Ухвала суду № 38123352, 03.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2014 р.

м.Одеса

Справа № 2а-4150/09/1470

Категорія: 8.3.4

Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача – судді Турецької І.О.

суддів – Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» до Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про стягнення заборгованості,

за участю: Прокуратури Миколаївської області,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» (надалі – ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ», позивач) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень, просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі – відповідач, Жовтнева ОДПІ) по невиконанню вимог Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (далі Закон №168) щодо своєчасного направлення Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновків із зазначенням податку на додану вартість до відшкодування позивачу;

- стягнути (відшкодувати) з Державного бюджету на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за лютий 2009 року в сумі 130 729 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що Жовтнева ОДПІ, в порушення вимог закону, не прийняла рішення та не надала Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновків для здійснення бюджетного відшкодування ПДВ.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року адміністративний позов – задоволено.

Суд визнав протиправною бездіяльність посадових осіб Жовтневої ОДПІ та стягнув з Державного бюджету України на користь ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за лютий 2009 року в сумі 130 729 грн.

В апеляційній скарзі Жовтневої ОДПІ ставиться питання про скасування судового рішення у зв’язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, апелянт зазначив, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки всім доказам та не здійснив всебічного, повного та об’єктивного розгляду обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п.1 ч.1 ст. 197 КАС України.

З’ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 17 березня 2009 року позивач подав до Жовтневої ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість, розрахунок бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за лютий 2009 року, якою заявив про перерахування на рахунок у банку суму бюджетного відшкодування в розмірі 130 729 грн.

В період з 24 квітня 2009 року по 15 травня 2009 року Жовтневою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за лютий 2009 року.

22 травня 2009 року за результатами перевірки було складено акт №529/23-34539925, в якому, окрім іншого, зазначено, що перевіркою підтверджено відображене позивачем у декларації за лютий 2009 року бюджетне відшкодування у сумі 27 192 грн.; за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2009 року на суму 103 537грн., що пов’язано з неотриманням відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок.

Бюджетне відшкодування за лютий 2009 року позивач у встановлений законодавством термін не отримав навіть в розмірах, підтверджених Жовтневою ОДПІ, у вказаному акті перевірки, у зв’язку із не направленням відповідачем до Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що дії відповідача є неправомірними та не відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України у зв’язку з наступним.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Жовтневою ОДПІ було проведено перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за липень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з вересня 2008 року по липень 2009 року, за наслідками якої складено акт №1177/23-34539925 від 05 листопада 2009 року.

На підставі вказаного акту, Жовтневою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000832301/0 від 17 листопада 2009 року, яким позивачу, зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2009 року на суму 103 537 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Постановою Миколаївського адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року по справі №2а-6731/10/1470, яка залишена в силі ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2011 року та Вищого адміністративного суду України від 30 січня 2014 року, прийняте податкове повідомлення-рішення №0000832301/0 від 17 листопада 2009 року скасоване.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України – обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, в судовому порядку було встановлено, що позивач правомірно сформував податковий кредит, та заявив бюджетне відшкодування за лютий 2009 року на суму 103 537 грн.

Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну не виїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З 01 січня 2011 року, спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (надалі – ПК України).

Відповідно до п.200.10 – 200.13 ст.200 ПК України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Орган державної податкової служби зобов’язаний у п’ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Доводи апелянта про те, що він є неналежним відповідачем в частині стягнення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 27 192 грн., спростовуються наступним.

Так, згідно п.п. 7.7.6 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для бюджетного відшкодування податку на додану вартість є висновок податкового органу, наданий до органу Державного казначейства.

Пунктом 200.13 ст. 200 ПК України, встановлена аналогічна підстава бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а саме – висновок, отриманий від органу Державної податкової служби.

Відповідно до п. 5,6 Поряду взаємодії між органами Державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів Державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України від 03 серпня 2004 року №451/501/132 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 серпня 2004 року за № 971/9570, Державна податкова адміністрація надає Державному казначейству України реєстри суб’єктів підприємницької діяльності з визначенням сум відшкодування податку на додану вартість з бюджету та одночасно повідомляє підпорядковані державні податкові адміністрації про обсяги можливих сум відшкодування та про перелік суб’єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість, за якими регіональні податкові органи протягом дня подають до регіональних органів Державного казначейства висновки на проведення відшкодування податку на додану вартість.

З 27 січня 2011 року діє Порядок взаємодії органів Державної податкової служби та органів Державної казначейської служби України в процесі відшкодування податку на додану вартість, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39.

Згідно п. 8,9 цього Порядку, Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунку на поточний1 банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.

Таким чином, Головне управління Державного казначейства України в Миколаївській області може здійснити відшкодування податку на додану вартість лише при наявності висновків і реєстрів.

Відповідачем не було дотримано вимог вказаного Порядку.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області – залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» до Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про стягнення заборгованості – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова