Ухвала суду № 38132238, 24.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2014 р. м. Київ К/800/34428/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової службина ухвалу та ухвалуОкружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2013 Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013у справі № 826/3293/13-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс 1»доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової службипровизнання дій протиправними, заборону вчинення дій та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2013 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс 1» про вжиття заходів забезпечення позову по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс 1» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, а саме:

- заборонено Державній податковій інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби вносити відповідні зміни до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі інформації, викладеної в акті від 06.03.2012 №656/2240/37200229 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будтехсервіс 1» з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за період з 01.03.2012 по 31.12.2012», до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

- заборонено Державній податковій інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби використовувати інформацію, викладену в акті від 06.03.2012 №656/2240/37200229 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будтехсервіс 1» з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за період з 01.03.2012 по 31.12.2012», зокрема, передавати та враховувати в результатах перевірок результатів проведеної зустрічної звірки, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними ухвалами, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Позивач заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, маючи на меті проведення зустрічної перевірки позивача, було складено акт від 06.03.2013 за №656/2240/37200229 «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Будтехсервіс 1», в якому податковим органом зроблено висновок, що правочини, укладені позивачем з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Крім того, у даному акті зазначені порушення позивачем вимог п. 187.1 ст. 187, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 Податкового кодексу України, в результаті чого задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит позивача по податку на додану вартість за період з 01.03.2012 по 31.12.2012 підлягають зменшенню до 0,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, виходили з того, що дії відповідача в частині відображення вищенаведених висновків у інформаційній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та подальше використання інформації, викладеної в зазначеному акті перевірки, при перевірках контрагентів позивача несуть у собі очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Частиною 4 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Підставами забезпечення позову є: очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Очевидність небезпеки полягає в тому, що з високим ступенем вірогідності можуть настати такі дії або події, які безумовно призведуть до порушення правам та інтересам позивача; неможливість захисту прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів. Неможливість захисту прав може мати місце, зокрема, у разі знищення предмету спору, відчуження його іншим особам; якщо для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Зокрема, необхідно буде звертатися до суду, визнавати недійсними договори чи рішення, вилучати майно тощо; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно п.2.15 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року №266, результатом автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість є розподіл платників податку на додану вартість за наявності операцій з контрагентами у поданій ними податковій звітності за категоріями, а результати автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість та проведений за ними розподіл платників податку на додану вартість за категоріями враховуються при визначенні категорії уваги суб'єкта господарювання.

Пунктами 5, 7 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року №236, встановлено, що у разі неможливості проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання разом із Актом органу ДПС - ініціатору надсилаються належним чином засвідчені копії наявних матеріалів, що підтверджують цей факт, матеріалів щодо вжитих заходів з метою проведення зустрічної звірки, а також інших наявних в органі ДПС матеріалів, що мають або можуть мати відношення до питань запиту і не підтверджують дані платника податків, наведені у такому запиті; результати проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДПС-ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного, не спростованого доводами касаційної скарги, висновку, що в даному випадку існує можливість зміни даних податкової звітності позивача з податку на додану вартість за період з березня по грудень 2012 року; зміни категорії уваги суб'єкта господарювання та про передачу і врахування в результатах перевірок результатів проведеної зустрічної звірки органом ДПС- ініціатором.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин даної справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний