Постанова № 38118917, 03.04.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2014 р. Справа № 914/3545/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Костів Т.С.

Малех І.Б.

за участю представників:

від позивача - Батіг В.Ю. - представник;

від відповідача - Оленюк С.Л., Мекіч О.І. - представники;

за участю третіх осіб - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,ОСОБА_11, ОСОБА_12

від третіх осіб ОСОБА_13 та ОСОБА_14 - ОСОБА_15 - представник;

Розглядаються матеріали апеляційної скарги б/н б/д Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Львів

на рішення Господарського суду Львівської області від 28.11.13

у справі № 914/3545/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія - Новий Розділ", м.Новий Розділ, Львівська область

до відповідача Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Львів

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_12, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_13, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50

про визнання недійсним та скасування рішення

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів» справу № 914/3545/13 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 13.01.14 у склад колегії для розгляду справи № 914/3545/13 Господарського суду Львівської області введено суддів - Желіка М.Б. та Орищин Г.Г.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.01.14 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 06.02.14.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.14 до складу судової колегії внесено зміни - замість судді Орищин Т.С.введено суддю Костів Т.С. з підстав, викладених у розпорядженні.

06 лютого 2014 року до Львівського апеляційного господарського суд надійшла заява від ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.14 вказаних осіб залучено до участі у справі та відкладено розгляд апеляційної скарги на 06.03.14.

21 лютого 2014 року до суду подано заву про залучення до участі у праві в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_12, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_13, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суд від 06.03.14 задоволено подане клопотання, залучено до участі у справі зазначених осіб та відкладено розгляд апеляційної скарги на 03.04.14.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.11.13 у справі №914/3545/13 (суддя Фартушок Т.Б.) позов задоволено повністю, визнано недійсним та скасовано рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №210 від 29.08.13 (справа №1-02-145/2013) «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», стягнуто з Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь ТОВ «Енергія - Новий розділ» 1147 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Відповідач не погодився з таким рішенням місцевого господарського суд та подав апеляційну скаргу, в які просить скасувати рішення Господарського суд Львівської області від 28.11.13 у даній справи та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

При цьому, скаржник посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач правом, наданим йому ст.96 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Третіми особами 06.03.14 та 03.04.14 подано пояснення по справі, в яких вони підтримують доводи апеляційної скарги, поданої Львівським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, просять її задоволити та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суд від 02.04.14 до складу судової колегії внесено зміни - замість судді Желіка М.Б. введено суддю Малех І.Б. з підстав, викладених у розпорядженні.

Про дану обставину присутніх представників та третіх осіб повідомлено на початку судового засіданні. Відводів такому складу судової колегії заявлено не було.

Присутні учасники судового процесу навели в судовому засіданні свої доводи, міркування та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 03.04.14 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Заслухавши пояснення присутніх представників, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції встановлено наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.13 до територіального відділення Антимонопольного комітету України подано заяву від імені власників вісімдесяти семи квартир м. Новий Розділ Львівської області, які встановили прилади обліку теплової енергії (а.с.55), щодо нарахування ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» плати за послуги з постачання теплової енергії за нормативами споживання

З метою з'ясування обставин, викладених у заяві, територіальним відділенням Антимонопольного комітету України розпочато розгляд справи за виявленими ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ТзОВ «Енергія - Новий Розділ».

За результатами розгляду справи № 1-02-145/2013 адміністративною колегією Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 29.08.13 №210, яким встановлено, що ТОВ "Енергія - Новий Розділ" за результатами діяльності у період 2012 року та поточному 2013 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з постачання теплової енергії у територіальних (географічних) межах міста Новий Розділ в межах території, на якій розташовані власні діючі мережі із часткою 100 відсотків, визнано, що ТОВ "Енергія - Новий Розділ" вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене п.2 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме - зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з постачання теплової енергії у вигляді дії Товариства (нарахування плати за спожиту теплову енергію власникам квартир, обладнаних квартирними приладами обліку теплової енергії в необгрунтованому розмірі), що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (ч. 1 ст. 13 названого Закону), зобов'язано ТОВ "Енергія - Новий Розділ" провести перерахунок оплати за послуги з постачання теплової енергії споживачам, квартири яких обладнані квартирними приладами обліку теплової енергії відповідно до Правил надання населенню послуг з централізованого теплопостачання № 630 та накладено на ТОВ "Енергія - Новий Розділ" штраф у розмірі 68000 гривень.

Прийняте рішення Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №210 від 29.08.13 мотивовано тим, що ТОВ «Енергія - Новий Розділ» всупереч Правилам надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення під час нарахувань плати за спожиту теплову енергію власникам квартир, обладнаних квартирними приладами обліку теплової енергії здійснювало нарахування згідно показань загально - будинкових приладів обліку та не брало до уваги показники приладів обліку теплової енергії, які подавались споживачами, про свідчать відповідні квитанції.

Вказані дії позивача, на думку відповідача, є зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуги з постачання теплової енергії, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Зазначений висновок викладений в рішенні відповідача у справі за № 210 від 29.08.13 (а.с.21-26, Т.1).

ТОВ «Енергія - Новий Розділ» не погодилося з такою позицією даного органу Антимонопольного комітету України та звернулося до суду з позовом про скасування рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету посилаючись на неповне з'ясування усіх обставин, що мають істотне значення для даної справи.

Як зазначено вище, місцевим господарським судом позов задоволено.

Згідно статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» до основних завдань Антимонопольного комітету України віднесено, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до компетенції Адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України віднесені повноваження щодо дослідження ринку, визначення меж товарного ринку, а також становища, в тому числі монопольного (домінуючого), суб'єктів господарювання на цьому ринку та прийняття відповідних з цих питань рішень (розпоряджень).

У відповідності до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до ст.5 ЗУ «Про природні монополії» транспортування теплової енергії віднесено до сфер діяльності природних монополій.

З оспорюваного рішення територіального відділення Антимонопольного комітету України вбачається, що ТОВ «Енергія - Новий Розділ» здійснює діяльність у сфері виробництва, передачі, постачання та реалізації теплової та електричної енергії,а також проведення іншої діяльності з метою одержання прибутку на підставі ліцензії НКРЄ серії АД №041972, виданої 22.02.13 №21 строк дії з 22.02.13 по 21.02.18 та ліцензії НКРЕ серії АД, виданої 22.02.13 №21, строк дії 3.22.02.13 по 21.02.18 та займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з постачання теплової енергії у територіальних (географічних) межах міста Новий розділ в межах території, на якій розташовані власні діючі мережі із часткою 100%. Дана обставина позивачем не заперечується.

Відповідно до п.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

В оспорюваному рішенні від 29.08.13 року №210, відповідач дійшов висновку стосовно того, що позивачем порушено вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, а саме: зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з постачання теплової енергії у вигляді дії товариства(нарахування плати за спожиту теплову енергію власникам квартир, обладнаних квартирними приладами обліку теплової енергії в необґрунтованому розмірі, за нормами), що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

З матеріалів справи вбачається, що між споживачами та позивачем у справі укладено договори про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, умовами якого визначено, що позивач зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення,а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Проаналізувавши законодавчі норми, які регулюють відносини у сфері надання та споживання теплової енергію колегія суддів зазначає, що специфіка надання послуг з постачання теплової енергії для споживачів регламентується ЗУ «Про теплопостачання», ЗУ «Про житлово - комунальні послуги» та Правилами надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що затверджені постановою КМУ від 21.07.05 №630 (надалі - Правила).

Згідно з ст.6 Закону України «Про теплопостачання» державна політика у сфері теплопостачання базується на принципі, зокрема, забезпечення впровадження засобів обліку і приладів регулювання споживання теплової енергії.

Стаття 1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» містить визначення поняття засіб обліку, відповідно це прилад, технічний пристрій для обліку кількісних та/або якісних показників житлово -комунальної послуги, який має нормовані метрологічні характеристики.

Відповідно до п.9 Правил у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2012 року позивачем видано технічні умови на встановлення квартирного обліку тепла мешканцями квартир у м. Новий Розділ, яким передбачено розроблення проекту на встановлення квартирного обліку тепла. Встановлення тепло лічильників запроектовано на кожну опалювальну батарею. Протягом цього ж період, представниками енергопостачальної організації ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» власникам квартир у м. Новий Розділ встановлено квартирні прилади обліку, про що складено акти.

Пунктом 10 правил визначено, що справляння плати за нормативними (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Дане положення міститься також і в укладених між позивачем і споживачами договорах, а саме в п.11 договорів зазначено, що за наявності у квартирі засобів обліку води і теплової енергії справляння плати за нормативами (нормами) споживання не допускається, крім випадків, передбачених договором на встановлення засобів обліку.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи та встановлено оскаржуваним рішенням територіального відділення Антимонопольного комітету України ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» не було взято до уваги покази приладів обліку теплової енергії, яка подавалась споживачам, а здійснювало нарахування плати за нормами, про що свідчать розрахункові квитанції, що містяться у справі.

Пунктом 14 Правил встановлено, що показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності постачальника та представника споживачів. Показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця. Засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці. Періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги у такому порядку: з централізованого постачання холодної та гарячої води - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці; з централізованого опалення - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередній опалювальний період. У разі несправності засобів обліку води і теплової енергії,що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання. У разі виникнення сумнівів щодо правильності показань квартирних засобів обліку споживач в установленому порядку може проводити їх позачергову повірку за власні кошти, про що інформує виконавця. Якщо виявлена у показаннях помилка виходить за межі, передбачені у паспорті квартирного засобу обліку, виконавець повинен здійснити перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої повірки або встановлення засобу обліку, якщо його повірка не проводилась, шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності для цього типу засобу обліку, до моменту виявлення помилки (пункт 15-16 Правил).

Крім того, у додатку №2 до договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої та холодної води і водовідведення, які укладались ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» з власниками квартир, містяться також пункти, якими передбачено, що споживач зобов'язаний забезпечити доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку води і теплової енергії представників виконавця за наявності в них відповідного посвідчення для зняття показників лічильника - не рідше 2 разів на місяць (підпункт 3 пункт 17 додатку №2 до договору).

Також, цим додатком встановлено, що у разі виявлення виконавцем несанкціонованого втручання в роботу засобів обліку води і теплової енергії, запірної арматури, пошкодження ізоляції стояків та підводів до лічильників теплової енергії, складається відповідний акт, який є підставою для нарахування плати за теплопостачання квартири по нормі (підпункт 11 пункт 17 додатку №2 до договору).

Судова колегія зазначає, що зазначені доповнення не суперечать Типовому договору, а лише конкретизують його умови, а можливість внесення таких доповнень передбачена пунктами 29 і 30 Правил.

Також, колегія суддів зазначає, що в рішенні територіального відділення Антимонопольного комітету, жодним чином не зазначено, що укладення такого додатку є порушенням, а навпаки вказано, що порушення викладених у додатку умов має наслідком зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Проте, місцевим господарським судом стосовно даного додатку зроблено невірний висновок та зазначено, що орган антимонопольного комітету вважає укладення додатку №2 до договору порушенням.

З наведеного вбачається, що нарахуванню плати за теплопостачання по нормі споживачам, квартири яких обладнані засобами обліку повинно передувати складання акта про виявлення несанкціонованого втручання в роботу засобів обліку води і теплової енергії, запірної арматури, пошкодження ізоляції стояків та підводів до лічильників теплової енергії. Натомість, в матеріалах справи таких актів не міститься і позивачем у судових засіданнях не надано.

А відтак, територіальним відділенням Антимонопольного комітету України зроблено правомірний висновок, що відсутність конкуренції на вищевказаному ринку надало можливість нарахування ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» плати за послуги постачання теплової енергії власникам квартир, у яких наявні прилади обліку теплової енергії по нормах на 1 кв.м опалювальної площі, що може призвести до нарахування плати за спожиту теплову енергію у необґрунтованому розмірі та ущемлення інтересів споживачів. Такі дії позивача є порушенням, яке визначено п.2 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», про що вірно зазначено територіальним відділенням Антимонопольного комітету.

При цьому , Львівський апеляційний господарський суд зазначає,що особливістю конкурентного законодавства є те, що незалежно від встановленої цивільно - правової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання умов договору, особа, яка визнана монополістом на певному ринку послуг несе відповідальність і як порушник антимонопольного законодавства. При цьому, це є різні види відповідальності і можуть бути застосовані до порушника одночасно.

В оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду зазначено про те, що тарифи на житлово - комунальні послуги, в тому числі на теплопостачання встановлюються виключно органами місцевого самоврядування, а тому саме Новороздільська міська рада мала встановити тарифи на спожите теплопостачання в тому числі і за використання калорії тепла.

Відповідно до додатку до рішення виконавчого комітету Новороздільської міської ради №93 від 27.02.2013р. тарифи на послуги з централізованого опалення встановлені з розрахунку за 1 м2 опалювальної площі, які застосовуються з 01.01.2013р. (п.3). Аналогічним чином встановлені тарифи і рішенням виконавчого комітету Новороздільської міської ради №210 від 17.07.13 (а.с.28) - (за опалення - з розрахунку за 1 м2 опалювальної площі; за гаряче водопостачання - за 1м3 гарячої води).

На підставі вищенаведеного, місцевим господарським судом зроблено висновок про те, що незважаючи на встановлення теплових лічильників, тарифи на здійснення оплати послуг з розрахунку використаних калорій тепла органом місцевого самоврядування не встановлені, в рішенні територіального відділення Антимонопольного комітету відсутні доводи щодо цього, а відтак позивачем правомірно здійснено нарахування плати за теплопостачання по нормах.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне:

Відповідно до абзацу 15 ст.1 Закону України «Про теплопостачання» тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Статтею 20 цього ж закону визначено, що тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання встановлюється відповідним Порядком, який затверджений Національною комісією регулювання електроенергетики 17.02.11 №242 (надалі - Порядок).

