Постанова № 38137612, 01.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 квітня 2014 року № 826/2632/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1доДержавної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10.02.2014 №0004801701.

Позов мотивований невідповідністю висновків перевірки, викладених в акті перевірки, за наслідками якої відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, вимогам податкового законодавства щодо правил формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів у ТОВ "Капексбуд", цивільного законодавства щодо нікчемності правочинів, а також наданим до перевірки належно оформленим первинним документам та податковим накладним, які підтверджують правомірність включення нарахованих сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Представник позивача під час судового розгляду адміністративної справи позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, подав письмові заперечення, в яких зазначено про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на встановлені під час перевірки обставини щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Капексбуд" стосовно підтвердження господарських відносин з платниками податків за період, протягом якого у позивача із зазначеним контрагентом були господарські взаємовідносини.

За клопотаннями представників сторін, на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, судом ухвалено про продовження судового розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши адміністративний позов, дослідивши докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи, судом встановлено наступне.

На підставі наказу від 27.12.2013 №488, письмового повідомлення від 27.12.2013 №252/26-52-17-01 про проведення перевірки, які отримані позивачем 08.01.2014, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання, Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено невиїзну документальну позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо правомірності включення до складу податкового кредиту сплаченого на користь ТОВ "Капексбуд" податку на додану вартість за період з 01.03.2013 по 30.06.2013, про що складено акт від 17.01.2014 №84/26-52-17-01/НОМЕР_1.

Не погоджуючись із висновками зазначеного акта перевірки, позивач подав до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві письмові заперечення на акт.

Листом Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 07.02.2014 №1031/10/26-52-17-01-47 позивача повідомлено про залишення висновків акта перевірки від 17.01.2014 №84/26-52-17-01/НОМЕР_1 без змін, а заперечень позивача без задоволення.

За наслідками проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2014 №0004801701, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 20215,00 грн., в тому числі, 16172,00 грн. за основним платежем та 4043,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Вказане податкове повідомлення-рішення отримане позивачем, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування та платників податків, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно зі статтею 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема в разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг (підпункт "а" пункту 198.1). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абзаци перший-третій пункту 198.2). Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абзаци перший, другий пункту 198.3 статті 198 ПК України, в редакції, чинній на час за який проводилась перевірка позивача за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення). Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6).

Статтею 201 ПК України встановлено, що: платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено пунктом 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.1); податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (пункт 201.4); податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6).

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою статті 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною другою вказаної статті визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наведені положення ПК України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дають підстави для висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість обумовлене придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх подальшого використання в господарській діяльності та реалізується за наявності у платника податків належним чином оформлених первинних документів і податкових накладних, які підтверджують проведення господарських операцій. Водночас, первинні документи мають бути складені виключно за наслідками здійснення платником податків фактичної, реальної господарської операції.

Як зазначено в акті перевірки, за наслідками якої відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 16172,00 грн., у тому числі, за березень 2013 року на суму 5700,00 грн., за квітень 2013 року на суму 2462,00 грн., за травень 2013 року на суму 5986,00 грн., за червень 2013 року на суму 2024,00 грн. Зі змісту зазначеного акта убачається, що контролюючий орган дійшов до такого висновку у зв'язку із встановленням під час проведення перевірки відсутності реальної можливості поставок товарів позивачу від ТОВ "Капексбуд", що свідчить про нікчемність укладеного між ТОВ "Капексбуд" та позивачем договору, з урахуванням висновків акта ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.10.2013 №557/26-54-22-2/38510737 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Капексбуд" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з лютого 2013 по серпень 2013", в якому зазначено про відсутність у господарських операціях ТОВ "Капексбуд" з купівлі-продажу реального характеру.

Позивачем долучено до адміністративного позову:

- договір купівлі-продажу від 25.02.2013 №05 відповідно до якого ТОВ "Капексбуд" (Постачальник) продає (поставляє), а ФОП ОСОБА_1 (Покупець) купує запасні частини до автомобілів за цінами та кількістю, вказаними в рахунках-фактурах (пункт 1.1 Договору). Поставка Постачальником товару Покупцю здійснюється партіями, по мірі надходження заявок від Покупця, заявки підтверджуються рахунками-фактурами Постачальника (пункт 2.1 Договору). Прийом товару по якості та кількості здійснюється Покупцем при одержанні товару від Постачальника згідно з накладною (пункт 2.3 Договору);

- рахунок-фактура від 04.03.2013 №67 на суму 16200,00 грн., в тому числі, 2700,00 грн. ПДВ, із 53 позиціями найменувань комплектуючих та запасних частин до автомобілів із зазначенням їх відповідної кількості та вартості;

- видаткова накладна від 04.03.2013 №67 на суму 16200,00 грн., в тому числі, 2700,00 грн. ПДВ, дані якої щодо змісту та обсягу господарської операції повністю відповідають відповідним даним рахунку-фактури від 04.03.2013 №67;

- податкова накладна від 04.03.2013 №67 на суму 16200,00 грн., в тому числі, 2700,00 грн. ПДВ, дані якої щодо змісту та обсягу господарської операції повністю відповідають відповідним даним рахунку-фактури від 04.03.2013 №67 та видаткової накладної від 03.06.2013 №14;

- рахунок-фактура від 05.03.2013 №76 на суму 18000,00 грн., в тому числі, 3000,00 грн. ПДВ, із 92 позиціями найменувань комплектуючих та запасних частин до автомобілів із зазначенням їх відповідної кількості та вартості;

- видаткова накладна від 05.03.2013 №76 на суму 18000,00 грн., в тому числі, 3000,00 грн. ПДВ, дані якої щодо змісту та обсягу господарської операції повністю відповідають відповідним даним рахунку-фактури від 05.03.2013 №76;

- податкова накладна від 05.03.2013 №76 на суму 18000,00 грн., в тому числі, 3000,00 грн. ПДВ, дані якої щодо змісту та обсягу господарської операції повністю відповідають відповідним даним рахунку-фактури від 05.03.2013 №76 та видаткової накладної від 05.03.2013 №76;

- рахунок-фактура від 01.04.2013 №9 на суму 14772,00 грн., в тому числі, 2462,00 грн. ПДВ, із 69 позиціями найменувань комплектуючих та запасних частин до автомобілів із зазначенням їх відповідної кількості та вартості;

- видаткова накладна від 01.04.2013 №9 на суму 14772,00 грн., в тому числі, 2462,00 грн. ПДВ, дані якої щодо змісту та обсягу господарської операції повністю відповідають відповідним даним рахунку-фактури від 01.04.2013 №9;

- податкова накладна від 01.04.2013 №9 на суму 14772,00 грн., в тому числі, 2462,00 грн. ПДВ, дані якої щодо змісту та обсягу господарської операції повністю відповідають відповідним даним рахунку-фактури від 01.04.2013 №9 та видаткової накладної від 01.04.2013 №9;

- рахунок-фактура від 03.05.2013 №1 на суму 16500,00 грн., в тому числі, 2750,00 грн. ПДВ, із 29 позиціями найменувань комплектуючих та запасних частин до автомобілів із зазначенням їх відповідної кількості та вартості;

- видаткова накладна від 03.05.2013 №1 на суму 16500,00 грн., в тому числі, 2750,00 грн. ПДВ, дані якої щодо змісту та обсягу господарської операції повністю відповідають відповідним даним рахунку-фактури від 03.05.2013 №1;

- податкова накладна від 03.05.2013 №1 на суму 16500,00 грн., в тому числі, 2750,00 грн. ПДВ, дані якої щодо змісту та обсягу господарської операції повністю відповідають відповідним даним рахунку-фактури від 03.05.2013 №11 та видаткової накладної від 03.05.2013 №1;

- рахунок-фактура від 03.06.2013 №14 на суму 12144,00 грн., в тому числі, 2024,01 грн. ПДВ, із 142 позиціям найменувань комплектуючих та запасних частин до автомобілів із зазначенням їх відповідної кількості та вартості;

- видаткова накладна від 03.06.2013 №14 на суму 12144,00 грн., в тому числі, 2024,01 грн. ПДВ, дані якої щодо змісту та обсягу господарської операції повністю відповідають відповідним даним рахунку-фактури від 03.06.2013 №14;

- податкова накладна від 03.06.2013 №14 на суму 12144,00 грн., в тому числі, 2024,01 грн. ПДВ, дані якої щодо змісту та обсягу господарської операції повністю відповідають відповідним даним рахунку-фактури від 03.06.2013 №14 та видаткової накладної від 03.06.2013 №14.

Зазначені докази надавались також позивачем Державній податковій інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до перевірки, що відображено в акті перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивачем надано до суду копії виписок банку з карткового рахунку ФОП ОСОБА_1 з яких убачається перерахування на користь ТОВ "Капексбуд" сум, в тому числі, 16200,00 грн., 12144,00 грн., 14772,00 грн., 16500,00 грн., 18000,00 грн.

На думку суду, вказаний договір, рахунки-фактури, видаткові, податкові накладні та виписки з карткового рахунку позивача підтверджують придбання позивачем товарів у ТОВ "Капексбуд" протягом березня-червня 2013 року, а також підтверджують правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сплачених на користь ТОВ "Капексбуд" сум податку на додану вартість за березень 2013 року - 5700,00 грн., за квітень 2013 року - 2462,00 грн., за травень 2013 року - 5986,00 грн., за червень 2013 року - 2024,00 грн. у зв'язку із придбанням у нього товарів, повноту нарахування та сплати при цьому податку на додану вартість за вказані періоди.

Відсутність відповідних документів первинного бухгалтерського чи податкового обліку або їх недостатність відповідачем під час проведення перевірки не встановлено, в акті перевірки відповідний висновок відсутній.

Судом взято до уваги, що перевіркою, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не встановлено дефектів у правовому статусі платника податків - ТОВ "Капексбуд", відсутності у нього свідоцтва платника податку на додану вартість у період, що перевірявся, тому згідно з пунктами 201.1, 201.4 статті 201 ПК України підприємство вправі було нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні, які є законною підставою для віднесення позивачем відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, з урахуванням того, що позивач відповідно до свідоцтва від 01.03.2013 №200109024 є платником податку на додану вартість. При цьому, судом встановлено, що форма і зміст виписаних ТОВ "Капексбуд" податкових накладних відповідає вимогам пункту 201.1 статті 201 ПК України.

Також, за висновком суду, про придбання позивачем у ТОВ "Капексбуд" товарів свідчать надані представником позивача накладні від 06.03.2013 №Р0003, від 22.03.2013 №Р0004, від 05.04.2013 №Р0007, від 01.04.2013 №Р0005, від 03.04.2013 №Р0006, від 12.04.2013 №Р0008, від 07.05.2013 №Р0009, від 14.05.2013 №Р0010, від 30.05.2013 №Р0011, від 03.06.2013 №Р0012, від 12.06.2013 №Р0013, від 21.06.2013 №Р0016, від 20.06.2013 №Р0014, від 21.06.2013 №Р0015, податкові накладні від 06.03.2013 №1, від 22.03.2013 №2, від 12.04.2013 №4, від 01.04.2013 №2, від 01.04.2013 №1, від 05.04.2013 №3, від 07.05.2013 №1, від 14.05.2013 №2, від 30.05.2013 №3, від 03.06.2013 №1, від 12.06.2013 №2, від 19.06.2013 №3, віл 20.06.2013 №4, від 21.06.2013 №5, виписані позивачем на користь ТОВ "Авто Столиця", ТОВ "Гарант-Автотехнік", ТОВ "Сервіс Столиця", з яких убачається продаж ФОП ОСОБА_1 зазначеним контрагентам асортименту товарів, який позивачем придбавався у ТОВ "Капексбуд" відповідно до договору купівлі-продажу від 25.02.2013 №05.

Отже, обґрунтованими є доводи позивача про фактичний характер господарських операцій між позивачем та ТОВ "Капексбуд" щодо придбання позивачем товарів відповідно до договору купівлі-продажу від 25.02.2013 №05, правомірність включення сплаченого на користь ТОВ "Капексбуд" податку на додану вартість в сумі 5700,00 грн., 2462,00 грн., 5986,00 грн., 2024,00 грн. до складу податкового кредиту, відповідно, за березень 2013 року, квітень 2013 року, травень 2013 року, червень 2013 року, та відсутність вказаних в акті порушень норм ПК України, оскільки такі доводи позивача в достатній мірі підтверджуються відповідними належно оформленими документами, які підтверджують здійснення господарських операцій з придбання позивачем товарів у ТОВ "Капексбуд", а також підтверджують повноту нарахування і сплати податку на додану вартість у зв'язку з придбанням таких товарів.

Посилання відповідача на акт Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 03.10.2013 №557/26-54-22-2/38510737 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Капексбуд" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з лютого 2013 по серпень 2013" і зазначені в ньому обставини не спростовують наданих позивачем доказів та не беруться судом до уваги, оскільки правильність ведення податкового обліку з податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними засобами доказування, якими в даному випадку є договір купівлі-продажу, рахунки-фактури, видаткові, податкові накладні, що надавалися позивачем до перевірки та до суду.

Крім того, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є належним доказом нікчемності укладеного між позивачем та ТОВ "Капексбуд" договору купівлі-продажу від 25.02.2013 №05, оскільки це суперечить вимогам частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, згідно з якою підставою нікчемності правочину є його недійсність, встановлена законом, а не актами органів державної влади. Інших законних підстав вважати укладений між позивачем та ТОВ "Капексбуд" договір купівлі-продажу від 25.02.2013 №05 недійсним чи фіктивним відповідачем як під час перевірки, так і під час судового розгляду не доведено, а судом таких не встановлено.

Зважаючи на викладене, враховуючи те, що висновки відповідача про наявність порушень є необґрунтованими і документально непідтвердженими, а також беручи до уваги надані позивачем докази, які підтверджують наявність підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та про наявність підстав для його задоволення, відповідно оскаржуване податкове-повідомлення рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо строку звернення позивача з позовом до суду, то суд зазначає, що позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10.02.2014 №0004801701в межах строку давності 1095 днів, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З матеріалів справи убачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн. (платіжне доручення від 15.01.2014 №6). Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 182,70 грн.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10.02.2014 №0004801701.

Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві шляхом їх безспірного списання Державною казначейською службою України (відповідним підрозділом Державної казначейською службою України).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець