Постанова № 38125758, 27.03.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/700/14

27 березня 2014 року 18год. 30хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Каліщук В.П.,

відповідача: представник Якобчук П.О.,

третьої особи 1: представник не прибув,

третьої особи 2: представник ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції",

до Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій,ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" (далі - ПАТ "Кредобанк"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (далі - ТОВ "ФК "Приватні інвестиції", Третя особа 1)), звернулося з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції (далі - Відділ ДВС Рівненського МУЮ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 (далі - Третя особа 2), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виражається у умисному прямому невиконанні ним норм ч.12 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження";

- зобов'язати відповідача вжити всіх можливих та передбачених законодавством України заходів для повернення виконавчого провадження в попередній стан (до проведення торгів 20.02.2014), після чого зупинити виконавче провадження.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та суду пояснив, що всупереч вимогам чинного законодавства відповідачем не було зупинено виконавче провадження за заявою позивача від 17.02.2014, внаслідок чого 20.02.2014 було незаконно проведено торги. Зазначеною бездіяльністю ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" як правонаступника позивача згідно з ухвалою Рівненського міського суду від 03.03.2014 було позбавлено права на участь у виконавчому провадженні. Вказав, що відповідачем без належних на те обґрунтувань, на власний розсуд (без отримання згоди від стягувача та іпотекодержателя) було здійснено зменшення початкової вартості нерухомого майна, яка є предметом іпотеки на 25% від його оціночної вартості. Зауважив, що бездіяльність відповідача призвела до реалізації майна боржника за заниженою вартістю, що завдало ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" матеріальних збитків. Просив позов задовольнити повністю.

Представник Третьої особи 1 у судове засідання не прибув, надавши письмові пояснення, згідно з якими позовні вимоги є обґрунтованими. Просив позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав не визнав повністю, вказавши, що жодної протиправної бездіяльності відповідачем допущено не було. Звернув увагу суду на те, що жодних доказів подання до суду заяви про заміну сторони виконавчого провадження позивачем до заяви про зупинення виконавчого провадження додано не було. На момент проведення торгів і до цього часу стороною у виконавчому провадженні є саме позивач, жодного рішення суду щодо заміни сторони виконавчого провадження у Відділ ДВС Рівненського МУЮ не надходило. Так само, згідно з даними Державного реєстру іпотек, ПАТ "Кредобанк" до цього часу залишається іпотекодержателем за договором іпотеки за іпотечним договором від 03.03.2008 №83-08/1. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник Третьої особи 2 позов визнала, вказавши на його обґрунтованість. Зауважила, що ОСОБА_5 велися переговори щодо погашення заборгованості добровільно, без проведення прилюдних торгів.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на виконанні Відділу ДВС Рівненського МУЮ перебуває виконавче провадження (ВП №25394342) з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_6 від 11.02.2011 №133 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ "Кредобанк" боргу в сумі 837759,40грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (договір від 03.03.2008 №83-08/1) - трикімнатну квартиру №40, житловою площею 49,9кв.м (загальна площа 73,2кв.м), що знаходиться по АДРЕСА_1, первинна оціночна вартість якої становить 536310,00грн. з урахуванням коефіцієнта ліквідності 0,9 (а.а.с.90-98).

17.02.2014 ПАТ "Кредобанк" звернулося до відповідача із заявою про зупинення виконавчого провадження на підставі п.12 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон №606-XIV) (а.а.с.7-10).

04.03.2014 Відділом ДВС Рівненського МУЮ ПАТ "Кредобанк" надіслано лист від 20.02.2014 №33-3345 щодо ненадання документів на підтвердження обставин звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (а.с.117).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про державну виконавчу службу" від 24.03.1998 №202/98-ВР (далі - Закон №202/98-ВР) та Законом №606-XIV визначено, що примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) покладене на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Положення ст.4 Закону №202/98-ВР визначають, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону №606-XIV, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання виконавчого документа у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч.2 ст.11 Закону №606-XIV).

Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2011 державним виконавцем Відділу ДВС Рівненського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_6 від 11.02.2011 №133 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ "Кредобанк" боргу в сумі 837759,40грн. (а.с.98).

Зазначеною постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику надано строк для добровільного виконання рішення до 01.04.2011.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_5 виконавчого напису нотаріуса в добровільному порядку 07.08.2013 державним виконавцем Відділу ДВС Рівненського МУЮ на підставі положень Закону №606-XIV проведено перевірку майнового стану боржника з наступним описом та арештом майна - трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Згідно з актом опису й арешту майна від 07.08.2013, описане майно потребує оцінки експерта (а.с.99).

З висновку експерта ПП "Експерт-Рівне-Консалт" від 04.10.2013 вбачається, що вартість даного нерухомого майна становить 447032,00грн. Про проведення незалежної експертної оцінки нерухомого майна та його вартість стягувача та боржника було повідомлено листом від 04.10.2013 №33-14350-14351 (а.а.с.100-101).

10.01.2014 відповідачем, з метою здійснення заходів щодо примусового виконання виконавчого документа та у зв'язку з відсутністю відомостей щодо оскарження сторонами виконавчого провадження висновку експерта від 04.10.2013, трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 було виставлено на перші прилюдні торги для реалізації арештованого майна із стартовою ціною 447032,00грн. (а.а.с.102-109).

У зв'язку з відсутністю купівельного попиту відповідачем 20.01.2014 проведено уцінку даного нерухомого майна та 20.02.2014 виставлено на другі прилюдні торги для реалізації арештованого майна із стартовою ціною 335274,00грн., за наслідком яких трикімнатна квартира АДРЕСА_1 реалізована за ціною 335300,00грн. переможцю торгів ОСОБА_7, про що повідомлено сторін виконавчого провадження (а.а.с.110-116).

Вказані дії відповідача вчинені на виконання вимог ст.27, 32, 52, 57 Закону №606-XIV, Iнструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 №489/20802 (далі - Інструкція №512/5).

Відповідно до п.12 ч.1 ст.37 Закону №606-XIV, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 8 цього Закону.

У свою чергу, ч.5 ст.8 Закону №606-XIV передбачено право державного виконавця та заінтересованої сторони звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником у разі вибуття однієї із сторін.

Як зазначено судом вище, 17.02.2014 ПАТ "Кредобанк" звернулося до відповідача із заявою (вих.№02-30/14-Пі від 17.02.2014) про зупинення виконавчого провадження на підставі п.12 ч.1 ст.37 Закону №606-XIV (а.а.с.7-10).

Зазначена заява про зупинення виконавчого провадження мотивована позивачем тим, що ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" звернулося до суду з позовом про заміну сторони виконавчого провадження (ВП №25394342). У додатках до такої заяви зазначено, серед іншого, заява та лист ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" від 14.02.2014 з доказами подання заяви про заміну стягувача до суду.

Згідно з повідомленням Волинської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 06.03.2014 №03-11/287, заяву від 17.02.2014 за вих.№02-30/14-Пі відповідачем отримано 18.02.2014 (а.с.31).

У судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт отримання заяви ПАТ "Кредобанк" від 17.02.2014 за вих.№02-30/14-Пі, проте категорично заперечив надання позивачем будь-яких доказів звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд бере до уваги посилання представника позивача на обставини щодо звернення ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" до Рівненського міського суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (ВП №25394342), що підтвердилися у судовому засіданні, проте зазначає, що власне ці обставини не можуть слугувати доказом протиправної бездіяльності відповідача.

Аналіз змісту норм ч.5 ст.8 та п.12 ч.1 ст.37 Закону №606-XIV вказує на те, що підставою для обов'язкового зупинення виконавчого провадження є звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження саме сторони виконавчого провадження або державного виконавця.

У даному випадку стороною виконавчого провадження №25394342 станом на 17.02.2014 і до цього часу є ПАТ "Кредобанк" як стягувач, а доказів звернення до суду стягувача із заявою про заміну сторони виконавчого провадження відповідачу позивачем надано не було.

Відповідно до ч.7 ст.12 Закону №606-XIV, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Судом встановлено, що договір факторингу, згідно з яким ПАТ "Кредобанк" відступило ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" право вимоги за кредитним договором від 03.03.2008 №83-08, укладеним з ОСОБА_5, було укладено між зазначеними товариствами 29.11.2011 (а.а.с.44-73). Проте, всупереч вимогам ч.7 ст.12 Закону №606-XIV, жодних повідомлень щодо таких обставин та заяв про заміну сторони виконавчого провадження на адресу державного виконавця від стягувача ПАТ "Кредобанк" та боржника ОСОБА_5 до 18.02.2014 не надходило.

Відсутність інформації щодо укладення ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" договору факторингу від 29.11.2011 позбавило державного виконавця права самостійно звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та відповідно обов'язку зупинити виконавче провадження.

Суд критично оцінює посилання позивача та Третьої особи 1 на завдання шкоди неправомірним проведенням 20.02.2014 других прилюдних торгів (протокол №1813177/1 (а.с.116) та незаконного проведення 20.01.2014 уцінки майна (а.с.112), оскільки порушене право позивача чи третьої особи у даному випадку підлягає захисту у спосіб подання у встановленому порядку іншого позову з конкретно визначеним предметом та підставами.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.8 ч.1 ст.3 КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи та інтереси.

Проте, саме по собі звернення до адміністративного суду не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист.

Для того, щоб було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Тобто, право на судовий захист пов'язане виключно з порушенням суб'єктивного права позивача. Суд може захистити лише порушене право позивача, при цьому таке порушення повинно бути зумовлене рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Під час судового розгляду справи представником позивача не доведено суду, яке саме суб'єктивне право позивача порушено відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому адміністративний позов до задоволення не підлягає.

Підстави для застосування вимог ст.94 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.