Постанова № 38122669, 08.04.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2014 р.Справа № 916/2739/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Гладишевої Т.Я.

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду сформовано згідно із розпорядженням голови суду № 280 від 13.03.2014 року)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Сивак А.Л. (довіреність № 3813-4 від 10.12.2013 року)

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність № 240 від 12.02.2014 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Одеської області від "17" лютого 2014 року, повний текст якого складено та підписано "24" лютого 2014 року

по справі № 916/2739/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 38 512,61 грн.

В С Т А Н О В И В :

10.10.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості за послуги водовідведення за скид ливневих стоків у сумі 38 512,61 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не оплатив послуги з водовідведення скид ливневих стоків за період з червня 2010 року по лютий 2013 року, внаслідок чого утворився борг у сумі 38 512,61 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.02.2014 року по справі № 916/2739/13 (суддя Петров В.С.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" задоволені повністю. Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" заборгованість у сумі 38 512,61 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн.

Такий висновок суду мотивований тим, що відповідач порушив норми чинного законодавства та умови договору, позивачем це встановлено та підтверджено відповідними доказами, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги водовідведення за скид ливневих стоків у сумі 38 512,61 за період з червня 2010 року по лютий 2013 року є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ФОП ОСОБА_3 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позову ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал". Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням скаржника, висновки місцевого господарського суду про наявність договірних відносин між ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" та ФОП ОСОБА_3, є необґрунтованими, тому що, у договорах від 10.05.2005 року №465/3, від 24.12.2007 року №3497/3, від 16.08.2010 року №5001/3, не зазначені істотні умови, а саме: не визначено точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця споживачу, не визначено вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, а також загальна вартість послуг, не визначено порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення.

Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він та його представник в судовому засіданні просили апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, відповідно до Статуту ТОВ „Інфокс", затвердженого Протоколом № 01-10/11 зборами учасників від 20.10.2011 року та зареєстрованого Шевченківською районною державною адміністрацією м. Києва 21 червня 1996 року № 00632 ТОВ „Інфокс" є правонаступником малого підприємства „Інфокс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, зареєстрованого 10.06.1991 року, рішення № 194 та правонаступником Комунального підприємства „Одесводоканал" на підставі Договору оренди цілісного майнового комплексу КП „Одесводоканал" від 17.12.2003 року.

Між СПД ОСОБА_3 та ТОВ „Інфокс" були укладені договори від 10.05.2005р. № 465/3, від 24.12.2007р. № 3497/3 та від 16.08.2010р. № 5001/3 на послуги водопостачання та водовідведення, згідно п. 1.1., 1.2. яких ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" надає послуги з постачання питної води на об'єкти відповідача, а також послуги з приймання стічних вод, що скидаються відповідачем в систему комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів, в свою чергу відповідач своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання і водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них у належному порядку у відповідності з Правилами, зазначеними в п. 2.1 договору, і діючим законодавством.

У відповідності з п. 2.1. договорів від 10.05.2005р. № 465/3, від 24.12.2007р. № 3497/3 його сторони зобов'язуються керуватися „Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення міст і селищ України", затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65, „Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення", затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 р. № 30; „Правилами приймання виробничих стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської облдержадміністрації № 87/А-98 від 09.02.1998 р., чинними ДСТУ та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.

В п. 2.1 договору від 16.08.2010р. № 5001/3 передбачено, що його сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про питну воду та питне водопостачання"; „Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 р. N 190, „Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України", затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 р. № 30; „Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007 р. № 632; а також технічними умовами, чинними ДСТУ, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.

Пунктами 2.2.1, 2.2.2 договорів передбачено, що ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" зобов'язується подавати СПД ОСОБА_3 воду цілодобово або по графіку, затвердженому місцевими органами державної влади, і приймати стоки у відповідності зі станом мереж та споруд; доводити до відома відповідача про припинення подачі води та приймання стоків не менше, ніж за 10 днів до відключення.

