Постанова № 38125876, 09.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 квітня 2014 року № 826/2418/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Гебо Україна"

про

стягнення заборгованості у розмірі 10576,30 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач –Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Гебо Україна» податкового боргу в сумі 10 576,3 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату погашення податкового боргу, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення податкового боргу.

Ухвалою від 26.02.2014 відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю «Гебо Україна» – у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гебо Україна» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління Мін доходів у м. Києві з 05.10.2006.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем подано декларацію з податку на додану вартість від 20.05.2011 №136117, в якій самостійно визначено суму грошового зобов’язання в розмірі 15 477,3 грн.

Відповідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.14.1.156. ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1. статті 54 ПК України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11 ст. 56 ПК України передбачено, що податкові зобов’язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, самостійно визначені відповідачем суми податкових зобов’язань у зазначених податкових деклараціях з податку на додану вартість відповідно до положень п.54.1 ст. 54 ПК України вважаються узгодженими у день подання відповідних декларацій та оскарженню не підлягають.

Такі зобов’язання підлягають сплаті щомісяця протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, самостійно визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість відповідачем сплачені не були.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідач мав переплату по податку на додану вартість 4 900,7 грн., отже сума податкового боргу відповідача становить 10 576,3 грн.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Згідно абзацу 3 п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було скеровано податку вимогу від 06.06.2011 №1448, яка повернулась з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

З огляду на те, що податкову вимогу не вручено з незалежних від позивача причини, суд дійшов висновку, що така вимога вважається врученою відповідачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Беручи до уваги те, що заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 10 576,3 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 160-163, 183-2, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гебо Україна» (код ЄДРПОУ 34646672, адресам. Київ, Русанівський бульвар, 7) до Державного бюджету (рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 38012871, банк одержувач ГУ УДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 10576 (десять тисяч п’ятсот сімдесят шість) грн. 30 коп.

Відповідно до п.п. 9, 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Келеберда