Ухвала суду № 38146666, 16.01.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

16.01.2014 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Дворніченка В.І.(головуючого), Гошовського Г.М., Дацківа В.В., за участі прокурора Дьоміної І.О., підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисників: ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора прокуратури Мукачівського району на постанову Мукачівського міськрайонного суду від 31.10.2013 року, якою кримінальну справу за звинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, працює менеджером на ТОВ «ЗакарпатАвто», раніше не судимий,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, -

повернуто прокурору Закарпатської області для організації проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишено без змін - підписку про невиїзд,

В с т а н о в и в :

Згідно зазначеної постанови, органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України та ОСОБА_4, обвинувачується у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 296 КК України при наступних обставинах.

Так, 10 червня 2012 року, близько 16 години 00 хвилин, на автодорозі районного значення між населеними пунктами с.В.Визниця та Лісарня, Мукачівського району, ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння разом із ОСОБА_4 та особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, рухались на автомобілі марки Газ-69, який належить на праві приватної власності ОСОБА_3 в сторону с.В.Визниця. На відстані 3 кілометри від с.Лісарня в сторону с.В.Визниця побачивши, що в попутному напрямку, по зустрічній смузі руху йшли ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, проїжджаючи повз них, ОСОБА_3, діючи за попередньою злочинною змовою з ОСОБА_4 та особою відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, зневажливо нахабним ставленням до основ громадського співжиття, з метою глумливого приниження потерпілих, грубо порушуючи громадський спокій та порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, умисно безпричинно почали кричати, висловлюватись в сторону останніх нецензурною лайкою і при цьому маючи реальну можливість їх об'їхати, умисно здійснили вказаним автомобілем наїзд на ногу ОСОБА_11 в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді: рани в ділянці нігтьової фаланги 1-го пальця лівої стопи, які згідно висновку судово-медичної експертизи за №412/12 від 05.07.2012 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, згідно п.2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за особою короткочасний розлад здоров'я і стійку втрату працездатності, і які по механізму спричинення виникли від наїзду колеса автомобіля. Після цього, на зауваження потерпілих щодо неправомірних дій відносно них, зупинили автомобіль і ОСОБА_3, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та особою відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, продовжуючи свій єдиний злочинний намір спрямований на порушення громадського порядку, приниження та заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень підійшов до ОСОБА_9 і умисно, безпричинно наніс останньому один удар рукою затиснутою в кулак в область голови, в результаті чого останній впав в канаву.

Продовжуючи хуліганські дії, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_10, з метою цинічного приниження останнього почав наносити йому множинні удари руками та ногами по тілу, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді: синців обох колінних суглобів по передніх поверхнях, які згідно висновку судово-медичної експертизи за №405/12 від 05.07.2012 року відносяться до легких тілесних ушкоджень. В цей час, особа відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, діючи з хуліганських спонукань та з винятковим цинізмом підійшов до ОСОБА_7 і умисно наніс останьому множинні удари затиснутими в кулак, а в подальшому і обутими ногами по різним частинам тіла, чим самим завдав останньому фізичний біль. Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_8, з яким безпричинно почав сварку, яка переросла в бійку, в ході якої, діючи умисно, грубо порушуючи громадський спокій та порядок, руками затиснутими в кулак наніс останньому множинні удари по різним частинам тіла. Не зупиняючись на вчиненому, ОСОБА_3, продовжуючи свої хуліганські дії, дістав з багажного відсіку автомобіля марки Газ-69 невстановлений в ході досудового слідства ніж, який був ним заздалегідь заготовлений для спричинення тілесних ушкоджень, і демонстративно тримаючи його в руці, почав підходити до ОСОБА_8. В цей час ОСОБА_9 з метою припинення хуліганських дій, намагався зупинити ОСОБА_3, але останній не реагуючи на його законні вимоги, діючи умисно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський спокій та порядок, умисно наніс йому удар ножем в область лівої руки, спричинивши ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді: різаної рани в ділянці основної фаланги 5-го пальця лівої кисті, які згідно висновку судово-медичної експертизи за №406/12 від 05.07.2012 року відносяться до легких тілесних ушкоджень. ОСОБА_3 не зупиняючись на вчиненому, а продовжуючи свої злочинні дії, грубо порушуючи громадський спокій та порядок, демонстративно тримаючи в руках невстановлений в ході досудового слідства ніж, підійшов до ОСОБА_8 і з винятковим цинізмом наніс останньому удар ножем в область лівої руки, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді: колотої рани лівого передпліччя, які згідно висновку судово-медичної експертизи за №404/12 від 05.07.2012 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Повертаючи дану кримінальну справу на додаткове розслідування, суд в постанові вказав на допущену досудовим слідством неповноту і неправильність слідства, яка не може бути усунута при судовому розгляді справи. Зокрема, органом досудового слідства при розслідуванні кримінальної справи не дано належної оцінки запереченню підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своєї вини; не усунуті протиріччя в їх показах та показах потерпіліх ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_7;не було вжито належних заходів щодо встановлення та вилучення знарядь злочинів - ножів; не дано належної правової оцінки обставинам, викладеним в явці з повинною ОСОБА_7 від 10.06.2012 року; не перевірено подію від 10.06.2013 року за участі потерпілих біля магазину в с.Візниця, під час якої отримали тілесні ушкодженні ОСОБА_12 та ОСОБА_13 Наведені обставини, на думку суду першої інстанції, свідчать про те, що органами досудового слідства у справі допущена істотна неповнота, не з'ясовані обставини, що є важливими для справи, для їх з'ясування необхідно провести значний обсяг слідчих і розшукових дій, які не можна здійснити безпосередньо в судовому засіданні і це виходить за межі компетенції суду.

На підставі вище наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що при проведенні додаткового розслідування необхідно детально перевірити обставини вчинення злочину, з'ясувати мотиви, якими керувалися підсудні, встановити належним чином час вчинення злочину, місцезнаходження речових доказів - ножів, яким чином і саме при яких обставинах були спричинені тілесні ушкодження потерпілим, а саме біля магазину в с. В.Визниця, що також мало місце 10.06.2012 року, чи на автодорозі між с.В.Визниця та с.Лісарня під час сутички із підсудними, яким чином і при яких обставинах отримали тілесні ушкодження підсудні, слід провести необхідні експертизи для з'ясування чи можливий був переїзд ноги потерпілого заднім лівим колесом автомобіля в даних умовах, усунути порушення кримінально-процесуального закону, допущені при проведенні досудового слідства, а також, шляхом проведення інших слідчих дій, в яких може виникнути потреба і, в залежності від отриманих даних, дати належну правову оцінку діям ОСОБА_3 та ОСОБА_4, провести інші слідчі дії, направлені на встановлення істини по справі.

В апеляції прокурор порушує питання про скасування постанови суду та направлення справи на новий судовий розгляд в іншому складі у зв'язку з незаконністю такої. В обґрунтування доводів апеляції прокурор зазначив, що в ході судового розгляду судом не використано право проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень в порядку передбаченому ст.315-1 КПК України(1960 року), а отже твердження суду першої інстанції щодо неповноти, однобічності досудового слідства та неможливості усунення розбіжностей в ході судового розгляду справи не відповідають дійсності.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, який підтримав доводи апеляції, захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які вважають апеляцію прокурора необґрунтованою і просили в її задоволенні відмовити, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних міркувань.

У відповідності до ст.365 КПК України(1960 року), постанова суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

За змістом ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Якщо суд при судовому розгляді справи має змогу усунути виявлені недоліки досудового розслідування шляхом більш ретельних допитів підсудного, потерпілого, свідків, виклику і допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, дачі судових доручень в порядку ст. 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення на додаткове розслідування справи не допускається. При необхідності суд може відкласти розгляд справи для витребування додаткових доказів ( ст. 280 КПК України). Ці вимоги закону судом першої інстанції не дотримані.

У відповідності до п.13 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» у рішенні про повернення справи на додаткове розслідування має бути обгрунтовано висновок про наявність підстав для повернення справи на додаткове розслідування і може бути зазначено, які слідчі дії необхідно провести під час нього. При цьому суддя (суд) не вправі наперед вирішувати питання про формулювання й обсяг обвинувачення, його доведеність, кваліфікацію вчиненого, достовірність того чи іншого доказу чи переваги одних доказів перед іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці в ході додаткового розслідування.

В постанові суду від 31.10.2013 року про повернення справи на додаткове розслідування не наведено мотивів такої неповноти та неправильності, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

Висновок суду першої інстанції про порушення кримінально-процесуального закону під час досудового слідства не конкретизований, заяви потерпілого ОСОБА_7.(а.с.147 т.4) та ОСОБА_4.(а.с.170 т.4) про застосування до них незаконних методів слідства не отримали належної оцінки і судом не перевірені.

Указані в постанові суду першої інстанції недоліки при розслідуванні кримінальної справи, у тому числі посилання на проведення під час додаткового розслідування слідчих дій, спрямованих на встановлення всіх обставин справи, проведення оперативно - розшукових заходів, допитів додаткових свідків, проведення додаткових експертиз, оглядів місць події, з»ясування обставин та часу, за яких отримано тілесні ушкодження потерпілими та підсудними, з'ясування мети та мотивів вчинення злочину, колегія суддів не визнає істотними й такими, що обов'язково тягнуть направлення справи на додаткове розслідування. При цьому апеляційний суд зазначає, що у кримінальній справі наявні 2 протоколи огляду місця події від 10.06.2013 року(а.с.16-19, 21-28 т.1) та доковий протокол огляду місця події від 13.06.2013 року(а.с.29-32 т.1).

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що за клопотанням сторони захисту судом були викликані та допитані додаткові свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, шляхом більш ретельного допиту яких, та співставлення їх показів з показами самих потерпілих та інших свідків, на думку колегії, можливо було встановити точний час події, яка відбулась біля магазину в с.Візниця, її розвиток та наслідки у вигляді тілесних ушкоджень, які отримали потерпілі.

Жодних підставних аргументів, в чому конкретно, полягає істотна неповнота досудового слідства при збиранні доказів під час проведення досудового слідства в даній кримінальній справі, постанова суду не містить.

Обмежившись загальним судженням про неможливість усунення допущеної неповноти досудового слідства в судовому засіданні, суд у постанові не вказав, чому позбавлений можливості самостійно усунути ці недоліки досудового слідства, як шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого та свідків, в тому числі виклику й допиту нових свідків, а також призначення по справі судових експертиз, так і шляхом надання в порядку ст.315-1 КПК України судових доручень органу, який проводив розслідування, з метою перевірки фактичних даних, одержаних в ході судового слідства.

Судова колегія дійшла висновку, що ці та інші процесуальні дії, вказані в постанові суду, за умови визнання необхідним проведення таких, можна виконати без повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, усунувши певні недоліки безпосередньо у судовому засіданні шляхом надання в порядку ст. 315-1 КПК України доручень органу, який проводив розслідування виконати певні слідчі дії, призначенням додаткових експертиз по справі та більш ретельним допитом свідків, а також викликом і допитом додаткових свідків по справі.

За таких обставин доводи прокурора є підставними і заслуговують на увагу, постанова суду про повернення справи на додаткове розслідування як така, що винесена з істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно розглянути справу з дотриманням вимог КПК України, дати належну оцінку дослідженим в суді доказам і на підставі всебічного, повного та об»єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, постановити законне і обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України ( в редакції Закону 1960 року), апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу прокурора прокуратури Мукачівського району задовольнити.

Постанову Мукачівського міськрайонного суду від 31.10.2013 року про повернення кримінальної справи за звинуваченням ОСОБА_3 за ч.4 ст.296 КК України та ОСОБА_4 за ч.2 ст.296 КК України- скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити попередню - підписку про невиїзд.

Судді: