Постанова № 38139891, 28.03.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/639/14

28 березня 2014 року 11год. 45хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Ляшук Г.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник представник Шимчук С.В.

відповідача: представник представник Ситай М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія ПоліссяБудМонтаж" до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія Полісся-БудМонтаж" (далі - ТОВ "БК ПоліссяБудМонтаж") звернулося в суд з позовом до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Рівненській області (далі - Кузнецовська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000162200 від 13.02.2014 року.

Позовні вимоги в повній мірі були підтримані представником позивача в судовому засіданні, який на їх обґрунтування покликався на те, що ТОВ "БК ПоліссяБудМонтаж" правомірно віднесено до складу податкового кредиту у травні, липні, серпні і вересні 2013 року ПДВ в загальній сумі 47050,00 грн. по господарським операціям з ТОВ "Техно-Еліт" і ТОВ" К.А.М Трейд Мастер". Податкові накладні, видані для ТОВ "БК ПоліссяБудМонтаж" на ПДВ, сплачений в ціні придбаних товарів, оформлені належним чином та виписані суб'єктами господарювання, які були зареєстрованими платниками ПДВ. Вказав, що висновки податкового органу про безпідставне формування позивачем податкового кредиту у вказаній сумі зводяться до того, що відповідні господарські операції позивача з ТОВ "Техно-Еліт" і ТОВ" К.А.М Трейд Мастер" є безтоварними. Разом з тим, такі висновки нічим не аргументовані та базуються виключно на суб'єктивному переконанні податкового органу про неможливість вказаних контрагентів здійснити відповідні поставки. Доводив, що вказані операції мали реальний товарний характер та здійснені в межах господарської діяльності позивача. Товар, відповідно до умов договорів, був доставлений до місцезнаходження позивача, був оприбуткований і використаний в рамках господарської діяльності. Відтак, позивач, формуючи податковий кредит по таких операціях, діяв у повній відповідності з вимогами чинного податкового законодавства. На таких підставах, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, покликаючись на те, що під час проведення перевірки позивача було встановлено факт формування податкового кредиту по господарських операціях з контрагентами ТОВ "Техно-Еліт" і ТОВ" К.А.М Трейд Мастер", які за висновками актів перевірок податкових органів за місцем їх знаходження, не мають реального товарного характеру. Такими актами встановлено факт проведення ТОВ "Техно-Еліт" і ТОВ" К.А.М Трейд Мастер" транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди. Також невиїзними документальними перевірками встановлено порушення ТОВ "Техно-Еліт", ТОВ "К.А.М. Трейд Мастер" ч.5 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків. Ствердив, що ТОВ "БК ПоліссяБудМонтаж" не мало права включати до податкового кредиту відповідні суми ПДВ, оскільки операції є безтоварними, а правочини укладені по операціям з поставки товарів з ТОВ "Техно-Еліт" та ТОВ "К.А.М. Трейд Мастер" порушують ст.228 ЦК України та спрямовані на заволодіння майном держави у вигляді дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними. Таким чином, ствердив, що ТОВ "БК ПоліссяБудМонтаж" порушено п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1 ст.198 Податкового Кодексу України, з огляду на що занижено податок на додану вартість за травень, липень, серпень, вересень 2013 року загальну суму - 47050,00 грн. За наведеного, просив в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що з 23 по 28 січня 2014 року Кузнецовською ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "БК ПоліссяБудМонтаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках ТОВ "Техно-Еліт" та ТОВ "К.А.М. Трейд Мастер". Її результати оформлені актом №13/22/36090392 від 04.02.2014 року (а.с.15-32). Акт підписаний керівником платника податків із запереченнями. Письмові заперечення до акту перевірки подавались 07.02.2014 року (а.с.36-37) та були відхилені органом доходів і зборів 13.02.2014 року (а.с.38-51).

За висновками акту перевірки, ТОВ "БК ПоліссяБудМонтаж" безпідставно включило до податкового кредиту ПДВ по господарських операціях з контрагентами на загальну суму 47050,00 грн., з яких: по операціях з ТОВ "Техно-Еліт" за травень 2013 року в сумі 9275,00 грн., за липень 2013 року в сумі 9533,77 грн., за серпень 2013 року в сумі 4396,03 грн.; по операціях з ТОВ "К.А.М. Трейд Мастер" за серпень 2013 року в сумі 11963,68 грн., за вересень 2013 року в сумі 11881,31 грн.

На підставі вказаних висновків Кузнецовською ОДПІ 13.02.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000162200, згідно з яким ТОВ "БК ПоліссяБудМонтаж" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 58812,50 грн., з яких 47050,00 грн. - за основним платежем і 11762,50 грн. - за штрафними санкціями (а.с.13).

Дослідженими у справі доказами, що стосуються формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за відповідні періоди і по відповідним контрагентам судом встановлено наступні обставини.

Згідно з додатком №5 до декларації з ПДВ за травень 2013 року та реєстром отриманих і виданих за цей період податкових накладних, позивач включив до складу податкового кредиту травня 2013 року ПДВ в сумі 9275,00 грн. по контрагенту ТОВ "Техно-Еліт" (а.с.88-93). Сума ПДВ підтверджена податковою накладною №30066 від 30.05.2013 року (а.с.58). Господарська операція оформлена: договором поставки №36-П від 29.05.2013 року та специфікацією (а.с.52-54), видатковою накладною №30066 від 30.05.2013 року (а.с.56), рахунком-фактурою та платіжними дорученнями №319 і №321 від 04.07.2013 року (а.с.55,59-60). На підтвердження повноважень особи, яка отримала ТМЦ за видатковою накладною надано витяг з книги обліку довіреностей (а.с.57). На підтвердження транспортування товару за власний рахунок надано копії товарно-транспортної накладної, подорожного листа вантажного автомобіля та наказу про відрядження матеріально-відповідальної особи і водія (а.с.62-63). На підтвердження використання товару у власній господарській діяльності надано договір підряду №69 від 19.04.2013 року (а.с.64-65), довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 та акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в з підсумковими відомостями ресурсів за та матеріальними звітами про витрати основних матеріалів у будівництві за червень 2013 року та липень 2013 року (а.с.66-86).

Згідно з додатком №5 до декларації з ПДВ за липень 2013 року та реєстром отриманих і виданих за цей період податкових накладних, позивач включив до складу податкового кредиту липня 2013 року ПДВ по контрагенту ТОВ "Техно-Еліт" в сумі 9533,77 (а.с.114-120). Сума ПДВ підтверджена податковою накладною №24082 від 24.07.2013 року (а.с.99). Господарська операція оформлена: договором поставки №46-П від 22.07.2013 року та специфікацією (а.с.94-95), видатковою накладною №24082 від 24.07.2013 року (а.с.97), рахунком-фактурою та платіжними дорученнями №396 та №397 від 02.08.2013 року (а.с.100-101). На підтвердження повноважень особи, яка отримала ТМЦ за видатковою накладною надано витяг з книги обліку довіреностей (а.с.98). На підтвердження транспортування товару документів не надано, з покликанням на їх доставку силами та засобами постачальника відповідно до умов договору. На підтвердження використання товару у власній господарській діяльності надано договір підряду №8 від 30.07.2013 року (а.с.102-104), довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 та акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в з підсумковими відомостями ресурсів за та матеріальними звітами про витрати основних матеріалів у будівництві за серпень 2013 року (а.с.105-112).

Згідно з додатком №5 до декларації з ПДВ за серпень 2013 року та реєстром отриманих і виданих за цей період податкових накладних, позивач включив до складу податкового кредиту серпня 2013 року ПДВ по контрагенту ТОВ "Техно-Еліт" в сумі 4396,03 грн. (а.с.156-162). Сума ПДВ підтверджена податковою накладною №19086 від 19.08.2013 року (а.с.127). Господарська операція оформлена: договором поставки №53-П від 16.08.2013 року та специфікацією (а.с.121-123), видатковою накладною №19074 від 19.08.2013 року (а.с.125), рахунком-фактурою та платіжним дорученням №465 від 05.09.2013 року (а.с.124, 128). На підтвердження повноважень особи, яка отримала ТМЦ за видатковою накладною надано витяг з книги обліку довіреностей (а.с.126). На підтвердження транспортування товару документів не надано, з покликанням на їх доставку силами та засобами постачальника відповідно до умов договору. На підтвердження використання товару у власній господарській діяльності надано договір підряду №8 від 30.07.2013 року (а.с.102-104), довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 та акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в з підсумковими відомостями ресурсів за та матеріальними звітами про витрати основних матеріалів у будівництві за серпень 2013 року (а.с.105-112).

