Ухвала суду № 38113699, 07.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 р. Справа № 50530/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Губач Х.І.

з участю представника позивача: Лебедь О.О.

та представника відповідача: Книгицька М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галеан» ЛТД до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

20.04.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000762201/1 від 31.12.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ним - замовником та нерезидентом «Hoyer Polska» - перевізником було укладено контракт від 07 жовтня 2003 року № PL/710/03 про надання послуг з перевезення вантажів в міжнародному сполученні. В процесі перевірки відповідачу були надані всі довідки як первинні так і повторні котрі чітко засвідчують, що ТОВ «Hoyer Polska» зареєстрований у Республіці Польща як платник податку відповідно до країни місцезнаходження, місця проживання або місця ведення господарської діяльності, вони повністю по суті та змісту відповідають ч.1 ст.4 міжнародного договору між Україною та Республікою Польща від 12.01.1993 року «Конвенції про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень», яка діє з 24.03.1994 року та відповідно до якої «резидент однієї договірної держави» означає особу, яка законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію. Таким чином у відповідача були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення 0000762201/1 від 31.12.2010 року у частині донарахування по основному платежу 7265,80 грн. та 14531,60 грн. штрафних санкцій.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що до перевірки позивачем на було надано довідки відповідної форми виданої Міністерством фінансів Польщі або його повноважним представником, яка б підтверджувала резиденство ТОВ «Hoyer Polska» та яка була б підставою для звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно Конвенції між Урядом України і Урядом Польщі про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Книгицька М.В. надала пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача Лебедь О.О. у ході апеляційного розгляду надала пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що міжнародним договором, а також Законами України не передбачена форма документу, яким має бути підтверджений статус нерезидента як резидента країни, з якою укладений міжнародний договір, а також термін дії вказаного документа.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ в м. Івано-Франківськ проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Галеан ЛТД» з питань дотримання вимог валютного законодавства України та оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року за результатами якої складено Акт перевірки № 20198/23-1/30016454 від 07.12.2010 року.

При перевірці питання оподаткування у сфері ЗЕД ДПІ в м. Івано-Франківську встановлено порушення повноти оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, а саме: в порушення п. 13.1 та п. 13.5 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Галеан ЛТД» не стягнуто та не внесено до бюджету податок на прибуток від суми фрахту за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів нерезидента «Hoyer Polska», тобто занижено податок на прибуток з іноземних юридичних осіб на загальну суму 7265,8 грн.

Зокрема, вищевказаною перевіркою ДПІ в м. Івано-Франківську встановлено, що ТзОВ «Галеан ЛТД» укладено контракт № PL/710/03 від 07.10.2003 року з нерезидентом «Hoyer Polska», який є перевізником. Предметом контракту є надання послуг з перевезення вантажів у міжнародному сполучення. На виконання даного контракту ТзОВ «Галеан ЛТД» перераховано нерезиденту дохід в сумі 13920 Євро.

На підставі Акту перевірки № 20198/23-1/30016454 від 07.12.2010 року Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську 16 грудня 2010 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000762201/0, яким визначено податкове зобов'язання за основним платежем 7671,37 грн. та за штрафними санкціями 15342,74 грн., за порушення п. 13.1 та п. 13.5 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку».

24.12.2010 року позивачем було направлено на адресу начальника ДПІ в м. Івано-Франківську скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0000762201/0 від 16.12.2010 року.

31.12.2010 року на адресу позивача було направлено рішення Державної податкової інспекції міста Івано-Франківська № 32905/10/25-026/382/71, яким відмовлено ТзОВ «Галеан ЛТД» в задоволенні скарги. Крім того, на адресу позивача було направлено податкове повідомлення-рішення за № 0000762201/1 від 31.12.2010 року з ідентичними донарахуваннями та штрафними санкціями, яким автоматично анульовано попереднє податкове повідомлення-рішення № 0000762201/0 від 16.12.2010 року.

Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Пунктом 13.2 статті 13 зазначеного Закону передбачено, що нерезидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод , які набрали чинності.

ТзОВ «Галеан ЛТД» укладено контракт № PL/710/03 від 07.10.2003 року з нерезидентом «Hoyer Polska», який є перевізником. Предметом контракту є надання послуг з перевезення вантажів у міжнародному сполученні. На виконання даного контракту ТзОВ «Галеан ЛТД» перераховано нерезиденту дохід в сумі 13920,0 Євро.

Для підтвердження статусу особи нерезидента позивачем ході проведеної перевірки ДПІ в м. Івано-Франківську за період 2007-2010 рік, були надані довідки - № 1473/WE/4421-108/07/2/LS від 07.09.2007 року, № 1473/WE/4421-97/08/HR від 25.08.2008 року та № 1473/WE/4421-13/09/2/HR від 17.02.2009 року з перекладами.

Крім того, ТзОВ «Галеан ЛТД» було повторно зроблено запит до податкових органів Республіки Польща з проханням повторно надати підтвердження про резиденство ТОВ «Hoyer Polska».

На вищевказаний запит Податкові органи Республіки Польщі повторно надали підтвердження місцезнаходження для податкових цілей від 19.11.2010 року за № PSUS/PB-R-DP/491/С/152/10/AKL/137255, які чітко засвідчують той факт, що ТОВ «Hoyer Polska» є резидентом Республіки Польща у період з 01.01.2007 року по 17.01.2010 року та по 19.11.2010 року та його дохід підлягає оподаткуванню саме у цій державі.

Всі надані в процесі перевірки довідки як первинні так і повторні чітко засвідчують, що ТОВ «Hoyer Polska» зареєстрований у Республіці Польща як платник податку відповідно до країни місцезнаходження, місця проживання або місця ведення господарської діяльності.

12.01.1993 року між Урядом України та Урядом Республіки Польща був укладений міжнародний договір Конвенція про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, яка діє з 24.03.1994 року. Відповідно до ст.. 2 вказана Конвенція застосовується, зокрема, на податок на прибуток (доходи) підприємств. Згідно з ч. 1 ст. 4 Конвенції при застосуванні цієї Конвенції термін «резидент однієї договірної держави»означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію. Цей термін, разом з тим, не включає особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи з джерел в цій державі або стосовно майна, що в ній знаходиться. Частиною 1 ст. 7 Конвенції встановлено, що прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій державі, якщо тільки підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність як вказано вище, прибуток підприємства оподатковується в другій Державі, але тільки в тому розмірі, який може бути віднесений до цього постійного представництва.

Вказана Конвенція на підставі статті 7 Закону України «Про правонаступництво України», згідно якої Україна є правонаступником прав і обов'язків за міжнародними договорами СРСР, які не суперечать Конституції України та інтересам республіки, застосовується Україною.

Згідно зі ст.. 15 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Відповідно до ст. 19 Закону чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акту законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Вказана норма також викладена в ст. 19 Закону України «Про систему оподаткування» та ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Посилання відповідача на п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року № 470 суд до уваги не приймає у зв'язку з наступним.

Зазначений нормативний правовий акт за своєю природою є підзаконним, а не законодавчим, оскільки прийнятий з метою вдосконалення процедури адміністрування оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх погодження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, набрали чинності в установленому порядку та відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про міжнародні договори України».

Постанова Кабінету Міністрів України № 470 від 06.05.2001 року прийнята відповідно до статей Закону України «Про міжнародні договори України», який втратив чинність, оскільки 29.06.2004 року прийнятий новий Закон України «Про міжнародні договори України».

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи на підставі Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року у справі №2а-1395/11/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний