Ухвала суду № 38114252, 03.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3068/13-а( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.2013 року №0002461507, а також визнати протиправними дії відповідача по нарахуванню пені в розмірі 100570,72 грн. та її скасування.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Азот» з питань правильності та повноти нарахування орендної плати за землю в період з 01.01.2011 року по 30.04.2013 року, за результатами якої складено акт від 25.06.2013 року №1819/15-7/00203826.

Згідно висновків даного акту податковим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема п.п.271.1.1 п.271.1 ст.271 та п.286.2 ст.286 ПК України та рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010р. №5-656, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за землю за період з 01.01.2011 року по 30.04.2013 року на загальну суму 780 635,39 грн.

На підставі акту перевірки позивача від 25.06.2013 року №1819/15-7/00203826, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.07.2013 року №0002461507, яким ПАТ «Азот» визначено грошове зобов'язання з орендної плати за землю на загальну суму 923 344,40 грн., в тому числі 780 635,39 грн. - сума основного платежу та 142 709,01грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, проте рішенням Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 13.09.2013 року скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване ППР - без змін.

Крім того, 18.07.2013 року на адресу ПАТ «Азот» надійшов лист від 17.07.2013 року №3668/15-724, в якому ДПІ у м. Черкасах повідомило позивача про те, що у картці особового рахунку ПАТ «Азот» додатково відбулося нарахування пені в розмірі 100 570,72 грн., відповідно до абзацу «б» п.п.129.1.1 п.129.1. ст.129 ПК України.

Позивач, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 12.07.2013 року №0002461507, а також вважаючи протиправними дії відповідача по нарахуванню пені в розмірі 100570,72 грн., звернувся з вказаним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган позбавлений повноважень контролювати реалізацію рішень місцевого органу виконавчої влади, змінювати істотні умови договору, донараховувати грошові зобов'язання з орендної плати за землю, які не передбачені таким договором, а повинен здійснювати контроль за нарахуванням, сплатою податків та обов'язкових платежів. Крім того, суд дійшов висновку, що дії ДПІ у м. Черкасах по нарахуванню пені в розмірі 100570,72 грн. є протиправними, оскільки пеню нараховано на неузгоджене грошове зобов'язання.

Відповідач з вказаним рішенням не погодився, апеляційну скаргу мотивував тим, що ПАТ «Азот» повинно було нарахувати орендну плату за землю за 2011-2013 роки на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки з врахуванням рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010 року № 5-656 «Про затвердження показників грошової оцінки земель міста Черкаси», яке набуло чинності з 01.01.2011 року. В обґрунтування даної позиції посилається на пункти 3.3, 4.2 договорів оренди земельних ділянок, укладених позивачем з Черкаською міською радою, якими зокрема передбачено, що розмір грошової оцінки та орендної плати не є сталим і змінюється у зв'язку з проведенням її щорічної індексації та внесення змін на підставі вимог діючого законодавства і інших нормативних документів, при цьому, в таких випадках розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до договору. Щодо дій податкового органу по нарахуванню пені, то відповідач обґрунтовує їх правомірність положеннями п. 129.1.2 ст. 129 ПК України.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ст. 9 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків, порядок нарахування та сплати якого регламентований положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст. 269 Податкового кодексу України).

Згідно ст. 271 ПК України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (ст. 286 ПК України).

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

У відповідності до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Кодексу, а згідно пп. в) п. 288.5.2 цього ж пункту не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Так, з матеріалів справи вбачається, та вірно встановлено судом першої інстанції, що в період з 2003р. по 2005р. ПАТ «Азот» з Черкаською міською радою було укладено ряд договорів оренди земельних ділянок: від 08.09.2003р., передана в оренду земельна ділянка по вул. Першотравневій, площею 2,5672га.; від 08.09.2003р., передана в оренду земельна ділянка по вул. Першотравневій, площею 2,0000га.; від 08.09.2003р.. передана в оренду земельна ділянка по вул. Орджонікідзе 48, площею 0,5000га.; від 08.09.2003р., передана в оренду земельна ділянка по вул. Ватутіна - проспект Хіміків, площею 11,304га.; від 03.12.2004р., передана в оренду земельна ділянка по вул. Гоголя, 555, площею 0,2568га.; від 03.12.2004р., передана в оренду земельна ділянка по вул. Калініна, 40, площею 0,8813га.; від 03.12.2004р.. передана в оренду земельна ділянка по проспекту Хіміків, 84/1, площею 26,2687га.; від 03.12.2004р., передана в оренду земельна ділянка по проспекту Хіміків, 89 А, площею 2,1174га.; від 03.12.2004р., передана в оренду земельна ділянка по проїзду Енергобудівельників (теплотраса), площею 2,1668га.; від 03.12.2004р., передана в оренду земельна ділянка по проспекту Хіміків (насосна станція №4А), площею 1,3430га.; від 03.12.2004р., передана в оренду земельна ділянка по бульвару Шевченка, 249, площею 1,2867га.; від 03.12.2004р., передана в оренду земельна ділянка по вул. Калініна, 43, площею 0,2420га.; від 03.12.2004р., передана в оренду земельна ділянка по вул. Колгоспній, 1, площею 0,1832га.; від 08.12.2004р., передана в оренду земельна ділянка по вул. Колгоспній, площею 1,0796га.; від 03.12.2004р., передана в оренду земельна ділянка по проспекту Хіміків, площею 1,4344га.; від 03.12.2004р., передана в оренду земельна ділянка по вул. Толстого, 17, площею 0,2397га.; від 03.12.2004р., передана в оренду земельна ділянка по вул. Авіаційній, 16/1, площею 0,4045га.; від 03.12.2004р., передана в оренду земельна ділянка по вул. Першотравневій, 72, площею 256,742га.; від 15.02.2005р., передана в оренду земельна ділянка по вул. Першотравневій, площею 2,4287га.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що вищевказані договори пройшли державну реєстрацію, а у 2012 році ПАТ «Азот» отримало державні акти на право власності на частину земельних ділянок.