Згідно п. 2.4.1, 2.4.2 договорів відповідач зобов'язується утримувати в належному технічно справному стані водопровідно-каналізаційні мережі, прилади і устрої, обладнання і споруди, що знаходяться у нього на балансі; здійснювати скидання стоків, якість яких не перевищує гранично-допустимі концентрації, встановлені „Правилами приймання стічних вод".

Пунктом 3.1 договорів від 10.05.2005р. № 465/3, від 24.12.2007р. № 3497/3 передбачено, що облік спожитої води здійснюється за показниками приладів обліку води, встановлених на об'єктах відповідача.

Відповідно до п. 3.1 договору від 16.08.2010р. № 5001/3 передбачено, що облік спожитої холодної води та скиданих стоків, а також споживання холодної води, що направляється на гаряче водопостачання, і водовідведення гарячої води здійснюється за показниками приладів обліку води та стоків, встановлених на об'єктах споживача. У випадку збоїв у водопостачанні не з вини споживача, розрахунок за відпущену воду за відсутністю приладів обліку води і стоків здійснюється за час фактичної подачі води. Факт відсутності води встановлюється представниками споживача і позивача зі складанням акту. У випадку відсутності підписаного сторонами акту послуги водопостачання-водовідведення вважаються наданими у повному обсязі.

За умовами п. 3.2 договорів від 10.05.2005р. № 465/3, від 24.12.2007р. № 3497/3 оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється щомісячно у наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 100% суми платежу за попередній місяць до 10 числа розрахункового місяця, остаточний розрахунок 5 числа місяця, наступного за розрахунковим; грошові кошти перераховуються на поточний рахунок „Водоканалу". Аналогічно в п. 3.2 договору від 16.08.2010р. № 5001/3 зазначено, що оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Оплата здійснюється за тарифами, які затверджені в установленому діючим законодавством порядку. У випадку зміни тарифів, діючих на момент укладення договору, оплата СПД ОСОБА_3 наданих йому послуг здійснюється по новим тарифам, без зміни інших умов договору (п. 3.3 договору).

Так, на виконання умов вказаних договорів Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" надавало на об'єкти відповідача, вказані у дислокаціях до зазначених договорів, послуги водовідведення, однак відповідач послуги не сплачував, у зв'язку з чим у нього за період з червня 2010 року по лютий 2013 року виникла заборгованість в сумі 38 512,61 грн., що вбачається з розрахунку скиду ливневих стоків ФОП ОСОБА_3 та витягу з особового рахунку останнього.

Таким чином, відповідачем були порушені вимогу п. 2.4.13 Договору № 465/3, п. 2.4.14 Договору № 3497/3, п. 2.4.15 Договору № 5001/3 та п. 2.4. Правил приймання стоків відповідач зобов'язався своєчасно та в повному об'ємі сплачувати послуги водопостачання та водовідведення, скид ненормативно-очищених стоків та інші рахунки, передбачені „Правилами водокористування" та „Правилами скидання стічних вод".

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були направлені на адресу відповідача повідомлення № 37833 від 17.02.2010 року, № 43427 від 18.05.2011 року про припинення надання послуг водопостачання та водовідведення, відповідно до яких ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" попередив відповідача, що в разі несплати боргу, позивач припинить надавати послуги водопостачання та водовідведення. Між тим, зазначені вище попередження залишені ФОП ОСОБА_3 без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" до суду з відповідним позовом.

Рішенням виконкому Одеської міської ради від 25.09.2008 року №1074 „Про удосконалення тарифної політики на послуги водопостачання та водовідведення" вирішено погодити з 01.11.2008 року нові тарифи на послуги водопостачання та водовідведення, які складають для інших споживачів: за послуги водопостачання - 9 грн. 64 коп. за 1 м. куб. (з ПДВ), за послуги водовідведення - 6 грн. 89 коп. за 1 м.куб. (з ПДВ). Відповідно до Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 182 від 30.09.2011 року встановлено тариф на водовідведення у розмірі 7,212 грн. (з ПДВ) (а.с.36).

Так, за розрахунком позивача за період з червня 2010 року по лютий 2013 року за ФОП ОСОБА_3 утворилася заборгованість за водовідведення та скид ливневих стоків у сумі 38 512,61 грн..

В матеріалах справи наявний розрахунок скиду ливневих стоків, затверджений в.о. начальника служби по контролю за водокористування, з якого вбачається детальний розрахунок скиду ливневих стоків по місяцях в міську систему каналізації відповідно до п.3.9 Договору № 465/3 від 10.05.2005 року, п.3.8 Договору № 5001/3 та відповідно до якого заборгованість з червня 2010 року по лютий 2013 року складає 38 512,61 грн. (а.с.8-13).

Крім того, листами № 9537 від 01.07.2005р., № 18445 від 10.10.2007р., № 536 від 22.01.2008р. та за № 3111 від 02.03.2012 р. складеними відповідачем вбачається розмір площ для розрахунків об'єму скиду ливневих стоків (а.с.28-30).

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ФОП ОСОБА_3, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу , яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором.

Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із цими нормами чинного законодавства, між сторонами -ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" та ФОП ОСОБА_3 склалися правовідносини пов'язані з наданням послуг водопостачанню та водовідведення, про що були укладені відповідні договори від 10.05.2005р. № 465/3, від 24.12.2007р. № 3497/3 та від 16.08.2010р. № 5001/3 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до яких ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" надає послуги з постачання питної води на об'єкти відповідача, а також послуги з приймання стічних вод, що скидаються відповідачем в систему комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів, в свою чергу відповідач своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання і водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них у належному порядку у відповідності з Правилами, зазначеними в п. 2.1 договору, і діючим законодавством.

Так, зазначені вище договори є підставою для виникнення у сторін (ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" та ФОП ОСОБА_3) за цими договорами господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Статтею 19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. При цьому, надання послуг з водопостачання та водовідведення можуть бути передбачені в одному договорі, у випадку коли дані послуги надає один суб'єкт господарської діяльності. Отже, посилання відповідача на необхідність укладення окремого договору, який регулював би правовідносини між сторонами у справі щодо стічних вод, колегією суддів не приймається до уваги. У випадку ж, якщо відповідач вважає укладення такого окремого договору необхідним, він не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом.

Наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008 року № 190 втратили чинність Правила водокористування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджені Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 року №65, та затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України .

Відповідно до п.4.10 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008 року № 190, в редакції, що діяла до 07.05.2012р. (у спірний період), додатковий обсяг стічних вод, що неорганізовано потрапляє у періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення споживачів або через зливоприймачі і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, приймається на підставі результатів відповідних досліджень. В разі відсутності таких результатів додатковий обсяг стічних вод визначається: а) при загальносплавній системі водовідведення -відповідно до площі території, що займає споживач, за нормами ДСТУ 3013-95 „Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств" та даними гідрометслужби.

Формула, за якою проводиться розрахунок об'єму скиду ливневих стоків, використовується відповідно до БНтП (СНиП) 2.04.03-85 та Держ стандарту 3013-95 „Гідросфера" „Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств ", що затверджені Наказом Держстандарта України № 58 від 23.02.1995 р. Даний ДСТУ розповсюджується на правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств. П. 7.3 стандарту містить формулу для розрахунку загального об'єму дощових вод, що стікає з території водозбірних басейнів.

Відповідно до п.3.9 Договору № 465/3 від 10.05.2005 року, Договору від 24.12.2007 року за № 3497/3, п.3.8 Договору № 5001/3 від 16.08.2010 року, об'єми стоків, що відводяться від Абонента, приймаються рівними об'ємами спожитої води або визначаються за даними приладів обліку стоків у відповідності до п.21 Правил водокористування. Об'єм скинутих Абонентом ливневих стоків визначається розрахунковим шляхом згідно п. 15.9 Правил водокористування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 року № 65, згідно якого додаткову кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують: при загальносплавній системі каналізації - відповідно до території, що займає підприємство, за нормами БНіП 2.04.03-85 „Каналізація. Зовнішні мережі і споруди", та даними гідрометеослужби.

Відповідно до згідно п.1.2 Договорів № 465/3 від 10.05.2005 року, № 5001/3 від 16.08.2010 року Абонент своєчасно оплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та тримає водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та улаштування на них в належному стані відповідно з „Правилами", що перелічені в п.2.1 Договору та діючим законодавством. Крім того, згідно із п.2.3.13 Договору, Абонент зобов'язався своєчасно і в повному обсязі оплачувати послуги водопроводу та каналізації, у тому числі платежі за перевищення ліміту водоспоживання і каналізації, скид ненормативно-очищених стоків тощо.

Отже, Абонент - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, прийняв на себе зобов'язання щодо оплати всіх послуг, що надаються йому позивачем на підставі Договорів, які регулюють і надання послуг відведення стічних вод , до яких відносяться і ливневі стоки.

Згідно п.1.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190, та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 року за № 936/15627, Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно до п.1.4. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 року № 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 року за № 403/6691, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 року № 37, підприємства скидають стічні води в системи комунальної чи відомчої каналізації та сплачують їм за послуги водовідведення відповідно до договорів з Водоканалами. Договори укладають на підставі місцевих Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста, Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65, зареєстрованих у Мін'юсті України 22.07.1994 року за №165/374, та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 року № 37 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 року за № 402/6690 .

Відповідно до п.2.2 цих Правил, за додаткову кількість стічних вод, що надходить до міської каналізації у період дощів та сніготанення через люки каналізаційних колодязів та приймачі дощової каналізації на території Підприємств, останні сплачують згідно з пунктом 15.9 вищевказаних Правил користування. За приписами п. 4.1 Правил плата за скид стічних вод Підприємств у системи каналізації населених пунктів уноситься Підприємствами згідно з розрахунками Водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки Водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором. У разі прострочення платежів з Підприємств стягується пеня згідно з умовами договору.

Згідно Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007 року № 632, стічні води підприємств - це усі види стічних вод , що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води у всіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території підприємств.

Як встановлено матеріалами справи, в період з червня 2010 року по лютий 2013 року ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" надало ФОП ОСОБА_3 обумовлену зазначеними вище договорами послуги та на підставі ДСТУ 3013-95, п.4.10 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України здійснило розрахунок її вартості, який базується на даних довідок Гідрометеорологічного центру Чорного і Азовського морів про кількість опадів за відповідний період та з урахуванням площі водонепроникних поверхонь земельної ділянки об'єкту.

В обґрунтування свої вимог, скаржник посилається на те, що між сторонами не досягнуто всіх істотних вимог відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, а тому і взагалі відсутні укладені в належній формі відповідні договори щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення на об'єкти відповідача.

Проте, зазначені вище доводи спростовуються колегією суддів, оскільки вони суперечать матеріалам справи. Так, як було встановлено під час розгляду справи, між сторонами, між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" були укладені договори від 10.05.2005 року №465/3, від 24.12.2007 року №3497, від 16.08.2010 року №5001/3 на послуги водопостачання та водовідведення. Оскільки, як вбачається з наявних матеріалів справи, жодною стороною не було заявлено про припинення дії вказаних договорів або його перегляд, а тому договори є діючими та обов'язковими для виконання сторонами.

Крім того, в матеріалах справи наявні докази, що свідчать про наявність на території об'єктів відповідача водозбірних колодязів в м. Одесі за адресами:

- АДРЕСА_1, до 16.08.2010 року відносини між сторонами регулювались відповідно до тимчасового договору № 3497/3 від 24.12.2007 року, а згодом договором № 5001/3 від 16.08.2010 року;

- АДРЕСА_2, відносини між сторонами регулювались договором № 465/3 від 10.05.2005 року.

Зазначені вище доводи не спростовано відповідачем ні під час розгляду справи місцевим господарським судом, ні в ході апеляційного провадження.

Більш того, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем частково сплачувались послуги з водовідведення, про що свідчить витяг з особового рахунку та надані позивачем платіжні доручення, у яких в графі „Призначення платежу" зазначено, що сплата здійснювалась саме за послугу водовідведення ливневих стоків, що свідчить про визнання відповідачем надання з боку позивача та прийняття відповідачем відповідних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором, отже оскільки договором, це не передбачено і позивач не згоден на розірвання договору, а відповідач не вчинив дій щодо його розірвання в судовому порядку, тому висновок суду першої інстанції про чинність договору є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на безпідставність виставлення рахунків за спірний період з огляду на відсутність водопостачання в зазначений період, оскільки акту про відсутність водопостачання в зазначений період - відповідно до ст. 3.18 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України - сторонами складено не було.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, посилання апелянта на неправомірність здійсненого позивачем розрахунку з урахуванням довідок Гідрометеорологічного центру апеляційним судом не приймається з огляду на наступне. Нарахування за послугу водовідведення за зливові стоки проводиться розрахунковим шляхом із застосування формули відповідно до БНтП (СНиП) 2.04.03-85 та Держстандарту 3013-95 „Гідросфера", „Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств", що затверджені Наказом Держстандарта України № 58 від 23.02.1995 р. Зазначена формула передбачає застосування середньої кількості опадів по довідкам найближчого метеопункту. Оскільки формула щодо визначення об'єму дощових та снігових стічних вод однакова, Водоканал об'єднав вказані розрахунки. При цьому в обґрунтування правомірності використання Гідрометцентром приладів та методів вимірювання кількості опадів, позивач надав до суду лист від Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів щодо наділених повноважень, атестованих приладів і засобів гідрометеорологічних вимірів. Крім того, у позивача з Гідрометеорологічним центром існують договірні відносини, про що свідчить наданий позивачем договір, відповідно до якого Гідрометцентр зобов'язується здійснювати спеціалізоване гідрометеорологічне обслуговування у вигляді надання гідрометеорологічної інформації, необхідної для здійснення позивачем своєї виробничої діяльності. Гідрометеорологічне обслуговування здійснюється згідно до Закону України "Про гідрометеорологічну діяльність" і відповідальність за достовірність інформації несе саме Гідрометеорологічний центр.

Об'єкти, які належать відповідачеві мають загальносплавну систему каналізації, при якій колектори приймають дощові і господарсько-побутові стоки, які потрапляють на очисні споруди з метою їх очищення від забруднень. Підключення до системи каналізації підтверджується актами підключення об'єктів, які додаються. Водоканал складає щомісячні звіти про обсяг очищених стічних вод по СБО "Південна" та СБО "Північна" та витрати пов'язані з даною діяльністю.

Таким чином, судова колегія погоджується з твердженнями та розрахунками ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал", що за період з червня 2010 року по лютий 2013 року за відповідачем утворилася та наявна заборгованість за водовідведення та скид ливневих стоків у сумі 38 512,61 грн.

Враховуючи вище викладене, судова колегія дійшла до висновку про обґрунтованість, правомірність та доведеність належним чином і в повному обсязі позовних вимог ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" про стягнення заборгованості за послуги водовідведення за скид ливневих стоків у сумі 38 512,61 грн.

У зв'язку з наведеним, такі позовні вимоги ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" підлягають задоволенню в повному обсязі, що і було вірно та законно зроблено місцевим господарським судом.

Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ФОП ОСОБА_3, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

ФОП ОСОБА_3 ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал".

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 17.02.2014 року по справі № 916/2739/13 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ФОП ОСОБА_3 - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „17" лютого 2014 року по справі № 916/2739/13 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „09" квітня 2014 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Т.Я. Гладишева