Постанова № 38133461, 02.04.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року об 11 год. 12 хв. Справа № 808/1735/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шари І.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянськ та Бердянському районі Запорізької області до Публічного акціонерного товариства "Бердянськсільмаш", м. Бердянськ Запорізької області про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов позов від Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянськ та Бердянському районі Запорізької області (далі - УПФУ в м. Бердянськ, позивач) до Публічного акціонерного товариства "Бердянськсільмаш" (далі - ПАТ «Бердянськсільмаш», відповідач), в якому позивач просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у сумі 18379,58 грн. за період з листопада 2013 року по лютий 2014 року.

Позов обґрунтований тим, що відповідач є платником збору (внесків) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області, та у ПАТ «Бердянськсільмаш» працювали робітники, яким УПФУ в м. Бердянськ була призначена та виплачена пенсія на пільгових умовах за списком 2. Позивач вказує, що станом на 25.02.2014 відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пп. «б»-«з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з листопада 2013 року по лютий 2014 року у сумі 18379,58 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 24.03.2014 до суду від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, 31.03.2014 від нього на адресу суду надійшли заперечення, в яких він просив відмовити у задоволенні позову та розглянути справу за його відсутністю.

У запереченнях відповідач зазначає, що позивач у позові не зазначив на яких підставах і яким чином пенсійний фонд визначило частину витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що має відшкодувати ПАТ «Бердянськсільмаш». Крім того, відповідач зазначив, що в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують понесені позивачем витрати по виплаті та доставці пенсій. Також відповідач звертає увагу, що постановою ВДВС Бердянського МУЮ про арешт коштів боржника від 20.03.2014 серія ВП №33545592 накладено арешт на всі кошти, що знаходяться на рахунках відповідача, відкритих у банківських установах, що унеможливлює виплату податків та інших обов'язкових платежів та заробітної плати працівникам відповідача.

Крім того, 02.04.2014 на адресу суду від відповідача надійшли доповнення до заперечення проти адміністративного позову, в яких відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено наявність заборгованості ПАТ «Бердянськсільмаш» за лютий 2014 року, оскільки відсутній відповідний розрахунок (за конкретний місяць) та не вбачається можливим визначити підстави та суми нарахування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по кожному з осіб за такий місяць.

Відповідно до положень ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами статей 33, 35, 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство «Бердянськсільмаш» (ідентифікаційний код 04665274) 27.12.1996 зареєстроване як юридична особа за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Героїв Сталінграда, буд.5, - що підтверджується Спеціальним Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №18309728 від 11.03.2014 (а.с.37).

ПАТ «Бердянськсільмаш» відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України №400/97-ВР) є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV).

Відповідно до виданих відповідачем довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону №1788-ХІІ призначені пільгові пенсії.

Матеріалами справи встановлено, що громадянину ОСОБА_1 на підставі протоколу від 07.09.2009 №1295 з 04.07.2009 була призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за Списком №2. ОСОБА_1 працював у ПАТ «Бердянськсільмаш» на роботах, які згідно законодавства дають йому право на пенсію на пільгових умовах 09 років 01 місяць 15 днів, що підтверджується довідкою, що уточнює особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії від 23.07.2009 (а.с.19). Частка сплати відповідача у відшкодуванні витрат на виплату і доставку пенсії зазначеному пенсіонеру становить 73%. Тобто, загальна сума до відшкодування за період з листопада 2013 року по лютий 2014 року складає 5089,02 грн.

Громадянину ОСОБА_2 на підставі протоколу від 08.06.2010 №914 з 16.05.2010 була призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за Списком №2. ОСОБА_2 працював у ПАТ «Бердянськсільмаш» на роботах, які згідно законодавства дають йому право на пенсію на пільгових умовах 07 років 11 місяців 23 дні, що підтверджується довідкою, що уточнює особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії №67 від 10.12.2008. Частка сплати відповідача у відшкодуванні витрат на виплату і доставку пенсії зазначеному пенсіонеру становить 63,49%. Тобто, загальна сума до відшкодування за період з листопада 2013 року по лютий 2014 року складає 5289,83 грн.

Громадянину ОСОБА_3 на підставі протоколу від 15.10.2010 №1712 з 12.10.2010 була призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за Списком №2. ОСОБА_3 працював у ПАТ «Бердянськсільмаш» на роботах, які згідно законодавства дають йому право на пенсію на пільгових умовах 07 років 05 місяців 12 днів, що підтверджується довідкою, що уточнює особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії №б/н від 07.10.2010. Частка сплати відповідача у відшкодуванні витрат на виплату і доставку пенсії зазначеному пенсіонеру становить 59,60%. Тобто, загальна сума до відшкодування за період з листопада 2013 року по лютий 2014 року складає 3373,15 грн.

Громадянину ОСОБА_4 на підставі протоколу від 10.08.2011 №11 з 29.08.2011 була призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за Списком №2. ОСОБА_4 працював у ПАТ «Бердянськсільмаш» на роботах, які згідно законодавства дають йому право на пенсію на пільгових умовах 07 років 08 місяців 13 днів, що підтверджується довідкою, що уточнює особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії №75 від 02.08.2011. Частка сплати відповідача у відшкодуванні витрат на виплату і доставку пенсії зазначеному пенсіонеру становить 61,62%. Тобто, загальна сума до відшкодування за період з листопада 2013 року по лютий 2014 року складає 4627,58 грн.

Згідно із розрахунком боргу відповідачем не відшкодуються УПФУ в м. Бердянськ фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону №1788-ХІІ за період з листопада 2013 року по лютий 2014 року включно та сума витрат становить 18379,58 грн.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачу своєчасно надсилались повідомлення - Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України №1788-ХІІ, але сума заборгованості ПАТ «Бердянськсільмаш» сплачена не була.

Враховуючи несплату суми заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Бердянськсільмаш» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Суд звертає увагу, що Законом України №1058-ІV визначено принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону України №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

На момент набрання чинності Законом України №1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України №1788-ХІІ були врегульовані Законом України №400/97-ВР, відповідно до п.п. 1, 2 ст. 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України №1788-ХІІ.

Відповідно до ст. 3 Закону України №400/97-ВР збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Абзацем 3 пункту 1 статті 4 Закону України №400/97-ВР визначено, що на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, встановлюються ставки збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відтак, відповідач зобов'язаний відшкодовувати позивачу фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України №1788-ХІІ.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України №1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Надсилання позивачем та отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями супровідних листів та повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Позивачем надано до суду Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій), які за спірний період направлялися відповідачу за його юридичною адресою.

Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по кожному з вищезазначених пенсіонерів визначено позивачем з дотриманням вимог Закону України №1058-IV та Інструкції.

Судом не приймаються доводи, викладені відповідачем у запереченнях на позов, щодо непідтвердженого розміру фактичних витрат та обґрунтованості розрахунку суми боргу, оскільки відповідачем не оскажувались дії УПФУ в м. Бердянськ щодо нарахування та внесення у карту особового рахунку ПАТ «Бердянськсільмаш» до компенсації фактичних витрат на виплату та доставку пенсії вказаним особам, призначеної на пільгових умовах, відповідно до п. «б»-«з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період їхньої роботи на ПАТ «Бердянськсільмаш» ані в адміністративному, ані в судовому порядку, доказів протилежного суду надано не було.

Щодо тверджень відповідача про непідтвердженість заборгованості за лютий 2014 року через відсутність відповідного розрахунку, а також тверджень, що розрахунок за серпень 2013 року жодним чином не стосується предмету позову, оскільки виходить за межі періоду стягнення заборгованості, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п.6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

За правилами п.6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Зважаючи на вищевикладене, суд звертає увагу, що органи Пенсійного фонду України зобов'язані надсилати розрахунки фактичних витрат щороку до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, та після цього протягом поточного року лише у разі зміни суми, належної до відшкодування.

Тобто, у разі якщо суми, належні до відшкодування підприємством, не змінюються - органи Пенсійного фонду України не зобов'язані щомісячно направляти підприємству розрахунки фактичних витрат.

