Постанова № 38120982, 02.04.2014, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2014 р. Справа №818/591/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кононенко Є.Є.,

представника позивача - Архипенко О.І.,

представника відповідача -Потапенко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/591/14

за позовом Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі ТОВ

до Сумської митниці Міндоходів

про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Спільне українсько-білоруське підприємство "Укртехносинтез" у формі ТОВ (далі по тексту -позивач, СУБП "Укртехносинтез") звернулось до суду з позовом до Сумської митниці Міндоходів (далі по тексту -відповідач, Сумська митниця), в якому просить суд:

- визнати відмову відповідача у задоволенні заяви позивача №02/09-012088 від 20.08.2013 року протиправною;

- зобов'язати відповідача вчинити дії, визначені законодавством, спрямовані на повернення Спільному українсько-білоруському підприємству «Укртехносннтез» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) надміру та/або помилково сплачених коштів в розмірі 25499,58 грн., з яких платіж по податку на додану вартість в розмірі 24494,87 грн., та платіж по ввізному миту в розмірі 1004,71 грн.;

- відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04 січня 2013 року позивачем отримано від Сумської митниці акт №0001/3/80500000/0021127532 від 02 січня 2013 року, складеного за результатами планової виїзної документальної перевірки стану дотримання законодавства України з питань державної митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Спільним українсько-білоруським підприємством «Укртехносинтез» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю).

В даному акті відповідачем було встановлено, що при визначенні бази оподаткування товарів, які ввозяться на митну територію України (декларуванні митної вартості товарів) позивач завищив свої податкові зобов'язання по податку на додану вартість на суму 31316,39 грн.

Окрім того, в акті відповідачем було встановлено, що при декларуванні митної вартості товарів, позивач завищив податкові зобов'язання по сплаті ввізного мита на суму 1437,69 грн.

Вказані грошові кошти фактично були сплачені позивачем на відповідні рахунки бюджету, що підтверджується актом перевірки та розрахунком надміру сплачені суми грошового зобов'язання.

Відомості відображені в акті були визнані позивачем, вказаний акт не оскаржувався.

На виконання частини другої статті 301 Митного кодексу України, відповідно до якої, у разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів, відповідачем в акті зазначено такі суми та таким чином повідомлено позивача про наявність надмірної сплати митних платежів до Державного бюджету України. А відтак, з моменту отримання акту позивач дізнався про наявність факту надмірно сплачених ним коштів, та, як наслідок, отримав право на їх повернення.

Так, відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з ч.1 статті 301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Тобто, норми митного та податкового законодавства, які регулюють порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, кореспондуються одна з одною.

Відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З аналізу даних норм вбачається, що законодавцем встановлено конкретні строки давності щодо права платників податків на звернення із заявою про повернення відповідних сум надміру сплачених грошових зобов'язань.

20 серпня 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою №02/09-012088 про повернення надмірно сплачених коштів

Відповідно до пункту 1 Розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20.07.2007 року № 618 у заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили пре це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів:

а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку;

б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава:

на депозитний рахунок 3734;

на банківський рахунок 2603;

в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603;

г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються:

1) аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі;

2) документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів;

3) документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

До заяви від 20.08.2013 року №02/09-012088 позивач додав оригінали вантажних митних декларацій, за якими ним помилково та/або надмірно сплачено митні платежі, згідно додатку 1 до заяви, розрахунок надміру сплачених сум грошових зобов'язань та копію довідки про відсутність податкового боргу.

В даній заяві позивач визначив інші суми надміру сплачених митних платежів, ніж ті, що зазначені в акті, а саме: 25499,58 грн.:

4) сума ввізного мита у розмірі 1004,71 грн.

5) сума податку на додану вартість у розмірі 24494,87 грн.

При цьому позивачем враховано положення пункту 43.3 статті 43 та 102.2 статті 102 Податкового кодексу України стосовно строків давності щодо права на бюджетне відшкодування надмірно сплачених коштів та положення частини восьмої статті 301 Митного кодексу України якою встановлено, що повернення не здійснюється, якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 грн.

Так, в жодній з доданих до заяви від 20.08.2013 р. №02/09-012088, ВМД суми митних платежів не перевищують 20 грн., які, згідно закону, не підлягають поверненню, а строк звернення за такими ВМД не перевищував 1095 днів.

Таким чином, підстави для відмови у поверненні визначених у заяві позивача сум грошових зобов'язань були відсутні, однак, в супереч положень Порядку N 618, відповідач, листом від 05.09.2013 року № 7.1/1.2-09/2060, відмовив в задоволенні заяви позивача, аргументувавши свою позицію тим, що законодавством України з питань державної митної справи та Податковим кодексом України не передбачено повернення митними органами коштів - завищених податкових зобов'язань платника податків, які виникли в результаті порушення митного та податкового законодавства та виявлені під час проведення документальних перевірок.

Таким чином, позивач вважає, що наведені вище обставини вказують на порушення відповідачем положень чинного законодавства України, в частині повернення платникам податків надмірно та/або помилково сплачених коштів що, як наслідок, порушує право позивача на повернення таких коштів та право вільно розпоряджатись власними грошовими коштами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 02 січня 2013 року за результатами планової виїзної документальної перевірки стану дотримання законодавства України з питань державної митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Спільним українсько-білоруським підприємством «Укртехносинтез» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) Сумською митницею складено акт перевірки №0001/3/80500000/0021127532 (а.с. 8-26).

Перевіркою встановлено, що внаслідок порушення вимог пункту 4.3. Закону України "Про податок на додану вартість" та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України у частині визначення бази оподаткування товарів, які ввозяться на митну територію України, а саме внаслідок заявлення недостовірних відомостей щодо складових митної вартості оцінюваних товарів, відбулося завищення податкового зобов'язання позивача по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 31 316,39 грн.

20 серпня 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою №02/09-012088 про повернення надмірно сплачених коштів (а.с. 64-65).

Задовольняючи позовні вимоги, щодо визнання протиправною відмову відповідача у задоволенні заяви позивача №02/09-012088 від 20.08.2013 року, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи, судом встановлено, що відмовляючи в задоволенні заяви Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі ТОВ відповідач виходив з того, що законодавством України не передбачено повернення митними органами коштів - завищених податкових зобов'язань платника податків, які виникли в результаті порушення митного та податкового законодавства та виявлені під час проведення документальних перевірок (а.с. 66).

Проте, суд не погоджується із такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до пункту 1 Розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20.07.2007 року № 618 (далі - Порядок № 618) у заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів:

а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку;

б) для подальших розрахунків як "передоплата" або грошова застава:

на депозитний рахунок 3734;

на банківський рахунок 2603;

в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603;

г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються:

- аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі;

- документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів;

- документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Таким чином, виходячи із аналізу зазначених правових норм, суд вважає, що чинним законодавством не передбачено затвердженої форми заяви для повернення сум грошового зобов'язання, а визначений лише перелік необхідних реквізитів до неї, а тому висновок відповідача, що позивачем неправильно зазначено у заяві про повернення грошових зобов'язань Сумську митницю є безпідставним.

Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправною відмову відповідача у задоволенні заяви позивача №02/09-012088 від 20.08.2013 року .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача вчинити дії, визначені законодавством, спрямовані на повернення Спільному українсько-білоруському підприємству «Укртехносннтез» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) надміру та/або помилково сплачених коштів в розмірі 25499,58 грн., з яких платіж по податку на додану вартість в розмірі 24494,87 грн., та платіж по ввізному миту в розмірі 1004,71 грн. та зобов'язуючи Сумську митницю повторно розглянути заяву Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі ТОВ від 20.08.2013 року №02/09-012088 про повернення з Державного бюджету України помилково сплачених коштів, суд виходить з наступного.

В обґрунтування заперечення на позовну заяву позивач зазначає, що згідно з ч. 8 статті 301 Митного кодексу України повернення не здійснюється, якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень.

Суд погоджується із такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

З матеріалів справи, судом встановлено, що ВМД № 805000009/2011/014881 від 29.11.2011 року доданої до заяви від 20.08.2013 року № 02/09-012088 сума митних платежів не перевищують 20 гривень.

Відповідно до ч. 8 статті 301 Митного кодексу України зазначено, що повернення помилково та/або надмiру сплачених сум митних платежiв не здійснюється якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень.

Оскільки, в даному випадку норма визначає 20 грн., як розмір митних платежів, а не сукупну суму декількох митних платежів сплачених по різних ВМД в різні періоди часу, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення заяви про повернення коштів.

Проте, оскільки зазначена підстава не була зазначена в оскаржуваному рішенні, суд вважає, що Сумською митницею Міндоходів прийнято рішення без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача вчинити дії, визначені законодавством, спрямовані на повернення Спільному українсько-білоруському підприємству «Укртехносннтез» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) надміру та/або помилково сплачених коштів в розмірі 25499,58 грн., з яких платіж по податку на додану вартість в розмірі 24494,87 грн., та платіж по ввізному миту в розмірі 1004,71 грн. не підлягають задоволенню та вважає за необхідне для повного захисту прав позивача зобов'язати Сумську митницю повторно розглянути заяву Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі ТОВ від 20.08.2013 року №02/09-012088 про повернення з Державного бюджету України помилково сплачених коштів

Керуючись ст. ст. 86, 94,98,158-163,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі ТОВ до Сумської митниці Міндоходів про зобов'язання вчинити дії -задовольнити частково.

Визнати протиправними відмовою Сумської митниці Міндоходів від 05.09.2014 року.

Зобов'язати Сумську митницю Міндоходів повторно розглянути заяву Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі ТОВ від 20.08.2013 року №02/09-012088 про повернення з Державного бюджету України помилково сплачених коштів.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі ТОВ судовий збір у розмірі 91 грн. 35 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови складено 04.04.2014 р.