Відповідно до п.1.5 зазначеного документу встановлення тарифів це затвердження відповідною постановою НКРЕ тарифів за визначеною структурою для ліцензіатів, які здійснюють господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання - вартість вироблення, транспортування, постачання одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості як грошовий вираз планових економічно обґрунтованих витрат з урахуванням планового прибутку.

Пунктом 5.3. Порядку визначено, що тарифи розраховуються ліцензіатами та встановлюються НКРЕ окремо для кожного виду ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, що здійснює ліцензіат, та на теплову енергію, що реалізується споживачам, для ліцензіатів, які здійснюють реалізацію теплової енергії споживачам.

Крім того, розділом 7 Порядку передбачено, що встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання ліцензіат подає до НКРЕ у друкованому та електронному вигляді заяву за встановленою формою, розрахунки тарифів на плановий період за формами згідно з додатками до цього Порядку з відповідними розрахунковими, підтверджуючими і аргументуючими матеріалами, а також комплект документів, визначених процедурою встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання.

З наведеного вбачається, що тарифи на виробництво теплової енергії, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання за 1 Гкал встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

А відтак, твердження суду першої інстанції щодо правомірності нарахування позивачем плати за теплопостачання споживачам, в квартирах яких встановлені засоби обліку, по нормах у зв'язку з не встановленням Новороздільською міською радою тарифів за 1 Гкал є помилковим, оскільки як зазначено вище, тарифи на теплопостачання за 1 Гкал встановлюються НКРЕ, а не органом місцевого самоврядування.

Крім того судова колегія зазначає, що у п. 1 оскаржуваного рішення органу Антимонопольного комітету України встановлено факт, що ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з постачання теплової енергії у територіальних межах міста Новий Розділ. Дана обставина підтверджується матеріалами справи та не заперечується самим позивачем, проте,місцевим господарським судом не взято до уваги зазначені обставини та визнано недійсним і скасовано рішення органу Антимонопольного комітету № 210 повністю, включаючи п.1.

Стосовно незастосування місцевим господарським судом рішень Миколаївського районного суду від 30.09.13 у цивільних справах №447/2666/13-ц і №447/2664/13-ц у яких встановлені факти, що мають преюдиційне значення, оскільки такі прийняті після оспорюваного рішення відповідача, то Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 35 ГПК України рішення у цивільній справі, що набрало законної сили є обов'язковим для господарського суд щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору саме господарськими судами, а не органом Антимонопольного комітету України. А тому, при вирішенню спору встановлені зазначеними рішеннями Миколаївського районного суду факти щодо визнання неправомірних дій ТОВ «Енергія - Новий Розділ» щодо нарахування споживачам, плати за послуги теплопостачання квартир на підставі нормативів (норм) споживання, а не за фактично надані послуги за показниками встановлених квартирних засобів обліку теплової енергії та необхідності здійснення позивачем перерахунку місцевий господарський суд зобов'язаний був їх врахувати. При цьому, з даних рішень загального суду вбачається, що ТОВ «Енергія - Новий Розділ» вчиняло неправомірні дії щодо проведення нарахувань за нормативами (нормами) за період з 01.02.13 по 01.06.13. Відповідно до рішення №210 від 29.08.13 відповідача, часовими межами даного ринку послуг є 2012 рік та поточний 2013 рік

Проаналізувавши все вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про правомірність висновку органу Антимонопольного комітету України щодо порушення норм конкурентного законодавства, що в свою чергу має наслідком зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з постачання теплової енергії у вигляді нарахування товариством плати за спожиту теплову енергію власникам квартир, обладнаних квартирними приладами обліку теплової енергії, в необґрунтованому розмірі по нормах, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів.

Відповідно до п.12 Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.94 №5 (із подальшими змінами і доповненнями), доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість визначити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Суд апеляційної інстанції оцінивши докази, які покладені в основу оскаржуваного рішення, прийнятого відповідачем, визнав їх належними, такими, що в повному обсязі доводять обставини справи щодо встановлення факту порушення позивачем ЗУ « Про захист економічної конкуренції», шляхом зловживання монопольним (домінуючим) становищем, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Враховуючи те, що позивачем не доведено неправомірність прийняття Львівським відділенням Антимонопольного комітету України рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, а наявні в матеріалах справи докази підтверджують дану обставину, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Сплату судового збору за розгляд справ в суді апеляційної інстанції покласти на позивача, відповідно до норм ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 28.11.13 у справі № 914/3545/13 скасувати. Прийняти нове рішення - в позові відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія - Новий Розділ" (81652, Львівська обл., м.Новий Розділ, вул.Грушевського, 37, ідентифікаційний код 33525073) в доход Державного бюджету України (МФО банку 825014, Банк ГУДКСУ у Львівській області ,УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006) 573,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 04.04.14

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Костів Т.С.

Суддя Малех І.Б.