Позивачем до матеріалів справи долучені розрахунки фактичних витрат по спірним пенсіонерам за серпень 2013 року, за грудень 2013 року, на 2014 рік. Тобто суми, належні до відшкодування, з серпня 2013 року до листопада 2013 року включно не змінювались, суми до відшкодування визначені у розрахунку фактичних витрат за серпень 2013 року є діючими, отже позивачем розрахунки за вересень-листопад 2013 року включно не формувались та не надсилались відповідачу.

Те ж саме стосується і сум відшкодування по спірним пенсіонерам за лютий 2014 року - оскільки суми, належні до відшкодування, у лютому 2014 року не змінились, суми до відшкодування визначені у розрахунку фактичних витрат на 2014 рік є діючими, отже позивач такі розрахунки за лютий 2014 року не формував та не надсилав відповідачу.

З урахуванням викладених обставин та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах адміністративної справи розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій позивачем підтверджено наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за період з листопада 2013 року по лютий 2014 року включно у сумі 18379,58 грн., яке виконано не було.

Вищевказаними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій підтверджується розмір (пропорційно до стажу роботи) суми до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Крім того, судом досліджено довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видані відповідачем вищезазначеним пенсіонерам, які працювали на роботах за Списком №2. Також, судом досліджено протоколи та розрахунки стажу вищевказаних пенсіонерів, яким призначено пенсії за віком на пільгових умовах.

Разом з цим, відповідач, заперечуючи проти позову не надав до суду будь-яких платіжних документів, які б свідчили про повне/часткове відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вищезазначених пенсіонерів.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 100 Закону України №1788-ХІІ, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Із змісту ст. 100 Закону України №1788-ХІІ випливає, що право на пенсію відповідно до вказаної статті має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 і після цієї дати не працювала на цих роботах. В свою чергу, особі, яка до і після 01.01.1992 працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України №1788-ХІІ.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 06.12.1991 №1931-ХІІ, Закон України №1788-ХІІ введений в дію в повному обсязі з 1 квітня 1992.

Згідно з п. 8 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону № 1788-ХІІ застосовуються «Список № 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных раз мерах» і «Список № 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных раз мерах», затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 № 1173.

При цьому, згідно з п. 3 цього Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92.

Крім того, як зазначено у листі Пенсійного фонду України від 21.05.2003 №04/3846: «особі, яка до і після 01.01.1992 р. працювала на роботах, передбачених списком №2, і на підприємстві проведена атестація робочих місць, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України №1788-ХІІ», а отже, витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України №1788-ХІІ підлягають відшкодуванню у розмірі 100%.

Таким чином, з вище наведеного вбачається, що позивач діяв відповідно до чинного законодавства, оскільки в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України №1788-ХІІ зазначені лише ті пенсіонери, пенсії яким призначено відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України №1788-ХІІ. Доказів іншого позивач не надав.

Окрім цього, відповідно до п.2 ч.1 ст. 28 Закону України №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія підвищується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Отже, оскільки дане підвищення входить до загального розміру пенсії, яку фактично отримує пенсіонер і вона фінансується за рахунок коштів Пенсійного фонду, то відповідно до Інструкції №21-1 вона підлягає відшкодуванню відповідачем на рахунки Пенсійного фонду України у повному обсязі.

Крім того, з розрахунків фактичних витрат за період з листопада 2013 року по лютий 2014 року включно встановлено, що визначаючи суму фактичних витрат, яка повинна бути сплачена відповідачем, позивач не враховував у складі цієї суми будь-яких інших доплат чи підвищень до пенсій.

Згідно наведених норм чинного законодавства у відповідача наявний обов'язок відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України №1788-ХІІ.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі. Тому, заборгованість у сумі 4627,58 грн. за період з листопада 2013 року по лютий 2014 року включно, яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України, підлягає стягненню.

Отже, доводи відповідача не приймаються судом до уваги з підстав зазначених вище.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Оскільки матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову заперечив, проте доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянськ та Бердянському районі Запорізької області - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Бердянськсільмаш" (ідентифікаційний код 04665274) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянськ та Бердянському районі Запорізької області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі пп. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у сумі 18379,58 грн. (вісімнадцять тисяч триста сімдесят дев'ять гривень 58 копійок) за період з листопада 2013 року по лютий 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара