Ухвала суду № 38147857, 03.04.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/3867/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Совгири Д. І. Сторчака В. Ю.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

представника позивача: Мунтяна Євгена Володимировича;

представника відповідача: Бабія Руслана Володимировича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АПВА" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПВА" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, скасування наказу та податкового повідомлення-рішення про донарахування орендної плати та сплати штрафу в сумі 411307,0 грн. , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АПВА" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, скасування наказу та податкового повідомлення-рішення про донарахування орендної плати та сплати штрафу в сумі 411307,0 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин у справі, порушення норм матеріального та процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, надавши їм оцінку, перевіривши законність та обґрунтованість постанову суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що в період з 17.06.2013 року по 21.06.2013 року державним податковим ревізором Вінницької ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «АПВА» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування орендної плати за землю за 2011 рік, 2012 року та за січень-квітень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 2206/1505/2008207 від 27.06.2013 року, яким встановлено недотримання ТОВ "АПВА" вимоги п.288.4 ст.288 ПК України, чим занижено податкові зобов'язання по орендній платі за землю за 2011 рік на 141019,65 грн., за 2012 рік на 141019,65 грн., за січень-квітень 2013 року на 47006,55 грн. (а.с.9-13).

На підставі висновків акту перевірки Вінницькою ОДПІ 11.07.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0005921505, яким збільшено товариству суму грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб за оренду земельних ділянок в розмірі 329045,85 грн. (основного платежу) та застосовано штрафні (фінансові) санкції розмірі 82261,46 грн. (а.с.8).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із його необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.1 статті 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Статтею 78 ПК України регламентовано порядок проведення документальних позапланових перевірок. Відповідно до приписів вказаної статті, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, а саме якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно з приписами п.79.3 ст. 79 ПК України, присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Статтею 86 ПК України встановлено норми щодо оформлення результатів перевірок. Відповідно до п.86.1 вказаної статті, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 13.06.2013 року Головою комісії з проведення реорганізації Вінницькою ОДПІ прийнято рішення у формі наказу №2051 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «АПВА».

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки діям відповідача що, на його думку, полягає у настанні для позивача негативних наслідків, спричинених процедурними порушеннями відповідача, а саме: не повідомлення товариства про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а саме не вручення під розписку наказу про проведення такої перевірки та не надіслання письмового повідомлення про дату час та місце проведення перевірки, та як наслідок позбавлення можливості скористатись законним правом на документальне та обґрунтоване пояснення на спростування фактів, встановлених під час перевірки. Однак, дане твердження спростовується наданими в судовому засіданні відповідачем письмовими доказами.

Судами встановлено, що копію наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки від 13.06.2013 року №2051 та повідомлення від 13.06.2013 року №222 про дату початку та місце проведення такої перевірки направлено 14.06.2013 року рекомендованим повідомлення про вручення на адресу реєстрації товариства, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу податкового органу з поштовою відміткою: «за зазначено адресою не проживає» (а.с.111-115).

Згідно положень п.42.2 ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Твердження апелянта про не надіслання товариству, як підстава для проведення перевірки, письмового запиту податковим органом, спростовується наявним в матеріалах справи запитом №10082/10/1505 від 28.05.2013 року, яким повідомлено директора ТОВ «АПВА» про зобов'язання надати протягом 10 робочих днів від дати отримання цього запиту пояснення та їх документальне підтвердження, щодо нарахування сум орендної плати за землю за 2011 та 2012 роки, січень-квітень 2013 року. Також роз'яснено, що не надання платником податків пояснень, відповідно до пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України стане підставою для призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки такого платника податків (а.с.117-118). Запит не вручений товариству, оскільки конверт повернутий на адресу податкового органу з поштовою відміткою: «за закінченням зберігання» (а.с.116).

Також, як свідчать матеріали справи, акт перевірки від 27.06.2013 року та податкове повідомлення-рішення №0005921505 від 11.07.2013 року, також надсилались позивачу рекомендованим листом за адресою реєстрації, однак не врученні, оскільки конверти повернуті на адресу податкового органу із поштовою відміткою: «за зазначеною адресою не проживає», що також підтверджується копіями фіскальних чеків поштового відділення про направлення (а.с.97,98,99).

Крім того, посилання апелянта на відсутність повноважень податкового органу щодо прийняття рішення у формі наказу, з тих підстав, що останній прийнятий Вінницькою ОДПІ Вінницької області Державної податкової служби, в той час, як відповідно до Указу Президента України «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» №726/2012 року від 24.12.2012 року, утворено Міністерство доходів і зборів України, колегією суддів до уваги не приймається.

Так, відповідно до вище зазначеного Указу, дійсно утворено Міністерство доходів і зборів України, реорганізувавши Державну митну службу України та Державну податкову службу України. Разом з тим, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 229 від 20.03.2013 року "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" проведено реорганізацію шляхом утворення Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області, яка є правонаступником Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС, про що зроблений 20.06.2013 року запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у податкового органу були правові підстави, передбачені підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, для видання наказу від 13.06.2013 року №2051 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АПВА» та як наслідок результати якої оформлено актом №2206/1505/2008207 від 27.06.2013 року, цілком відповідають приписам підпункту 78.1.1 пункту 78.1, пункту 79.1 статті 79, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, а доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Щодо самого порушення ТОВ «АПВА» податкового законодавства, що слугувало до прийняття відповідачем висновку про заниження останнім податкового зобов'язання по орендній платні за землю за 2011 рік на 141019,65 грн., за 2012 рік на 141019,65 грн., за січень-квітень 2013 року на 47006,55 грн., суд зазначає наступне.

Згідно п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 271 ПК України, базою оподаткування зі сплати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.288.2). Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.288.3). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4).

Пунктом 286.2 ст.286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п.286.4). Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п.285.1 ст.285 ПК України).

Відповідно до п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом правильно встановлено, що 01.08.2008 року між Вінницькою міською радою (орендодавець) та ТОВ «АПВА» (орендар) укладено Договори оренди земельних ділянок за адресою: м. Вінниця, вул. Свердлова, б/н для комерційного використання площею 0,1172 га, 0,0531 га та 0,0051 га (а.с.134-139,144-149,154-159).

11.11.2008 року Вінницькою міською радою прийнято Рішення №2149 «Про затвердження документації із землеустрою, передачу земельної ділянки в оренду ТОВ «Інтер Трейд - консалтинг», укладання додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок від 11.04.2008 року №040800100072 та №040800100073 встановлення орендної плати за земельну ділянку на період виконання будівельних робіт ТОВ «АПВА»», яким встановлено (на вул. Свердлова, б/н - договори оренди від 12.08.2008 року №040800100190, №040800100189 та №040800100191) орендну плату 3% відповідно до нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на період виконання будівельних робіт (дозвіл №115/А) до 13.08.2009 року (а.с.130,131).

24.11.2008 року між Вінницькою міською радою (орендодавець) та ТОВ «АПВА» (орендар) 24.11.2008 року укладено додаткові Угоди (новація) про внесення змін в договори оренди №040800100190, №040800100189 та №040800100191 від 12.08.2008 року, згідно яких нормативно-грошова оцінка земельних ділянок на період будівництва в рік до 13.08.2009 року (з урахуванням встановлених 3%) складає: площею 0,1172 га - 7449,51 грн., 0,0531 га - 3375,16 грн., 0,0051 га - 324,17 грн. (а.с.132-133,142-143,152-153).

Згідно висновків акту перевірки, а саме відповідно до даних податкових декларацій з плати та за землю, задекларованих ТОВ «АПВА» за звітні 2011-2012 роки та січень-квітень 2013 року, встановлено, що нарахування орендної плати за землю підприємством проведено, з урахуванням угод (новацій) від 24.11.2008 року, після дати визначеної цими угодами, а саме після 13.08.2009 року. Тобто, нарахування зі сплати орендованих земельних ділянок ТОВ «АПВА» здійснило в розмірі меншому ніж встановленому в вище зазначених рішенні та угодах, а також без врахування коефіцієнту, що призвело до заниження суми орендної плати за земельні ділянки за 2011 рік на 141019,65 грн., за 2012 рік на 141019,65 грн., за січень-квітень 2013 року на 47006,55 грн.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.1, 2 ст. 71 КАС України).

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АПВА" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 квітня 2014 року .

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Совгира Дмитро Іванович

Сторчак Володимир Юрійович