Ухвала суду № 38113692, 07.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 р. Справа № 49074/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська масло сир база» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

11.02.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення №0000022340/0/2365 від 03.02.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем на підставі висновків, які не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності позивача та неправильному застосуванню відповідачем норм податкового законодавства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова № 0000022340/0/2365 від 03.02.2011 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 50542,50 грн. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що в ході перевірки було встановлено та зафіксовано актом перевірки порушення позивачем пп.5.12 п.5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ» та п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України внаслідок чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопада 2010 року на суму 202170, 00 грн.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на підтвердження обґрунтування позовних вимог надано суду копію податкової декларації за листопад 2010 року з податку на додану вартість від 19.12.2010 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 року від 19.12.2010 року, реєстри отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року, з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів правомірності зазначення в додатку № 2 податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду за листопад 2010 року, відтак не спростовано висновку контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.п. 5.12. п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, а відтак позовні вимоги про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000022340/0/2365 від 03.02.2011 року в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування 202170,00 грн., задоволенню не підлягають.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року (у редакції наказу № 213 від 15.06.2005 року) (редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), КАС України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 21.01.2011 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий період в банку за листопад 2010 року. За результатами проведеної складено Акт перевірки № 26/23-4/33667183.

В Акті перевірки зазначено, що товариством позивача порушено вимоги порядку заповнення додатку 2 до податкової декларації за листопад 2010 року щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до податкового кредиту наступного податкового періоду до податкової декларації за листопад 2010 року. Додаток 2 до декларації з ПДВ передбачає відображення в графі 2 вартість звітного періоду, у якому виникла сума від'ємного значення.

В порушення п.п. 5.12. п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, позивачем відображено в графі 2 Довідки суми частини залишку від'ємного значення звітний період, у якому виникла сума від'ємного значення листопад 2010 року. Оскільки бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету України, сума від'ємного значення за листопад 2010 року не може брати участі у бюджетному відшкодуванні по декларації за листопад 2010 року.

Згідно з даними довідки від 19.12.2010 за № 9005695027 «Щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» у графі 2 зазначено звітні періоди, у якому виникла сума від'ємного значення березень 2010 року, листопад 2010 року. Відповідно, в результаті перевірки встановлено, порушення п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, п.п. 5.12. п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року на 202170,00 грн.

03.02.2011 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення рішення № 0000022340/0/2365 форми «В1», яким позивачу визначено завищення бюджетного відшкодування в сумі 202170,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 50542,50 грн.

Згідно п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 цього ж Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно п.п. 7.2.8. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону, платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Згідно п.п. 7.8.1. п. 7.8. ст. 7 цього ж Закону, податковим періодом є один календарний місяць.

Згідно п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 17 цього ж Закону передбачені штрафні санкції, які накладаються на платника податків за порушення ним податкового законодавства.

Згідно п. 5.12. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Згідно рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу України (справа про зворотну дію кримінального закону в часі) № 1-рп/99 від 09.02.1999 року, положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Колегія суддів зазначає, що позивачем на підтвердження обґрунтування позовних вимог надано суду копію податкової декларації за листопад 2010 року з податку на додану вартість від 19.12.2010 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 року від 19.12.2010 року, реєстри отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року, з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року.

В свою чергу позивачем не надано суду належних та допустимих доказів правомірності зазначення в додатку № 2 податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду за листопад 2010 року, відтак не спростовано висновку контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.п. 5.12. п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, а відтак позовні вимоги про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000022340/0/2365 від 03.02.2011 року в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування 202170,00 грн., задоволенню не підлягають.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку. оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року у справі №2а-1595/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний