Вирок № 38135424, 08.04.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2014 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Марчука О.П. (головуючий),

Стана І. В., Животова Є.Г.

при секретарі - Головець М.А., з участю прокурора - Сирохман Л.І., підсудних - ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисників - ОСОБА_5, ОСОБА_6 , розглянув у відкритому засіданні кримінальну справу № 11/777/164/14 за апеляцією заступника прокурора м. Ужгорода на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.05.2013 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, з загальною середньою освітою, сезонний працівник, неодружений, раніше не судимий

засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі без конфіскації майна; за ч.2 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 310 КК України на 3 роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття ОСОБА_3 призначено покарання у вигляді 4 ( чотирьох ) років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік з покладенням обов'язку повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець АДРЕСА_2 з загальною середньою освітою, тимчасово непрацюючий, неодружений, раніше не судимий

засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч.1 ст. 310 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття призначено покарання у вигляді 3 (трьох ) років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік з покладенням обов'язку повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжним заходом засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишено підписку про невиїзд.

Питання речових доказів вирішено в порядку ст. 81 КПК України. Цивільний позов не заявлявся.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судові витрати за проведення експертиз по справі в розмірі 705,60 грн. ( сімсот п'яти гривень 60 копійок) на користь НДЕКЦ при УМВС України в Львівській області.

За вироком ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнані винними у вчиненні злочинів за таких обставин.

В кінці вересня 2010 року, ОСОБА_3 прогулюючись разом з ОСОБА_4, по одному з полів, що на околиці с. Чабанівка, знайшов один кущ дикоростучої рослини конопель, з якого вони зібрали насіння та в кінці квітня 2011 року посіяли його на тому ж самому місці де і знайшли кущ дикоростучої рослини на околиці с. Чабанівка.

У подальшому, із посіяного ними насіння зійшло 20 рослин конопель, які ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 до початку серпня 2011 року, діючи умисно, незаконно вирощували шляхом рополювання, обкопування та поливання, виростивши таким чином 20 рослин конопель з метою подальшого власного вживання.

Після цього, на початку серпня 2011 року ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 із вирощених ними 20 кущів рослин конопель зібрали верхівки, які принесли до закинутого будинку, що розташований в с. Чабанівка по вул. Молодіжна, де їх висушили, виготовивши таким чином особливо небезпечний наркотичний засіб - марихуану та зберігали його для власного вживання вагою біля 100 грам, більшу частину якої, близько 80 грам, в період з початку серпня 2001 року по 03.04.2012 року , самостійно вжили шляхом паління, достовірно знаючи, що вказана речовина є наркотичною, після чого, знаючи розділили решту, близько 20 грамів марихуани порівну між собою.

Після цього, ОСОБА_3 приніс свою частину марихуани за місцем свого проживання та зберігав її з метою збуту до 04.04.2012 року.

04.04.2012 року близько 14:40 години ОСОБА_3 був затриманий співробітниками Ужгородського РВ УМВС України в Закарпатській області у с. В.Лази по вул. Східна, 2 на території речового ринку "Ужгородське АТП 12107" у приміщенні кафе-бару "У тещі" під час проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу "марихуана", після того як умисно, незаконно за 650 гривень збув гр. ОСОБА_7 не вжиту ним частину раніше вирощеної та виготовленої сухої подрібненої речовини зеленого кольору, рослинного походження, подібної до наркотичного засобу "марихуана" у одному поліетиленовому пакунку вагою біля 10 гр., достовірно знаючи, що вона є наркотичним засобом, обіг якої заборонено.

Згідно висновків експерта № 777 та №778 від 11.04.2012 року маса вилученої в ході оперативної закупівлі в гр. ОСОБА_3 сухої, подрібненої речовини рослинного походження, зеленого кольору (в перерахунку на висушену речовину) становить 7,6427 грам. Вилучена 04.04.2012 року в гр. ОСОБА_4 масою 1,6397 та 7,6020 грам суха подрібнена речовина, рослинного походження, зеленого кольору має анатомо-морфологічні ознаки рослини коноплі, містить тетрагідроканабінол і є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

В апеляції прокурор порушує питання про скасування вироку Ужгородського міськрайонного суду від 27.05.2013 року внаслідок неправильного застосування кримінального закону, невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого ОСОБА_3 внаслідок м'якості. Апеляцію обгрунтовує неправильним застосуванням кримінального закону внаслідок застосування інституту звільнення від відбування покарання. Просить постановити свій вирок, застосувавши щодо засудженого покарання у вигляді позбавлення волі, без застосування звільнення від відбування покарання, передбаченого ст. 75 КК України.

Іншими учасниками процесу апеляція на вирок не подавалась.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги, доводи обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника , які вважають призначене покарання справедливим та просили залишити вирок суду без змін; думку підсудного ОСОБА_4 та його захисника, які вказали на обґрунтованість вироку суду першої інстанції, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи сторін, провівши часткове судове слідство, апеляційний суд вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, правильність кваліфікації діянь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 апелянтом не оспорюються, внаслідок чого вони відповідно до ч.1 ст. 365 КПК України апеляційним судом не перевірялися.

Винуватість підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 310, ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України за встановлених судом першої інстанції обставин підтверджується сукупністю зібраних у справі, досліджених у судовому засіданні та наведених у вироку доказів. Діяння ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 310, ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України кваліфіковано вірно.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових злочинів.

Як правильно зазначено в апеляційній скарзі прокурора, при призначенні засудженому ОСОБА_3 покарання судом не у повній мірі враховано, що останній обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, один з яких відноситься до категорії тяжких; предметом злочинної діяльності ОСОБА_3 є особливо небезпечний наркотичний засіб .

Ухвалюючи рішення про призначення ОСОБА_3 покарання суд належним чином не мотивував, які саме обставини провадження або дані про особу обвинуваченого він визнає такими, що приводять до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання і дають підстави для застосування ст. 75 КК України. Суд не навів у вироку переконливих доводів про доцільність звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, а лише послався на обставини, що по'мякшують його покарання.

Отже, висновок суду щодо звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, свідчить про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, таке покарання не можна вважати достатнім для виправлення ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових злочинів, а тому вирок в частині призначення покарання підлягає скасуванню.

В ході апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю, щиро розкаявся.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий; наявність обставин, що пом'якшують покарання: повне визнання засудженим вини у вчиненні злочину, його щире каяття; відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Додатково, на підставі ч.2 ст. 66 КК України, суд визнає молодий вік засудженого та порівняно невелику кількість наркотичного засобу, що був предметом злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України як обставини, що пом'якшують покарання засудженого.

За наявності наведених пом'якшуючих обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням даних про особу ОСОБА_3, суд приходить до переконання про можливість застосування щодо нього ст. 69 КК України та призначенння йому покарання нижче від найнижчої межі встановленої в санкції ч.2 ст.307 КК України.

Одночасно колегія суддів прийшла до переконання про необхідність уточнення вироку в частині відшкодування судових витрат.

Згідно вимог ст. 93 КПК України( 1960 року), якщо винними буде визнано декілька осіб, суд постановляє , в якому розмірі повинні бути стягнені витрати з кожного з них. Крім того встановлено , що судово-хімічні експертизи у справі проводило НДКЦ при УМВС України в Закарпатській області . Суд першої інстанції, стягнувши солідарно судові витрати з засуджених на користь НДЕКЦ при УМВС України в Львівській області , вказаних вимог законодавства не дотримався.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат , апеляційний суд враховує ступінь вини ОСОБА_3 , в тому числі кількість злочинів вчинених ним та за його участю ; ступінь вини ОСОБА_4 , в тому числі меншу кількість вчинених ним злочинів.

Керуючись ст.ст.323, 324,366,378 КПК України , розділом ХІ "Перехідні положення" КПК України 2012 року, апеляційний суд,-

З А С У Д И В :

апеляцію заступника прокурора м. Ужгорода на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 27.05.2013 року задовольнити частково, вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.05.2013 року в частині призначення покарання ОСОБА_3 - скасувати.

Призначити ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді 3 ( трьох) років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч.2 ст. 309 КК України - 3 ( три ) роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 310 КК України - 3 ( три) роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття ОСОБА_3 призначити покарання у вигляді 3 ( трьох ) років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити -підписку про невиїзд.

Початком строку відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертиз по справі в розмірі 450 гривень на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області ( ГУДКСУ в Закарпатській області, рахунок : 31256272210434; МФО 812016; ЄДРПОУ 25575144), стягнути з ОСОБА_4 судові витрати за проведення експертиз по справі в розмірі 255,6 гривень на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області ( ГУДКСУ в Закарпатській області, рахунок : 31256272210434; МФО 812016; ЄДРПОУ 25575144)

В решті вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.05.2013 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

На вирок апеляційного суду через цей суд до Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ можуть бути подані касаційні скарги протягом одного місяця з дня його проголошення .

Судді: