Ухвала суду № 38142909, 09.04.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 368/2336/13-ц Головуючий у І інстанції Закаблук О.В.Провадження № 22-ц/780/1769/14 Доповідач у 2 інстанції ПриходькоКатегорія 26 09.04.2014

УХВАЛА

Іменем України

09 квітня 2014 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: Приходька К.П.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

при секретарі: Черепинець А.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 03 грудня 2013 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановила:

у листопаді 2013 року до суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач у позовній заяві обґрунтовував наступним.

22 березня 2008 року ПАТ «Дельта Банк» (правонаступник ТОВ «Комерційний Банк «Дельта»), та фізична особа - резидент України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уклали кредитний договір № 001-09965-220308.

Відповідно до пункту 1.2. вищевказаного Договору, Позивач (за Договором - Банк) відкриває Відповідачеві (за Договором - Держатель) картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні, випускає та надає Держателю платіжну картку, а також ПІН-код до картки; здійснює обслуговування Держателя на умовах, викладених в Тарифному пакеті VISA Класичний, що міститься в Додатку №1 до Договору.

Також банк надає Держателю Кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної Кредитної лінії, що передбачена п.1.3 кредитного Договору. Відповідно до вказаного пункту банк відкриває Держателю кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн. та на день укладання кредитного Договору встановлює ліміт Кредитної лінії на Рахунку в сумі 3000,00 грн.. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту Кредитної лінії в межах Кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку Додаткова угода не складається.

Згідно з п.1.5 кредитного Договору кредитні кошти та власні кошти Держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, які придбані Держателем у суб»єктів господарювання, зняття готівки, виконання Держателем своїх зобов'язань перед банком за Договором, та вчинення інших операцій передбачених Договором.

У відповідності до пункту 2.1. моментом надання Банком Держателю Кредиту є день здійснення операції за допомогою Картки або день утримання платежів за умови відсутності на Рахунку власних коштів Держателя.

Відповідно до Договору, Держатель картки зобов»язаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом.

Також, згідно з п.2.13 Держатель доручає банку здійснювати договірне списання грошових коштів з Рахунку в рахунок погашення сум заборгованості, яка виникає за кредитним Договором.

Так, станом на 25 грудня 2012 року Відповідач не виконав належним чином зобов»язання за кредитним договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

ОСОБА_1 був повідомлений про виникненням заборгованості по оплаті передбачених Договором платежів перед ТОВ «Комерційний банк «Дельта». Однак на час розгляду справи в суді кредитна заборгованість Позичальником погашена не була.

Станом на 25 січня 2012 року за відповідачем по укладеному з ТОВ «Комерційний банк «Дельта» Кредитному договору №001-09965-220308 від 22.03.2008 року рахується заборгованість на загальну суму 4 123,19 грн., яка складається з: тіло кредиту: 1781,59 грн.; прострочене тіло кредиту: 0,00 грн.; заборгованість за відсотками: 919,80 грн.; заборгованість за комісіями: 1421,80 грн.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.ст.1049,1054 Цивільного кодексу України передбачено, що Позичальник зобов»язаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

У відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 03 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням представник ПАТ «Дельта Банк» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення необґрунтоване та ухвалене з порушенням вимог чинного законодавства України, просив скасувати рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 03 грудня 2013 року та ухвалити нове, відповідно до якого стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 4 123,19 грн. ( чотири тисячі сто двадцять три гривні) 19 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 351,20 грн. (триста п'ятдесят одна гривня) 20 коп.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 22 березня 2008 року ПАТ «Дельта Банк» (правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта») та фізична особа - резидент України ОСОБА_1 05 січня 1983 р. н., уклали кредитний договір №001-09965-220308.

Згідно з п.1.2. вищевказаного Договору, Позивач (за Договором - Банк) відкриває Відповідачеві (за Договором - Держатель) картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні, випускає та надає Держателю платіжну картку, а також ПІН-код до картки; здійснює обслуговування Держателя на умовах, викладених в Тарифному пакеті VISA Класичний, що міститься в Додатку №1 до Договору, надалі за текстом - Тарифи та умовах викладених в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками.

Банк надає Держателю Кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної Кредитної лінії, що передбачена п.1.3 кредитного Договору. Відповідно до вказаного пункту банк відкриває Держателю кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн. та на день укладання кредитного Договору встановлює ліміт Кредитної лінії на Рахунку в сумі 3 000,00 грн. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту Кредитної лінії в межах Кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку Додаткова угода не складається.

Відповідно до п.1.5 кредитного Договору кредитні кошти та власні кошти Держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, які придбані Держателем у суб»єктів господарювання, зняття готівки, виконання Держателем своїх зобов»язань перед банком за Договором, та вчинення інших операцій передбачених Договором.

Згідно з п.2.1. моментом надання Банком Держателю Кредиту є день здійснення операції за допомогою Картки або день утримання платежів за умови відсутності на Рахунку власних коштів Держателя.

Згідно з Договором, Держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом.

Відповідно до п.2.13 Держатель доручає банку здійснювати договірне списання грошових коштів з Рахунку в рахунок погашення сум заборгованості, яка виникає за кредитним Договором.

Станом на 25 грудня 2012 року відповідач не виконує належним чином зобов»язання за кредитним договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

Проте, суд критично поставився до задоволення вимог позивача у вигляді стягнення з відповідача сум, нарахованих позивачем, адже строк дії договору, - до 22 березня 2009 року включно, тобто з часу закінчення терміну дії договору до моменту звернення позивача до суду минуло більше 4 років, що є порушенням строків позовної давності для звернення до суду.

Також, в матеріалах справи відсутній будь - який документ, який би свідчив про намагання позивача провести позасудовий порядок повернення кредиту, напроти з дій позивача суд вбачає недобросовісність позивача, яка полягає в відтер мінуванні подачі позовної заяви до суду з метою отримання незаконної вигоди в розмірі 4 123 грн. 19 коп.

Відповідно до п.23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» кошти, які надані кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції є споживчим кредитом.

Тобто, відповідач ОСОБА_1 отримав споживчий кредит.

Також встановлено, що з позовом до суду позивач про стягнення сум з відповідача неповернутого кредиту та процентів за користування ним звернувся лише 19.11.2013 року, тобто через 5 років після укладення договору, та, фактично після сплину 4 років після сплину дії договору.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальний строк позовної давності встановлено терміном в 3 роки.

Згідно з ч.1 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Тому сплив позовної давності є підставою для відмови у позові ( ч.4 ст.267 ЦК України).

Так як суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. ( ч.5 ст.267 ЦК України).

ЦК України не передбачає заборони пред»явлення окремих вимог у зв»язку з пропущенням строків позовної давності.

Згідно з п.7 ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагання повернення споживчого кредиту, строк якого минув, у системному зв»язку з самою ч.11 ст.11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.

Окрім того, встановлено, що в даному випадку суд вбачив в діях позивача нечесну підприємницьку практику, що згідно п.14 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» є будь - яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача.

Також нечесна підприємницька практика в даному випадку полягає в тому, що при наявності заборгованості по кредиту у відповідача на момент фактичного моменту закінчення дії договору, тобто на 22 березня 2009 року, позивач не повідомив про це позивача, не виконував будь - яких дій до погашення кредиту в позасудовому порядку на протязі 2009 - 2010 - 2011 - 2012, та майже всього 2013 року.

Дані дії позивача суд вірно розцінив як намагання позивача недобросовісно використовуючи межі правового поля у вигляді умов договору, зокрема п.9.12 Договору, отримати незаконну вигоду, шляхом стягнення коштів з відповідача.

Таким чином, при відмові в задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Доводи апелянта в апеляційній скарзі про необґрунтованість та ухвалення рішення з порушенням вимог чинного законодавства України на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, не знайшли свого підтвердження і повністю спростовуються дослідженими належними та допустимими доказами по справі.

За таких обставин, колегія судів, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін.

Керуючись: ст.ст.303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити, рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 03 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді