Постанова № 38146161, 02.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 р. Справа № 820/9191/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. по справі №820/9191/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Міндоходів у Харківській області , Ізюмської об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішень, визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИЛА:

30.09.2013 року, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач), Ізюмської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач-1), в якому просить, після збільшення позовних вимог, визнати протиправними дії по проведенню фактичної перевірки позивача, за результатами якої складений акт від 24.05.2013 року №296/21.3/22567411037; скасувати рішення від 27.05.2013 року №201036/20/25/21.3-18; №201037/20/25/21.3-18; №201038/20/25/21.3-18, 3201039/20/25/21.3-18 №201040/20/25/21.3-18; скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2013 року №0000272210.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року позов задоволено.

Визнані протиправними дії по проведенню фактичної перевірки позивача на підстав. якої складений акт від 24.05.2013 року 3296/21.3/22567411037.

Скасовано рішення від 27.05.2013 року №201036/20/25\21.3-18; №201037/20/25/21.3-18; №201038/20/25\21.3-18; №201039/20/25/21.3-18; №201040/20/25/21.3-18.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.06.2013 року №0000272210.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача-1.

На час здійснення фактичної перевірки 24 травня 2013 року позивач був платником єдиного податку з видом діяльності оптова продажа м"ясом і м"ясними продуктами; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; надання в оренду автомобілів і легкових автотраснпортних засобів, надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна.

Працівниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України в Харківській області проведено фактичну перевірку позивача у приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з питань додержання суб"єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов"язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, про що складений акт №296/21.3/НОМЕР_1.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 "Про встановлення розрміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва" в частині роздрібної торгівлі тютюновими та алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених мінімальних; ст.ст.11,15 Закону України " Про державне регулювання виробництва та обігу етилового. коньячного і плодового.алкогольних напоїв та тютюнових вииробів" в частині зберігання алкогольних напоїв немаркованих марками акцизного податку. роздрібної торгівлі, алкогольними напоями без наявності ліцензії та зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання; п.1-2.п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

За результатами перевірки постановлені рішення від 27.05.2013 року, а саме:

№201040/20/25/21.3-18 про застосування до позивача 13200,39 грн., за порушення постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва " абз.13 ч.2 ст.17 Закону України " Про державне регулювання виробництва та обігу етилового. коньячного і плодового.алкогольних напоїв та тютюнових вииробів" за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних;

№201030/20/25/21.3-18 про застосування до позивача штрафу у розмірі 8500,00 грн. за порушення ст.11. абз.15 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу етилового. коньячного і плодового.алкогольних напоїв та тютюнових вииробів" за здійснення зберігання алкогольних напоїв немаркованими марками акцизного податку;

№201038/20/25\21.3-18 про застосування до позивача штрафу у розмірі 89487,50 грн. за порушення ст.15, абз.8 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу етилового, коньячного і плодового,алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без ліцензії;

№201037/20/25/21.3-18 про застосування до позивача штрафу у розмірі 861575 грн. за порушення ст.15.абз.10, ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу етилового. коньячного і плодового,алкогольних напоїв та тютюнових виробів" зберігання роздрібних партій тютюнових виробів в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання;

№201036/20/25/21.3-18 про застосування до позивача штрафу у розмірі 44 743,75 грн. за порушення ст.15,абз.10,ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу етилового. коньячного і плодового,алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання;

та податкове повідомлення-рішення від 21.0.2013 року № 0000272210 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 106721,00 грн. за порушення п.1 ст.17. ст.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що під час час перевірки працівниками податкового органу не встановлювалась належність позивачу алкогольних та тютюнових виробів.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 80.1 ст. 80 ПК України зазначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпунктом 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Підпункт 80.4 викладеної вище статті каже, що перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами органів державної податкової служби на підставі підпункту 20.19п.20.1 ст.20 цього Кодексу можу бути проведена контрольна розрахункова операція.

Підпунктом 80.7 викладеної вище статті зазаначено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб"єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Підставою для інціювання перевірки позивача став лист Управління СБ України у Харківській області від 22.05.2013 року №70/8-5408.

Перевірка проведена на підставі наказу від 23.05.2013 року №442 "Про проведення фактичної перевірки" та в присутності реалізатора позивача - ОСОБА_2, його менеджера - ОСОБА_3, та його особисто про що свідчать підписи на акті перевірки, додатках до акту перевірки та письмових пояснень наданих під час перевірки після проведення контрольної закупки працівниками податкового органу.

Наведені обставини дають колегії суддів можливість дійти до висновку про помилковість твердження суду про те, що висновок працівниками податкового органу про належність позивачу товару зроблений на підставі лише свідоцтва платника єдиного податку, листа СБ України в Харківській області, свідоцтва про державну реєстрацію позивача та пояснень продавця-стажера.

Посилання позивача на неотримання ним наказу до початку перевірки та відсутності трудового договору з реалізатором ОСОБА_2, наявність укладених з іншими підприємцями угод про аренду нежитлового приміщення, не спростовують викладених вище висновків.

Як свідчать матеріали справи наказ про перевірку вручений реалізатору - особі, що фактично здійснює розрахункові операції.

Позивач ознайомлений з актом перевірки про що зроблена відмітка в акті.

Крім цього, колегія суддів зауважує що позивачем не направлялось заперечення на акт перевірки.

Доводи позивача про здійснення психологічного тиску під час перевірки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

В суді апеляційної інстанції досліджувався матеріал №2362 ЖЄО №4467 Ізюмського міського відділу ГУМВС України у Харківській області розгляду заяви позивача від 07.10.2013 року про перевірку факту психологічного тиску на нього під час проведення фактичної перервірки 24 травня 2013 року працівниками органу податкової служби. За результатами розгляду даної заяви зроблений висновок про припинення подальшої перевірки даної заяви у зв"язку з відмовою позивача від своєї заяви.

Колегія суддів, вважає що податковим органом зафіксовано здійснення позивачем порушень постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва " абз.13 ч.2 ст.17 Закону України " Про державне регулювання виробництва та обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових вииробів" та здійснення розддрібної торігвілі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних; порушення ст.11. абз.15 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових вииробів" за здійснення зберігання алкогольних напоїв немаркованими марками акцизного податку; та порушення ст.15, абз.8 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без ліцензії; та порушення ст.15.абз.10, ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" зберігання роздрібних партій тютюнових виробів в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання; та порушення ст.15,абз.10,ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання; та порушення п.1 ст.17. ст.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Виходячи із викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про необгрунтованність позовних вимог та необхідності скасування судового рішення, задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. по справі №

820/9191/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В. .