Постанова № 38125724, 31.03.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 березня 2014 р. Справа № 802/607/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 7520,90 грн.

Позов мотивований тим, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 7520,90 грн. Вказану суму заборгованості відповідач у добровільному порядку не сплачує, в зв'язку з чим поданий даний адміністративний позов.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (вх. №6130 від 31.03.2014 р.). Одночасно, зазначив що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судові засідання не з'являлась, хоча ухвала про призначення справи до розгляду від 14.03.2014 р. та судова повістка направлялись їй за адресою місця реєстрації, проте до суду повернулися конверти з відміткою відділення поштового зв'язку: "за закінченням терміну зберігання".

Згідно ст. 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям -за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Оскільки, в матеріалах справи є достатні дані, що вказують на місцезнаходження відповідача за якою, згідно повернутого поштового конверту повідомлялась остання, суд вважає, що ухвала суду про відкриття провадження у справі та судова повістка вручені відповідачу належним чином.

Згідно з частиною 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження відповідно до положень ч. 6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України у місті Вінниці 25.04.2002 р. та є платником єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідачем своєчасно не сплачувався нарахований за відповідний базовий звітний період єдиний внесок, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 7520,90 грн. Заборгованість підтверджується карткою особового рахунку платника (а. с. 10).

В зв`язку з несплатою самостійно визначеної заборгованості, відповідачу були надіслані вимоги №Ф 2873 від 15.04.2013 р. та №Ф 1014 від 22.04.2013 р. (а. с. 5). Проте, конверт з вимогою повернутий УПФ України в м. Вінниці відділом зв'язку з відміткою "За закінченням терміну зберігання" (а. с. 6). Загальна сума боргу станом на день розгляду справи складає 7520,90 грн.

Відповідно до п. 3 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон), з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Відповідно до пп. 1.2 п. 1 ст. 1 Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галу зі статистики.

Частина 8 ст. 9 Закону передбачає, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Невчасна сплата заборгованості зі страхових внесків порушує інтереси держави, оскільки ненадходження коштів не дає змоги у повному обсязі здійснювати завдання у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

Частиною 4 ст. 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владний повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_1) заборгованість в розмірі 7520,90 грн. (сім тисяч п'ятсот двадцять гривень 90 копійок) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37979905, р/р 37197104000238 ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя./підпис/. Дмитришена Руслана Миколаївна

Копія вірна.

Суддя: Секретар: