Ухвала суду № 38118929, 03.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 369/8025/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дубас Т.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.

за участю:

позивача ОСОБА_2

представника відповідача Дудки Р.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 грудня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання незаконними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в якому просив скасувати рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 38 від 14.12.2012 року «Про внесення змін та доповнень рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 09 грудня 2009 року № 65» та рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області № 7 від 22.05.2013 року «Про втрату чинності рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 09 грудня 2009 року за № 65»; зобов»язати Софіївсько-Борщагівську сільську раду винести на засідання чергової сесії Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області та розглянути подані позивачем заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; зобов'язати Софіївсько-Борщагівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0802 га за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 грудня 2013 року позов задоволено частково.

Скасовано рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 38 від 14.12.2012 року «Про внесення змін та доповнень рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 09 грудня 2009 року № 65» та рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 7 від 22.05.2013 року «Про втрату чинності рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 09 грудня 2009 року за № 65» та зобов'язано Софіївсько-Борщагівську сільську раду винести на засідання чергової сесії Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та розглянути подані позивачем заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В частині позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, постанова суду сторонами оскаржена не була. Колегія суддів зазначає, що згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Представник третьої особи до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Софіївсько-Борщагівеької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за №141 від 29 березня 2009 року 26 сесії п'ятого скликання ОСОБА_2 надано дозвіл про вибір місця розташування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в селі Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області.

Позивачем відповідно до чинного на час прийняття рішення законодавства було отримано всі необхідні висновки для відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 в межах Софіївсько-Борщагівеької сільської ради.

Рішенням 32 сесії п'ятого скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 09 грудня 2009 року за №65 «Про надання згоди на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2», позивачу відповідно було надано згоду на розробку проекту землеустрою.

Позивач неодноразово замовляв Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки йому у власність для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1, однак з боку різних інстанцій мало місце затягування надання висновків та втрата документів, що змушувало позивача звертатись з скаргами до державних та правоохоронних органів.

Разом з тим, рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за №38 від 14 грудня 2012 року 6 сесії 7 (сьомого) скликання внесено зміни до п. 3 рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 09 грудня 2009 року №65 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2», зокрема його викладено в наступній редакції і доповнено пунктом 4 наступного змісту:

«ОСОБА_2 протягом трьох місяців з дня прийнятім змін та доповнень до рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 09 грудня 2009 року № 65 подати до Софіївсько- Борщагівської сільської ради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для розгляду питання на сесії сільської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

У разі, якщо протягом встановленого строку проект відведення земельної ділянки у власність не подано на затвердження до Софіївсько-Борщагівської сільської ради дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки у власність та вимоги щодо її відведення вважаються анульованими Рішення сільської ради від 09 грудня 2009 року № 65 втрачає чинність через три місяці після набуття чинності цього рішення у разі, якщо протягом цього строку воно не буде виконано».

Рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за №7 від 22 травня 2013 року 8 сесії сьомого скликання анульовано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 земельної ділянки АДРЕСА_1 та вимоги щодо її відведення, а рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від грудня 2009 року № 65 зі змінами та доповненнями визнано таким, що втратило чинність.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями № 38 від 14.12.2012 року та № 7 від 22.05.2013 року Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, позивач, вважаючи що ними порушено його, в тому числі, Конституційні права, звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування рішень Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 38 від 14.12.2012 року та № 7 від 22.05.2013 року та зобов'язання відповідача винести на засідання чергової сесії Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та розглянути подані позивачем заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд першої інстанції, виходив з того, що оскаржувані рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області є ненормативними актами, були прийняті стосовно конкретного громадянина, підлягали одноразовому застосуванню та були виконані в момент розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність і надсилання його разом із заявою до сільської ради.

Відповідач з таким висновком не погодився, в обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що оскаржувані рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області прийняті у повній відповідності та в порядку встановленому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто є законними і підстави для їх скасування відсутні.

Позивачем подано заперечення на вказану апеляційну скаргу, в яких він, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність доводів апелянта, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги та запереченням на неї, виходячи з наявних у справі матеріалів та враховуючи пояснення сторін, надані в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель державної та комунальної власності за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно ч. 1 ст. 122 Земельного Кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин

Як було вказано вище, рішенням Софіївсько-Борщагівеької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за №141 від 29 березня 2009 року 26 сесії п'ятого скликання ОСОБА_2 надано дозвіл на вибір місця розташування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в селі Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області.

Рішенням 32 сесії п'ятого скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 09 грудня 2009 року за №65 «Про надання згоди на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2», позивачу відповідно було надано згоду на розробку проекту землеустрою.

Разом з тим, рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за №38 від 14 грудня 2012 року 6 сесії 7 (сьомого) скликання внесено зміни та доповнення до вказаного вище рішення ради № 65, зокрема позивача зобов'язано протягом трьох місяців з дня прийняття змін до рішення ради №65 від 09.12.2009 року подати відповідачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для розгляду питання на сесії сільської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Також вказано, що у разі якщо протягом встановленого строку проект відведення земельної ділянки у власність не подано на затвердження до Софіївсько-Борщагівської сільської ради дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки у власність та вимоги щодо її відведення вважаються анульованими Рішення сільської ради від 09 грудня 2009 року № 65 втрачає чинність через три місяці після набуття чинності цього рішення у разі, якщо протягом цього строку воно не буде виконано.

Рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за №7 від 22 травня 2013 року 8 сесії сьомого скликання анульовано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 земельної ділянки АДРЕСА_1 та вимоги щодо її відведення, а рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від грудня 2009 року № 65 зі змінами та доповненнями визнано таким, що втратило чинність.

В силу положень ч.1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Конституційний Суд України надав офіційне тлумачення даної норми (справа № 7-рп/2009 від 16.04.2009 р.), зокрема у п. 4 мотивувальної частини зазначено, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Згідно ч. 2 ст. 59 Закону, рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Зважаючи на наведене, враховуючи, що із прийняттям радою оскаржуваних рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів виключно позивача, колегія дійшла висновку, що вони є ненормативними актами.

Крім того, у абзаці 5 п. 5 мотивувальної частини вказаного вище Рішення Конституційного суду України у справі № 7-рп/2009 від 16.04.2009 р. зазначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Колегія суддів приймає до уваги те, що на дату прийняття спірних рішень у позивача був повністю розроблений та погоджений з усіма передбаченими земельним законодавством органами публічної влади проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Вказана обставина вірно встановлена судом першої інстанції, підтверджується наявними у справі матеріалами (т.1 а.с. 16-74) та сторонами, в тому числі відповідачем в апеляційній скарзі (т. 1 а.с. 224).

Так, позивач, обґрунтовуючи протиправність рішення ради № 38 від 14 грудня 2012 року зазначив серед іншого, що відповідачем не було належним чином повідомлено про його прийняття, а враховуючи ту обставину, що даним рішенням встановлено строк для подання відповідачу проекту землеустрою для розгляду даного питання на сесії, що безпосередньо стосується його прав, свобод та інтересів, то неповідомлення про таке рішення є неприпустимим.

Відповідач зазначає, що позивача було належним чином повідомлено про оскаржувані рішення, які безпосередньо стосуються ОСОБА_2

Згідно листа Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 12.09.2013 року № 431, рішення № 38 від 14.12.2012 року було оприлюднене 19.12.2012 року на інформаційному стенді сільської ради, на її офіційному веб-сайті, а також надіслано поштовим відправленням на адресу позивача.

Зокрема, відповідач посилається на витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції за 2012 рік (т.1 а.с. 147, 148), згідно якого на адресу позивача 27.12.2012 року направлено рішення № 38 від 14.12.2012 року та витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції за 2013 рік (т.1 а.с. 145, 146), згідно якого ОСОБА_2 28.05.2013 року було направлено рішення сесії № 7 від 22.05.2013 року.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що не приймає вказані витяги як належні докази, оскільки ними не підтверджується той факт, що листи було передано на пошту, отримано установою поштового зв'язку, а відтак, не підтверджується і факт направлення позивачу зазначених листів.

Щодо посилання відповідача на те, що рішення ради № 38 від 14.12.2012 року було направлено позивачу із супровідним листом від 19.12.2012 року № 606 (т.1 а.с. 122), в обґрунтування чого посилається на копію конверту (т.1 а.с. 124), то, колегією суддів вказані доводи відхиляються, оскільки з копії конверту не видається за можливе встановити які саме документи відповідачем було направлено на адресу позивача даним простим листом.

Зважаючи на викладене, враховуючи ту обставину, що прийняте радою рішення № 38 від 14.12.2012 року є ненормативним актом, оскільки містить конкретні приписи, звернені до позивача, то рада зобов'язана була належним чином повідомити ОСОБА_2 про прийняте нею дане рішення.

Разом з тим, виходячи з наведеного, оцінивши вказані вище докази у їх сукупності, колегія дійшла висновку, що відповідачем не було належним чином повідомлено про прийняття радою оскаржуваного рішення № 38 від 14.12.2012 року, що фактично позбавило позивача можливості його оскаржити в установленому законом порядку.

Крім того, вказане свідчить про безпідставність доводів відповідача щодо пропуску позивачем встановленого ст. ст. 99, 100 КАС України строку звернення до адміністративного суду.

Твердження апелянта відносно того, що вказане рішення було оприлюднене 19.12.2012 року на інформаційному стенді сільської ради, на її офіційному веб-сайті, колегія суддів оцінює критично, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження даного посилання.

Також, в обґрунтування правомірності прийняття радою оскаржуваних рішень, апелянт зазначає, що на дату прийняття рішення № 38 від 14 грудня 2012 року та рішення №7 від 22 травня 2013 року у позивача був повністю розроблений та погоджений з усіма передбаченими земельним законодавством органами публічної влади проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Спірним рішенням №38 позивачу був встановлений додатковий строк для подання проекту землеустрою до відповідача для його затвердження. Протягом встановленого додаткового трьохмісячного строку позивач не подав до відповідача проект землеустрою для його затвердження та не повідомив відповідача про поважні причини неможливості подання проекту землеустрою для затвердження. Тому, на думку апелянта, ніяких порушень прав позивача з боку органів публічної влади та самого відповідача при прийнятті спірних рішень не існувало.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався із заявами на ім'я голови Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області із заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки йому у власність для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1, із додатками на 34 аркушах.

Відповідач зазначає, що станом на 23.05.2013 року заяви позивача з вказаного питання на його адресу не надходили (т. 1 а.с. 90).

Разом з тим, колегією суддів встановлено і матеріалами підтверджується факт отримання заяви позивача про затвердження проекту землеустрою від 20.02.2013 року (т.1 а.с. 92), а саме в матеріалах наявні копія товарно-транспортної накладної ТОВ «Нова пошта» № 59000004854320 від 20.02.2013 року (т.1 а.с. 91), витяг замовлення на пошук документації ТОВ «Нова пошта» (т.1 а.с. 94) та витягом з відповіді ТОВ «Нова пошта» по ТТН № 59000004854320 (т.1. а.с. 157), згідно якої кореспонденцію по вказаній ТТН було доставлено відповідачу (отримувач - ОСОБА_4) 27.02.2013 року. Також матеріалами підтверджується отримання заяви позивача від 30.03.2013 року (т.1 а.с. 82) відповідачем 03.04.2013 року (Ковальчук), зокрема наявна копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1 а.с. 81), а також копія листа № 04-П-612 від 15.11.2013 року в.о. директора Київської обласної дирекції УДППЗ «Укрпошта» (т.1 а.с. 205) згідно якого рекомендований лист з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0813206930382 на адресу відповідача, було отримано Ковальчук О.В..

Крім того, копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1 а.с. 114) та копією листа № 06-458 від 08.08.2013 року в.о. заступника начальника Центру поштового зв'язку № 11 Київської обласної дирекції УДППЗ «Укрпошта» (т.1 а.с. 115) підтверджується факт отримання 05.07.2013 року уповноваженою особою відповідача (Сиротюк Л.П.) заяви позивача про затвердження проекту землеустрою з додатками від 26.06.2013 року (т.1 а.с. 112).

Також колегія суддів приймає до уваги, що під час розгляду справи судом першої інстанції, в якості свідків було допитано ОСОБА_4 та Ковальчук О.В., які є працівниками відповідача, уповноваженим на отримання поштової кореспонденції, що підтверджується листом відповідача від 25.09.2013 року № 451 (т 1 а.с. 153, 171). Відповідно до пояснень ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 183) отриманий згідно ТТН № 59000004854320 (том 1 а.с. 59) конверт вона особисто передала голові ради, так як він був відправлений на його ім'я.

Таким чином, доводи відповідача, що протягом встановленого додаткового трьохмісячного строку позивач не подав до відповідача проект землеустрою для його затвердження та не повідомив відповідача про поважні причини неможливості подання проекту землеустрою для затвердження, колегія суддів оцінює критично, оскільки вказані доводи спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Крім того, колегією враховується та обставина, що позивача не було належним чином повідомлено про прийняття радою рішення № 38 від 14.12.2012 року, відтак, із зазначеними вище заявами позивач звертався до відповідача не на виконання вказаного рішення, а у зв'язку з отриманням всіх необхідних висновків для погодження проекту землеустрою. Про це свідчить також та обставина, що у вказаних заявах відсутні посилання на спірне рішення ради № 38.

За таких обставин, рішення відповідача № 7 від 22.05.2013 року, прийняте радою у зв'язку з невиконанням позивачем вимог рішення № 38 від 14.12.2012 року, а саме неподання у тримісячний термін проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для розгляду питання на сесії сільської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, є передчасним, тому підлягає скасуванню.

При цьому колегією суддів встановлено відсутність зі сторони позивача порушень процедури звернення до ради для затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Відповідно до правової позиції Європейського суду, зокрема, у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (рішення від 24 червня 2003 року), самі по собі допущені органами публічної влади порушення не можуть бути безумовною підставою для визнання їх рішень недійсними, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самої фізичної особи.

Зважаючи на все викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність прийняття рішень Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 38 від 14.12.2012 року та № 7 від 22.05.2013 року.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 грудня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання незаконними та скасування рішень - залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 8 квітня 2014 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.