Постанова № 38120835, 27.03.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 року (14 год. 46 хв.)Справа № 808/450/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання Я.М.Муха

за участю представників

від позивача ОСОБА_1

від відповідача Шпаченко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування акту фактичної перевірки № 0219/08/01/22/2496505352/005/08-29-22-01/НОМЕР_1 від 20.12.2013 та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000022201 від 09.01.2014

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач) в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати акт фактичної перевірки № 0219/08/01/22/2496505352/005/08-29-22-01/НОМЕР_1 від 20.12.2013 та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000022201 від 09.01.2014.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, вважає, що податкове повідомлення - рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства. Адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі, скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000022201 від 09.01.2014.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в запереченнях, просив у його задоволенні відмовити та пояснив, що вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте з додержанням вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі Наказу № 804 про проведення фактичної перевірки було проведено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а саме: павільйон - кафе, яке розташовано за адресою АДРЕСА_1, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), якою встановлено порушення:

Згідно пп. 11,12 ст. 3 Закону України « Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено правопорушення, а саме проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменувань, цін товарів, та обліку їх кількості. Відповідальність за вищевказані порушення передбачена п.6 ст.17, ст..20 Закону України « Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і тягне за собою застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 85,00 грн. за проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменувань;

Пунктом 12 ст. 3 Закону України №265/95-ВР, встановлено порушення порядку, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а під час перевірки виявлено надлишок товарних запасів на суму - 3460, 00 грн. Відповідальність за вищевказані порушення передбачена ст..20 Закону України « Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і тягне за собою застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6920,00 грн.

За результатами перевірки був складений Акт фактичної перевірки та прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000022201 від 09.01.2014.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем порушено п. 11ст. 3 Закону № 265/95-ВР від 06.07.1995. Згідно п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідно до п. 2.2.14 акту, встановлено, що позивачем було проведено розрахункову операцію через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості, а саме: при продажу 100 гр. горілки «Пшенична» за ціною 6,20 грн., 100 гр.; соку за ціною 2 грн.; 1 стакану разового за ціною 0,10 грн.; 1 стакану разового за ціною 0,2 грн. розрахунок проведено через РРО по коду «Супутні» на суму 8,50 грн.

Відповідно до п. 6 ст. 17 Закону № 265/95-ВР від 06.07.1995 у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості застосовуються фінансові санкції розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно розрахунку, доданому до податкового повідомлення-рішення, штрафна санкція за це порушення склала 85,00 грн.

В судовому засіданні позивач погодився з висновками відповідача про порушення позивачем п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а отже позивач погодився з нарахуванням штрафної (фінансової) санкції у розмірі 85,00 грн.

Отже, суд приходить до висновку, що адміністративний позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, позивачем порушено порядок, встановлений законодавством, по обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: перевіркою встановлено надлишок товару на суму 3460,00 грн. Згідно розрахунку, доданому до податкового повідомлення-рішення, штрафна санкція за це порушення склала 6 920,00 грн.

Пунктом 12 ст.3 Закону №265/95-ВР встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону №265/95-ВР встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 11 червня 2013 року (справа № 21-147а13), у якій, зокрема, зазначено: обов'язок ведення обліку товарних запасів не може бути покладено на фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (чинного на час виникнення спірних відносин). Натомість фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які перебували на загальній системі оподаткування, відповідно до вимог пункту 12 статті 3 та статті 6 Закону № 265/95-ВР зобов'язані були вести облік товарних запасів у порядку, визначеному чинним законодавством.

У судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває на загальній системі оподаткування, тобто на нього покладається обов'язок вести облік товарних запасів у порядку, визначеному чинним законодавством.

Судом встановлено, що позивач сплатив штраф за дане правопорушення у повному обсязі, однак, це не позбавляє його права оскаржити податкове повідомлення-рішення у разі, як що вважає його протиправним.

Статтею 20 Закону № 265/96 встановлено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку,застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже визначальною підставою для застосування фінансової санкції, є встановлення контролюючим органом факту реалізації не облікованого товару.

Однак, акт перевірки не містить в собі відомостей про те, що перевіряючими особами встановлено факт реалізації не облікованого товару, а саме: найменування цього товару, його кількість та ціна, за якою відбулася реалізація. В акті відображено лише те, що встановлено правопорушення обліку товарів за місцем реалізації.

Що стосується посилання відповідача на норми Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 1025 від 24.12.2010 р. (далі - Порядок № 1025), то даним порядком передбачені правила ведення обліку доходів і витрат, а ні порядок обліку товарних запасів.

При цьому слід зазначити, що за неналежне ведення Книги обліку доходів та витрат чинним законодавством передбачена адміністративна відповідальність у вигляді попередження або накладення штрафних санкцій від 3 до 8 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у відповідності до ст. 164-1 КпАП України.

Враховуючи відсутність доказів здійснення позивачем реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, на загальну суму 3460 грн., суд вважає, що застосування до позивача за таке порушення штрафних санкцій є безпідставним.

Щодо визнання незаконним та скасування акту фактичної перевірки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Оскаржуваний позивачем акт перевірки є лише засобом документування і може мати лише рекомендований характер для винесення того чи іншого висновку, а тому не може бути об'єктом оскарження в суді. Об'єктом оскарження є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів розгляду акта, зокрема, податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що висновки, в акті перевірки самі по собі не впливають на права та обов'язки позивача, тобто правових наслідків для позивача сам по собі акт перевірки не несе, таким чином у задоволенні цих вимог позивача слід відмовити.

Відповідно до п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду законність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають здійснені ним та документально підтвердженні судові витрати.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 158, 160- 164 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000022201 від 09.01.2014 в частині нарахування штрафної (фінансової) санкції у сумі 6 920 грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного Бюджету на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 90 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена в повному обсязі 04.04.2014.

Суддя О.В. Конишева