Також, в матеріалах справи по кожному з договорів наявні акти приймання-передачі земельних ділянок, плани орендованих земельних ділянок, копії кадастрових планів, акти погодження меж, розрахунки орендної плати на рік за використання земельних ділянок, витяги з технічної документації, в яких вказано місця знаходження відповідних земельних ділянок та розрахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок, пояснювальні записки до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Черкаси на відповідні земельні ділянки ВАТ (на момент укладення договорів) «Азот», а також копії рішень Черкаської міської ради про затвердження технічної документації з землеустрою та надання ВАТ «Азот» відповідних земельних ділянок.

Зі змісту вказаних договорів вбачається, що земельні ділянки передавались у строкове, платне користування на підставі відповідних рішень Черкаської міської ради. Пунктом 3.2 договорів оренди земельних ділянок, які були укладені в 2003р. та пунктом 4.1 договорів оренди землі, укладених у 2004-2005р.р., встановлено розміри річної орендної плати за користування земельними ділянками в розмірі від 1% до 3% грошової оцінки землі. Термін дії укладених договорів становить 49 років.

Разом з тим, Черкаською міською радою 13.05.2010 року було прийнято рішення № 5-656 «Про затвердження показників грошової оцінки земель м. Черкаси», яким затверджено базову вартість одного квадратного метра земельної ділянки земель міста Черкаси станом на 01.01.2009 року у розмірі 127,48 грн., яка індексується на коефіцієнт 1,059 (том 2 а.с. 137).

Дане рішення набрало чинності з 01.01.2011 року.

У зв'язку із прийняттям вказаного рішення, ДПІ у м. Черкасах звернулося до Управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області про отримання інформації стосовно нормативної грошової оцінки 1 кв. м. земельних ділянок, наданих в користування позивача, відповідно до зазначеного вище рішення Черкаської міської ради із зазначенням функціонального використання.

У відповідь на звернення податкового органу Держземагенством у Черкаському районі Черкаської області листами від 15.11.2011 року, 04.04.2013 року, 18.06.2013 року, 13.06.2013 року, 21.06.2013 року надано інформацію нормативної грошової оцінки 1 кв. м. земельних ділянок, наданих в користування позивача, відповідно до рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010 року № 5-656.

Таким чином, позиція податкового органу зводиться до того, що ПАТ «Азот» повинно було нарахувати орендну плату за землю за 2011-2013 р.р. на підставі нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010р. №5-656. А оскільки фактично цього здійснено не було, відповідач, в ході проведення податкової перевірки позивача, дійшов висновку про заниження останнім податкового зобов'язання по орендній платі за землю за період з 01.01.2011 року по 30.04.2013 року на загальну суму 780 635,39 грн. Розрахунок суми орендної плати, яку, на думку податкового органу, мав сплатити позивач за вказаний період, здійснено на підставі отриманих відповідачем від Держземагенства листів, про які зазначалося вище, і наведений в акті перевірки.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, порядку внесення і перегляду є однією з істотних умов договору.

В силу положень ст. 30 вказаного Закону, зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Так, судом вірно встановлено, що розмір орендної плати з моменту укладення вищевказаних договорів оренди землі (2003-2005 р.р.), жодного разу не переглядався сторонами цього договору.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 11 червня 2013 року, договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Таким чином, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначила, що хоча зміна розміру земельного податку є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичні зміни орендної палати та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Із системного аналізу наведених вище положень, а також враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що хоча зміна розміру земельного податку відповідно до норм ПК України є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати, шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної плати, в той же час, податковий орган позбавлений повноважень контролювати реалізацію рішень місцевого органу виконавчої влади, змінювати істотні умови договору, донараховувати грошові зобов'язання з орендної плати за землю, які не передбачені таким договором, а повинен здійснювати контроль за нарахуванням, сплатою податків та обов'язкових платежів.

Доводи апелянта відносно того, що п.3.3 та п. 4.2 Договорів передбачено, що розмір грошової оцінки та орендної плати не є сталим і може змінюватися в зв'язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства, без внесення змін та доповнень до договору, як підставу правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів оцінює критично, оскільки, як зазначалося вище, зміна розміру земельного податку не може тягнути автоматичну зміну орендної палати, за відсутності взагалі будь-якого погодження між сторонами договору, та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду щодо протиправності дій податкового органу по нарахуванню позивачу пені в розмірі 100 570,72 грн.

Виходячи з приписів п.п.129.1.1 п.129.1. ст.129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно положень п.56.15 та 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою щодо скасування податкового повідомлення - рішення, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 17.07.2013р. ПАТ «Азот» направило до Головного управління Міндоходів у Черкаській області скаргу на податкове повідомлення - рішення від 12.07.2013р. №0002461507, з повідомленням про це ДПІ у м. Черкасах.

Отже, враховуючи що пеню було нараховано на неузгоджене грошове зобов'язання, колегія погоджується з висновком суду щодо задоволення позовних вимог у цій частині.

Таким чином, зважаючи на все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем, в порушення ч.2 ст. 72 КАС України, не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 12.07.2013 року №0002461507 та дій по нарахуванню пені, в той же час, позиція позивача, на думку колегії суддів, є вмотивованою, відтак, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є законним та обгрунтованим

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.