Ухвала суду № 38130454, 25.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/4257/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Д'яков В.І. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини А 2622 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А 2622 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А 2622 про визнання дії військової частини А2622 щодо невидачі належного йому речового майна неправомірними та зобов'язання видати належне речове майно, відповідно до довідок на одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі від 05.11.2013 № № 41,42, загальною вартістю 6876 грн. 97 коп.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано військову частину А 2622 видати належне ОСОБА_2 речове майно відповідно до довідок про вартість речового майна, що підлягало видачі при звільненні в запас від 05.11.2013 № № 41,42, загальною вартістю 6876 (шість тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 97 коп.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ВЧ А 2622 подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на її думку, судове рішення в частині задоволення позовних вимог та постановити нове про відмову в позові у повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 проходив військову службу на посаді старшого офіцера відділу спеціального призначення Північного територіального управління військової служби правопорядку м. Чернігів, військова частина А2093.

Наказом Першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України - (по особовому складу) від 23.09.2013 року №328, ОСОБА_2 звільнено з військової служби у запас відповідно до пункту «б» частини шостої статті 26 (станом здоров'я) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з правом носіння військової форми одягу.

Наказом командира військової частини А2093 від 31.10.2013 №249 (по стройовій частині) позивача виключено зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення (а.с. 8).

Забезпечення речовим майном особового складу ВЧ А2093 в якій ОСОБА_2 проходив військову службу покладено на ВЧ А2622.

Згідно довідки військової частини А2622 від 05.11.2013 № 42 про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі позивачу до 11.03.2000 року, була нарахована грошова компенсація замість речового майна у сумі 66,80 грн. (а.с. 7).

Відповідно до довідки військової частини А2622 від 05.11.2013 № 41 про вартість речового майна, що підлягало видачі при звільненні в запас майора ОСОБА_2, підлягало видачі речове майно на суму 6810,17 грн. (а.с. 6).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно пунктів 27-28 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно, виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Військовослужбовцям, які звільняються у запас або відставку без права носіння військової форми одягу, виплачується грошова компенсація за неотримане речове майно або за їх згодою видається речове майно на суму грошової компенсації пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання речового майна до дати підписання наказу про звільнення або закінчення контракту.

Згідно пункту 2 зазначеного вище Положення метою речового забезпечення є задоволення потреб військовослужбовців в обмундируванні, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, предметах індивідуального захисту, тканинах, нагрудних та нарукавних знаках і знаках розрізнення, санітарно-господарському майні, спортивному інвентарі та лазнево-пральному обслуговуванні особового складу.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання військової частини А2622 видати належне ОСОБА_2 речове майно відповідно до довідки від 05.11.2013 року № 42 про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі до 11.03.2000 року та довідки від 05.11.2013 року № 41 про вартість речового майна, що підлягало видачі при звільненні в запас, загальною вартістю - 6876 грн. 97 коп.

В той же час колегія суддів погоджується з висновком, що позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій військової частини А2622 щодо невидачі належного позивачу речового майна є необґрунтованими, оскільки це майно було відсутнє на її складі, що підтверджується довідками та заявками до центрального довольчого органу на його отримання.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Військової частини А 2622 - відмовити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України).

Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 28.03.2014 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.