Ухвала суду № 38125929, 02.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17855/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

02 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Необа» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Необа» з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 04 червня 2013 року № 0007862203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2014 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Необа» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Трейд - Ком. Ін.» за період з 01.11.2012р. по 30.11.2012р., за результатами якої складений Акт від 20.05.2013р. № 483/22-3/34807328 (далі - Акт перевірки).

Перелік документів та відомостей, використаних працівником відповідача під час проведення вказаної документальної перевірки міститься на стор. 4 - 5 цього Акта перевірки.

В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлені взаємовідносини ТОВ «Необа» з суб'єктом господарської діяльності ТОВ «Трейд - Ком. Ін.», а саме: договір купівлі-продажу від 01.11.2012р. за № 41 на суму 18 000, 00 грн. (з ПДВ) та договір від 05.11.2011р. за № 36-М щодо виконання робіт по металообробці та виготовленню металевих конструкцій на суму 42 000, 00 грн. (з ПДВ). За результатами таких фінансово-господарських відносин перевіряєме підприємство віднесло до складу податкового кредиту за листопад 2012 року загальну податку на додану вартість у розмірі 10 000, 00 грн.

При цьому під час проведення зазначеної документальної перевірки позивача працівником відповідача був врахований текст Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 15.03.2013р. № 1008/22-3/37701861 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Трейд - Ком. Ін.» (ідентифікаційний код 37701861) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за лютий, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень 2013 року. Згідно тексту цього Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 15.03.2013р. № 1008/22-3/37701861 податківцями встановлена нікчемність правочинів по ланцюгу до «вигодонабувача» в результаті взаємовідносин ТОВ «Трейд - Ком. Ін.» з контрагентом ТОВ «Необа».

На підставі вищевикладеного, відповідач дійшов висновку про відсутність реальної можливості отримання поставок товарів (робіт, послуг) позивачем від ТОВ «Трейд - Ком. Ін.». На думку перевіряючого, ТОВ «Необа» відобразило в податковій звітності правові взаємовідносини з ТОВ «Трейд - Ком. Ін.» без мети реального настання правових наслідків, з мети заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. А тому позивачем порушено ст. 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету. Оскільки ТОВ «Необа» є «вигодонабувачем» та не має права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами взаємовідносин ТОВ «Трейд - Ком. Ін.».

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 20.05.2013р. № 483/22-3/34807328 встановлено порушення ТОВ «Необа»: п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-XIV, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість за листопад 2012 року на суму 10 000, 00 грн.; п. 1 і п. 5 ст. 203, п. 1 і п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст.ст. 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Необа» із зазначеним у акті перевірки постачальником (ТОВ «Трейд - Ком. Ін.») в листопаді 2012 року.

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач подав 24 травня 2013 року до канцелярії ДПІ письмові заперечення на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції.

Своїм листом від 31.05.2013р. № 26731/10/22-3-10 відповідач залишив висновки Акта перевірки без змін, а заперечення ТОВ «Необа» - без задоволення.

04 червня 2013 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС на підставі Акта перевірки від 20.05.2013р. № 483/22-3/34807328 прийняла спірне податкове повідомлення-рішення за № 0007862203, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Необа» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12 500, 00 грн., в т.ч. 10 000, 00 грн. - основний платіж, 2 500, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішень Головного управління Міндоходів у м. Києві від 11.09.2013р. № 4172/10/26-15-10-04 і Міністерства доходів і зборів України від 09.10.2013р. № 12844/6/99-99-10-01-15, винесених за результатами розгляду первинної та повторної скарг ТОВ «Необа» на податкове повідомлення-рішення від 04.06.2013р. № 0007862203, дані скарги позивача були залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідно - без змін.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що протягом листопада 2012 року між ТОВ «Необа» (Покупець, Замовник), в особі директора Петльованої О.В., і суб'єктом господарської діяльності - ТОВ «Трейд - Ком. Ін.» (Продавець, Виконавець), в особі директора Нікітіна І.В., були укладені письмові договори, а саме:

- 01 листопада 2012 року між ТОВ «Необа» (Покупець) і ТОВ «Трейд - Ком. Ін.» (Продавець) укладений договір купівлі-продажу за № 41, за умовами якого Продавець у відповідності до цього Договору зобов'язується передати у власність Покупця Товар, в номенклатурі та кількості зазначеною у рахунках, що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець, в свою чергу, - прийняти та оплатити вартість Товару. Автотранспорт для транспортування товару подається Покупцем;

- 05 листопада 2012 року між ТОВ «Необа» (Замовник) і ТОВ «Трейд - Ком. Ін.» (Виконавець) укладений договір за № 36-М, за умовами якого Виконавець зобов'язаний за дорученням Замовника виконати на користь останнього роботи з металообробки, виготовлення металічних конструкцій згідно технічного завдання Замовника, а Замовник, в свою чергу, - прийняти результати таких робіт і оплатити їх вартість. Вивезення готової продукції здійснюється Замовником.

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (поставки товару, виконання робіт та відповідно оплати вартості таких товарів і робіт) за вказаним Договорами позивачем були надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів: самого договору від 01.11.2012р. за № 41; рахунку-фактури від 06.11.2012р. № СФ-0000041 на суму 18 000, 00 грн. (з ПДВ); видаткової накладної від 06.11.2012р. № РН-0000041 суму 18 000, 00 грн. (з ПДВ); договору від 05.11.2012р. за № 36-М; рахунку-фактури від 05.11.2012р. № СФ-0000036 на суму 42 000, 00 грн. (з ПДВ); акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.11.2012р. № ОУ-0000036 на суму 42 000, 00 грн. (з ПДВ); договору на транспортно-експедиторські послуги від 28.02.2012р. за № Д-634, укладеного між ТОВ «Необа» (Замовник) і ТОВ «Делівері» (Експедитор) щодо надання платних послуг з перевезення і супроводження вантажів, та первинних і розрахункових документів, оформлених на виконання цього Договору; виписок Жилянського відділення ПАТ «БТА Банк» (МФО 321723) по розрахунковому рахунку ТОВ «Необа» № 26009001300376 з відомостями про здійснення переказу сум коштів (вартість товару і робіт з ПДВ) на користь ТОВ «Трейд - Ком. Ін.» згідно виставлених рахунків-фактур.

За результатами поставки товару та виконання робіт ТОВ «Трейд - Ком. Ін.» виписало на користь ТОВ «Необа» наступні податкові накладні: від 06.11.2012р. № 41 на суму 18 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 000, 00 грн.) та від 05.11.2012р. № 36 на суму 42 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 000, 00 грн.), які підписані керівником Товариства Нікітіним І.В. та скріплені печатками цього підприємства.

За результатами дослідження вище перелічених первинних і розрахункових документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та Положення. Також наявні в матеріалах податкові накладні, що були виписані ТОВ «Трейд - Ком. Ін.» на адресу позивача за результатами наданих послуг, за своїм змістом цілком відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Придбання спірних товарів (пластифікатор для теплої підлоги) та робіт (виготовлення металоконструкцій та фасування сипучого товару) у контрагента ТОВ «Трейд - Ком. Ін.» безпосередньо пов'язано з основними видами господарської діяльності позивача - виготовлення виробів з бетону для будівництва; виробництво бетонних розчинів, готових для використання; будівництво інших споруд; неспеціалізована оптова торгівля; інші види роздрібної торгівлі. В подальшому товари та результати виконаних робіт, придбанні згідно спірних договорів, були використанні ТОВ «Необа» у власній господарській діяльності, внаслідок чого позивач отримав прибуток на загальну суму 80 714, 68 грн.

ТОВ «Необа» додатково надано документи, які підтверджують факт придбання спірних послуг з метою використання їх в подальшій господарській діяльності, економіко-правовий статус позивача та наявність у нього адміністративно-господарських можливостей для здійснення протягом перевіряємого періоду господарської діяльності.

Відповідачем не надано доказів відсутності у контрагента позивача (ТОВ «Трейд - Ком. Ін.») спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаного правочину, зокрема того, що вказане підприємство не було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована в період укладення і виконання спірних договорів (виписки самих податкових накладних).

Податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за листопад 2012 року, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 ПК України.

Відповідачем не надано належних доказів, які б свідчили про відсутність у названого підприємства умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб, не надано доказів нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «Необа» і підприємством ТОВ «Трейд - Ком. Ін.», а також доказів на підтвердження фактів підписання первинних документів неуповноваженими особами.

Судом першої інстанції вірно встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Печерському районі податкового повідомлення-рішення від 04 червня 2013 року № 0007862203.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2014 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 03.04.2014 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:Л.М. Гром, М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.