Рішення № 38135172, 31.03.2014, Вишгородський районний суд Київської області

31.03.2014 Справа № 363/5129/13-ц

справа №363/5129/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2014 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Рудюка О.Д.

при секретарі Данько В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з цим позовом, посилаючись на те, що вони з відповідачем мають спільну дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. Оскільки батько дитини у добровільному порядку матеріальної допомоги на її утримання не надає, участі у її вихованні не приймає, позивачка просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та його представник позов визнали частково, - просили визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі в 1 500,00грн.

Вислухавши пояснення представника позивачки, відповідача та його представника, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

Встановлено, що 28.09.2002р. сторони зареєстрували шлюб, який заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 10.11.2010р. було розірвано. Від шлюбу мають спільного сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який фактично проживає з матір'ю та знаходиться на її утриманні.

Згідно ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Отже, кожен з батьків дитини зобов'язаний брати участь у її матеріальному утриманні, що прямо передбачено чинним законодавством.

Посилаючись на те, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина, позивачка просить стягнути з нього аліменти на утримання дитини у частці від заробітку (доходу) відповідно до ст.ст.181,183 СК України, що н заперечував сам відповідач, оскільки у нього з позивачкою виник спір щодо поділу спільного майна подружжя і він припинив надавати матеріальну допомогу на утримання сина.

Згідно до вимог ч.3 ст.181 СК України кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідач же, у свою чергу, вважає доцільним визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі згідно ст.184 СК України.

За ч.1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

У судовому засіданні представником відповідача надано суду письмові докази (товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, квитанції тощо), які підтверджують розрахунки, наведені у письмовій заяві про визначення розміру аліментів від 25.02.2014р., з яких вбачається, що середньомісячний дохід відповідача складає 3 713,99грн.

З наведеного можна зробити висновок про регулярність доходів відповідача, щомісячний розмір яких не має великої амплітуди коливань, а відтак підстав для стягнення аліментів з відповідача у твердій грошовій сумі не вбачається.

Разом з тим, при визначенні розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) батька суд враховує наявність у відповідача на утриманні малолітньої дитини, 28.07.2013р. та дружини, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як визначено ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Отже, враховуючи стан здоров'я дитини та сторін, наявність у відповідача на утриманні малолітньої дитини та дружини, яка перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, а також інші обставини, які мають істотне значення у справі, суд задовольняє позов частково, зважаючи на те, що розмір аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку буде адекватним матеріальному становищу відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.180-183,184,191 СК України, на підставі ст.ст.3,10,11,58,60,213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовом задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки АДРЕСА_1) аліменти щомісячно на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, починаючи з 17.12.2013 року та до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Д.Рудюк