Ухвала суду № 38113615, 27.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3460/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Свириди Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Влата ЛТД" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Влата ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Влата ЛТД" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області, просив, з у рахуванням уточнених позовних вимог, скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 листопада 2009 року № 0000023500/2.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Влата ЛТД" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 15 червня 2009 року по 24 червня 2009 року Державною податковою адміністрацією в Київській області проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Влата ЛТД» щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з платником податків ТОВ «Антарі ЛТД», ТОВ «Техностар 2005», ТОВ «Спецагро - ХХІ», ТОВ «Євромед», ТОВ «Агро-Холдинг «Зернопостач» за період з 01 січня 2006 року по 31 березня 2009 року.

За наслідками перевірки складено Акт від 24 червня 2009 № 10/35-022/31494934.

Перевіркою встановлено порушення позивачем положень пункту 1.3 статті 1, підпункту 7.2.3 пункту 7.2 та підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 917650,00 грн.: у січні 2006 року у розмірі 79847,00 грн., в квітні 2006 року у розмірі 296452,00 грн., у травні 2006 року у розмірі 144842,00 грн., у червні 2006 року у розмірі 175935,00 грн., у липні 2006 року у розмірі 62709,00 грн., у серпні 2006 року у розмірі 39314,00 грн., у вересні 2006 року у розмірі 102253,00 грн., у жовтні 2006 року у розмірі 15106,00 грн., у листопаді 2006 року у розмірі 1192,00 грн.

За результатами перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 22 липня 2009 року № 0000232301/0, яким позивачу нараховано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 1835300,00 грн., в тому числі: за основним платежем 917650,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 917650,00 грн.

Так, рішенням Державною податкової інспекції у м. Славутичі Київської області від 24 вересня 2009 року скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000232301/0 в частині донарахованої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 697076,00 грн. та в частині застосованої штрафної санкції у розмірі 807363,00 грн.

Також, 24 вересня 2009 року, за результатами розгляду первинної скарги позивача, відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0000023500/1, відповідно до якого позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 330861,00 грн., в тому числі за основним платежем 220574,00 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) у розмірі 110287,00 грн.

Окрім того, 17 листопада 2009 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від №0000023500/2, яким визначено нові граничні строки сплати нарахованого податкового зобов'язання.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням №0000023500/2 від 17 листопада 2009 року, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вищевказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В силу підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Нормами Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Статтею 72 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як вбачається з Акту перевірки, 01 грудня 2005 року між ТОВ «Влата ЛТД», в особі ОСОБА_3 та ТОВ «Євромед» в особі директора ОСОБА_4, підписано договір № 01/12/05 згідно якого Замовник - ТОВ «Влата ЛДТ»доручає, а Виконавець - ТОВ «Євромед» приймає на себе зобов'язання провести організацію та виконання будівельно-монтажних робіт із залученням третьої сторони, будівельної техніки і фахівців, необхідних для виконання вказаних робіт.

Також, 01 червня 2006 року між ТОВ «Євромед» в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ «Влата ЛТД» в особі ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу № ВЄ-01/06/06, згідно якого Постачальник - ТОВ «Євромед» бере на себе зобов'язання здійснити поставку продукції Покупцеві - ТОВ «Влата ЛДТ», а Покупець прийняти продукцію і оплатити Постачальникові її вартість в строки та порядку, передбаченими цим договором.

На виконання зазначених договорів протягом січня-листопада 2006 року ТОВ «Влата ЛТД» одержало від ТОВ «Євромед» податкові накладні на загальну суму 4 550 969, 83 грн., в т.ч. ПДВ на суму 771 083,39 грн.

Протягом червня-листопада 2006 року ТОВ «Влата ЛТД» перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Євромед» грошові кошти на загальну суму 4337895, 19 грн. Відомості про наявну кредиторську та дебіторську заборгованість за розрахунками між ТОВ «Влата ЛТД» та ТОВ «Євромед» відсутні.

Окрім того, у січні, червні та липні місяцях 2006 року позивач отримав від ТОВ «Агро-Холдінг «Зернопостач» податкові накладні, виписані від імені ТОВ «Агро-Холдінг «Зернопостач», на загальну суму 879 387, 49 грн., в т.ч. ПДВ на суму 146 564, 60 грн.

Водночас, в матеріалах справи міститься вирок Славутицького міського суду Київської області від 24 грудня 2010 року у справі № 1-43/2010 (який набрав законної сили), за результатами розгляду кримінальної справи по обвинуваченню директора ТОВ «Влата ЛТД» ОСОБА_3, у якому встановлено, що допитаний під час досудового слідства у якості свідка ОСОБА_4, який рахується директором ТОВ «Євромед», зазначив, що наприкінці 2005 року він погодився заснувати за грошову винагороду на своє ім'я підприємство. Відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Євромед» він не мав та не мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність. Документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності ТОВ «Євромед», він не підписував. Податкову звітність ТОВ «Євромед» він не складав, не підписував та не подавав до контролюючих органів. Печатку та дозвіл на її виготовлення в системі МВС він не отримував. Про підприємство ТОВ «Влата ЛТД» йому нічого не відомо. Договори, первинні бухгалтерські документи та інші документи від імені ТОВ «Євромед» по взаємовідносинах з ТОВ «Влата ЛТД» він ніколи не складав та не підписував. Оглянувши надані йому для огляду первинні документи ТОВ «Євромед» по взаємовідносинах з ТОВ «Влата ЛТД», ОСОБА_4 показав, що не підписував цих документів.

Також, допитаний під час досудового слідства свідок ОСОБА_5, який рахувався директором ТОВ «Агро-Холдинг «Зернопостач», зазначив, що відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Агро-Холдинг «Зернопостач» він не мав, документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності не підписував, рахунки в банках не відкривав, звітність не подавав, печатку не отримував, інших документів не подавав і не отримував.

Так, згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 319 від 22 вересня 2009 року, підписи від імені директора ОСОБА_5 у податкових накладних ТОВ «Агро-Холдинг «Зернопостач», на підставі яких було сформовано податковий кредит ТОВ «Влата ЛТД», виконано іншою особою. Підписи від імені директора ОСОБА_4 у податкових накладних ТОВ «Євромед», на підставі яких було сформовано податковий кредит ТОВ «Влата ЛТД», виконано іншою особою.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 9678/11227 від 01 грудня 2009 року, висновки Акта документальної невиїзної перевірки ТОВ «Влата ЛТД» в частині внесення податкового кредиту з ПДВ суми податку, сплаченого за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Євромед» і ТОВ «Арго-Холдинг «Зернопостач», з урахуванням висновку судово-почеркознавчої експертизи № 319 від 22 вересня 2009 року, підтверджуються.

З наведеного слідує висновок, що у податкових накладних, виданих та підписаних від імені ТОВ «Євромед» у періоді, що перевірявся, та податкових накладних, складених та підписаних від імені ТОВ «Агро-Холдинг «Зернопостач», були відсутні обов'язкові реквізити, а саме: дійсні посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і уповноважених на складання первинних документів.

Вироком Славутицького міського суду Київської області від 24 грудня 2010 у справі № 1-43/2010 також зазначено, що, всупереч положенням Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок прийняття підсудним ОСОБА_3 недостовірних податкових накладних від імені ТОВ «Євромед», ТОВ «Агро-Холдинг «Зернопостач», ПП «Сільвер-Стар ЛТД» за період часу: січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2006 року, жовтень 2008 року, ТОВ «Влата ЛТД»до складу податкового кредиту у деклараціях про податок на додану вартість за січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2006 року, жовтень 2008 року безпідставно включило сплачені постачальникам суми ПДВ у розмірі 3 060240,24 грн., що призвело до завищення податкового кредиту, недонарахування та несплати до бюджету податку на додану вартість за вищевказані податкові періоди на загальну суму 3060240,24 грн.

Таким чином, Славутицьким міським судом Київської області встановлений факт безпідставного формування ТОВ «Влата ЛТД» податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих, зокрема, ТОВ «Євромед» та ТОВ «Агро-Холдинг «Зернопостач».

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що контрагенти позивача мали намір здійснювати фінансово-господарські операції з позивачем, а відомості, що містяться у податкових накладних та на підставі яких позивачем був сформований податковий кредит є недостовірними, а самі податкові накладні складені не у встановленому порядку.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Влата ЛТД" є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Влата ЛТД" - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 05.03.2014 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.