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними. Також позивач зазначає, що перевіркою не було виявлено фактів відсутності належно оформлених податкових накладних.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, з підстав зазначених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у письмових запереченнях вих. № 1096/10/10-010 від 24 вересня 2013 року. В обґрунтування заперечень зазначено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Юкка-Трейд» (код ЄДРПОУ 34802073). На підставі інформації, що надійшла до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя відносно підприємства контрагента ТОВ «Юкка-Трейд» (акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 27 вересня 2011 року за № 2470/23-5/34802073) встановлено відсутність у ТОВ «Юкка-Трейд» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробних активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації і (робіт, послуг) здійснення, у зв'язку з чим не підтверджено угоди з контрагентами, зокрема з ТОВ «Укрінспецмаш» у травні та червні 2011 року. На підставі постанови слідчого СВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області від 10 лютого 2012 року, про призначення позапланової перевірки було з'ясовано, що у впровадженні СВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області знаходяться матеріали досудового розслідування по кримінальній справі, порушеній у відношенні ОСОБА_3, яка є єдиним засновником і директором ТОВ «Юкка-Трейд», за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України. Також позивачем не надані товарно-транспортні накладні, які підтверджують доставку товару. З огляду на зазначене, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши думку представників сторін, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

На виконання постанови СВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області від 11 грудня 2012 ркоу про проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Укрінспецмаш» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Юкка-Трейд» за 2011 рік, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя з 06 лютого 2013 року по 12 лютого 2013 року, на підставі наказу № 91 від 06 лютого 2013 року та направлення від 06 лютого 2013 року № 79, проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрінспецмаш» (код ЄДРПОУ 31836817) з питань взаємовідносин з ТОВ «Юкка-Трейд» (код ЄДРПОУ 34802073) за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року.

Висновками акту перевірки встановлені порушення позивачем вимог:

пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14; пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138; пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010, в результаті чого занижено об'єкт оподаткування, внаслідок чого відбулось заниження податку на прибуток на загальну суму 6 446 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року - 6 446 грн.;

абз. «а» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 5 605 грн., а саме по періодам: за травень 2011 року на суму 2 409 грн. та за червень 2011 року на суму 3 196 грн.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 24/22-11/31836917 від 19 лютого 2013 року. (далі - акт № 24).

ТОВ «Укрінспецмаш» не погодившись з висновками перевірки, фактами і даними, викладеними в акті перевірки № 24, скориставшись своїм правом, передбаченим пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, подало до відповідача письмові заперечення від 22 лютого 2013 року № 22\02-1.

28 лютого 2013 року ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя надано відповідь № 2011/10/22-11, якою висновки акту перевірки залишені без змін.

04 березня 2013 року на підставі акта перевірки № 24 від 19 лютого 2013 року, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя винесені податкові повідомлення-рішення:

№ 0000602211, яким ТОВ «Укрінспецмаш» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 6 446,00 грн. за основним платежем;

№ 0000612211, яким ТОВ «Укрінспецмаш» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 5 606,00 грн., у тому числі 5 605,00 грн. за основним платежем та 01,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Підприємство здійснювало оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень за процедурою адміністративного оскарження, передбаченою, статтею 56 Податкового кодексу України.

11 березня 2013 року ТОВ «Укрінсмпецмаш» надіслано на адресу Державної податкової адміністрації в Запорізькій області первинну скаргу (вих. № 11\03-1) на податкові повідомлення-рішення № 0000602211, №0000612211 від 04 березня 2013 року.

18 квітня 2013 року Державною податковою службою у Запорізькій області винесено рішення № 1702/10/10-1120, яким податкові повідомлення-рішення № 0000602211, №0000612211 від 04 березня 2013 року залишені без змін, а скарга без задоволення.

ТОВ «Укрінсмпецмаш» не погодившись з рішеннями про результати розгляду первинної скарги та податковими повідомленнями-рішеннями № 0000602211, №0000612211 від 04 березня 2013 року, винесеними ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, 26 квітня 2013 року звернулось з повторною скаргою (вих. № 26\04-1) до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України № 5395/644-49-1001-15 від 20 червня 2013 року про результати розгляду скарги, залишені без змін податкові повідомлення-рішення від 04 березня 2013 року за № 0000602211 і № 0000612211 та рішення ДПС у Запорізькій області, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу ТОВ «Укрінсмпецмаш» - залишено без задоволення.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Перевіркою охоплено взаємовідносини ТОВ «Укрінсмпецмаш» з ТОВ «Юкка-Трейд».

На виконання господарських відносин вищевказаних осіб перевіркою досліджувались та в матеріалах справи наявні копії розрахунків фактури:

№ Ю-030501 від 03 травня 2011 року на поставку пластини тв. сплава USP 60 Т5К10, у кількості 16 штук на загальну суму 2 956,80 грн., у тому числі ПДВ 490,80 грн.;

№ Ю-040521 від 04 травня 2011 року на поставку пластини тв. сплава USP 60 Т5К10, у кількості 84 штук та полоси сталі 350 кілограмів на загальну суму 19 177,20 грн., у тому числі ПДВ 3 196,20 грн.;

№ Ю-130513 від 13 травня 2011 року на поставку 02251 Т5К10 у кількості 200 штук, 02271 Т5К10 у кількості 74 штуки, 02311 Т5К10 у кількості 65 штук, 67410 Т5К10 у кількості 79 штук, 67420 Т5К10 у кількості 80 штук, 11210 Т5К10 у кількості 27 штук, 023111 ВК8 у кількості 10 штук, пластина з кібориту RNMN150700Т у кількості 2 штук, резец отрезной 16х25х140 ВК8 у кількості 50 штук, метчик G 1/4 у кількості 1 штуки, фреза шпоночная ц/х Ф12 у кількості 5 штук, фреза шпоночная ц/х Ф10 у кількості 10 штук, сверло к/х Ф7,8 у кількості 3 штук, сверло к/х Ф12 у кількості 3 штук, сверло к/х Ф18 у кількості 1 штуки, сверло к/х Ф25 у кількості 2 штук на загальну суму 11 495,46 грн., у тому числі ПДВ 1 915,91 грн.

Видаткові накладні мають аналогічні номери, дати, кількість та вартість товарів.

При отриманні товару ТОВ «Укрінспецмаш» були надані постачальником податкові накладні № 30501 від 03 травня 2011 року на загальну суму 2 956,80 грн., у тому числі ПДВ 490,80 грн.; № 40520 від 04 травня 2011 року на загальну суму 19 177,20 грн., у тому числі ПДВ 3 196,20 грн.; № 130512 від 13 травня 2011 року на загальну суму 11 495,46 грн., у тому числі ПДВ 1 915,91 грн.

Сплата за отримані товари відбувалась у безготівковій формі, згідно платіжних доручень: № 1604 від 15 червня 2011 року на суму 11 495,46 грн., № 1605 від 15 червня 2011 року на суму 19 177,20 грн., № 1606 від 15 червня 2011 року на суму 2 956,80 грн.

Відповідно до податкової накладної № 2 від 18 травня 2011 року ТОВ «Укрінспецмаш», на виконання договору № 452 від 30 грудня 2010 року продано частину вищезазначеного товару Приватному акціонерному товариству «Нікопольський завод технологічного оснащення» (індивідуальний податковий номер покупця 317608804079), а саме 02251 Т5К10 у кількості 200 штук, 02271 Т5К10 у кількості 74 штуки, 02311 Т5К10 у кількості 65 штук, 67410 Т5К10 у кількості 79 штук, 67420 Т5К10 у кількості 80 штук, 11210 Т5К10 у кількості 27 штук, 023111 ВК8 у кількості 10 штук на загальну суму 6 454,94 грн. у тому числі ПДВ 1 075,82 грн.

19 травня 2011 року ТОВ «Укрінспецмаш», на виконання договору від 19 травня 2011 року продано частину вищезазначеного товару Приватній фірмі «Лита» (індивідуальний податковий номер покупця 0612633609), а саме пластина з кібориту RNMN150700Т у кількості 2 штук на загальну суму 2 160,00 грн., у тому числі ПДВ 360,00 грн.

Відповідно до податкової накладної № 6 від 27 травня 2011 року ТОВ «Укрінспецмаш», на виконання договору від 10 травня 2011 року продано частину вищезазначеного товару ТОВ «Техєнергохім» (індивідуальний податковий номер покупця 221611608288), а саме рез.отрезн.16*25*140 ВК8 у кількості 50 штук, метчик G 1/4 у кількості 1 штуки, фреза шпоночная ц/х Ф12 у кількості 5 штук, фреза шпоночная ц/х Ф10 у кількості 10 штук, сверло к/х Ф7,8 у кількості 3 штук, сверло к/х Ф12 у кількості 3 штук, сверло к/х Ф18 у кількості 1 штуки, сверло к/х Ф25 у кількості 2 штук на загальну суму 3 480,00 грн. у тому числі ПДВ 580,00 грн.

Крім того, в ході перевірки фактично податківцями зроблено висновки на підставі постанови слідчого про призначення перевірки та акту про неможливість проведення перевірки ТОВ «Юкка-Трейд».

Враховуючи викладене, суд вважає висновки акту перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, необґрунтованими, виходячи з наступного.

Статтею 3 Закону України № 996-IV від 16 липня 1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-IV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-IV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до частини 2 статті 9 вказаного Закону та пункту 2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, про факт отримання товару та використання його у господарській діяльності позивача свідчать залучені до матеріалів справи первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до пункту 9.2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні», пункту 2.4. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Згідно з пунктами 2.15 та 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документа на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року за № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Первинні документи, наявності господарських відносин між позивачем та ТОВ «Юкка-Трейд», виписані відповідно до пункту 9.2. статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» пункту 2.4. статті 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Отже, будь-які документи мають силу первинних документів в разі фактичного здійснення господарської операції.

За приписами підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності (пункт 138.1 статті 138 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування.

Згідно пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Як зазначено у підпункті 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За приписами абзацу «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, позивачем надані всі необхідні документи (податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки тощо), на підставі яких підприємству дозволяється формувати валові витрати та податковий кредит, а також відображати їх у звітності.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача податкових накладних, видаткових накладних, документів про оплату придбаного товару, документів використання товару у власній господарській діяльності товару отриманого від ТОВ «Юкка-Трейд», приймаючи до уваги, що зазначені документи не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку їх оформлення вимогам Податкового кодексу України акт перевірки не містить, ТОВ «Укрінспецмаш» цілком правомірно включило суми до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, оскільки його право на податковий кредит з податку на додану вартість підтверджується єдиними і належними, з точки зору діючого законодавства, доказами.

В той же час, суд зазначає, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість згідно із Податковим кодексом України.

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» та від 22 січня 2009 року «Булвес» АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

У свою чергу, суд також вважає необхідним зазначити, що такий факт, як відсутність у позивача товарно-транспортної накладної та інших перевізних документів, у даному разі не може слугувати підставою для позбавлення ТОВ «Укрінспецмаш» права на податковий кредит та на формування валових витрат. Адже, згідно Закону України «Про автомобільний транспорт» та наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», обов'язок щодо наявності товарно-транспортної накладної покладено на перевізника та його водія. Позивач же до зазначених категорій суб'єктів господарювання не відноситься.

Отже, відсутність товарно-транспортних накладних може свідчити лише про факт порушення правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов'язане з дотриманням вимог податкового законодавства.

Стосовно тверджень представника відповідача про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 - директора та засновника ТОВ «Юкка-Трейд».

В акті перевірки також зазначено про показання ОСОБА_3, допитаної в якості підозрюваної не приймаються судом, оскільки відповідно до КПК підозрюваний не попереджається про кримінальну відповідальність і може в будь-який час з метою свого захисту змінити показання. Доказами може бути лише вирок суду.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2013 року витребувано від Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області інформацію стосовно розслідування кримінальної справи № 02201200089 та досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12012110020000018 від 22.11.2012 відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

26 грудня 2013 року до суду надійшла інформація, що по кримінальному провадженню № № 12012110020000018 від 22 листопада 2012 року відносно ОСОБА_3 22 січня 2013 року за ст. 205 ч. 1 Кримінального кодексу України, складений обвинувальний акт, який направлений до Приморського районного суду міста Одеси для розгляду по суті.

Ухвалою суду від 14 січня 2014 року судом від Приморського районного суду міста Одеси витребувано остаточне рішення (вирок) суду щодо розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110020000018 від 22 листопада 2012 року відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 205 частини 1 Кримінального кодексу України.

Станом на 18 лютого 2014 року до суду не надійшло жодної інформації, проте судом здійснено пошук у Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером кримінального провадження 12012110020000018 від 22 листопада 2012 року.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси по справі № 522/2059/13-к від 26 березня 2013 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110020000018 від 22 листопада 2012 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 ч. 1 КК України - повернуто прокурору м. Одеси. Даною ухвалою також встановлено строк для усунення недоліків до 26 квітня 2013 року.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси по справі № 522/2059/13-к від 22 липня 2013 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110020000018 від 22 листопада 2012 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 ч. 1 КК України - повернуто прокурору м. Одеси, з підстав невідповідності його вимогам КПК України. Даною ухвалою також встановлено строк для усунення недоліків до 22 серпня 2013 року.

Ухвала Приморського районного суду міста Одеси по справі № 522/2059/13-к від 22 липня 2013 року оскаржена прокурором до суду апеляційної інстанції.

Ухвалами Апеляційного суду Одеської області від 16 травня 2013 року (номер провадження № 11-кп/785/98/13) та від 10 вересня 2013 року (номер провадження № 11-кп/785/304/13), апеляційні скарги прокурорів прокуратури м. Одеси залишені без задоволення, а ухвала Приморського районного суду міста Одеси від 22 липня 2013 року залишена без змін.

За приписами частини 4 статті 72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суд вважає необхідним зазначити, що акт перевірки не містить жодних посилань щодо набрання чинності обвинувальним вироку суду щодо ОСОБА_3, щодо дій ОСОБА_3, які визнані судом злочинними та стосуються безпосередньо господарської діяльності ТОВ «Юкка-Трейд» і ТОВ «Укрінспецмаш».

Стосовно посилань у акті перевірки на акт перевірки № 2470/23-5/34802073 від 27 версеня 2011 року про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Юкка-Трейд», встановлено, що за травень, червень 2011 року ТОВ «Юкка-Трейд» надавала до податкового органу податкову звітність з показниками господарської діяльності.

Отже, здійснення ТОВ «Укрінспецмаш» господарських операцій щодо отримання товару від ТОВ «Юкка-Трейд» узгоджуються з поняттям господарської діяльності, яке закріплене у чинному законодавстві. При цьому, податкове законодавство України не встановлює обов'язку покупця (замовника) сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару (робіт, послуг). Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

З огляду на все вищевикладене, доводи податкового органу про порушення позивачем вимог пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14; пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138; пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, абз. «а» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не знайшли свого підтвердження, а тому податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 04 березня 2013 року за № 0000602211 та № 0000612211, підлягають скасуванню.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню відповідача суд виходить з приписів частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення податкового органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

Обставини, які слугували фактичною підставою для донарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток згідно спірних податкових повідомлень-рішень, знаходяться поза межами вимог Податкового кодексу України.

Крім того, платник податків, який сумлінно придбав товар в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про «дефекти» правового статусу свого контрагента.

Таким чином, оскільки позивачем у підтвердження здійснення спірних господарських операцій з ТОВ «Юкка-Трейд» суду надано необхідні первинні документи та докази використання придбаного товару у власній господарській діяльності, то суд вважає, що відповідач неправомірно дійшов свого висновку.

З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінспецмаш» підлягають задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасуванню у повному обсязі.

Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 94, 158, 160, 161, 162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя форми «Р» № 0000602211 від 04.03.2013 про донарахування податкових зобов'язань податку на прибуток в розмірі 6 446,00 грн. та № 0000612211 від 04.03.2013 про донарахування податкових зобов'язань по ПДВ в розмірі 5 605,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 1,00 грн.

Судові витрати у розмірі 130 (сто тридцять) грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінспецмаш» (код ЄДРПОУ 31836817) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк (з дня отримання копії постанови), апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.В. Татаринов.