Ухвала суду № 38113706, 07.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 р. Справа № 53357/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Губач Х.І.

з участю представника позивача: Ємчика Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об`єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

06.05.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000662302 від 28.03.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 136943 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач неправомірно виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки викладені в акті перевірки дані, на підставі яких зроблено висновок та винесено податкове повідомлення-рішення, суперечать чинному законодавству.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об`єднаної державної податкової інспекції від 28 березня 2011 року № 0000662302.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що в ході перевірки було встановлено та зафіксовано актом перевірки порушення позивачем п.1.8 ст.1, абз. «а» п.п.7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку в загальній сумі 374999 грн..

У ході апеляційного розгляду представник позивача Ємчик Р.І. надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачав проведення перевірки контрагента платника податку на додану вартість як обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість, а пов'язував можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України з фактичною сплатою податку контрагенту платника в ціні придбаних товарів (робіт, послуг) у попередніх податкових періодах.

В даній справі податковим органом за місцем реєстрації контрагента підтверджено декларування податкових зобов'язань СП «Західна нафтова група» по господарських операціях з надання робіт ТзОВ «Вест Ойл Груп», розбіжностей між задекларованими сумами податкових зобов'язань СП «Західна нафтова група» та сумами податкового кредиту позивача не виявлено.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що Актом Луцької ОДПІ від 10.11.2010 року № 7967/23-3/34524327 про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Вест Ойл Груп» з питань правових відносин з постачальниками грудня 2007 року, лютого квітня 2008 року, червня листопада 2008 року, січня 2009 року та серпня 2009 року, які вплинули на бюджетне відшкодування по деклараціях за січень 2008 року, березень травень 2008 року, липень грудень 2008 року, лютий 2009 року та вересень 2009 року на рахунок платника у банку, встановлено порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, абз. «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі Закон) не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку в загальній сумі 374999 грн. у тому числі: за січень 2008 року 1745 грн., за березень 2008 року 116 грн., за квітень 2008 року 52993 грн., за травень 2008 року 355 грн., за липень 2008 року 36528 грн., за серпень 2008 року 287 грн., за вересень 2008 року 2738 грн., за жовтень 2008 року 188946 грн., за листопад 2008 року 8069 грн., за грудень 2008 року 63835 грн., за лютий 2009 року 1512 грн., за вересень 2009 року 17875 грн. Висновки про не підтвердження заявлених сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ґрунтуються на тому, що податковому органу не вдалося провести зустрічні перевірки контрагентів (постачальників) позивача.

На підставі вказаного Акту перевірки Луцької ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.11.2010 року № 0001162302/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 374999 грн. За результатами адміністративного оскарження даного податкового повідомлення-рішення скарга платника податків була частково задоволена рішенням Державної податкової адміністрації у Волинській області від 24.03.2011 року № 1391/10/25-006 податкове повідомлення-рішення скасовано в сумі 238056 грн. в частині встановленого завищення бюджетного відшкодування за жовтень грудень 2008 року по постачальнику першої ланки ПП «Сіріус ІІІ», а в іншій частині на суму 136943 грн. залишено без змін.

28.03.2011 року Луцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000662302, яким ТзОВ «Вест Ойл Груп» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 136943 грн., а саме: за січень 2008 року 1745 грн., за березень 2008 року 116 грн., за квітень 2008 року 52993 грн., за травень 2008 року 355 грн., за липень 2008 року 36528 грн., за серпень 2008 року 287 грн., за вересень 2008 року 2738 грн., за жовтень 2008 року 6880 грн., за листопад 2008 року 8069 грн., за грудень 2008 року 7845 грн., за лютий 2009 року 1512 грн., за вересень 2009 року 17875 грн.

Суму 136943 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість заявлено позивачем до бюджетного відшкодування у зв'язку з укладенням між ТзОВ «Вест Ойл Груп» та СП «Західна нафтова група» інвестиційних договорів на проектування, будівництво та введення в експлуатацію АЗС.

На виконання інвестиційних договорів ТзОВ «Вест Ойл Груп» перерахувало СП «Західна нафтова група» грошові кошти та включило податок на додану вартість до податкового кредиту у грудні 2007 р. 3702700,46 грн., у лютому 2008 р. 3385767,31 грн., у березні 2008 р. - 8856225,02 грн., у квітні 2008 р. 3188213,28 грн.. у червні 2008 р. - 2535083,01 грн., у липні 2008 р. - 1979917,85 грн., у серпні 2008 р. - 1255087,92 грн., у вересні 2008 р. - 1716446,24 грн., у жовтні 2008 р. - 4159911,07 грн., у листопаді 2008 р. - 509495,44 грн.

З метою встановлення факту достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування Луцькою ОДПІ проведено ряд перевірок, якими виявлено відсутність актів приймання - передачі майна між СП «Західна нафтова група» та ТзОВ «Вест Ойл Груп», передбачених інвестиційними договорами, у зв'язку з чим не підтверджено 73745 грн. ПДВ, заявленого до бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку.

Хибним є покликання відповідача на відсутність актів приймання-передачі майна, оскільки Закон «Про податок на додану вартість» не ставить виникнення права на податковий кредит у залежність від наявності або відсутності документів, що підтверджують виконання договорів, а тому позивач правомірно включив сплачені суми податку до складу податкового кредиту.

При цьому, відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які давали б підстави для сумніву у реальності проведених між позивачем та СП «Західна нафтова група» господарських операцій, зокрема, фактів припинення юридичної особи, визнання недійсними установчих документів, свідоцтва платника податку на додану вартість, фіктивності підприємництва тощо, встановлених відповідним судовим рішенням, що набрали законної сили, а також інших доказів про те, що дані податкових накладних не відповідають дійсності.

Також судом встановлено, що під час проведення перевірки ТзОВ «Вест Ойл Груп» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку виявлено, що у червні 2008 р. СП «Західна нафтова група» була посередником в частині поставлених ТзОВ «Вест Ойл Груп» товарно-матеріальних цінностей, по яких 15580 грн. ПДВ ТзОВ «Вест Ойл Груп» включено до податкового кредиту та заявлено до відшкодування з бюджету у липні 2009 р. Постачальником у 2 ланці постачання є ТзОВ НВП «Мадекс». Зустрічною перевіркою ТзОВ НВП «Мадекс», проведеною ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, встановлено, що ТзОВ НВП «Мадекс» є посередником, а постачальником реалізованих ним товарів є ТОВ «Технопроект Б». У звязку з не підтвердженням факту отримання коштів постачальником ТОВ «Технопроект Б», залученого до схеми постачання ТзОВ «Вест Ойл Груп», не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування.

Посередником у третій ланці TOB ВНВП «Група компаній «Гріффін» не підтверджено суму поставки товарів, на підставі якої ТзОВ «Вест Ойл Груп» було заявлено відшкодування ПДВ за липень 2008 р. на суму 20498 грн.

На суму 7733 грн. заявлених до бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2008 р. ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська не було надано матеріалів зустрічної перевірки ПП «Веста III», у зв'язку з чим зазначена сума була також не підтверджена.

Заявлених до бюджетного відшкодування з ПДВ 1512 грн. за лютий 2009р. не підтверджено у зв'язку з неможливістю провести зустрічну перевірку субпідрядника TOB «Інконекс - Ком Інвест»

Перевіркою не підтверджено 17875 грн. заявлених до бюджетного відшкодування за вересень 2009 р. у зв'язку з неможливістю провести перевірку ПП «Схід-Плаза».

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із підпунктами 7.7.4, 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачав проведення перевірки контрагента платника податку на додану вартість як обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість, а пов'язував можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України з фактичною сплатою податку контрагенту платника в ціні придбаних товарів (робіт, послуг) у попередніх податкових періодах.

Положення пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосувалося саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (робіт, послуг) їх постачальникам, з огляду на те, що відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього Закону платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 статті 10 Закону). Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупця товару (замовника робіт, послуг) та суму бюджетного відшкодування. Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд першої інстанції правильно зазначив, з чим погодилась колегія суддів, що податковим органом за місцем реєстрації контрагента підтверджено декларування податкових зобов'язань СП «Західна нафтова група» по господарських операціях з надання робіт ТзОВ «Вест Ойл Груп», розбіжностей між задекларованими сумами податкових зобов'язань СП «Західна нафтова група» та сумами податкового кредиту позивача не виявлено.

Колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Луцької об`єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року у справі №2а/0370/1239/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний