Ухвала суду № 38132319, 31.03.2014, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 437/14460/13-ц

Провадження № 22ц/782/984/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року, березня місяця, 31-го дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі : головуючого судді: Яресько А.В., суддів: Луганської В.М., Борисова Є.А., при секретарі: Веселові С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 14 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2013 року позивач звернувся до суду із позовною заявою у якій просив звернути стягнення на 12 частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 429,7 кв.м., ? частку земельної ділянки площею 0,0912 гектарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством «Український комунальний банк» в сумі 347 376,53 грн. 24 вересня 2013 року позивач звернувся з заявою про забезпечення позову у якій просив вжити заходи до забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про звернення стягнення на майно шляхом накладання арешту на ? частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 429,7 кв.м., ? частку земельної ділянки площею 0,0912 гектарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством «Український комунальний банк» в сумі 347 376,53 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 14 жовтня 2013 року заявлене клопотання було задоволено частково. Із метою забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» (91055, м. Луганськ, вул. Шевченка В.В., 18 а, код ЄДРПОУ 24191588) було накладено арешт на майно ОСОБА_1 (91000, АДРЕСА_1, і.п.н. НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (91000, АДРЕСА_1, і.п.н. НОМЕР_2) на суму майнових вимог позову в розмірі 347376,53 грн. (триста сорок сім тисяч триста сімдесят шість гривень 53 копійки), було доручено державному виконавцю виявити майно на зазначену суму, вжити заходів щодо його зберігання, заборонив його відчуження без заборони користування.

Відповідачка ОСОБА_1 не погодилась із винесеною ухвалою суду та подала на неї апеляційну скаргу, у якій просила апеляційну скаргу задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 14 жовтня 2013 року.

Вислухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Так, частково задовольняючи заяву Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами дійсно існує спір та що є реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, крім того суд послався на умови договорів (без їх конкретизації) та на обсяг майнових вимог до відповідачів.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, адже до них суд дійшов із порушеннями норм процесуального права, вони є поспішними та суперечливими за своїм змістом. Так, у тій же самій оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції констатується і те, що «позивачем не представлено відомостей, кому на праві власності належить нерухоме майно, на яке позивач просить накласти арешт. Не наведено та не доведено, що відповідачі мають намір це майно відчужити». Між тим, ст. 152 ЦПК України є визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. ЯК є роз'ясненим у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами. Між тим, судом першої інстанції належним чином зазначені вимоги процесуального закону дотримані не були, крім того, колегія суддів звертає тут увагу і на ту обставини, що предметом позову є тільки звернення стягнення на 12 частку житлового будинку, тоді як в ухвалі суду про забезпечення позову ідеться вже про забезпечення повної суми боргу чоловіка відповідачки перед банківською установою, тобто є певне невідповідність між вжитими заходами забезпечення та предметом позовних вимог.

Статтею 312 ЦПК передбачено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З огляду на викладене вище та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311-312, 314, 315 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 14 жовтня 2013 року скасувати та повернути вирішення питання на новий розгляд. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, оскарженню не підлягає.

Головуючий:______ Судді:____