Ухвала суду № 38147267, 02.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3317/13-а( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

02 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Фешн Європак» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бі Фешн Європак» (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 квітня 2013 року № 0001582301, № 0001592301, № 0001602301.

Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 09 вересня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 лютого 2011 року позивач зареєстрований Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, як юридична особа, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 733640.

05 квітня 2013 року відповідачем було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Метрос», за результатами якої складено акт перевірки № 220/22-2/37474651 (далі - акт перевірки № 220/22-2/37474651).

24 квітня 2013 року, на підставі акту перевірки № 220/22-2/37474651 відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0001582301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 35 000 грн 00 коп.;

- податкове повідомлення - рішення № 0001592301, яким збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 20 834 грн 00 коп.;

- податкове повідомлення - рішення № 0001602301 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10 000 грн 00 коп.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Відповідно до вимог абз. 1, 2 п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

02 липня 2012 року між позивачем (покупцем) та ТОВ «Метрос» (постачальником) укладено договір поставки № 27 (далі - договір № 27).

Згідно з п. 1.1 названого договору постачальник взяв на себе зобов'язання поставити покупцю у власність коробки подарункові та інші товари споживання, в подальшому - «товар», а покупець - прийняти товар та здійснити оплату на умовах і впродовж дії цього договору.

Відповідно до п. 1.2 названого договору асортимент, кількість та ціна кожного найменування товару, узгоджені сторонами, вказуються у накладних на товар, які після підписання представника сторін стають невід'ємною частиною цього договору.

На виконання договору № 27 ТОВ «Метрос» було продано позивачу товар - коробки подарункові, що підтверджується: податковими та видатковими накладними, виданими ТОВ «Метрос». Податкові та видаткові накладні було підписано посадовою особою ТОВ «Метрос» та завірені печаткою цього товариства.

Крім того, оплата позивачем за куплений у ТОВ «Метрос» товар підтверджується звітами про дебітові та кредитові операції по рахункам, які завірені печаткою публічного акціонерного товариства «ПРИВАТБАНК».

Дані звіти свідчать про те, що позивачем, на виконання договору № 27, було здійснено предоплату ТОВ «Метрос»:

- 11 липня 2012 року у сумі 50 000 грн 00 коп.;

- 7 серпня 2012 року у сумі 50 000 грн 00 коп.;

- 21 серпня 2012 року у сумі 10 000 грн 00 коп.

Наведене свідчить, що сторони належним чином виконали умови договору № 27.

Куплений у ТОВ «Метрос» товар, позивачем було використано для виконання попередньо укладених ним двох договорів про надання послуг з виготовлення поліграфічної продукції з ПрАТ ТД «ВОРОНІН - УКРАЇНА» та дочірнім підприємством «Кондитерська корпорація «РОШЕН» (далі - ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН»).

21 травня 2012 року, між ПрАТ ТД «ВОРОНІН - УКРАЇНА» (далі - замовником) позивачем (виконавцем) було укладено договір про надання послуг з виготовлення поліграфічної продукції (а.с 177 - 184).

Виконання названого договору підтверджується: рахунком фактури від 03 серпня 2012 року № 17; податковими накладними від 04, 19 липня, 09, 27, 30 серпня, 12, 18 вересня 2012 року № 1, 3, 2, 4, 5, 1, 2 відповідно; звітами про дебітові та кредитові операції по банківському рахунку.

Крім того, 14 листопада 2012 року між позивачем (постачальником) та ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» (покупцем) було укладено договір поставки № 14/11 (далі - договір 14/11).

Виконання названого договору підтверджується такими документами: рахунком фактури від 19 лютого 2013 року № 34; видатковими накладними від 26 липня, 21 серпня, 18 вересня та 13 травня 2013 року № 32, 34, 35, 8 відповідно; податковими накладними від 20 лютого, 07 березня, 13 травня № 3, 2, 1 відповідно; розрахунками корегування кількісних і вартісних показників від 13 травня 2013 року № 2, 3; звітами про дебітові та кредитові операції по банківському рахунку.

Таким чином, названі договори, які були укладені позивачем з контрагентами ПрАТ ТД «ВОРОНІН - УКРАЇНА» та ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» були виконані у повному обсязі.

Також, виготовлені позивачем картоні подарункові коробки були перевезені ПрАТ ТД «ВОРОНІН - Україна» та ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» за договором про транспортно - експедиційне обслуговування від 03 травня 2012 року № 03/05), що підтверджується товарно - транспортними накладними від 26 липня 2012 року № 26/7 та від 13 травня 2013 року № 1.

Наведене свідчить, що куплений позивачем у ТОВ «Метрос» товар був ним повністю реалізований ПрАТ ТД «ВОРОНІН - Україна» та ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН».

Крім того, судом встановлено, що куплений у ТОВ «Метрос» товар до передачі його ПрАТ ТД «ВОРОНІН - Україна» та ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН» позивачем зберігався у складських приміщеннях, які він орендував у ТОВ «ІНТЕР ІНВЕСТ ГРУП» та ТОВ «ІНТЕР ІНВЕСТ КОМПАНІЯ».

У 2012 році позивачем було укладено 2 договори суборенди приміщення з названим товариствами.

Виконання сторонами перелічених договорів підтверджується наступним:

- актом прийому - передачі;

- випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно ТОВ «ІНТЕР ІНВЕСТ ГРУП»;

- свідоцтвом про реєстрацію платника податків на додану вартість ТОВ «ІНТЕР ІНВЕСТ ГРУП»;

- довідкою АБ № 333120 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) стосовно ТОВ «ІНТЕР ІНВЕСТ ГРУП»;

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що: укладення та виконання позивачем договору № 27 дійсно мали місце та були вчинені з метою здійснення господарської діяльності; виконання позивачем договору № 27 призвело до зміни його майнового стану; на дату укладення та виконання позивачем договору № 27 у нього не було сумніву стосовно дійсності реєстрації та господарської діяльності ТОВ «Метрос», що підтверджується копіями довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 642882 та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців серія ААВ № 716851.

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договору № 27 між позивачем та ТОВ «Метрос».

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження обґрунтованості та розрахунку сум грошового зобов'язання, визначених у податковому повідомленні - рішенні форми «Р» від 24 квітня 2013 року № 0001582301.

Крім того, суд першої інстанції правильно не взяв до уваги акт перевірки ДПІ у Оболонському районі міста Києва від 24 травня 2012 року № 253/22-3/312-38263 про результати документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ТОВ «Метрос» по взаємовідносинам з ТОВ «ТВК «ПРИВАТКОМРЕСУРС» за січень 2012 року, оскільки, даний акт жодним чином не стосується господарських відносин між позивачем та ТОВ «Метрос».

За наведених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доказано факту порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України та відсутні підстави для висновку про порушення публічного порядку при укладанні спірного правочину, оскільки не вбачається порушення ст. 228 Цивільного кодексу України та не доведено, що метою укладання правочину є настання протиправних наслідків, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 02.04.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Старова Н.Е.