Також згідно з додатком №5 до декларації з ПДВ за серпень 2013 року та реєстром отриманих і виданих за цей період податкових накладних, позивач включив до складу податкового кредиту серпня 2013 року ПДВ по контрагенту ТОВ "К.А.М. Трейд Мастер" в сумі 11963,68 грн. (а.с.156-162). Сума ПДВ підтверджена податковою накладною №30083 від 30.08.2013 року (а.с.134). Господарська операція оформлена: договором поставки №П-260813 від 26.08.2013 року та специфікацією (а.с.129-130), видатковою накладною №14/83013 від 30.08.2013 року (а.с.132), рахунком-фактурою та платіжним дорученням №469 від 05.09.2013 року (а.с.131,136). На підтвердження повноважень особи, яка отримала ТМЦ за видатковою накладною надано витяг з книги обліку довіреностей (а.с.133). На підтвердження транспортування товару документів не надано, з покликанням на їх доставку силами та засобами постачальника відповідно до умов договору. На підтвердження використання товару у власній господарській діяльності надано договір підряду №147/09/12 від 17.09.2012 року (а.с.144-147), довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 та акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в з підсумковими відомостями ресурсів за та матеріальними звітами про витрати основних матеріалів у будівництві за серпень 2013 року та за листопад 203 року (а.с.137-143,148-155).

Згідно з додатком №5 до декларації з ПДВ за вересень 2013 року та реєстром отриманих і виданих за цей період податкових накладних, позивач включив до складу податкового кредиту вересня 2013 року ПДВ по контрагенту ТОВ "К.А.М. Трейд Мастер" в сумі 11881,31 грн. (а.с.192-197). Сума ПДВ підтверджена податковою накладною №27093 від 27.09.2013 року (а.с.168). Господарська операція оформлена: договором поставки №П-270913 від 27.09.2013 року та специфікацією (а.с.163-164), видатковою накладною №19/92713 від 27.09.2013 року (а.с.166), рахунком-фактурою та платіжними дорученнями №53 від 10.12.2013 року та №54 від 11.12.2013 року (а.с.165,169-170). На підтвердження повноважень особи, яка отримала ТМЦ за видатковою накладною надано витяг з книги обліку довіреностей (а.с.167). На підтвердження транспортування товару за власний рахунок надано копії товарно-транспортної накладної, подорожного листа вантажного автомобіля та наказу про відрядження матеріально-відповідальної особи і водія (а.с.171-173). На підтвердження використання товару у власній господарській діяльності надано договір підряду №460-2013 від 13.08.2013 року (а.с.174-176), довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 та акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в з підсумковими відомостями ресурсів за та матеріальними звітами про витрати основних матеріалів у будівництві за листопад 203 року (а.с.178-191).

Усі надані позивачем докази представлялись під час перевірки Кузнецовській ОДПІ і жодних зауважень до їх форми чи змісту не виникало.

Фактично, в основу висновків про порушення позивачем податкових норм, покладено акт перевірки ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві "Про результати неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Техно-Еліт" №388/22.5-03/35847508 від 13.08.2013 року (а.с.217-234) та акт перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "К.А.М. Трейд Мастер" №2393/26-55-22-07/38546810 від 21.11.2013 року (а.с.235-241).

За змістом акту №388/22.5-03/35847508 від 13.08.2013 року ТОВ "Техно-Еліт" за місцезнаходженням відсутнє, тому звірка проводилась виключно на підставі поданої ним податкової звітності. За висновками акту перевірки даним платником податків порушено вимоги ч.5 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків при придбанні та продажу товарів. За результатами перевірки податкові зобов'язання та податковий кредит, задекларовані даним суб'єктом за період з січня по липень 2013 року зменшені до нуля.

За змістом акту №2393/26-55-22-07/38546810 від 21.11.2013 року ТОВ "К.А.М. Трейд Мастер" за місцезнаходженням: м.Київ,провул.Кутузова,3А відсутнє, тому звірка проводилась виключно на підставі поданої ним податкової звітності. Разом з тим в акті зазначено, що у зв'язку зі змінами в установчих документах з 28.10.2013 року місцезнаходженням ТОВ "К.А.М. Трейд Мастер" є: м. Дніпропетровськ, вул.Ларіонова,145. За висновками акту, перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарської діяльності року ТОВ "К.А.М. Трейд Мастер" при придбанні і продажу товарів за період з травня по вересень 2013 року.

На підставі вказаних актів, Кузнецовською ОДПІ зроблено висновок, що ТОВ "Техно-Еліт" та ТОВ "К.А.М. Трейд Мастер" не могло поставити позивачу товари, а тому відображення таких операцій в податковому обліку ТОВ "БК ПоліссяБудМонтаж" є протиправним і, відповідно, позивачем протиправно сформовано по операціям з такими контрагентами податковий кредит з ПДВ, в результаті чого занижено податок на додану вартість. При цьому, органом доходів і зборів констатовано порушення ТОВ "БК ПоліссяБудМонтаж" вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України.

Відповідно до підпункту "а" пункт 185.1 статті 185 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. В свою чергу, згідно з пунктом 198.1 статті 198 цього Кодексу, у разі здійснення операцій з придбання товарів, виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту. В силу вимог пункту 188.1 статті 188 цього Кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Платником податку первинними документами бухгалтерського обліку доведено, що виникнення права на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Що стосується товарності відповідних операцій, то така в повній мірі підтверджена долученими до справи доказами, які є первинними документами у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року та повністю підтверджують факт здійснення господарської операції, розкривають її зміст та обсяг.

Податковий орган, в свою чергу, не навів будь-яких доводів щодо фіктивності господарських операцій, за наслідками яких позивачем було сформовано податковий кредит, не подав жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання операції з поставки позивачу товарів. Явних ознак імітації відповідних господарських операцій не відмічається.

Стосовно посилань відповідача на обставини щодо відсутності у контрагентів позивача - ТОВ "Техно-Еліт" та ТОВ "К.А.М. Трейд Мастер" трудових ресурсів, виробничих потужностей, економічно необхідних для здійснення господарської діяльності, то такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів. Більше того, такі висновки зроблені на підставі актів про неможливість проведення зустрічних звірок, тобто не на підставі первинних документів обліку даних контрагентів, а виключно на основі деяких показників їх податкової звітності. Окремо слід зауважити, що в таких актах хоча і зазначено про відсутність ТОВ "Техно-Еліт" та ТОВ "К.А.М. Трейд Мастер" за своєю юридичною адресою (причому щодо останнього абсолютно безпідставно, оскільки на момент перевірки його місцезнаходження м. Дніпропетровськ, а не м.Київ, куди здійснювала вихід ДПІ у Печерському районі у м.Києва), однак зафіксовано, що вони є платниками податку на додану вартість і подавали декларації з ПДВ в 2013 році, в яких декларували, як податкові зобов'язання, так і податковий кредит.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Як установлено частиною 2 статті 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини 1 статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Спрямованість правочину на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту. Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача та його контрагентів.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами, якщо таке мало місце, є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і саме по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Більше того, жодних доказів невиконання обов'язків по сплаті податку ТОВ "Техно-Еліт" та ТОВ "К.А.М. Трейд Мастер" відповідач не навів ні в акті перевірки, ні під час судового розгляду справи.

Відповідачем не було доведено наявність будь-яких умисних дій з боку посадових осіб стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемних правочинів, а тому позивач мав достатні і передбачені законодавством підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальників ПДВ до складу податкового кредиту, отже відсутні факти, які б свідчили, що зміст укладених правочинів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

В акті перевірки позивача відсутні будь-які належні обґрунтування, що угоди укладені ТОВ "БК ПоліссяБудМонтаж" з його контрагентами порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо застосування норм права при розгляді спорів цієї категорії, несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

В силу вимог підпункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3 статті 198 цього Кодексу, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу (17%, або 0%) протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, споруджен-ням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Долучені до матеріалів справи докази свідчать про те, що постачальниками товарів ТОВ "Техно-Еліт" та ТОВ "К.А.М. Трейд Мастер" були виписані позивачу податкові накладні, які містять всі, передбачені статтею 201 Податкового кодексу України реквізити та відповідають вимогам наказу Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011 року "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за №1333/20071, що був чинним до 01.03.2014 року.

На момент виписування податкових накладних контрагенти позивача були зареєстрованими платниками ПДВ, що підтверджено безпосередньо і податковими органами за місцем реєстрації вказаних платників податків.

Відповідно, податковий кредит, сформований позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Техно-Еліт" та ТОВ "К.А.М. Трейд Мастер" вважається підтвердженим.

Податковий кодекс України не ставить право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного з виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до Державного бюджету України. Питання формування податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо навіть якісь контрагенти в ланцюгу постачання і не виконали свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість сплаченого в ціні товару (робіт, послуг) у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні і підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З аналізу норм Податкового кодексу України вбачається, що цей спеціальний Закон не передбачає обов'язок платника податків здійснювати перевірку сплати податку його контрагентами постачальниками, чи перевірку факту надання такими підприємствами податкової звітності. Також цей Закон не містить вимоги до покупця підтверджувати в будь-якій спосіб факт сплати ПДВ до бюджету продавцем (постачальником) товарів, робіт та послуг або сплачувати цей податок ще раз, якщо він з будь-якої причини не був сплачений продавцем (постачальником) товарів, робіт та послуг або іншими юридичними особами по ланцюгу від виробника.

Разом з тим, слід зауважити, що в актах перевірки контрагентів позивача зафіксовано і факт подання ними звітності, і факт декларування у складі податкових зобов'язань сум ПДВ по поставці товарів для позивача.

Позивачем доведено, що виникнення права ТОВ "БК ПоліссяБудМонтаж" на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі податковими накладними.

Відповідачем же не було доведено наявність будь-яких умисних дій з боку посадових осіб позивача стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемних правочинів, а тому позивач мав достатні і передбачені законодавством підстави для віднесення сум сплаченого на користь постачальників ПДВ до складу податкового кредиту, отже відсутні факти, які б свідчили, що зміст укладених договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

Фактично усі доводи Кузнецовської ОДПІ про безтоварність операцій позивача є лише припущеннями і не підкріплені жодними належними і допустимими доказами. Акти неможливості проведення зустрічних звірок ТОВ "Техно-Еліт" та ТОВ "К.А.М. Трейд Мастер" не є належними доказами, оскільки вони не стосуються предмету доказування і несуть негативні наслідки лише для таких платників, які перевірялися, що повністю кореспондується зі статтею 61 Конституції України. Що стосується доводів про нікчемність господарських договір позивача, то органам доходів і зборів не надано повноважень щодо визнання будь-яких угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними. Будь-які відомості про те, що правочини, укладені між ТОВ "БК ПоліссяБудМонтаж" і ТОВ "Техно-Еліт" та ТОВ "К.А.М. Трейд Мастер", визнані судом недійсними, в матеріалах справах відсутні.

Порушень позивачем порядку відображення в декларації з податку на додану вартість сум податкових зобов'язань відповідачем не встановлено, наявність первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, встановлено матеріалами справи, а будь-які обставини, які б засвідчували факт недобросовісності самого платника, відсутні.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні законні підстави для зменшення позивачу суми податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідний період по господарським операціям з ТОВ "Техно-Еліт" та ТОВ "К.А.М. Трейд Мастер".

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так у справі "БУЛВЕС" проти Болгарії" (№3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно, відсутність доказів на підтвердження того, що позивач у справі діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо, допустили його контрагенти, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників, позбавляла відповідача права на зменшення податкового кредиту позивача.

Також суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Оцінюючи оспорюване податкове повідомлення-рішення, відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд констатує, що воно спірне не відповідає таким критеріям правомірності, як: законність, обґрунтованість, добросовісність та розсудливість.

Враховуючи сукупність наведених обставин наряду із правовою специфікою податкових повідомлень-рішень, яка полягає у тому, що владний припис таких правових актів індивідуальної дії міститься безпосередньо в самому податковому повідомленні-рішенні, а мотиви його винесення, тобто обставини, яким керувався суб'єкт владних повноважень, - у відповідному акті перевірки, на підставі якого і приймався такий правовий акт індивідуальної дії, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000162200 від 13.02.2014 року є протиправним і підлягає скасуванню.

За наведеного позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Рівненській області №0000162200 від 13.02.2014 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія ПоліссяБудМонтаж" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 58820,50 грн., в тому числі на 47050,00 грн. - за основним платежем та 11762,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія ПоліссяБудМонтаж" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 182,70грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частин постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Суддя Друзенко Н.В.